Рішення

від 30.09.2019 по справі 664/242/19

ЦЮРУПИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

30.09.2019

Справа №664/242/19

Провадження № 2/664/501/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2019 року м. Олешки

Цюрупинський районний суд Херсонської області в складі: суддіНикифорова Є.О., секретарі судового засідання: за участю: позивача представника позивача представника відповідачаОрлова О.С., Кресальна ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми Спектр про визнання незаконним звільнення з роботи, поновлення на роботі, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди,-

в с т а н о в и в:

В січні 2019 року ОСОБА_2 звернулася з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми Спектр з позовом про визнання незаконним звільнення з роботи, поновлення на роботі, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди.

Позивач просила визнати незаконним її звільнення з роботи на підставі наказу відповідача №37 від 17.08.2018 року, поновити її на посаді фармацевта аптеки №1 ТОВ ВКФ Спектр з 17.08.2018 року, стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період 17.08.2018 року по дату прийняття судом рішення про поновлення на роботі та стягнути з відповідач на її користь 100 000,00 грн. моральної шкоди.

Позовні вимоги ОСОБА_2 мотивовані тим, що її звільнення на підставі наказу №37 від 17.08.2018 року було незаконним так як заяву про звільнення за власним бажанням вона написала під тиском директора ТОВ ВКФ Спектр проти своєї волі та не маючи іншого вибору, ніж погодитись, оскільки написання такої заяви було умовою для надання їй відпустки, крім того, на вимогу директора ТОВ ВКФ Спектр заява була написана без зазначення дати її подання. Після виходу із відпустки їй було усно повідомлено про те, що її звільнено з 08.08.2019 року й з цієї дати вона перестала виходити на роботу. З наказом про звільнення її не ознайомили, трудову книжку не видали, що перешкоджало її подальшому працевлаштуванню. Неможливість працевлаштування протягом тривалого часу спричинило позивачу моральні страждання, так як вона не мала засобів для існування та була вимушена жити за рахунок батьків, крім того, вона змушена була звертатися до поліції з приводу порушення її прав. Завдану відповідачем моральну шкоду позивач оцінює в розмірі 100 000,00 грн.

Відповідач позовні вимоги ОСОБА_2 не визнає зазначаючи, що позивач дійсно перебувала в трудових відносинах з ТОВ ВКФ Спектр та була звільнена на підставі власноруч написаної заяви. Так як позивач з 08.08.2019 року перестала виходити на роботу в день її звільнення - 17.08.2019 року видати трудову книжку не представлялося можливим, що підтверджується відповідним актом. Керівник підприємства за участю інших працівників намагався передати трудову книжку позивачу за місцем її проживання ІНФОРМАЦІЯ_1 через батька ОСОБА_5 , але останній відмовився її прийняти, крім того, 01.09.2018 року керівник підприємства за участю інших працівників намагався передати трудову книжку особисто позивачу. 23.08.2018 року на адресу ОСОБА_2 направлено лист із проханням прибути для отримання трудової книжки та наказу про звільнення. 27.08.2018 року позивач особисто прибула на підприємство, проте, відмовилась отримати трудову книжку через незгоду із формулюванням підстав її звільнення, вимагаючи змінити підставу звільнення, зазначивши її як за згодою сторін. За фактом відмови в отриманні трудової книжки 27.08.2018 року складено відповідний акт. В подальшому на адресу позивача 12.09.2018 року та 24.09.2018 року направлялись листи із проханням прибути для отримання трудової книжки та наказу про звільнення.

Під час розгляду справи позивач уточнила свої вимоги в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та просила стягнути з відповідача на її користь 75588,11 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу станом на 30.09.2019 року.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та пояснила, що з 20.04.2017 по 17.08.2018 працювала в ТОВ Спектр на посаді фармацевта. В травні 2018 року до неї звернувся директор ТОВ Спектр повідомив її в усній формі про можливе звільнення через необхідність скорочення штату працівників, крім того, на початку червня 2018 року директор ТОВ ВКФ Спектр ОСОБА_4 звернувся до неї та в наказному порядку почав вимагати написати заяву про звільнення за власним бажанням на що вона була змушена погодитись. Заява була написана під диктовку директора ТОВ ВКФ Спектр ОСОБА_4 нею власноручно, але без зазначення дати її подання, крім того, в цей же день вона написала заяву про надання відпустки. Після виходу з відпустки наполягала на своєму звільненні, оскільки необхідно було влаштовуватись на іншу роботу, але, пропрацювавши більше двох тижнів вважала, що її заява про звільнення за власним бажанням, втратила чинність. На роботу перестала виходити з 08.08.2019 року після усного повідомлення про звільнення. З наказом про звільнення ознайомлена не була. Трудову книжку 08.08.2019 року їй не видавали. В момент написання заяви про звільнення насправді звільнятись не бажала, крім того, без написання заяви її не відпускали у планову відпустку. Після цих подій почалися проблеми з нервовою системою в зв`язку з чим в вересні та грудні місяці 2018 року проходила обстеження в лікарні. Діагноз назвати не змогла. Певний час позивач могла бути відсутньою на своєму робочому місці оскільки зі згоди директора її підміняла мама.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що позивач ОСОБА_2 до написання заяви про звільнення за власним бажанням ніхто не примушував. Заява дійсно була написана 06.08.2018 року в його кабінеті позивачем власноручно, підпис і дату складання заяви позивачем проставлено позивачем також власноручно. ОСОБА_2 перестала виходити на роботу 08.08.2018 року. За домовленістю із ОСОБА_2 її могла заміняти на роботі її мати. В липні 2018 року та з 01 по 17 серпня 2018 року, на роботу замість позивача виходила її мати. 16.08.2018 року мати позивача не вийшла на роботу, а тому ним було прийнято рішення про звільнення з 17.08.2018 року. Пояснив, що законодавство не забороняє звільнити працівника на підставі поданої заяви про звільнення за власним бажанням в будь-який день до закінчення двотижневого строку попередження.

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, заслухавши покази свідків, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що наказом директора ТОВ ВКФ Спектр №11 від 20.04.2017 року ОСОБА_2 було призначено на посаду фармацевта аптеки №1 Спектр з 21.04.2017 року з окладом згідно штатного розпису.

Наказом директора ТОВ ВКФ Спектр №37 від 17.08.2017 року року ОСОБА_2 було звільнено з посади фармацевта аптеки №1 з 17.08.2018 року за власним бажанням.

Зазначені обставини підтверджуються копіями наказів ТОВ ВКФ Спектр №11 від 20.04.2017 року, №1 з 17.08.2018 року, копією трудової книжки ОСОБА_2 , що містить відповідні записи.

Правовідносини, що склалися між сторонами з приводу припинення трудового договору врегульовано ст. 38 КЗпП України та іншими нормами трудового законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 КЗпП України, працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Пленум ВСУ в Постанові №9 від 06.11.92 Про практику розгляду судами трудових спорів роз`яснив, що по справах про звільнення за ст. 38 КЗпП суди повинні перевіряти доводи працівника про те, що власник або уповноважений ним орган примусили його подати заяву про розірвання трудового договору, крім того, роз`яснено, що працівник, який попередив власника або уповноважений ним орган про розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, вправі до закінчення строку попередження відкликати свою заяву і звільнення в цьому випадку не проводиться, якщо на його місце не запрошена особа в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації (ч.4 ст.24 КЗпП).

Судом також встановлено, що підставою для звільнення позивача стала заява про її звільнення за власним бажанням, датована 06.08.2018 року, що підтверджується копією заяви ОСОБА_2 про звільнення за власним бажанням.

Оцінюючи доводи позивача про написання нею заяви про звільнення за власним бажанням під дією примусу зі сторони директора ТОВ ВКФ Спектр ОСОБА_4 суд виходить з того, що зазначений факт не знаходить свого підтвердження, разом з тим, в матеріалах справи наявний висновок експерта Херсонського НДЕКЦ № 179-ПТ від 15.08.2019 року за результатами експертизи, проведеної у кримінальному провадженні №12018230240001475 на підставі ухвали слідчого судді Цюрупинського районного суду Херсонської області від 27.06.2019 року, відповідно до якого буквено-цифровий запис 06.08.2018 р ІНФОРМАЦІЯ_2 , який знаходиться з лівої сторони під текстом, у наданому на експертизу документі, заяві ОСОБА_2 про звільнення від 06.08.2018 року, виконаний не ОСОБА_2 , а іншою особою. Зазначений висновок вказує на те, що заяву про звільнення було ОСОБА_2 дійсно написано без зазначення дати її подання, тобто доводи позову та пояснення позивача в відповідній частині знаходять своє підтвердження, водночас, зазначений висновок спростовує пояснення відповідача, в яких зазначається, що ОСОБА_2 власноручно написана заяву про звільнення в кабінеті керівника ТОВ ВКФ Спектр в його присутності, поставивши свій підпис та дату 06.08.2018 року. Відповідачем не надано належних та допустимих доказів того, що заява ОСОБА_2 про звільнення за власним бажанням була подана нею саме 06.08.2018 року, а тому суд приходить до висновку, що станом на 06.08.2018 року ОСОБА_2 не мала наміру звільнятися з ТОВ ВКФ Спектр за власним бажанням.

Суд критично ставиться до показань свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які зазначали, що ОСОБА_2 їм повідомляла про свой намір звільнятися з ТОВ ВКФ Спектр так як показання свідків не є належними доказами дійсного волевиявлення працівника на звільнення, оскільки воля працівника на припинення трудового договору має бути чітко і ясно вираженою в письмовому вигляді в заяві про звільнення за власним бажанням із зазначенням дати написання заяви звільнення та конкретної дати звільнення.

Не впливають на висновки суду доводи відповідача, що ОСОБА_2 була відсутня тривалий час на своєму робочому місці оскільки, як вбачається з наказу №37 від 17.08.2018 року, відповідач пов`язував звільнення саме із поданням позивачем ОСОБА_2 заяви про звільнення за власним бажанням, а не із прогулом.

Суд також звертає увагу, що відповідач пов`язує звільнення ОСОБА_2 із заявою про звільнення за власним бажанням, що датована невстановленою особою 06.08.2018 року. Заява від 06.08.2018 року не містить ні конкретної дати звільнення, ні прохання ОСОБА_2 задовольнити заяву про її звільнення за власним бажанням до закінчення двотижневого строку попередження з посиланням на неможливість продовжувати роботу, а тому позивач мала бути звільнена, відповідно до положень ч. 1 ст. 38 КЗпП України, по закінченню двотижневого строку попередження про звільнення.

Частина 4 ст. 241-1 КЗпП України передбачає, що строк, обчислюваний тижнями, закінчується у відповідний день тижня, отже, строк попередження про звільнення мав закінчитись 20.08.2018 року, відповідно, зазначений день мав бути останнім робочим днем ОСОБА_2 і відповідач не мав права проводити звільнення до цієї дати. Судом встановлено, що звільнення на підставі заяви від 06.08.2018 року відбулося з 17.08.2018 року в той час як позивач мала право відкликати свою заяву в будь-який день до 20.08.2018 року, а тому її звільнення 17.08.2018 року також суперечить вимогам ст. 38 КЗпП України.

За таких обставин суд приходить до висновку про незаконність наказу ТОВ ВКФ Спектр про звільнення позивача з роботи.

Відповідно до ч. 1 ст. 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України Про запобігання корупції іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір, крім того, відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Оскільки звільнення визнано незаконним позивач підлягає поновленню на роботі, а тому позовні вимоги в частині поновлення ОСОБА_2 на роботі на посаді фармацевта аптеки №1 ТОВ ВКФ Спектр є обґрунтованими, крім того, є обґрунтованими та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з ТОВ ВКФ Спектр на користь позивача середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу за період з 18.08.2018 року по 30.09.2019 року, що за розрахунком позивача становить 75588,11 грн.

Частина 1 ст. 237-1 КЗпП передбачає право працівника на відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди, яке провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Суд вважає, що позивачем доведено факт спричинення моральних страждань, спричинених порушенням її прав та необхідністю докладати додаткових зусиль для пошуку роботи та для вжиття заходів для поновлення своїх порушених прав, що підтверджується копіями заяв позивача до органів поліції та до суду в рамках кримінального провадження, разом з тим, позивачем не надано доказів погіршення стану її здоров`я внаслідок незаконного звільнення, крім того, суд відхиляє доводи позивача, що незаконна відмова відповідача в видачі трудової книжки перешкоджала її працевлаштуванню.

Так, в своїх поясненнях сторони визнали, і це підтверджується показаннями свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , що останній раз ОСОБА_2 була на роботі 08.08.2018 року і в день звільнення була відсутня на робочому місці.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Мінпраці, Мін`юсту і Мінсоцзахисту від 29.07.1993 № 58 якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки. Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника.

Судом встановлено, що відповідач 23.08.2018 року направив на адресу ОСОБА_2 лист №37 від 22.08.2018 року за підписом директора ТОВ ВКФ Спектр в якому повідомив про необхідність з`явитися на підприємство для отримання трудової книжки. Факт надіслання такого листа підтверджується фіскальним чеком Укрпошти та повідомленням про вручення відправлення 11.09.2018 року, крім того, аналогічні за змістом заяви направлялися на адресу позивача 12.09.2018 року та 24.09.2018 року. Директором ТОВ ВКФ Спектр також неодноразово вживалися спроби для вручення трудової книжки позивачу, однак, остання з різних причин, відмовлялася її отримати, що підтверджується показаннями свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та відповідними актами, що складалися за участю працівників ТОВ ВКФ Спектр , позивач, в свою чергу, не надавала згоди на надіслання трудової книжки поштою, отже, дії відповідача в цій частині повністю узгоджувалися з вимогами закону.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди є обґрунтованим частково й достатньою для відшкодування моральної шкоди буде сума 10 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Судом встановлено, що копія наказу про звільнення №37 від 17.08.2018 року позивачу не вручалася, трудова книжка не видавалася, а тому місячний строк звернення до суду, який відраховується з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки, позивачем не пропущено.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами суд керується ч. 1 ст. 141 ЦПК України відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем заявлено немайнову вимогу про поновлення на роботі та вимогу майнову виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Сума судового збору за вказаним вимогами складає 1536,80 грн. Позивач звільнена від сплати судового збору за вимогами про визнання незаконним звільнення з роботи, поновлення на роботі, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а тому витрати по сплаті судового збору в цій частині підлягають стягненню з відповідача на користь держави.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення моральної шкоди в сумі 100 000,00 грн., за яку сплачено судовий збір в розмірі 1921,00 грн. Позовні вимоги в цій частині задоволено частково, а тому витрати по сплаті судового збору, відповідно до задоволеної частини позовних вимог, в сумі 192,10 грн., підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 38, 233, 235, 237-1, 241-1 КЗпП України, ст.ст. 82, 133, 141, 247, 259, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати незаконним звільнення ОСОБА_2 з роботи на підставі наказу ТОВ ВКФ Спектр від 17.08.2018 року.

Поновити ОСОБА_2 на роботі на посаді фармацевта аптеки №1 товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми Спектр .

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми Спектр на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 18.08.2018 року по 30.09.2019 року в сумі 75588,11 грн. без урахування податків та інших обов`язкових платежів.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми Спектр на користь ОСОБА_2 10000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми Спектр - відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми Спектр на користь ОСОБА_2 192,10 грн. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми Спектр в дохід держави судовий збір у розмірі 1536,80 грн. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Рішення в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді фармацевта аптеки №1 товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми Спектр допустити до негайного виконання.

Рішення в частині стягнення товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми Спектр на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах сум платежу за один місяць, що становить 5637,08 грн., допустити до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Херсонського апеляційного суду через Цюрупинський районний суд Херсонської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП відсутній, паспорт серії НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма Спектр , ЄДРПОУ 24957659, що знаходиться за адресою: 75101, Херсонська область, м. Олешки, вул. Крилова, 169.

Повний текс рішення складено: 04.10.2019.

Суддя Є.О. Никифоров