Постанова
Іменем України
28 травня 2020 року
м. Київ
справа № 664/242/19
провадження № 61-1856св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма Спектр ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма Спектр на рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області від 30 вересня 2019 року у складі судді Никифорова Є. О., та постанову Херсонського апеляційного суду від 23 грудня 2019 року в складі колегії суддів: Кузнєцової О. А., Бездрабко В. О., Вейтас І. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма Спектр (далі - ТОВ ВКФ Спектр ) про визнання незаконним звільнення з роботи, поновлення на роботі, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.
Позовна заява обґрунтована тим, що з 20 квітня 2017 року вона працювала у ТОВ ВКФ Спектр на посаді фармацевту аптеки № 1. Наказом № 37 від 17 серпня 2018 року її було звільнено з займаної посади за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України з 17 серпня 2018 року.
Вважає таке звільнення незаконним та таким, що відбулося з порушенням норм чинного законодавства.
Заяву про звільнення за власним бажанням вона написала під тиском директора ТОВ ВКФ Спектр проти своєї волі та не маючи іншого вибору, ніж погодитись, оскільки написання такої заяви було умовою для надання їй відпустки. Крім того, на вимогу директора ТОВ ВКФ Спектр заява була написана без зазначення дати її подання. Після виходу із відпустки їй було усно повідомлено про те, що її звільнено з 08 серпня 2019 року, тому з цієї дати вона перестала виходити на роботу.
З наказом про звільнення її не ознайомили, трудову книжку відповідач не видав та незаконно утримував її у себе, що перешкоджало її подальшому працевлаштуванню. Неможливість працевлаштування протягом тривалого часу спричинило моральні страждання, оскільки вона не мала засобів для існування та була вимушена жити за рахунок батьків. Крім того, вона змушена була звертатися до поліції з приводу порушення її прав.
На підставі наведеного просила суд визнати незаконним її звільнення з роботи на підставі наказу директора ТОВ ВКФ Спектр № 37 від 17 серпня 2018 року, поновити її на посаді фармацевта аптеки № 1 ТОВ ВКФ Спектр з 17 серпня 2018 року, стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період 17 серпня 2018 року по дату прийняття судом рішення про поновлення на роботі в розмірі 75 588,11 грн (з урахуванням уточнених вимог) та стягнути з відповідача на її користь 100 000,00 грн як відшкодування завданої незаконними діями керівництва ТОВ ВКФ Спектр моральної шкоди.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Цюрупинського районного суду Херсонської області від 30 вересня 2019 року, залишеним без змін постановою Херсонського апеляційного суду від 23 грудня 2019 року, позов задоволено частково.
Визнано незаконним звільнення ОСОБА_1 з роботи на підставі наказу ТОВ ВКФ Спектр від 17 серпня 2018 року, поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді фармацевта аптеки № 1 ТОВ ВКФ Спектр , стягнуто з ТОВ ВКФ Спектр на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 18 серпня 2018 року по 30 вересня 2019 року в сумі 75 588,11 грн без урахування податків та інших обов`язкових платежів, стягнуто ТОВ ВКФ Спектр на користь ОСОБА_1 10 000,00 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди.
В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ ВКФ Спектр відмовлено.
Вирішено питання судових витрат.
Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді фармацевта аптеки № 1 ТОВ ВКФ Спектр допущено до негайного виконання.
Рішення в частині стягнення з ТОВ ВКФ Спектр на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах сум платежу за один місяць, що становить 5 637,08 грн, допущено до негайного виконання.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що наявні підстави для задоволення позову ОСОБА_1 , оскільки під час звільнення позивача за власним бажанням, роботодавцем було порушено норми трудового законодавства і трудові права працівника.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 29 січня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі № 664/242/19, витребувано її з Цюрупинського районного суду Херсонської області.
Узагальнені доводи касаційної скарги
У січні 2020 року ТОВ ВКФ Спектр подало касаційну скаргу до Верховного Суду, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами не досліджено та не встановлено наявність волевиявлення позивача на звільнення з роботи в момент видачі наказу про звільнення. Судами неправильно застосовано статтю 38 КЗпП України, а також порушено статтю 235 КЗпП України, статтю 27 Закону України Про оплату праці , Порядок обчислення середньої заробітної плати та безпідставно збільшено період стягнення, що призвело до збільшення суми. Крім того безпідставними є висновки судів обох інстанцій стосовно завданої відповідачем моральної шкоди позивачу.
Доводи інших учасників справи
У лютому 2020 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказувала, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законним і обґрунтованим, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що згідно наказу директора ТОВ ВКФ Спектр № 11 від 20 квітня 2017 року ОСОБА_1 призначено на посаду фармацевта аптеки № 1 Спектр з 21 квітня 2017 року з окладом згідно штатного розпису.
Відповідно до заява ОСОБА_1 від 06 серпня 2018 року на ім`я директора ТОВ ВКФ Спектр , в якій остання просить звільнити її за власним бажанням, та наказу директора ТОВ ВКФ Спектр № 37 від 17 серпня 2018 року ОСОБА_1 звільнено з посади фармацевта аптеки № 1 з 17 серпня 2018 року за власним бажанням.
Відповідно до висновку експерта Херсонського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру № 179-ПТ від 15 серпня 2019 року за результатами експертизи, проведеної у кримінальному провадженні № 12018230240001475 на підставі ухвали слідчого судді Цюрупинського районного суду Херсонської області від 27 червня 2019 року, буквено-цифровий запис 06.08.2018 р. , який знаходиться з лівої сторони під текстом, у наданому на експертизу документі, заяві ОСОБА_1 про звільнення від 06 серпня 2018 року, виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України (в редакції, чинній на дату подання касаційної скарги) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, вирішення справи.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ . Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги Верховний Суд здійснює за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Згідно із положеннями частини другої статі 389 ЦПК України (в редакції, чинній на дату подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги, а також матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Мотиви і доводи, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
За змістом статті 38 КЗпП України, працівник наділений правом розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. Вказаний двотижневий строк може бути зменшено лише за домовленістю сторін або за наявності підстав, що унеможливлюють продовження працівником роботи, які передбачені частиною першою вказаної статті КЗпП України.
У справах про звільнення за статтею 38 КЗпП України суди повинні перевіряти доводи працівника про те, що власник або уповноважений ним орган примусили його подати заяву про розірвання трудового договору.
Звільнення вважається проведеним за власним бажанням і двотижневий строк має обчислюватись відповідно до статті 241-1 КЗпП України, а саме: заява датована 06 серпня 2018 року, тому датою звільнення є відповідний день тижня, обчислюваний через два тижні з дати подання заяви, що припадає на 20 серпня 2018 року і саме з цієї дати повинно було проведено звільнення позивача.
Керуючись вказаними приписами законодавства, місцевим судом, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, взято до уваги наявну у матеріалах справи заяву ОСОБА_1 про звільнення за власним бажанням від 06 серпня 2018 року та встановлено, що строк попередження про звільнення закінчується на 20 серпня 2018 року.
Відповідно до наказу № 37 від 17 серпня 2018 року, ОСОБА_1 звільнено з посади фармацевта аптеки № 1 з 17 серпня 2018 року за власним бажанням.
Виходячи з наведеного, суд дійшов вірного висновку, що при звільненні позивача до закінчення двотижневого строку, відповідачем не було дотримано приписів трудового законодавства.
Встановлення судом факту звільнення без законної підстави має своїм наслідком поновлення на роботі відповідно до частини першої статті 235 КЗпП України, згідно з якою у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
За правилами частини четвертої статті 235 зазначеного Кодексу у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України Про оплату праці за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.
Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Таким чином, суд повно та всебічно з`ясував і встановив обставини справи, надав належну оцінку поданим сторонами доказам у їх сукупності, дійшов обґрунтованого висновку про те, що у ОСОБА_1 не було вільного волевиявлення, яке б відповідало її волі та дійсному наміру звільнитися із займаної посади з власної ініціативи, а зміст підписаної нею заяви не відповідає її волі та бажанню припинити роботу в ТОВ ВКФ Спектр , оскільки в момент написання позивачем заяви про звільнення не було досягнуто домовленості про звільнення працівника саме за його власним бажанням.
Згідно зі статтею 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Під моральною шкодою необхідно розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичної особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідачів та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі і наслідків, що наступили.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, враховуючи ступінь моральних страждань, яких ОСОБА_1 зазнала внаслідок порушення її трудових прав, та виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості зробив обґрунтований висновок про стягнення з відповідача на користь позивача відшкодування моральної шкоди в розмірі 10 000,00 грн.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки такі судові рішення є законними та обґрунтованими, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Щодо судових витрат
Відповідно до підпункту в пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
З огляду на те, що судом касаційної інстанції рішення не змінюється та не ухвалюється нове рішення, підстави для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, відсутні.
Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма Спектр залишити без задоволення.
Рішення Цюрупинського районного суду Херсонської області від 30 вересня 2019 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 23 грудня 2019 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: С. Ю. Бурлаков
В. М. Коротун
М. Є. Червинська
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 28.05.2020 |
Оприлюднено | 05.06.2020 |
Номер документу | 89649141 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Бурлаков Сергій Юрійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні