Ухвала

від 30.09.2019 по справі 520/2631/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/1059/19

Номер справи місцевого суду: 520/2631/19 1-кс/520/6966/19

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2019 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуюча - суддя ОСОБА_2 ,

судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретарки судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

слідчого ОСОБА_7 ,

представника власників майна адвоката ОСОБА_8 ,

власників майна ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні апеляційнускаргу адвоката ОСОБА_8 ,діючого вінтересах ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 10.06.2019 року про арешт майна у кримінальному провадженні №12018160160001134, внесеному до ЄРДР 17.12.2018 року за ч.3 ст.185, ч.3 ст.186 КК України,

встановив:

Зміст оскаржуваного судового рішення.

Ухвалою слідчогосудді Київського районного суду м. Одеси від 10.06.2019 року задоволеноклопотання слідчогоСУ ГУНПв Одеськійобласті ОСОБА_7 ,погоджене прокуроромпрокуратури Одеськоїобласті ОСОБА_6 , про арешт майна, вилученого 30.05.2019 року в ході обшуку в приміщенні торгівельних павільйонів № НОМЕР_1 та №148 на території ПП «Торгівельний центр Старокінний» за адресою: м. Одеса, вул. Розкидайлівська, 31.

Своє рішення про накладення арешту на вилучене в ході обшуку майно слідчий суддя мотивував наявністю достатніх підстав вважати, що майно є об`єктом кримінально протиправних дій, набуто злочинним шляхом, тому зберегло на собі сліди кримінального правопорушення.

Зміст вимог апеляційної скарги.

В своїй апеляційній скарзі представник власника майна - адвокат ОСОБА_8 вказує, що вважає ухвалу незаконною, просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого.

В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що:

- викладені у клопотанні слідчого відомості не підтверджуються долученими до клопотання матеріалами;

-клопотання слідчого та матеріали кримінального провадження не містять відомості про те, що вилучене під час обшуку майно є предметом кримінального правопорушення, яке розслідується;

- слідчим суддею не надано уваги тому, що ОСОБА_9 є фізичною-особою підприємцем, який займається саме продажем різноманітного асортименту товарів, і накладення арешту на вилучене під час обшуку майно перешкоджає його господарській діяльності;

- слідчий суддя не взяв до уваги надані стороною захисту докази, які свідчать про законність придбання ОСОБА_9 арештованого майна.

Позиції учасників апеляційного розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, виступ власника майна та його представника, які просили задовольнити апеляційну скаргу у повному обсязі; прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги; дослідивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновку про таке.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Положеннями ст.ст. 2, 7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів. Одним з таких заходів є арешт майна у кримінальному провадженні.

Частиною другоюст.173КПК Українивстановлено,що привирішенні питанняпро арештмайна слідчийсуддя,суд повиненвраховувати: 1)правову підставудля арештумайна; 2)можливість використаннямайна якдоказу укримінальному провадженні(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом1частини другоїстатті 170цього Кодексу); 3)наявність обґрунтованоїпідозри увчиненні особоюкримінального правопорушенняабо суспільнонебезпечного діяння,що підпадаєпід ознакидіяння,передбаченого закономУкраїни прокримінальну відповідальність(якщоарешт майнанакладається увипадках,передбачених пунктами3,4частини другоїстатті 170цього Кодексу); 3-1)можливість спеціальноїконфіскації майна(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом2частини другоїстатті 170цього Кодексу); 4)розмір шкоди,завданої кримінальнимправопорушенням,неправомірної вигоди,яка отриманаюридичною особою(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом4частини другоїстатті 170цього Кодексу); 5)розумність таспіврозмірність обмеженняправа власностізавданням кримінальногопровадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною другою статті 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення:1)збереження речовихдоказів; 2)спеціальної конфіскації; 3)конфіскації майнаяк видупокарання абозаходу кримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У відповідностідо ч.2ст.171КПК України,у клопотанніслідчого,прокурора проарешт майнаповинно бутизазначено: 1)підстави імету відповіднодо положеньстатті 170цього Кодексута відповіднеобґрунтування необхідностіарешту майна; 2)перелік івиди майна,що належитьарештувати; 3)документи,які підтверджуютьправо власностіна майно,що належитьарештувати,або конкретніфакти ідокази,що свідчатьпро володіння,користування чирозпорядження підозрюваним,обвинуваченим,засудженим,третіми особамитаким майном; 4)розмір шкоди,неправомірної вигоди,яка отриманаюридичною особою,у разіподання клопотаннявідповідно дочастини шостоїстатті 170цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд доходить висновку про те, що слідчий суддя розглянув клопотання повно, всебічно та об`єктивно, внаслідок чого дійшов обґрунтованого висновку про необхідність накладення арешту на майно.

У клопотанніслідчого зазначено,що слідчимуправлінням ГУНПв Одеськійобласті здійснюєтьсядосудове розслідуванняу кримінальномупровадженні №12018160160001134,внесеному доЄРДР 17.12.2018року зач.3ст.185,ч.3ст.186КК України, за фактом таємного та відкритого викрадення ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 майна потерпілих ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 з подальшою реалізацією викраденого майна фізичним особам-підприємцям ОСОБА_22 та ОСОБА_9 .

Так, згідно з клопотанням слідчого, в ході досудового розслідування зібрані докази, які дають достатні підстави вважати, що майно, про арешт якого порушується питання у клопотанні, здобуто злочинним шляхом.

Так, один з вилучених в ході обшуку човникових двигунів марки «YAMAHA» з пошкодженим серійним номером був викрадений у потерпілого ОСОБА_21 та згідно з поясненнями прокурора впізнаний потерпілим за зовнішніми ознаками.

Наразі, у зв`язку з наявністю на вилучених в ході обшуку човникових двигунах ознак пошкодження, зміни та знищення серійних номерів у кримінальному провадженні проводяться судові експертизи із зазначеним майном.

Крім того, долученими до клопотання слідчого розсекреченими матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій підтверджується викрадення та збут такого майна ФОП ОСОБА_9 підозрюваними ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 .

Доводи апеляційної скарги захисника щодо неврахування слідчим суддею доказів сторони захисту про законність придбання ФОП ОСОБА_9 вилученого в ході обшуку майна, на підтвердження яких захисник надав апеляційному суду копії договорів комісії на продаж човникових двигунів, апеляційний суд визнає безпідставними, оскільки зазначені документи не містять ідентифікаційних ознак придбаних товарів (серійних номерів), які давали б можливість ідентифікувати таке майно як індивідуально визначене. Таким чином, із зазначених документів неможливо встановити, законність придбання яких саме двигунів вони посвідчують, що в сукупності з наявністю ознак пошкодження, зміни та знищення серійних номерів вилучених в ході обшуку двигунів не може бути визнано беззаперечним підтвердженням законності придбання вилученого майна ФОП ОСОБА_9 та не перешкоджає арешту даного майна.

Крім того, достовірність наданих захисником договорів на даній стадії досудового розслідування підлягає додатковій перевірці шляхом допиту фізичних осіб, які є контрагентами у цих договорах, на предмет дійсності їх укладення.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про те, що зазначене у клопотанні слідчого майно має відношення до даного кримінального провадження, оскільки згідно з матеріалами справи є достатні підстави вважати, що це майно було набуте злочинним шляхом, зберегло на собі сліди кримінального правопорушення, а також є доказом у кримінальному провадженні.

Згідно з нормами Глави 10 та Глави 17 КПК України, правові підстави, з яких слідчим вноситься клопотання про накладення арешту та, відповідно, накладається арешт слідчим суддею, мають співвідноситися з обставинами кримінального провадження.

Таким чином, у клопотанні слідчого належним чином розкрито, яке відношення зазначене у клопотанні слідчого майно має саме до цього кримінального провадження, у зв`язку з чим процесуальний статус зазначеного у клопотанні майна як речових доказів є визначеним відповідно до вимог ст.98 КПК України, оскільки постановою слідчого від 31.05.2019 року вони визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

Вищевикладені обставини були вірно враховані слідчим суддею при прийнятті оскаржуваного рішення, їм була надана належна правова оцінка, внаслідок чого слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для накладення арешту на майно, відношення якого до кримінального провадження було належним чином доведено слідчим та прокурором.

Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, апеляційний суд вважає, що оскаржуване рішення слідчого судді постановлене у чіткій відповідності до положень кримінального процесуального Закону, а доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні апеляційного суду, у зв`язку з чим така апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана ухвала без змін.

Керуючись ст. ст. 170-173, 309, 376, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 ,діючого вінтересах ОСОБА_9 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 10.06.2019 року про арешт майна про арешт майна, вилученого 30.05.2019 року в ході обшуку в приміщенні торгівельних павільйонів №147 та №148 на території ПП «Торгівельний центр Старокінний» за адресою: м. Одеса, вул. Розкидайлівська, 31, у кримінальному провадженні №12018160160001134, внесеному до ЄРДР 17.12.2018 року за ч.3 ст.185, ч.3 ст.186 КК України залишити без змін.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4