Ухвала

від 25.11.2019 по справі 520/2631/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/1885/19

Номер справи місцевого суду: 520/2631/19 1-кс/520/6961/19

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.2019 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

Головуючий - суддя ОСОБА_2 ,

судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5 к,

власника майна ОСОБА_6 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні клопотання ОСОБА_6 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 10.06.2019 року про арешт майна у кримінальному провадженні №12018160160001134, внесеному до ЄРДР 17.12.2018 року за ч.3 ст.185, ч.3 ст.186 КК України,

установив

Зміст оскаржуваного судового рішення.

Ухвалою слідчогосудді Київськогорайонного суду м. Одеси від 10.06.2019 року частковозадоволено клопотанняслідчого СУГУНП вОдеській області ОСОБА_7 ,яке погодженопрокурором прокуратуриОдеської області ОСОБА_8 про арешт майна та накладено арешт на майно яке перелічене в резолютивній частині ухвали.

Своє рішення про накладення арешту на майно, слідчий суддя мотивував достатністю підстав вважати, що майно є об`єктом кримінально протиправних дій, здобуто злочинним шляхом, зберегло на собі сліди вчинення протиправних діянь та запобіганням можливого знищення та втрати зазначених у клопотанні речей, що суттєво ускладнить досягнення завдань кримінального провадження, встановлення істини.

Зміст вимог апеляційної скарги.

В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_6 вказує, що вважає ухвалу незаконною, просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого в частині накладення арешту на автотранспортний засіб «Хонда Аккорд», д.з. НОМЕР_1 .

Крім того, апеляційна скарга ОСОБА_6 містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, яке він обґрунтовує тим, що під час проголошення судового рішення присутнім не був, у судове засідання місцевого суду не викликався та копії оскаржуваного рішення не отримував. При цьому зазначає, що про оскаржувану ухвалу дізнався випадково в Єдиному реєстрі судових рішень.

На підставі викладеного, просить строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді від 10.06.2019 року про арешт майна поновити.

Позиції учасників апеляційного розгляду.

До початку судового розгляду, прокурором ОСОБА_8 було подане клопотання, про проведення судового засідання апеляційного суду без його участі, в якому прокурор заперечував проти клопотання ОСОБА_6 про поновлення йому строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді.

Заслухавши суддю-доповідача, виступ власника майна, який просив задовольнити клопотання та поновити йому строк на апеляційне оскарження рішення слідчого судді; врахувавши думку прокурора, викладену в його клопотанні, наданому до початку судового розгляду; дослідивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновку про таке.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.117 КПК України, поновленню, за клопотанням заінтересованої особи, підлягає строк, пропущений із поважних причин.

Частина 1 ст.24 КПК України передбачає, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченому цим кодексом.

Окрім того, ст. 395 КПК України передбачено, апеляційна скарга на ухвали слідчого судді подається протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Відповідно до ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст.382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

При розгляді зазначеного кримінального провадження у відповідності до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» апеляційний суд застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.

Врішенні Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2010 року у справі«Устименко проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантованепунктом 1статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

У цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що під час розгляду клопотання слідчого в суді 1-ої інстанції 10.06.2019 року ОСОБА_6 присутнім не був (а.п. 141).

Однак, посилання апелянта на те, що про існування оскаржуваної ухвали слідчого судді йому стало відомо з Єдиного державного реєстру судових рішень лише 11 листопада 2019 року, апеляційний суд вважає таким, що не відповідає дійсності, з огляду на наступне.

Так, ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 10 жовтня 2019 року, ОСОБА_6 було відмовлено у задоволенні його клопотання про скасування арешту майна, який було накладено ухвалою слідчого судді того ж суду 10.06.2019 року.

При цьому, як вбачається з ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 10 жовтня 2019 року, саме ОСОБА_6 , як власник майна, звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту на автотранспортний засіб «Хонда Аккорд», д.з. НОМЕР_1 .

Таким чином, апеляційним судом беззаперечно встановлено, що ОСОБА_6 ще 10 жовтня 2019 року був обізнаний про накладення арешту на майно, та більш того оскаржив його в порядку ст.174 КПК України, тобто скористався в повній мірі своїм право на доступ до суду.

Але, при цьому, апелянту слід було врахувати, що слідчий суддя районного суду в рамках розгляду клопотання про скасування накладеного арешту на майно, має право приймати рішення про скасування арешту виключно з підстав необґрунтованості накладення арешту та відсутності потреби у подальшому застосуванні даного заходу.

В той же час, суд апеляційної інстанції, розглядаючи скаргу про скасування ухвали про накладення арешту, в повному обсязі переглядає рішення слідчого судді, а тому за своїм змістом перегляд судового рішення апеляційним судом є більш повним та включає також перевірку обґрунтованості підстав накладення арешту, яким обмежений розгляд клопотання у суді першої інстанції.

З наведеного випливає висновок, що спосіб оскарження обмеження права власності вибирає сама особа, яка повинна враховувати вимоги кримінального процесуального законодавства України, яке передбачає тільки два способи скасування обмежень накладених на майно в рамках кримінального провадження: 1) скасування арешту майна, на підставі ст. 174 КПК України; 2) оскарження ухвали слідчого судді, якою накладено арешт в апеляційному порядку, на підставі ст. 309 КПК України.

Тобто, особа, що дізналась про винесення слідчим суддею ухвали про арешт її майна та не погоджується з нею, повинна прийняти для себе рішення, у який спосіб захищати свої порушені права подавати до слідчого судді клопотання про скасування арешту, а в цьому випадку строки подання клопотання чинним КПК України не обмежені, або в порядку ст.309 КПК України, але з урахуванням вимог ч.ч. 2, 3 ст.395 КПК України, протягом п`яти днів з дня її оголошення або з дня отримання копії судового рішення, якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, подавати апеляційну скаргу про скасування ухвали слідчого судді.

Таким чином, у відповідності до вимог КПК України, апелянт у разі бажання використати всі способи для захисту порушеного права, будучи незгодним з ухвалою слідчого судді районного суду, не був позбавлений права одночасно подавати клопотання про скасування арешту до районного суду та, у визначений п.3 ч.2 ст.395 КПК України, апеляційну скаргу про скасування ухвали слідчого судді.

Натомість, як свідчить ухвала Київського районного суду м. Одеси від 10.10.2019 року про відмову у скасуванні накладеного арешту від 10.06.2019 року, ОСОБА_6 , як власник майна, оскаржив арешт в порядку ст.174 КПК України, чим фактично реалізував один зі способів захисту порушених своїх прав, але не оскаржив у визначений законом строк зазначене рішення слідчого судді в апеляційному порядку.

За таких підстав апеляційний суд вважає, що строк на апеляційне оскарження ОСОБА_6 ухвали слідчого судді було пропущено з неповажних причин, а тому він не підлягає поновленню.

Керуючись ст. ст. 117, 419, 376, 404, 405, 407, 422, 532 КПК України, Одеській апеляційний суд,

постановив

Відмовити взадоволенні клопотання ОСОБА_6 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 10.06.2019 року про арешт майна у кримінальному провадженні №12018160160001134, внесеному до ЄРДР 17.12.2018 року за ч.3 ст.185, ч.3 ст.186 КК України.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Повний текст ухвали буде проголошено 29.11.2019 року о 09.00 годині в залі судових засідань Одеського апеляційного суду.

Судді Одеського апеляційного суду

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4