Рішення

від 23.09.2019 по справі 1.380.2019.003017

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.003017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2019 року зал судових засідань №11

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулик А.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання ТронкиО.В.,

представника позивача Козленко М.С.,

представника відповідача Палій М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства "ІДС АКВА СЕРВІС" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення,-

в с т а н о в и в:

19.06.2019 до суду надійшов позов приватного акціонерного товариства "ІДС АКВА СЕРВІС" код ЄДРПОУ 22424953, місцезнаходження: 82482, Львівська обл., місто Моршин, вул. Геологів, буд. 12, корпус А (далі - позивач) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби код ЄДРПОУ 39440996, місцезнаходження: 04119, м.Київ, вул.Дегтярівська, 11г (далі - відповідач), в якому позивач просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення від 02.04.2019 №0003004808.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами проведеної перевірки ПАТ ІДС АКВА СЕРВІС з питань дотримання вимог п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПК України) щодо порушення термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період 01.06.2017-31.08.2018 відповідач безпідставно дійшов висновку про порушення позивачем строку реєстрації до 15 календарних днів податкових накладних на загальну суму податку на додану вартість 206294,87грн. (10% або 20%).

Позивач вважає, що оскаржене податкове повідомлення-рішення № 0003004808 від 02.04.2019 є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки, на думку ПАТ ІДС АКВА СЕРВІС , застосування штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних призводить до порушення базових основ права та функціонування правової держави. Зокрема, податкова накладна № 103150 від 27.12.2018, за яку застосовано 94,5% усіх штрафних санкцій, оформлювались в рамках операцій, які не передбачали можливості сформувати податковий кредит іншим платникам податків. Вважає, що застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних не відповідає меті впровадження системи електронного адміністрування податку на додану вартість, оскільки державний бюджет в будь-якому разі отримує ПДВ в повному обсязі за результатами декларування податкових зобов'язань у звітному періоді. Посилається на те, що застосовані до нього штрафні санкції є непропорційними, такими, що не відповідають легітимній меті податкового повідомлення-рішення. Крім цього, застосовані санкції є неправомірними з огляду на дії відповідача не у порядку і не з підстав, встановлених законом, а саме: проведення перевірки, яка не передбачена ПК України, відсутність уніфікованої форми акта про проведення перевірки та, відповідно, відсутності можливості оформлювати результати перевірок у спосіб, що не відповідає вимогам закону, недостовірність інформації в акті перевірки щодо відповідальної особи. До того ж, враховуючи зазначену в акті перевірки кількість днів прострочення реєстрації в ЄРПН відповідних податкових накладних до 66-221 днів, протягом всього цього періоду явно виникали розбіжності між даними декларацій та ЄРПН, а значить відповідач повинен був провести документальну позапланову перевірку щодо вказаних періодів. Звертає увагу і на те, що зазначена в податковому повідомленні-рішенні сума (4900,90 грн.) не відповідає сумі в акті перевірки (206294,87 грн.), тобто сума грошового зобов'язання не базується прямо на акті перевірки, що є порушенням норм ПК України. Позивач стверджує, що йому не надано вмотивованого рішення про результати розгляду скарги, тому скарга вважається задоволеною, а податкове-рішення скасованим. Також в обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в оскарженому податковому повідомленні-рішенні відсутня підстава для його винесення. Більше того, виключається застосування штрафних санкцій до позивача за порушення строків реєстрації податкових накладних, оскільки такі не надаються отримувачу (покупцю).

15.07.2019 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що відповідач провів камеральну перевірку позивача щодо порушення термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з 01.06.2017-31.08.2018 (акт перевірки № 150/28-10-48-07/22424953 від 04.03.2019), яким встановлено порушення ПАТ ІДС АКВА СЕРВІС вимог п.201.10 ст.201 ПК України, а саме позивач зареєстрував податкові накладні з порушенням терміну реєстрації, як до, так і понад 15 днів.

На підставі акта перевірки, відповідач прийняв оскаржене податкове повідомлення-рішення від 02.04.2019 №0003004808про нарахування штрафних санкцій на загальну суму 206 294,87грн. (10% або 20%), визначених ст.201 ПК України та відповідно до ст.120-1 ПК України за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних.

У поданій до суду 17.07.2017 відповіді на відзив позивач, посилаючись на порушення відповідачем процедури перевірки та адміністративного оскарження, зазначає, що скарга є задоволеною ще на етапі адміністративного оскарження, а тому вважає оскаржене податкове повідомлення-рішення неправомірним.

Ухвалою від 24.06.2019 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та призначив справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою від 17.07.2019 суд відмовив у задоволенні клопотання позивача про звернення з поданням до Верховного Суду щодо розгляду справи як зразкової.

Ухвалою від 09.09.2019 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала. Просила суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила. Просила суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Позивач - ПАТ ІДС АКВА СЕРВІС зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 22424953, місцезнаходження: 82482, Львівська область, місто Моршин, вул. Геологів, 12, корпус А.

На підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 розділу І ПК України відповідач провів перевірку ПАТ ІДС АКВА СЕРВІС з питань дотримання вимог п.201.10 ст.201 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями щодо порушення термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за період 01.06.2017-31.08.2018.

За результатами проведеної перевірки відповідач склав акт перевірки № 150/28-10-48-07/22424953 від 04.03.2019.

Перевіркою встановлено порушення термінів реєстрації податкових накладних, а саме: № 34272//44 від 15.06.2017 на суму ПДВ 33,76 грн. із затримкою 3 дні; № 32493//44 від 13.06.2017 на суму ПДВ 146,16 грн. із затримкою 14 днів; № 37256//44 від 01.06.2017 на суму ПДВ 18,67 грн. із затримкою 12 днів; № 11745// від 12.06.2017 на суму ПДВ 391,00 грн. із затримкою 7 днів; № 21580 від 14.06.2017 на суму ПДВ 186 818,88 грн. із затримкою 7 днів; № 22626 від 13.06.2017 на суму ПДВ 04,00 грн. із затримкою 7 днів; №13 716//10 від 30.06.2017 на суму ПДВ 77,50 грн. із затримкою 2 дні; № 23114 від 30.06.2017 на суму ПДВ 480,83 грн. із затримкою 2 дні; № 22964 від 30.06.2017 на суму ПДВ 2868,67 грн. із затримкою 2 дні; № 23111 від 30.06.2017 на суму ПДІ 6754,69 грн. із затримкою 2 дні; № 23083 від 30.06.2017 на суму 3256,81 грн. із затримкою 2 дні; № 23434 від 27.06.2017 на суму 192900,89 грн. із затримкою 2 дні; № 13964//10 від 12.06.2017 на суму ПДВ 40,83 грн. із затримкою 20 днів; № 23124 від 30.06.2017 на суму ПДВ 2103,46грн. із затримкою 2 дні; № 36360//44 від 30.06.2017 на суму ПДВ 659,69 грн. із затримкою 2 дні; № 35484//44 від 27.06.2017 на суму ПДВ 149,00 грн. із затримкою 4 дні; № 3 від 30.06.2017 на суму ПДВ 85,33 грн. із затримкою 4 дні; № 23071 від 30.06.2017 на суму ПДВ 959,20 грн. із затримкою 2 дні; № 22980 від 30.06.2017 на суму ПДВ 507,66 грн. із затримкою 4 дні; № 14439//70 від 30.06.2017 на суму ПДВ 05,00 грн. із затримкою 2 дні; № 14440//70 від 30.06.2017 на суму ПДВ 0,83 грн. із затримкою 2 дні; № 23166 від 30.06.2017 на суму ПДВ 2 776,00 грн. із затримкою 2 дні; № 23 568 від 24.06.2017 на суму ПДВ 117 710,81 грн. із затримкою 4 дні; №від 30.06.2017 на суму ПДВ 39,66 грн. із затримкою 4 дні; № 38447//44 від 09.06.2017 на суму ПДВ 176,00 грн. із затримкою 20 днів; № 13963//10від 05.06.2017 на суму ПДВ 23,33 грн. із затримкою 20 днів; № 1 від 30.06.2017 на суму ПДВ 333,33 грн. із затримкою 4 дні; №23246 від 30.06.2017 на суму ПДВ 819,47 грн. із затримкою 4 дні; № 23426 від 19.06.2017 на суму ПДВ 132 553,24 грн. із затримкою 4 дні; № 23577 від 29.06.2017 на суму ПДВ 28 273,86 грн. із затримкою 4 дні; № 36264//44 від 30.06.2017 на суму ПДВ 162,67 грн. із затримкою 4 дні; № 14581//16 від 30.06.2017 на суму ПДВ 187,50 грн. із затримкою 16 днів; № 39886//44 від 13.06.2017 на суму ПДВ 0,33 грн. із затримкою 16 днів; №2 від 30.06.2017 на суму ПДВ 500,00 грн. із затримкою 4 дні; № 23 429 від 21.06.2017 на суму ПДВ 165540,77 грн. із затримкою 4 дні; № 61406 від 27.07.2018 на суму ПДВ 20,00 грн. із затримкою 85 днів; № 61410 від 23.08.2017 на суму ПДВ 160,00 грн. із затримкою 54 дні; № 61408 від 07.08.2018 на суму ПДВ 350,00 грн. із затримкою 69 днів; № 61409 від 23.08.2018 на суму ПДВ 210,00 грн. із затримкою 54 дні; № 61407 від 03.08.2018 на суму ПДВ 30,00 грн. із затримкою 69 днів; №103150 від 27.12.2018 на суму ПДВ 23 149,52 грн. із затримкою 23 дні; № 45334 від 26.09.2018 на суму ПДВ 502 975,94 грн. із затримкою 1 день; № 45331 від 26.09.2018 на суму ПДВ 412 201,87 грн. із затримкою 1 день.

На підставі вказаного акта перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення - рішення 02.04.2019 №0003004808.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням - рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку до ДФС України.

Рішенням ДФС України від 31.05.2019 № 25316/6/99-99-11-06-01-25 про результати розгляду скарги ПАТ ІДС АКВА СЕРВІС на податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби податкове повідомлення-рішення від 02.04.2019 №0003004808 залишено без змін, а скарга позивача - без задоволення.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.

Спірні правовідносини у сфері подання та реєстрації податкових накладних регулюються Конституцією України, ПК України, постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних".

Відповідно до підпункту 14.1.60 п.14.1 ст.14 ПК України (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) Єдиний реєстр податкових накладних - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконаної влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Пунктом 201.1 ст.201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з вказаним Кодексом.

Згідно з пунктом 8 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246), податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 вказаного Порядку.

Пунктом 12 Порядку №1246 передбачено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 ст.192 та пунктом 201.10 ст.201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 ст.201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 вказаного Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 вказаного Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з положеннями пунктів 2,3 Порядку №1246 операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації.

Операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Суд встановив, що ПАТ ІДС АКВА СЕРВІС 08.11.2018 протягом операційного дня (о 11.52 год.) відправило податкові накладні №61406 від 25.07.2018, № 61410 від 23.08.2018, № 61408 від 07.08.2018, № 61409 від 23.08.2018, № 61407 від 03.08.2018, а також 07.02.2019 (о 10:49) податкову накладну № 103150 від 27.12.2018 на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, за допомогою програмного забезпечення M.Е.Doc , використовуючи Єдине вікно подання електронної звітності , що підтверджується протоколами відправки податкових накладних (протоколами подій щодо документу в програмному забезпеченні M.Е.Doc ).

Відповідно до п.14 Порядку №1246 протягом операційного дня 15.04.2018 та 07.02.2019 позивач отримав квитанцію в електронній формі про прийняття податкових накладних. Вказані податкові накладні зареєстровані з порушенням граничних строків реєстрації.

Суд зазначає, що позивач не надав доказів, які б спростували аргументи відповідача щодо невчасного надіслання до реєстрації податкових накладних: № 34272//44 від 15.06.2017, № 32493//44 від 15.06.2017, № 37256//44 від 01.06.2017, № 11745// від 12.06.2017, № 21580 від 14.06.2017, № 22626 від 13.06.2017, № 13716//10 від 30.06.2017, №23114 від 30.06.2017, № 22964 від 30.06.2017, № 23111 від 30.06.2017, № 23083 від 30.06.2017, № 23434 від 27.06.2017, №13964//10 від 12.06.2017, № 23124 від 30.06.2017, №36360//44 від 30.06.2017, № 35484//44 від 27.06.2017, № 3 від 30.06.2017, № 23071 від 30.06.2017, № 14439//70 від 30.06.2017, № 14440//70 від 30.06.2017, № 23166, №23 568 від 24.06.2017, №4 від 30.06.2017, № 38447//44 від 09.06.2017, № 13963//10 від 05.06.2017, № 1 від 30.06.2017, №23246 від 30.06.2017, № 23426 від 19.06.2017, № 23577 від 29.06.2017, №36264//44 від 30.06.2017, № 14581//16 від 30.06.2017, № 39886//44 від 13.06.2017, №2 від 30.06.2017, №23429 від 21.06.2017, № 61406 від 27.07.2018, № 61410 від 23.08.2017, №61408 від 07.08.2018, № 61409 від 23.08.2018, № 61407 від 03.08.2018, №103150 від 27.12.2018, №45334 від 26.09.2018, № 45331 від 26.09.2018.

Пунктом 120-1.1 ст. 120-1 ПК України передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 вказаного Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 вказаного Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів: 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

Згідно з п.109.1 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Таким чином, для наявності в діяннях платника податку податкового порушення, передбаченого п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України, останній повинен вчинити бездіяльність, яка полягає в тому, що він протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідній податковій накладній, не вчинив ніяких дій щодо реєстрації такої податкової накладної.

Суд встановив, що ПАТ ІДС АКВА СЕРВІС не вчинило всі необхідні дії з метою реєстрації податкових накладних в межах строку, наданого ПК України для реєстрації таких накладних.

Тому, неналежне виконання вимог податкового законодавства стосовно своєчасної реєстрації позивачем податкових накладних відбулось з вини останнього, що є протиправним діянням платника податку, а відтак є підставою для притягнення його до відповідальності.

Посилання позивача на те, що застосування штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних призводить до порушення базових основ права та функціонування правової держави, а також, що застосовані до нього штрафні санкції є непропорційними, такими, що не відповідають легітимній меті податкового повідомлення-рішення, суд не бере до уваги, оскільки позивач фактично оспорює конституційність відповідних положень ПК України, а це відноситься до виключної юрисдикції Конституційного Суду України.

Доводи позивача про те, що штрафні санкції, передбачені п.120-1 ПК України, мають характер кримінальної відповідальності, а отже можуть застосовуватись за наявності підстав для притягнення до кримінальної відповідальності суд не бере до уваги, оскільки розгляд таких питань знаходиться поза юрисдикцією адміністративного судочинства.

Суд оцінює аргумент позивача про те, що недотримання термінів реєстрації податкових накладних не є порушенням, а відтак не може тягти за собою відповідальність, оскільки податкові зобов'язання все одно були виконані і кошти поступили в бюджет, як безпідставні, оскільки виконанням податкового зобов'язання вважається його виконання належним чином, тобто з дотриманням усіх встановлених законом вимог щодо способу, порядку та строків.

Щодо доводів позивача про те, що відповідач провів перевірку, яка не передбачена положеннями ПК України, оскільки не вказав у акті перевірки вид перевірки, суд зазначає таке.

Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій(розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах. (п.п. 75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України).

Враховуючи наведене, відповідач провів камеральну перевірку, а відсутність посилання на такий вид в акті перевірки не спростовує порушень, виявлених за результатами її проведення. Більше того, як вбачається із змісту позовної заяви, позивач неодноразово посилається на те, що відповідач провів саме камеральну перевірку. З огляду на це, доводи позивача в цій частині є безпідставними.

Аргументи позивача про те, що враховуючи зазначену в акті перевірки кількість днів прострочення реєстрації в ЄРПН відповідних податкових накладних до 66-221 днів, протягом всього цього періоду явно виникали розбіжності між даними декларацій та ЄРПН, а значить відповідач повинен був провести документальну позапланову перевірку щодо вказаних періодів, суд відхиляє, оскільки це не впливає на правомірність оскарженого податкового повідомлення-рішення.

Суд відхиляє доводи позивача про те, що відповідач вніс до акта перевірки недостовірну інформацію щодо відповідальних осіб, зокрема ОСОБА_4, який обіймав посаду директора позивача лише з 28.12.2018, тобто не міг бути відповідальною особою за період, який перевірявся, виходячи з того, що на момент проведення перевірки ОСОБА_4 був керівником позивача, а з даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань неможливо встановити осіб, які займали таку посаду раніше. Більше того, суд зауважує, що не зазначення всіх осіб, які займали посаду керівника позивача в періоди, що перевірялися не впливає на виявлені за результатами перевірки порушення.

Посилання позивача на те, що відсутність затвердженої уніфікованої форми актів перевірки позбавляє права контролюючий орган проводити такі перевірки та робить висновки викладені в акті нікчемними, суд вважає безпідставними, оскільки право контролюючого органу проводити камеральні перевірки надано законом та не може бути обмежене тимчасовою відсутністю уніфікованої форми акта, в якому лише фіксуються результати перевірки.

Суд, надаючи оцінку аргументам позивача про те, що зазначена в податковому повідомленні-рішенні сума (4900,90 грн.) не відповідає сумі в акті перевірки (206294,87 грн.), тобто сума грошового зобов'язання не базується прямо на акті перевірки, зазначає наступне.

Відповідно до п.86.8 ст.86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 вказаного Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 вказаного Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Оскаржене податкове повідомлення-рішення прийняте з урахуванням висновку, викладеного у відповіді від 29.03.2019 №16157/10/-28-10-48-08 на заперечення до акта перевірки, в якому враховані такі розбіжності, а тому доводи позивача в цій частині є необґрунтованими.

Суд відхиляє аргументи позивача про те, що оскільки йому не надано вмотивованого рішення, то скарга такого платника податку вважається задоволеною, а податкове-рішення скасованим, виходячи з такого.

Відповідно до абз.2 п.56.9 ст.56 ПК України якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Як вбачається із рішення про результати розгляду справи від 31.05.2019 №25316/6/99-99-11-06-01-25 відповідач залишив без змін оскаржене податкове повідомлення-рішення, а скаргу позивача від 10.04.2019 №10004/19- без задоволення. Таке рішення надіслано позивачу та отримане ним, що сторонами не оспорюється.

Питання обґрунтованості рішення про результати розгляду скарги не входить до предмету доказування у цій справі, а тому суд не надає йому оцінку.

Щодо твердження позивача про те, що виключається застосування штрафних санкцій до платника податків за порушення строків реєстрації податкових накладних, які не надаються отримувачу (покупцю), суд вказує наступне.

Згідно з п.120-1.1 ст.120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

З аналізу наведеної норми, вбачається, що застосування штрафу виключається у разі коли податкова накладна не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою. Тому, оскільки виписані позивачем податкові накладні зі ставкою податку у розмірі 20%, то підстав для виключення застосування штрафу, передбачених п.120-1.1 ст.120-1 ПК України, немає.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що ПАТ ІДС АКВА СЕРВІС порушило терміни реєстрації податкових накладних № 34272//44 від 15.06.2017, №32493//44 від 15.06.2017, № 37256//44 від 01.06.2017, № 11745// від 12.06.2017, № 21580 від 14.06.2017, № 22626 від 13.06.2017 № 13716//10 від 30.06.2017 № 23114 від 30.06.2017 № 22964 від 30.06.2017, № 23111 від 30.06.2017; № 23083 від 30.06.2017 № 23434 від 27.06.2017 №13964//10 від 12.06.2017, № 23124 від 30.06.2017, № 36360//44 від 30.06.2017, № 35484//44 від 27.06.2017, № 3 від 30.06.2017, № 23071 від 30.06.2017 № 22980, №14439//70 від 30.06.2017, № 14440//70 від 30.06.2017, № 23166 № 23 568 від 24.06.2017, № 4 від 30.06.2017, № 38447//44 від 09.06.2017, № 13963//10 від 05.06.2017, № 1 від 30.06.2017, № 23246 від 30.06.2017, № 23426 від 19.06.2017, № 23577 від 29.06.2017, №36264//44 від 30.06.2017, №14581//16 від 30.06.2017, № 39886//44 від 13.06.2017, №2 від 30.06.2017, № 23429 від 21.06.2017, № 61406 від 27.07.2018, № 61410 від 23.08.2017, №61408 від 07.08.2018, №61409 від 23.08.2018, № 61407 від 03.08.2018, № 103150 від 27.12.2018, № 45334 від 26.09.2018, №5331 від 26.09.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 10.05.2018 у справі №819/869/17 (№К/9901/39987/18).

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що податкове повідомлення-рішення є правомірним, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст.78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

Відповідно до ст. 139 КАС України у зв`язку з відмовою позивачу у задоволенні позову, понесені ним судові витрати, пов`язані зі зверненням до суду, не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст.6, 9, 73-77, 242, 244, 245 КАС України, суд, -

вирішив:

у задоволенні позову приватного акціонерного товариства "ІДС АКВА СЕРВІС" код ЄДРПОУ 22424953, місцезнаходження: 82482, Львівська обл., місто Моршин, вул.Геологів, буд. 12, корпус А до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби код ЄДРПОУ 39440996, місцезнаходження: 04119, м.Київ, вул.Дегтярівська, 11г про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення відмовити повністю.

Судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складене і підписане 03.10.2019.

Суддя А.Г. Гулик