УХВАЛА
24 лютого 2020 року
Київ
справа №1.380.2019.003017
адміністративне провадження №К/9901/4687/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Ханової Р.Ф.,
суддів - Гончарової І.А, Олендера І.Я.,
перевіривши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "НКФ СЕРВІС"
на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2019 року
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2020 року
у справі № 1.380.2019.003017
за позовом Приватного акціонерного товариства "НКФ СЕРВІС"
до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби
про скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Приватного акціонерного товариства "НКФ СЕРВІС" на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2020 року у справі № 1.380.2019.003017, предметом спору у якій є визнання протиправним та скасування рішення податкового повідомлення-рішення №0003004808 від 02 квітня 2019 року, яким до позивача застосовано штраф на загальну суму 4900,90 гривень за порушення термінів реєстрації податкових накладних.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2020 року, в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову суди попередніх інстанцій, аналізуючи статті 192, 120-1, 201 Податкового кодексу України, дійшли висновку, що застосування штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних виключається у разі коли податкова накладна не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою. Враховуючи, що позивачем виписані податкові накладні зі ставкою податку у розмірі 20%, то підстав для виключення застосування штрафу, передбачених пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, немає.
У касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати Львівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2020 року у справі №1.380.2019.003017 та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою Суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
В свою чергу, відповідно до пункту другого частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Згідно з пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб віднесено до категорії справ незначної складності.
Згідно з пунктом 24 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
На час звернення позивача з адміністративним позовом - 2019 рік, відповідно до норм Закону України "Про державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі з 01 січня 2019 року встановлено 1921,00 гривень.
Предметом позову у цій справі є вимога про визнання протиправним та скасування рішення податкового повідомлення-рішення №0003004808 від 02 квітня 2019 року, яким до позивача застосовано штраф на загальну суму 4900,90 гривень за порушення термінів реєстрації податкових накладних, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ця справа за критерієм, встановленим пунктом 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, є справою незначної складності.
Представник Товариства звертає увагу на те, що касаційна скарга у справі №1.380.2019.003017 стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики та становить значний суспільний інтерес. Суспільний інтерес у вирішенні цієї справи скаржник обґрунтований тим, що платники очікують на надання Верховним Судом оцінки підставам, заявленим у розглядуваних справах. Щодо фундаментального значення для формування єдиної правозастосовної практики, скаржник акцентує увагу на підставах по яких наразі не сформовано єдиної правозастосовчої практики.
Суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Норма пункту 120-1.1 статті 120 Податкового кодексу України встановлює юридичну відповідальність за порушення платником податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної. При цьому законодавець окреслює ряд виключень, а саме окреслює коло різновидів податкових накладних, за несвоєчасну реєстрацію яких, платник податків не підлягатиме юридичній відповідальності у порядку цієї норми.
Так, диспозиція пункту 120-1.1 статті 120 Податкового кодексу України передбачає, що штраф не застосовується за порушення граничних строків для реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.
При цьому, для звільнення від відповідальності необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою).
Зазначене позиція вже неодноразово висловлювалась в постановах Верховного Суду, зокрема у справах №816/1488/17, № 807/68/18, № 808/3250/17, що свідчить про те, що Верховний Суд вже надавав оцінку обставинам подібним справі №1.380.2019.003017.
Посилання на те, що суди першої та апеляційної інстанції в аналогічних спорах приймають протилежні за змістом судові рішення, Судом не приймається, з огляду на те, що Верховний Суд вже висловив свою позицію у зазначеній категорії справ. Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Судами попередніх інстанцій при вирішенні справи №1.380.2019.003017 дотримано вимог частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Таким чином, оскільки оскаржуване судове рішення прийнято у справі незначної складності, передбачені пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України виняткові обставини відсутні, тому у відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити.
Керуючись статтями 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "НКФ СЕРВІС" на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2020 року у справі № 1.380.2019.003017.
Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Р.Ф. Ханова
Судді І.А. Гончарова
І.Я.Олендер
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 24.02.2020 |
Оприлюднено | 25.02.2020 |
Номер документу | 87779634 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Ханова Р.Ф.
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Глушко Ігор Володимирович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Глушко Ігор Володимирович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Глушко Ігор Володимирович
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Гулик Андрій Григорович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні