Постанова

від 13.01.2020 по справі 1.380.2019.003017

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2020 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.003017 пров. № 857/12047/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.,

суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.,

за участю секретаря судового засідання: Луців І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "НКФ СЕРВІС" на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2019 року, ухвалене суддею Гулик А.Г. у м. Львові о 17:41, повний текст якого складений 03 жовтня 2019 року, у справі № 1.380.2019.003017 за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "НКФ СЕРВІС" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

19 червня 2019 року позивач - Приватне акціонерне товариство "ІДС АКВА СЕРВІС" звернувся до суду із позовом до відповідача - Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, у якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0003004808 від 02.04.2019.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2019 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

26 грудня 2019 року на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду позивачем повідомлено про зміну найменування та юридичної адреси (Приватне акціонерне товариство НКФ СЕРВІС , вул. Миколи Грінченка, 4, м. Київ, 03038).

Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби, покликаючись на Постанову Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 №537 Про утворення територіальних органів Державної податкової служби , якою постановлено утворити як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 1 заявлено клопотання про заміну сторони відповідача правонаступником.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2020 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, відповідно до ст.52 Кодексу адміністративного судочинства України допущено заміну відповідача Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби правонаступником - Офісом великих платників податків Державної податкової служби.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції достовірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач - ПАТ "ІДС АКВА СЕРВІС" зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 22424953, місцезнаходження: 82482, Львівська область, місто Моршин, вул.Геологів, 12, корпус А.

На підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 розділу І ПК України Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби провів перевірку ПАТ "ІДС АКВА СЕРВІС" з питань дотримання вимог п.201.10 ст.201 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями щодо порушення термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за червень 2017 року, липень, серпень, грудень 2018 року.

За результатами проведеної перевірки відповідач склав акт перевірки № 150/28-10-48-07/22424953 від 04.03.2019.

Перевіркою встановлено порушення термінів реєстрації податкових накладних, а саме: № 34272//44 від 15.06.2017 на суму ПДВ 33,76 грн із затримкою 3 дні; № 32493//44 від 13.06.2017 на суму ПДВ 146,16 грн із затримкою 14 днів; № 37256//44 від 01.06.2017 на суму ПДВ 18,67 грн із затримкою 12 днів; № 11745// від 12.06.2017 на суму ПДВ 391,00 грн із затримкою 7 днів; № 21580 від 14.06.2017 на суму ПДВ 186818,88 грн із затримкою 7 днів; № 22626 від 13.06.2017 на суму ПДВ 04,00 грн із затримкою 7 днів; №13716//10 від 30.06.2017 на суму ПДВ 77,50 грн із затримкою 2 дні; № 23114 від 30.06.2017 на суму ПДВ 480,83 грн із затримкою 2 дні; № 22964 від 30.06.2017 на суму ПДВ 2868,67 грн із затримкою 2 дні; № 23111 від 30.06.2017 на суму ПДІ 6754,69 грн із затримкою 2 дні; № 23083 від 30.06.2017 на суму 3256,81 грн із затримкою 2 дні; № 23434 від 27.06.2017 на суму 192900,89 грн із затримкою 2 дні; № 13964//10 від 12.06.2017 на суму ПДВ 40,83 грн із затримкою 20 днів; № 23124 від 30.06.2017 на суму ПДВ 2103,46грн із затримкою 2 дні; № 36360//44 від 30.06.2017 на суму ПДВ 659,69 грн із затримкою 2 дні; № 35484//44 від 27.06.2017 на суму ПДВ 149,00 грн із затримкою 4 дні; № 3 від 30.06.2017 на суму ПДВ 85,33 грн із затримкою 4 дні; № 23071 від 30.06.2017 на суму ПДВ 959,20 грн із затримкою 2 дні; № 22980 від 30.06.2017 на суму ПДВ 507,66 грн. із затримкою 4 дні; № 14439//70 від 30.06.2017 на суму ПДВ 05,00 грн із затримкою 2 дні; № 14440//70 від 30.06.2017 на суму ПДВ 0,83 грн із затримкою 2 дні; № 23166 від 30.06.2017 на суму ПДВ 2776,00 грн із затримкою 2 дні; №23568 від 24.06.2017 на суму ПДВ 117710,81 грн із затримкою 4 дні; №від 30.06.2017 на суму ПДВ 39,66 грн із затримкою 4 дні; № 38447//44 від 09.06.2017 на суму ПДВ 176,00 грн із затримкою 20 днів; № 13963//10від 05.06.2017 на суму ПДВ 23,33 грн із затримкою 20 днів; № 1 від 30.06.2017 на суму ПДВ 333,33 грн із затримкою 4 дні; №23246 від 30.06.2017 на суму ПДВ 819,47 грн із затримкою 4 дні; №23426 від 19.06.2017 на суму ПДВ 132 553,24 грн із затримкою 4 дні; № 23577 від 29.06.2017 на суму ПДВ 28 273,86 грн із затримкою 4 дні; № 36264//44 від 30.06.2017 на суму ПДВ 162,67 грн із затримкою 4 дні; № 14581//16 від 30.06.2017 на суму ПДВ 187,50 грн із затримкою 16 днів; № 39886//44 від 13.06.2017 на суму ПДВ 0,33 грн із затримкою 16 днів; №2 від 30.06.2017 на суму ПДВ 500,00 грн із затримкою 4 дні; № 23429 від 21.06.2017 на суму ПДВ 165540,77 грн із затримкою 4 дні; № 61406 від 27.07.2018 на суму ПДВ 20,00 грн із затримкою 85 днів; № 61410 від 23.08.2017 на суму ПДВ 160,00 грн із затримкою 54 дні; № 61408 від 07.08.2018 на суму ПДВ 350,00 грн із затримкою 69 днів; № 61409 від 23.08.2018 на суму ПДВ 210,00 грн із затримкою 54 дні; № 61407 від 03.08.2018 на суму ПДВ 30,00 грн із затримкою 69 днів; №103150 від 27.12.2018 на суму ПДВ 23149,52 грн із затримкою 23 дні; № 45334 від 26.09.2018 на суму ПДВ 502975,94 грн із затримкою 1 день; № 45331 від 26.09.2018 на суму ПДВ 412201,87 грн із затримкою 1 день.

На підставі вказаного акта перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення - рішення №0003004808 від 02.04.2019, яким до позивача застосовано штраф на загальну суму 4900,90 грн.

Позивач скористався правом адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення.

Рішенням ДФС України від 31.05.2019 № 25316/6/99-99-11-06-01-25 про результати розгляду скарги ПАТ "ІДС АКВА СЕРВІС" податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 02.04.2019 №0003004808 залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення.

Позивач, вважаючи податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби №0003004808 від 02.04.2019 протиправним, звернувся до суду з вимогою про його скасування.

Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального та процесуального права з огляду на таке.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України №2755-VI від 02.12.2010 (далі - ПК України).

Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.

Відповідно до підпункту 62.1.3. пункту 62.1 статті 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно з положеннями статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні перевірки. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки може бути, зокрема, своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 76.1 статті 76 ПК України встановлено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Таким чином, метою камеральної перевірки є виявлення в даних систем електронного адміністрування, зокрема Єдиного реєстру податкових накладних, арифметичних та/або методологічних помилок, або інших відомостей, які вказують на допущені платником податків порушення термінів реєстрації податкових накладних, відповідальність за що передбачена статтею 120-1 ПК України.

За визначенням підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України єдиний реєстр податкових накладних - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Так, з 01.01.2015 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 №71-VIII, яким запроваджено нові правила функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість та пункт 11 підрозділу 2 Розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України доповнено абзацом 8 такого змісту: "З 1 лютого 2015 року реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають всі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, виписані за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування".

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем). У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 вказаного Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 вказаного Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів: 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

В обгрунтування протиправності оскаржуваних рішень контролюючого органу скаржник, зокрема, вказує на те, що податкові не надавались покупцям, а тому застосування штрафних санкцій за реєстрацію таких поза межами граничних строків, встановлених статтею 201 ПК України, є протиправним.

Суд апеляційної інстанції, здійснивши перевірку рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо відповідності визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям, вважає за необхідне зазначити наступне.

Здійснюючи трактування статті 120-1 ПК України слід враховувати текстуальне значення норми права (букву закону), обов`язково з`ясовувати дійсну легітимну мету законодавця, яка встановлюється, зокрема, через аналіз пояснювальної записки до проекту закону та інформації про його обговорення під час прийняття в парламенті (стенограми пленарних засідань Верховної Ради України, виступ доповідача по цьому проекту під час його розгляду у першому читанні, висновків профільних комітетів та структурних підрозділів апарату парламенту, що здійснювали експертно-юридичний аналіз проекту закону тощо), а також дослідження генезису розвитку відповідних законодавчих змін, дійсної суті проблеми, що підлягає вирішенню на рівні прийняття закону.

Так, до 1 січня 2017 року штрафні санкції застосовувалися за порушення термінів реєстрації податкових накладних виключно тих, які підлягали наданню покупцям - платникам податку на додану вартість.

З 1 січня 2017 року набрав чинності Закон України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні", яким були внесені зміни, зокрема, і до статті 120-1 ПК України щодо сфери дії такої та з 1 січня 2017 року передбачено, що штрафи не застосовуються виключно щодо "податкової накладної, що не видається одержувачеві (покупцеві), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: звільнених від оподаткування або оподатковуваних за нульовою ставкою".

Для з`ясування дійсної мети законодавця слід звернутися до Пояснювальної записки до проекту Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України", зміст якої вказує на те, що метою зазначеного законопроекту є покращення інвестиційного клімату в Україні за рахунок спрощення податкової системи та адміністрування податків, що матиме позитивний вплив на економічне зростання, залучення інвестицій та створення нових робочих місць.

Законопроектом пропонувалось внести ряд змін до Податкового кодексу України, якими передбачається в частині податку на додану вартість, зокрема, збільшення терміну реєстрації податкових накладних та розрахунку коригування до таких податкових накладних в ЄРПН (з 180 до 365 календарних днів) із одночасним встановленням штрафу щодо відсутності такої реєстрації у розмірі 50% від суми ПДВ, а також встановлення штрафу при порушенні термінів реєстрації всіх податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, в тому числі, складених на адресу неплатникам податку (за виключенням певних операцій).

При цьому, як вбачається з порівняльної таблиці до проекту Закону, в першій редакції змін до статті 120-1 ПК України виключення стосувалися лише операцій, які оподатковуються за нульовою ставкою.

Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики на своєму засіданні 5 грудня 2016 року (протокол № 55) розглянув проект Закону та вніс пропозиції, зокрема, щодо змін до статті 120-1 ПК України, запропонувавши в абзаці десятому слова "складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які оподатковуються за нульовою ставкою)" замінити словами "складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування, які оподатковуються за нульовою ставкою)".

Враховуючи вказане, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України винятки із загальних правил сформульовано чітко та виходячи з синтаксичного аналізу побудови норми права та дійсної мети законодавця, внесені Законом №1797-VIII зміни запровадили виключні випадки звільнення від відповідальності за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, і такі виключення стосуються реєстрації двох видів податкових накладних: 1) яка не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування; 2) яка не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій, які оподатковуються за нульовою ставкою.

Таким чином, для застосування виключень і звільнення від відповідальності обов`язковою умовою є звільнення операції від оподаткування або оподаткування такої за нульовою ставкою. Тільки сукупність таких умов як складення податкової накладної, що не надається отримувачу, і за наслідками операції, звільненої від оподаткування або оподатковуваної за нульовою ставкою, є підставою для звільнення платника податку від сплати штрафу.

Аналогічна правова позиція викладена Верховим Судом у постановах від 13 серпня 2019 року (справа №2040/7988/18), від 11 грудня 2018 року (справа №820/2298/18), від 04 вересня 2018 року (справа №816/1488/17), 10 грудня 2019 року (справа № 540/830/19), а відповідно до вимог ч.5 ст.242 КАС України враховується судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст. 90 КАС України).

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі - Порядок № 1246), операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації. Операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Згідно Із пунктом 4 Порядку № 1246 до Реєстру вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких у встановленому порядку прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації.

Згідно з пунктом 8 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246), податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 вказаного Порядку.

Згідно з пунктами 12 - 16 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , ;Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Якщо платником податку надіслано для реєстрації кілька примірників однієї податкової накладної та/або розрахунку коригування, зареєстрованими вважаються податкова накладна та/або розрахунок коригування, відомості яких внесені до Реєстру, та платнику податку надіслана відповідна квитанція.

Таким чином, строки, визначені для реєстрації ПН, встановлені у календарних днях, при цьому право платника податку для реєстрації ПН пов`язане виключно з операційним днем, який відповідно до Порядку № 1246 триває з 8-ї до 20-ї години. Разом з тим, податковий орган в будь-якому випадку зобов`язаний протягом операційного дня надіслати платнику податку одну з квитанцій: або про прийняття ПН, або про її неприйняття із зазначенням відповідних причин, або зупинення реєстрації ПН.

Оскільки законодавством встановлено чіткі та обмежені строки для реєстрації ПН, задля уникнення порушення платником податків граничних строків для реєстрації ПН у випадку, коли гранична дата припадає на вихідний чи святковий день, положеннями Порядку № 1246 та пункту 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних

Суд встановив, що ПАТ "ІДС АКВА СЕРВІС" 08.11.2018 протягом операційного дня (о 11.52 год.) відправило податкові накладні №61406 від 25.07.2018, № 61410 від 23.08.2018, № 61408 від 07.08.2018, № 61409 від 23.08.2018, № 61407 від 03.08.2018, а також 07.02.2019 (о 10:49) податкову накладну № 103150 від 27.12.2018 на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, за допомогою програмного забезпечення "M.Е.Doc", використовуючи "Єдине вікно подання електронної звітності", що підтверджується протоколами відправки податкових накладних (протоколами подій щодо документу в програмному забезпеченні "M.Е.Doc").

Відповідно до п.14 Порядку №1246 протягом операційного дня 15.04.2018 та 07.02.2019 позивач отримав квитанцію в електронній формі про прийняття податкових накладних. Вказані податкові накладні зареєстровані з порушенням граничних строків реєстрації.

Водночас позивачем на розгляд суду на надано доказів на спростування доводів контролюючого органу щодо невчасного надіслання до реєстрації податкових накладних: № 34272//44 від 15.06.2017, № 32493//44 від 15.06.2017, № 37256//44 від 01.06.2017, № 11745// від 12.06.2017, № 21580 від 14.06.2017, № 22626 від 13.06.2017, № 13716//10 від 30.06.2017, №23114 від 30.06.2017, № 22964 від 30.06.2017, № 23111 від 30.06.2017, № 23083 від 30.06.2017, № 23434 від 27.06.2017, №13964//10 від 12.06.2017, № 23124 від 30.06.2017, №36360//44 від 30.06.2017, № 35484//44 від 27.06.2017, № 3 від 30.06.2017, № 23071 від 30.06.2017, № 14439//70 від 30.06.2017, № 14440//70 від 30.06.2017, № 23166, №23 568 від 24.06.2017, №4 від 30.06.2017, № 38447//44 від 09.06.2017, № 13963//10 від 05.06.2017, № 1 від 30.06.2017, №23246 від 30.06.2017, № 23426 від 19.06.2017, № 23577 від 29.06.2017, №36264//44 від 30.06.2017, № 14581//16 від 30.06.2017, № 39886//44 від 13.06.2017, №2 від 30.06.2017, №23429 від 21.06.2017, № 61406 від 27.07.2018, № 61410 від 23.08.2017, №61408 від 07.08.2018, № 61409 від 23.08.2018, № 61407 від 03.08.2018, №103150 від 27.12.2018, №45334 від 26.09.2018, № 45331 від 26.09.2018.

За наведеного правового регулювання, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що оскільки позивачем виписані податкові накладні зі ставкою податку у розмірі 20%, підстав для виключення застосування штрафу, передбачених п.120-1.1 ст.120-1 ПК України, немає.

Щодо покликань скаржника на зазначення в акті перевірки недостовірної інформації щодо визначення відповідальної особи позивача у періоди, що охоплюються перевіркою, та неузгодженість суми грошового зобов`язання, визначеного оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, сумам, викладеним в акті перевірки, що, на думку скаржника вказує на протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, як такого, донарахування за яким не відповідають висновкам, викладеним в акті перевірки, колегія суддів зазначає наступне.

Судом встановлено, що на момент проведення перевірки ОСОБА_1 був керівником позивача. Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 обіймав посаду директора позивача лише з 28.12.2018. Разом з тим, з даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань неможливо встановити осіб, які займали таку посаду раніше. Водночас суд зауважує, що не зазначення всіх осіб, які займали посаду керівника позивача в періоди, що перевірялися не впливає на застосування правових наслідків за виявленими в ході перевірки порушеннями.

Відповідно до п.86.8 ст.86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 вказаного Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 вказаного Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Тобто, оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідачем прийняте з урахуванням заперечень позивача до акта перевірки, що підтверджується листом контролюючого органу від 29.03.2019 №16157/10/-28-10-48-08, в якому враховані такі розбіжності, а тому доводи позивача в цій частині є безпідставними.

Також колегія суддів вважає необгрунтованими покликання позивача на ненадання відповідачем вмотивованого рішення за наслідками адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення.

В силу приписів абз.2 п.56.9 ст.56 ПК України якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

З наявних в матеріалах справи доказів судом встановлено та не заперечується сторонами, що рішення Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги від 31.05.2019 №25316/6/99-99-11-06-01-25, яким залишено без змін оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення, а скаргу позивача від 10.04.2019 №10004/19 - без задоволення, скеровано позивачу та отримано позивачем. Колегія суддів зауважує, що зі змісту рішення Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги слідує, що скарга позивачем подана 10 квітня 2019 року (вх.№ 13556/6), а рішенням ДФС від 02.05.2015 №20528/6/99-99-11-06-01-25 продовжено строк розгляду скарги до 08.06.2019. Водночас питання обґрунтованості рішення про результати розгляду скарги не входить до предмету доказування у даній справі.

Аналізуючи вищенаведені правові норми та фактичні обставини справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що позовні вимоги НКФ СЕРВІС про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби №0003004808 від 02.04.2019 є безпідставними та необгрунтованими, що має наслідком відмову в їх задоволенні.

Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.

Керуючись статтями 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "НКФ СЕРВІС" залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2019 року у справі № 1.380.2019.003017 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. В. Глушко судді О. І. Довга І. І. Запотічний Постанова складена в повному обсязі 20.01.2020.