Постанова

від 26.09.2019 по справі 755/14291/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2019 року м. Київ

Єдиний унікальний номер справи № 755/14291/18

Апеляційне провадження №22-ц/824/7008/2019

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Іванченко М.М.

суддів: Рубан С.М., Желепи О.В.

при секретарі: Макарової К.В.

за участю:

позивача: ОСОБА_1

представника позивача: ОСОБА_2

представника відповідача: Драга О.А.

представника відповідача: Якухно Н.П.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства Укрвакцина Міністерства охорони здоров'я України, третя особа: ОСОБА_6, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та компенсації за несвоєчасний розрахунок при звільненні

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1

на рішення Дніпровського районного суду міста Києва ухваленого 20 лютого 2019 року в приміщенні суду під головуванням судді Галагана В.І., повний текст судового рішення складено 20 лютого 2019 року,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом до ДП Укрвакцина МОЗ України, в якому просив суд визнати незаконним наказ № 18-ОС від 14 серпня 2018 року та поновити ОСОБА_1 на займаній посаді в.о. головного бухгалтера ДП Укрвакцина МОЗ України ; стягнути з ДП Укрвакцина МОЗ України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні в розмірі 6 000 грн; стягнути з ДП Укрвакцина МОЗ України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі, визначеному на день ухвалення рішення суду про поновлення на роботі.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що з 11 квітня 2018 року позивач ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах із ДП Укрвакцина МОЗ України на різних посадах.

Проте, 14 серпня 2018 року наказом № 18-ОС позивача звільнено через відсутність на роботі без поважних причин по п.4 ст.40 КЗпП України з посади в.о. головного бухгалтера. Копія наказу про звільнення позивачу не вручалась, та позивач про існування цього наказу дізнався випадково. Позивач дійсно був відсутнім на роботі з 6 серпня 2018 року по 13 серпня 2018 року, однак причина його відсутності була поважною, оскільки позивач був відсутнім на роботі у зв'язку із травмою (пошкодженням зв'язок на нозі), яку він отримав на тренуванні о 07.000 год. 3 серпня 2018 року, однак не надавши цьому значення, поїхав на роботу, де виконував свої обов'язки. Згодом біль почав посилюватися, і поїхавши на обід додому, позивач зрозумів, що не в змозі пересуватися, про що він у той же день попередив генерального директора ДП Уквакцина ОСОБА_7, та отримав від нього дозвіл залишитися вдома та лікуватися скільки потрібно. Згодом позивач попередив про причину своєї відсутності головного інженера ДП Укрвакцина ОСОБА_8. До лікаря за оформленням листка тимчасової непрацездатності позивач не міг звернутися, оскільки не міг самостійно пересуватися. Спробу виклику лікаря додому позивачем було здійснено, однак за телефоном реєстратури поліклініки за місцем проживання йому було запропоновано з посиланням на нові правила медичного обслуговування прийти на прийом до лікаря, а той, в свою чергу, направить його на прийом до лікаря-травматолога. Способи лікування подібних травм позивачу відомі, оскільки він давно займається спортом, отримував аналогічні травми і раніше, а отже додаткових рекомендацій медиків він не потребував, і отримавши на це дозвіл, лікувався самостійно.

14 серпня 2018 року позивач з'явився на роботу і з'ясував, що на підприємстві призначено нового виконуючого обов'язки генерального директора ОСОБА_6, який одразу ж почав здійснювати на позивача тиск та вимагав звільнитися з роботи за власним бажанням заднім числом. Позивач звільнитися відмовився, після чого ОСОБА_6 повідомив позивачу про його звільнення за прогул.

А тому позивач змушених був звернутись із даним позовом до суду за захистом свого порушеного права.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 20 лютого 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ДП Укрвакцина МОЗ України, третя особа: ОСОБА_6,, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та компенсації за несвоєчасний розрахунок при звільненні - відмовлено.

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими. В обґрунтування своїх доводів вказує, що судом не витребувані докази за клопотанням, не допитано свідків, які б підтвердили доводи позивача.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що відповідачем при звільненні його з займаної посади порушено норми чинного законодавства про працю. Відповідачем не запропоновано позивачу на момент звільнення всі вільні вакансії, які відповідають його спеціальності, при цьому зазначає про те, що позивача належним чином не повідомлено про майбутнє звільнення.

Також посилається на те, що судом першої інстанції розглянуто справу за відсутності учасників справи чим порушено його конституційні права.

Позивач та його представник у суді апеляційної інстанції підтримали апеляційну скаргу та просили рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Представники відповідача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечували та просили її відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Третя особа ОСОБА_6 у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Згідно положень частини другої статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Тому, з урахуванням положень ст.372 ЦПК України, апеляційний суд вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності третьої особи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні заявлених позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було доведено протиправності дій відповідача при його звільненні та не надано доказів порушення його трудових прав.

Апеляційний суд погоджується з такими висновком суду з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, Наказом № 07-ос від 10 квітня 2018 року ОСОБА_1 з 11 квітня 2018 року прийнято на посаду головного бухгалтера ДП Укрвакцина МОЗ України (а.с 154).

13 квітня 2018 року Наказом Міністерства охорони здоров'я України № 39-Адм Про проведення перевірки в ДП Укрвакцина МОЗ України відсторонено ОСОБА_7 від посади генерального директора ДП Укрвакцина МОЗ України на період здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні з 13 квітня 2018 року до 08 червня 2018 року. Призначено в.о. генерального директора ДП Укрвакцина МОЗ ОСОБА_9., першого заступника генерального директора ДП Укрвакцина . Утворено та затверджено склад комісії для проведення перевірки діяльності ДП Укрвакцина (а.с. 85-86).

ЛистомМіністерства охорони здоров'я України від 11 травня 2018 року № 11.3-15/830/11838 повідомлено ДП Укрвакцина МОЗ України про непогодження призначення ОСОБА_1 на посаду головного бухгалтера ДП Укрвакцина МОЗ України у зв'язку із не відповідністю кваліфікаційним вимогам, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29 грудня 2004 року № 336 (а.с. 149).

На підставі Листа Міністерства охорони здоров'я України від 11.05.2018 року № 11.3-15/830/11838 Наказом ДП Укрвакцина МОЗ України та за згодою ОСОБА_1 останнього 11.05.2018 року переведено на посаду бухгалтера ДП Укрвакцина МОЗ України (а.с. 148, 149, 150).

25 травня 2018 року рішенням зборів управління ДП Укрвакцина МОЗ України (протокол № 3 від 25 травня 2018 року) призначено в.о. генерального директора ДП Укрвакцина головного інженера ОСОБА_8 (а.с. 83-84).

Наказом ДП Укрвакцина МОЗ України з 1 червня 2018 року покладено на ОСОБА_1 за його згодою обов'язки головного бухгалтера ДП Укрвакцина МОЗ України (а.с. 151).

18 липня 2018 року Наказом Міністерства охорони здоров'я України № 77-Адм Про внесення змін до наказу МОЗ України від 13 квітня 2018 року № 39-Адм покладено виконання обов'язків генерального директора ДП Укрвакцина МОЗ України на заступника генерального директора ДП Укрвакцина МОЗ України ОСОБА_6 (а.с. 82).

За даними Акту, складеного начальником служби безпеки ОСОБА_10, в присутності референта ОСОБА_11 та старшого бухгалтера ОСОБА_12, в.о. головного бухгалтера ОСОБА_1 був відсутній на роботі 6 серпня 2018 року з 09.00 год. до 18.00 год. (весь робочий день) (а.с. 88).

За даними Акту від 7 серпня 2018 року, складеного в.о. генерального директора ОСОБА_6, начальником служби безпеки ОСОБА_10, начальником відділу забезпечення ЛЗ та ВМП ОСОБА_13, референтом ОСОБА_11, старшим бухгалтером ОСОБА_12 та диспетчером ОСОБА_14, встановлено неявку в.о. головного бухгалтера ОСОБА_1 на роботу 6 серпня 2018 року з 09.00 год. до 18.00 год., а також 7 серпня 2018 року з 09.00 год. до 18.00 год. (а.с. 89).

За даними Акту від 8 серпня.2018 року, складеного в.о. генерального директора ОСОБА_6, начальником служби безпеки ОСОБА_10, начальником відділу забезпечення ЛЗ та ВМП ОСОБА_13, диспетчером ОСОБА_14, логістом ОСОБА_15 встановлено неявку в.о. головного бухгалтера ОСОБА_1 на роботу 8 серпня 2018 року з 09.00 год. до 18.00 год. (а.с. 90).

За даними Акту від 9 серпня 2018 року, складеного в.о. генерального директора ОСОБА_6, начальником служби безпеки ОСОБА_10, начальником відділу забезпечення ЛЗ та ВМП ОСОБА_13, диспетчером ОСОБА_14, логістом ОСОБА_15, заступником головного бухгалтера ОСОБА_16 встановлено неявку в.о. головного бухгалтера ОСОБА_1 на роботу 9 серпня 2018 року з 09.00 год. до 18.00 год. (а.с. 91).

За даними Акту від 10 серпня 2018 року, складеного в.о. генерального директора ОСОБА_6, начальником відділу забезпечення ЛЗ та ВМП ОСОБА_13, начальником автогосподарства ОСОБА_17, старшим бухгалтером ОСОБА_12, з приводу причин відсутності на роботі за період з 06 серпня 2018 року по 9 серпня 2018 року включно в.о. головного бухгалтера ОСОБА_1 надати будь-які письмові пояснення відмовився. (а.с. 92).

За даними Акту від 13 серпня 2018 року, складеного в.о. генерального директора ОСОБА_6, начальником відділу забезпечення ЛЗ та ВМП ОСОБА_13, референтом ОСОБА_11, старшим бухгалтером ОСОБА_12 та начальником юридичної служби ОСОБА_18, встановлено неявку в.о. головного бухгалтера ОСОБА_1 на роботу 13 серпня 2018 року з 09.00 год. до 18.00 год. (а.с. 93)

14 серпня 2018 року Наказом № 18-ос ДП Укрвакцина МОЗ України за підписом в.о. генерального директора ОСОБА_6 у зв'язку з відсутністю на роботі з 6 серпня 2018 року по 13 серпня 2018 року без поважних причин в.о. головного бухгалтера ОСОБА_1 14 серпня 2018 року звільнено з роботи на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України. (а.с. 87)

За даними Акту, складеного в.о. генерального директора ОСОБА_6, начальником відділу забезпечення ЛЗ та ВМП ОСОБА_13, референтом ОСОБА_11, старшим бухгалтером ОСОБА_12, начальником автогосподарства ОСОБА_17 та начальником юридичної служби ОСОБА_18, з наказом про звільнення ОСОБА_1 письмово не ознайомився (а.с. 94).

Згідно Доповідної записки, складеної інспектором з кадрів на ім'я в.о. директора ДП Укрвакцина МОЗ України ОСОБА_6, на виконання ухвали суду від 8 лютого 2019 року під час перевірки документів було встановлено відсутність оригіналу акту щодо відсутності ОСОБА_1 на робочому місці 10 серпня 2018 року, а також при прийманні кадрової документації (акт № 1 від 19 грудня 2018 року) від ОСОБА_19, помічника генерального директора з кадрових питань, не було отримано документів, які є підставами для видання наказів з кадрових питань, що не увійшли до складу особових справ (а.с. 155, 156).

Відповідно до п. 4 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин

Згідно ст. 235 КЗпП України у випадку звільнення без законних на те підстав або незаконного переводу на іншу роботу робітник повинен бути поновлений на попередній роботі органом який розглядає спір.

Передбаченим п. 4 ст. 40 КЗпП України прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, у зв'язку з поміщенням до медвитверезника, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов'язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу).

Відповідно до пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за п.4 ст.40 КЗпП, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, у зв'язку з поміщенням до медвитверезника, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов'язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу).

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 ні в суді першої інстанції ні в суді апеляційної інстанції не надав доказів на поважність причин відсутності на роботі у період з 6 серпня 2018 року по 13 серпня 2018 рокута не спростував наявні в матеріалах справи акти про відсутність на робочому місці без поважних причин, то апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Так, у сторона позивача обґрунтовуючи апеляційну скаргу вказувала на те, що ОСОБА_1 перебував у тимчасової непрацездатності про що повідомив керівництво, а саме генерального директора ДП Укрвакцина - ОСОБА_7 та головного інженера ОСОБА_8

У суді апеляційної інстанції сторона відповідача вказувала на те, що 18 липня 2018 року виконуючим обов'язки ДП Укрвакцина був ОСОБА_6, а отже доводи позивача про те, що він отримав згоду керівництва на те, аби він лікуватися в вдома є необґрунтованими.

У якості свідка допитано судом ОСОБА_1, який вказував, що 3 серпня 2018 року під час тренування з боксу ним травмовано ногу. Одразу після тренування він приїхав на робоче місце, проте до обіду біль посилився, внаслідок чого він змушений був поїхати до дому. Про свій стан здоров'я попередив в телефонному режимі генерального директора ДП Укрвакцина - ОСОБА_7 та головного інженера ОСОБА_8, будь-яких заперечень з боку керівництва він не отримав, йому було надано згоду на лікування вдома, оскільки мав досвід з подібних травм, він одразу не звернувся за медичною допомогою. Вказував, що не знав про призначення ОСОБА_6 виконуючим обов'язки ДП Укрвакцина , про що дізнався лише 14 серпня 2018 року коли вийшов на роботу. При цьому зауважив, що ОСОБА_6 запропонував йому звільнитись за власним бажанням, проте він відмовився.

Свідок ОСОБА_20 у суді апеляційної інстанції пояснив, що він є спаринг партнер ОСОБА_1 по боксу та вони мають приятельські стосунки. 3 серпня 2018 року під час тренування ОСОБА_1 підвернув ногу, внаслідок чого він не зміг продовжувати тренування, оскільки він на неї не міг стати. Після чого ОСОБА_1 попросив провезти його до роботи, вони викликали драйвера. На наступний день, позивач попросив привезти йому продукти харчування, оскільки сам не міг проводити закупи. Також вказував, що на протязі більше тижня допомагав позивачу.

Так, у суді апеляційної інстанції у якості свідків допитано ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які вказували, що ОСОБА_1 3 серпня 2018 року після отриманої на тренуванні травми повідомив їх, як керівництво ДП Укрвакцина про відсутність на роботі та вони надали дозвіл на те, що би позивач лікувався вдома.

Свідок ОСОБА_12 повідомила, що працює на ДП Укрвакцина , вказувала, що 3 серпня 2018 року приблизно о 17 год, після закінчення робочого дня, вона прийняла факс, в якому вказано, що ОСОБА_6 призначено виконуючим обов'язки ДП Укрвакцина . Зазначала, що вона підпорядковувалась ОСОБА_1 Свідку не було відомо про причини відсутності позивача на роботі. Зазначала, що ОСОБА_6 надав акти на підпис вона їх підписала, через побоювання втратити роботу, після чого надавала й іншим працівникам їх підписувати. Щодо актів від 10 серпня 2018 року та від 14 серпня 2018 року вони нею підписані на прохання ОСОБА_6 Вона не була присутньою при тому, як у ОСОБА_1 вимагали пояснення та під час того, що позивач відмовлявся від ознайомлення з наказом.

Свідок ОСОБА_18 пояснила, що вона перебувала у трудових відносинах з відповідачем. Вказувала, що їй було відомо про те, що ОСОБА_1 не був присутнім на роботі оскільки він травмував ногу, у зв'язку з чим складались відповідні акти. 10 серпня 2018 року ОСОБА_1 не був присутнім на роботі, про що складено відповідний акт. Зауважувала, що при ній не намагались ознайомити ОСОБА_1 з наказом про звільнення. Свідок зазначила, що до середини серненя 2018 року ОСОБА_7 був керівником ДП Укрвакцина , з наказом про призначення ОСОБА_6 виконуючим обов'язки ДП Укрвакцина вона не була ознайомлена. Про те, що ОСОБА_6 є виконуючим обов'язки ДП Укрвакцина вона дізналась лише як він примушував її до звільнення.

Згідно наявного в матеріалах справи копії наказу МОЗ України №77-Адм від 18 липня 2018 року, покладено виконання обов'язків генерального директора ДП Укрвакцина МОЗ України на заступника генерального директора ДП Укрвакцина МОЗ України ОСОБА_6. (а.с. 82, том 1).

Я суді апеляційної інстанції сторона відповідача не надала жодного належного та допустимого доказу про те, що ОСОБА_6 приступив до виконання обов'язків генерального директора ДП Укрвакцина МОЗ України починаючи з 18 липня 2018 року.

При цьому у судовому засіданні встановлено, що станом на 3 серпня 2018 року керівником ДП Укрвакцина був ОСОБА_7

З урахуванням викладених обставин апеляційний суд вважає, що обставини отриманої травми було встановлено судом та зважаючи на те, що ОСОБА_1 за згодою керівника не був присутнім на роботі, можна дійти висновку про те, що позивач не був присутнім на роботі без поважних причин не знайшло свого підтвердження, отже його звільнення є незаконним.

Проте суд першої інстанції на указане уваги не звернув,внаслідок чого дійшов до необґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

А відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу.

З довідки про доходи вбачається, що середньоденна заробітна плата позивача становила1000 грн на день (а.с.237 том 1).

Час вимушеного прогулу з дня незаконного звільнення (14 серпня 2018 року) по день ухвалення судового рішення (26 вересня 2019 року) складає281 робочих дні.

Таким чином, середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня незаконного звільнення по день ухвалення судового рішення становитиме (1000 х 281 роб. дні) 281000 грн.

У зв'язку наведеним вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати розрахунку при звільненні не підлягає задоволенню.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, за необхідне стягнути з відповідача в дохід держави судовий збір розмірі 3524 грн.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 20 лютого 2019року постановлено з порушенням норм матеріального права, відтак підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, судом,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 20 лютого 2019 року - скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення вимог в цій частині.

Поновити ОСОБА_1 на роботі у Державного підприємства Укрвакцина Міністерства охорони здоров'я України на посаді в.о. головного бухгалтера.

Стягнути з Державного підприємства Укрвакцина Міністерства охорони здоров'я України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 281000 грн 00 к. (обрахований з врахуванням податків та обов'язкових платежів).

Стягнути з Державного підприємства Укрвакцина (код ЄДРПОУ 35210739, місцезнаходження: м. Київ, вул. Леонтовича, 6)в дохід держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) рахунок отримувача: UA 798999980000031211256026001, код класифікації доходів бюджету:22030106) судовий збір у розмірі 3524 грн 00 к.

В решті позовних вимог відмовити.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць.

Повне найменування учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1).

Відповідач - Державне підприємство Укрвакцина Міністерства охорони здоров'я України (код ЄДРПОУ 21508100, юридична адреса: 01021, м. Київ, вул. Грушевського, 7, фактичне місце знаходження: 01042, м. Київ, вул. Чигоріна, 18).

Третя особа - ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_2, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2).

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний тест постанови складено та підписано 3 жовтня 2019 року.

Головуючий суддя:

Судді: