Постанова

від 03.10.2019 по справі 640/18984/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/18984/18 Суддя (судді) першої інстанції: Пащенко К.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів: Єгорової Н.М. та Сорочка Є.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 квітня 2019 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Баштанська птахофабрика до Державної фіскальної служби України та Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю Баштанська птахофабрика (далі - позивач, ТОВ Баштанська птахофабрика ) звернулося до суду з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач 1, ДФС України) та Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі - відповідач 2, ГУ ДФС у Миколаївській області, Контролюючий орган) про:

- визнання протиправним та скасування рішення відповідача 1 від 23.10.2018 № 34348/6/99-99-11-01-01-25 в частині залишення без змін податкових повідомлень-рішень від 10.08.2018 № 00068071402 форми Р та № 00068091402 форми ПН ;

- визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача 2 від 10.08.2018 № 00068071402 форми Р та № 00068091402 форми ПН .

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 квітня 2019 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем 2 подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги вказує про правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, прийнятих у межах наданих контролюючому органу повноважень, у зв'язку з виявленими під час перевірки порушеннями вимог податкового законодавства з боку позивача.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, статті 77, пункту 82.1 статті 82 Податкового кодексу України відповідачем 2 проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2015 по 31.03.2018, валютного та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, за період з 01.07.2015 по 31.03.2018, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.07.2015 по 31.03.2018, за результатами якої складено акт від 02.07.2018 № 1586/14-29-14-02/36074464.

Висновками вказаного акта перевірки встановлено порушення, зокрема:

- підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, пункту 85.2 статті 85, пункту 188.1 статті 188, пункту 198.1, пункту 198.3, підпункту г пункту 198.5 статті 198, підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся (загальна податкова декларація з ПДВ) на загальну суму 214407,00 грн. за березень 2018 року; завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту в періоді, що перевірявся на загальну суму 99034,00 грн. за березень 2018 року;

- підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, пункту 85.2 статті 85, пункту 188.1 статті 188, пункту 198.1, пункту 198.3, підпункту г пункту 198.5, пункту 198.6 статті 198, підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192, пункту 200.1 статті 200, пункту 209.2 статті 209 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся по скороченій декларації (спеціальний режим оподаткування ПДВ) на загальну суму 221522,00 грн, в тому числі: позитивне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту, яке сплачується до державного бюджету на суму 94797,00 грн., в тому числі: січень 2015 року в сумі 13584,00 грн., лютий 2015 року в сумі 14425,00 грн., березень 2015 року в сумі 16251,00 грн., травень 2015 року в сумі 8310,00 грн., листопад 2015 року в сумі 858,00 грн., грудень 2015 року в сумі 41283,00 грн., січень 2016 року в сумі 86,00 грн.; позитивне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту, яке спрямовується на спеціальний рахунок суб'єкта спеціального режиму оподаткування на суму 126725,00 грн., в тому числі: січень 2015 року в сумі - 13584,00 грн., лютий 2015 року в сумі - 14425,00 грн., березень 2015 року в сумі - 16251,00 грн., травень 2015 року в сумі - 8310,00 грн., липень 2015 року в сумі 4574,00 грн., серпень 2015 року в сумі 50353,00 грн., вересень 2015 року в сумі 46802,00 грн., жовтень 2015 року в сумі 39115,00 грн., листопад 2015 року в сумі 40455,00 грн., грудень 2015 року в сумі - 2091,00 грн., січень 2016 року в сумі 87,00 грн.;

- пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого не було складено та відповідно не здійснено реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме не нараховано та не закларовано в податковій звітності з податку на додану вартість сум податкових зобов'язань у розмірі 177796,00 грн., у тому числі по періодах: липень 2015 року в сумі 4574,00 грн., серпень 2015 року в сумі 50353,00 грн., вересень 2015 року в сумі 29802,00 грн., жовтень 2015 року в сумі 30065,00 грн., листопад 2015 року в сумі 31098,00 грн., грудень 2015 року в сумі 14124,00 грн., січень 2016 року в сумі 173,00 грн., квітень 2016 року в сумі 1733,00 грн., травень 2016 року в сумі 145,00 грн., липень 2016 року в сумі 246,00 грн., серпень 2016 року в сумі 101,00 грн., вересень 2016 року в сумі 170,00 грн., жовтень 2016 року в сумі 1214,00 грн., листопад 2016 року в сумі 1134,00 грн., грудень 2016 року в сумі 1847,00 грн., січень 2017 року в сумі 988,00 грн., лютий 2017 року в сумі 418,00 грн., березень 2017 року в сумі 1154,00 грн., квітень 2017 року в сумі 5002,00 грн., травень 2017 року в сумі 1453,00 грн., червень 2017 року в сумі 1399,00 грн., липень 2017 в сумі 603,00 грн.

За результатами розгляду заперечень на акт перевірки внесено зміни до пункту 5 висновків акта перевірки в частині зазначення пунктів ПК України стосовно порушень щодо неподання податкових декларацій з податку на нерухоме майно за 2016 та 2017 роки, в інших частинах висновки щодо встановлених порушень відповідачем залишено без змін.

10.08.2018 ГУ ДФС у Миколаївській області на підставі акта перевірки від 02.07.2018 № 1586/14-29-14-02/36074464 прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 00068071402, яким Товариству збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 653894,00 грн. (основний платіж - 309204,00 грн., штрафна (фінансова) санкція - 344690,00 грн.);

- № 00068091402, яким застосовано до Товариства штраф у розмірі 88898,00 грн.

За результатами оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку, рішенням ДФС України від 23.10.2018 № 34348/6/99-99-11-01-01-25 податкові повідомлення-рішення від 10.08.2018 № 00068071402 та № 00068091402 залишено без змін, скаргу - без задоволення.

Незгода з рішеннями суб'єктів владних повноважень (відповідачів) обумовила звернення позивача до суду із відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За змістом положень п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п.201.7 ст.201 ПК України).

Згідно п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За змістом частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, будь-які документи можна вважати первинними, що є підставою для їх врахування в податковому обліку, лише в разі фактичного здійснення господарської операції. При цьому, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, між ТОВ Баштанська птахофабрика (за договором - покупець) та ТОВ Фрутіко Захід (за договором - постачальник) укладений договір поставки від 20.04.2017 №20/04/2017, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передавати у встановлений строк у власність покупця товар, вільний від будь-яких прав та претензій на нього третіх осіб, про які на момент укладення Договору постачальник знав чи повинен був знати, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати товар на умовах даного Договору.

Предметом Договору є товар (партія товару), вказаний у накладних. Під партією сторони розуміють товар, зазначений в окремій накладній. Асортимент, кількість та ціна кожної партії товару погоджуються сторонами і вказуються в накладних, які є невід'ємною частиною Договору. Ціну Договору складає сума цін усіх накладних, відповідно до яких здійснюється постачання товару. Постачальник здійснює поставку товару згідно замовлення покупця. Сторони вправі здійснювати постачання товару згідно графіку поставок, який у випадку його підписання є невід'ємною частиною даного Договору. В такому випадку погоджений сторонами графік поставок може переглядатись за згодою сторін не частіше одного разу на квартал.

В підтвердження факту проведення господарських операцій за вказаним договором позивачем надано копії видаткових накладних від 26.04.2017 № РН-0000104, від 29.04.2017 № РН-0000109, від 29.04.2017 № РН-0000110, від 15.06.2017 № РН-0000181, від 16.06.2017 № РН-0000183, від 05.07.2017 № РН-0000194, від 10.07.2017 № РН-0000196; декларацій виробника (посвідчень про якість) № 175, № 212, № 213; товарно-транспортних накладних від 26.04.2017 № ZP00-002718, від 29.04.2017 № ZP00-002785, від 29.04.2017 № ZP00-002787, від 15.06.2017 № 181, від 16.06.2017 № 183, від 05.07.2017 № 194, від 10.07.2017 № 196; виписок по рахунку № НОМЕР_1 за 05.05.2017, 12.05.2017, 13.06.2017, 16.06.2017, 03.07.2017, 04.07.2017; платіжних доручень від 05.05.2017 № 617, від 12.05.2017 № 638, від 13.06.2017 № 797, від 16.06.2017 № 814, від 03.07.2017 № 852, від 04.07.2017 № 854; податкових накладних від 26.04.2017 № 26, від 29.04.2017 № 32, від 29.04.2017 № 33, від 13.06.2017 № 8, від 16.06.2017 № 10, від 03.07.2017 № 2, від 04.07.2017 № 4; розрахунків коригування кількісних і вартісних показників від 29.04.2017 № 34 до податкової накладної від 29.04.2017 № 32, від 29.04.2017 № 35 до податкової накладної від 29.04.2017 № 33.

Придбаний у ТОВ Фрутіко Захід товар (яйце) в подальшому був реалізований населенню м. Баштанка, м. Миколаїв, м. Одеса, м. Кривий Ріг, м. Білгород-Дністровськ, м. Чорноморськ, м. Ізмаїл, м. Н-Буг, м. Херсон, м. Каховка, ТОВ Брабус-С , ФОП ОСОБА_2, ТОВ Лакомка , ФОП ОСОБА_3, ТОВ Миколаївський хлібзавод № 1 , КП Жовтневий хліб , ТОВ Проект Інвест ХХІ , ТОВ Промагротрейд , ТОВ 555-ТМ , ТОВ Ритейл-К згідно із видатковими накладними.

Між ТОВ Баштанська птахофабрика (за договором - покупець) та ТОВ Оланд Сторм (за договором - продавець) укладений договір поставки від 01.09.2015 № 090101, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити отриманий товар. Продавець гарантує, що товар, який є предметом цього Договору, знаходиться у його власності та у відношенні до нього відсутні будь-які обмеження третіх осіб, в тому числі арешт, застава, податкова застава та інші. Товар поставляється автотранспортом продавця.

В підтвердження факту проведення господарських операцій за вказаним договором позивачем надано суду копії видаткових накладних від 03.09.2015 № ОС-090302, від 22.09.2015 № ОС-092205, від 13.10.2015 № ОС-101301, від 27.10.2015 № ОС-102701, від 16.11.2015 № ОС-111601, від 01.12.2015 № ОС-120101, від 18.12.2015 № ОС-121801; товарно-транспортних накладних від 03.09.2015, від 22.09.2015, від 13.10.2015, від 27.10.2015, від 16.11.2015, від 01.12.2015, від 18.12.2015; сертифіката якості № 229; виписок по рахунку № НОМЕР_1 за 07.09.2015, 25.09.2015, 01.10.2015, 20.10.2015, 02.11.2015, 20.11.2015, 07.12.2015, 25.12.2015, по рахунку № 26003285127500 за 09.09.2015, 04.02.2016, по рахунку № 26046285127501 за 09.09.2015, 16.10.2015, 28.10.2015; платіжних доручень від 07.09.2015 № 1622, від 25.09.2015 № 1745, від 01.10.2015 № 1786, від 20.10.2015 № 1878, від 02.11.2015 № 1986, від 20.11.2015 № 2121, від 07.12.2015 № 2228, від 25.12.2015 № 2324; картки рахунку № 631 за 01.09.2015 - 05.12.2018; податкових накладних від 03.09.2015 № 51, від 22.09.2015 № 633, від 13.10.2015 № 333, від 27.10.2015 № 781, від 16.11.2015 № 451, від 01.12.2015 № 2, від 18.12.2015 № 510.

Придбаний у ТОВ Оланд Сторм товар (монокальційфосфат) в подальшому був використаний позивачем в складі корму, що підтверджується матеріальною відомістю за 03.09.2015 - 04.01.2016 по рахунку № 208 (Центральний склад); актами переробки по кормоцеху; накладними (внутрішньогосподарського призначення).

Аналіз наведених вище норм закону та матеріалів справи дає підстави для висновку про те, що вказані договори укладені позивачем з метою настання реальних наслідків, пов'язані з фінансово-господарською діяльністю позивача, відповідають їх економічному змісту, що, в свою чергу, є свідченням добросовісності позивача при їх здійсненні.

Судом першої інстанції обґрунтовано відхилено посилання відповідача 2 на дефектність товарно-транспортних накладних в частині господарських операцій із ТОВ Фрутіко Захід , а саме: не зазначення точної адреси розвантаження (вулиця, № будинку), оскільки податкове законодавство не містить норм, відповідно до яких виходило б, що наявність документів про перевезення, або наявність таких документів, але складених з помилками, позбавляє права на отримання податкового кредиту у складі вартості такого товару. Навпаки, єдиною підставою для формування податкового кредиту є наявність податкової накладної, яка складена відповідно до закону.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що висновки податкового органу про відсутність реального здійснення операцій по взаємовідносинах позивача з вказаними контрагентами є безпідставними та непідтвердженими належними доказами.

Щодо висновку контролюючого органу про заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість при продажу дизель-генератора RP-R150 з ABP ТОВ Заваллівський Графіт , колегія суддів враховує наступне.

Як вірно встановлено окружним судом, між ТОВ Баштанська птахофабрика (за договором - продавець) та ТОВ Заваллівський Графіт (за договором - покупець) укладений договір купівлі-продажу від 15.08.2017 № 23/17, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати товар дизель-генератор RP-R150 з ABP у власність покупцеві, а покупець зобов'язаний прийняти товар і сплатити за нього певну суму (ціну). Оплата вартості продукції відбувається за ціною, визначеною продавцем згідно наданого рахунку, рахунку-фактури або накладної.

В підтвердження факту проведення господарської операції за вказаним договором позивачем надано суду копії видаткової накладної від 16.08.2017 № бЛНА-00005, виписки по рахунку № НОМЕР_1 за 16.08.2017, платіжного доручення від 16.08.2017 № 1397, податкової накладної від 16.08.2017 № 77.

Відповідно до вказаних документів вартість дизель-генератора RP-R150 з ABP складає 300000,00 грн.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вартість, за якою дизель-генератор RP-R150 з ABP було реалізовано (300000,00 грн.) підтверджується документально, натомість відповідач 2, в порушення частини другої статті 77 КАС України, не надав суду жодного доказу, який би підтвердив вартість генератора у зазначеному контролюючим органом розмірі (357652,84 грн.).

В частині наведеного висновків контролюючого органу про заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість при списанні зіпсованого яйця столового на загальну суму 54436,91 грн. за 2017 рік, то Окружним адміністративним судом міста Києва вірно враховано, що списання зіпсованого яйця столового не є господарською операцією з постачання товарів в розумінні вимог статті пункту 185.1 статті 185 ПК України. Реалізація генератора відбулась за документально підтвердженою ціною, тобто відсутня різниця до оподаткування, у позивача не виникає обов'язок щодо нарахування та сплати податку на додану вартість.

Наведеним спростовуються висновки контролюючого органу щодо порушень як в частині формування податкового кредиту по взаємовідносинам із ТОВ Фрутіко Захід , ТОВ Оланд Сторм , так і в частині визначення податкових зобов'язань за результатами продажу дизель-генератора RP-R150 з ABP ТОВ Заваллівський Графіт та списання зіпсованого яйця столового в перевіряємому періоді, що в свою чергу свідчить про безпідставність нарахування відповідачем 2 Товариству грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 309204,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 344690,00 грн., у зв'язку з чим колегія суддів апеляційної інстанції підтримує висновок про протиправність податкового повідомлення-рішення відповідача 2 від 10.08.2018 № 00068071402.

Водночас, спростування висновку контролюючого органу про заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість має наслідком визнання протиправним висновку про нескладання та відповідно нездійснення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв'язку із чим податкове повідомлення-рішення відповідача 2 від 10.08.2018 № 00068091402, яким застосовано до позивача штраф у розмірі 88 898,00 грн. також є неправомірним та підлягає скасуванню.

Враховуючи вищезазначене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність часткового задоволення адміністративного позову.

Таким чином, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, яким повно встановлено обставини справи та правильно застосовано норми матеріального і процесуального права.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 квітня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді: