Постанова

від 03.10.2019 по справі 826/15418/14

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 жовтня 2019 року

Київ

справа №826/15418/14

адміністративне провадження №К/9901/6785/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2014 року (суддя Данилишин В.М.)

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2015 року (судді: Саприкіна І.В. (головуючий), Карпушова О.В., Кобаль М.І.)

у справі № 826/15418/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Спільне українсько-польське підприємство Єврофасад

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю Спільне українсько-польське підприємство Єврофасад (далі - ТОВ СУПП Єврофасад ) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві; далі - ДПІ у Дніпровському районі, контролюючий орган), в якому просило:

- визнати протиправними дії відповідача щодо проведення позапланової виїзної перевірки позивача з питань правильності нарахування та повноти сплати до бюджету податку на додану вартість під час здійснення взаємовідносин із товариством з обмеженою відповідальністю Енерджи прайс , товариством з обмеженою відповідальністю Аструм Груп , товариством з обмеженою відповідальністю Епіцентр К (далі - скорочені назви організаційно-правових форм) за період із 01 по 31 березня 2014 року, їх реальності та повноти відображення в обліку, за результатами якої складено акт від 18 липня 2014 року № 1758/26-53-22-05-21/32222935;

- визнати протиправними дії відповідача щодо формування в акті перевірки висновків про відсутність реального здійснення операцій із придбання послуг у ТОВ Енерджи прайс та ТОВ Аструм Груп за період із 01 по 31 березня 2014 року та відсутність реального здійснення операцій із надання (реалізації) послуг у ТОВ Епіцентр К за період із 01 по 31 березня 2014 року;

- визнати протиправними дії відповідача щодо коригування показників податкової звітності з податку на додану вартість позивача за березень 2014 року;

- зобов'язати відповідача поновити показники податкової звітності з податку на додану вартість позивача за березень 2014 року.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 18 листопада 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2015 року, адміністративний позов ТОВ СУПП Єврофасад задовольнив повністю:

- визнав протиправними дії ДПІ у Дніпровському районі щодо проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ СУПП Єврофасад з питань правильності нарахування та повноти сплати до бюджету податку на додану вартість під час здійснення взаємовідносин із ТОВ Енерджи прайс , ТОВ Аструм Груп , ТОВ Епіцентр К за період із 01 по 31 березня 2014 року, їх реальності та повноти відображення в обліку, за результатами якої складено акт від 18 липня 2014 року №1758/26-53-22-05-21/32222935;

- визнав протиправними дії ДПІ у Дніпровському районі щодо формування в акті перевірки від 18 липня 2014 року №1758/26-53-22-05-21/32222935 висновків про відсутність реального здійснення операцій із придбання ТОВ СУПП Єврофасад послуг у ТОВ Енерджи прайс та ТОВ Аструм Груп за період із 01 по 31 березня 2014 року та відсутність реального здійснення операцій із надання (реалізації) послуг ТОВ СУПП Єврофасад у ТОВ Епіцентр К за період із 01 по 31 березня 2014 року;

- визнав протиправними дії ДПІ у Дніпровському районі щодо коригування показників податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ СУПП Єврофасад за березень 2014 року;

- зобов'язав ДПІ у Дніпровському районі поновити показники податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ СУПП Єврофасад за березень 2014 року.

Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ДПІ у Дніпровському районі звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, просила їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову ТОВ СУПП Єврофасад у повному обсязі.

23 лютого 2015 року Вищий адміністративний суд України ухвалою відкрив касаційне провадження за скаргою контролюючого органу.

У своїх запереченнях на касаційну скаргу позивач вважає судові рішення законними та обґрунтованими, у зв'язку з чим у задоволенні касаційної скарги просив відмовити.

22 січня 2018 року справу в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року; далі - КАС України) передано до Верховного Суду.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 159 КАС України (в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року), яка кореспондується з положеннями статті 242 КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам рішення судів попередніх інстанцій не відповідають з огляду на наступне.

Суди попередніх інстанцій встановили, що у період із 07 до 11 липня 2014 року ДПІ у Дніпровському районі провела документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань правильності нарахування та повноти сплати до бюджету податку на додану вартість під час здійснення взаємовідносин із ТОВ Енерджи прайс , ТОВ Аструм Груп , ТОВ Епіцентр К за період з березень 2014 року, їх реальності та повноти відображення в обліку.

За результатами вказаної перевірки контролюючий орган склав акт від 18 липня 2014 року № 1758/26-53-22-05-21/32222935, відповідно до якого встановлено відсутність здійснення операцій із придбання послуг у ТОВ Енерджи прас та ТОВ Аструм Груп за період із 01 до 31 березня 2014 року, а також із надання (реалізації) послуг ТОВ Епіцентр К за період березень 2014 року.

За результатами розгляду заперечень на акт перевірки в адміністративному (досудовому) порядку висновки акта залишені без змін.

Податкові повідомлення-рішення на підставі висновків акта перевірки від 18 липня 2014 року № 1758/26-53-22-05-21/32222935 ДПІ у Дніпровському районі не приймались.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що підстав, визначених підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, для проведення перевірки у відповідача не було, відтак дії щодо проведення такої перевірки, як і дії щодо формування в акті перевірки висновків про відсутність реального здійснення операцій між позивачем та його контрагентами є протиправними. З огляду на це суди дійшли висновку про обґрунтованість інших позовних вимог щодо визнання протиправними дій відповідача, що виразились у коригуванні показників податкової звітності з податку на додану вартість позивача за березень 2014 року та вилучення таких даних з відновленням показників, задекларованих позивачем.

Колегія суддів вважає такі висновки судів першої та апеляційної інстанцій помилковими, зробленими на підставі неправильного застосування норм матеріального права у зв'язку з наступним.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення правовідносин; далі - ПК України) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За положеннями пункту 75.1.2 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно з пунктом 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Пунктом 78.5 статті 75 ПК України визначено, що допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача; копію наказу про проведення перевірки, відповідно до вимог пункту 81.1 статті 81 ПК України, вручено 07 липня 2014 року під розписку головному бухгалтеру ТОВ СУПП Єврофасад ОСОБА_4, а також пред'явлено направлення, про що зазначено в акті перевірки від 18 липня 2014 року № 1758/26-53-22-05-21/32222935, підписаному головним бухгалтером позивача із вказівкою про незгоду з висновками акта перевірки.

Суд враховує, що документальна позапланова виїзна перевірка позивача проведена у період із 07 до 11 липня 2014 року, акт за результатами її проведення складено 18 липня 2014 року, в той час як ТОВ СУПП Єврофасад звернулося до суду з позовом про оскарження дій ДПІ у Дніпровському районі при проведенні відповідної перевірки 07 жовтня 2014 року, тобто коли дії контролюючого органу щодо проведення перевірки були завершені, висновки сформовані, а відтак визнання протиправними таких дій не призведе до захисту прав позивача.

Докази, які б свідчили про недопуск позивачем посадових осіб контролюючого органу до проведення виїзної перевірки, а саме акт про недопуск до проведення такої перевірки, матеріали справи не містять.

Водночас платник податку, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки, зокрема виїзної, щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до податкової перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відтак, з огляду на наведене, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень, дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок, зокрема виїзних, можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту ухвалення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки. В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платників податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30 листопада 2018 у справі № 808/1641/15 (К/9901/6626/18), від 12 березня 2019 року у справі № 826/630/15 (К/9901/9293/18).

Таким чином, при вирішенні питання про належний спосіб захисту порушеного права суд у кожному конкретному випадку має виходити з того, що такий захист повинен найбільш повно відповідати меті (цілі), задля досягнення якої був направлений позов.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги ТОВ СУПП Єврофасад в частині визнання протиправними дій відповідача щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки, а також щодо формування в акті перевірки висновків про відсутність реального здійснення операцій між позивачем та його контрагентами не підлягають задоволенню.

Щодо іншої частини позовних вимог ТОВ СУПП Єврофасад Суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

За змістом статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 74.1); зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункт 74.2).

Отже, дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок здійснення заходів податкового контролю, є службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження даних податкового обліку платників податків, які не створюють для платника податків самостійного юридичного наслідку. Інформація, отримана податковим органом за результатами податкового контролю, використовується для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу. Це в однаковій мірі стосується і дій податкового органу щодо внесення такої інформації до існуючих інформаційних систем.

Відповідно, інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

З огляду на те, що позовні вимоги ТОВ СУПП Єврофасад в частині визнання протиправними дій відповідача щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки не підлягають задоволенню з підстав, наведених вище, а в матеріалах справи відсутні докази прийняття податкового повідомлення-рішення за результатами такої перевірки, підстави для виключення з інформаційних баз контролюючих органів інформації, внесеної на підставі акта перевірки від 18 липня 2014 року № 1758/26-53-22-05-21/32222935, відсутні. Відтак внесення такої інформації до баз даних само по собі не зумовлює для платника податків будь-яких юридичних наслідків та не порушує права позивача.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, у зв'язку з чим безпідставно задовольнили адміністративний позов ТОВ СУПП Єврофасад , а тому касаційна скарга ДПІ у Дніпровському районі підлягає задоволенню.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Згідно з частиною першою статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частина третя статті 351 КАС України).

Керуючись статтями 345, 349, 351, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві задовольнити.

Скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2015 року.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю Спільне українсько-польське підприємство Єврофасад до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова