Рішення

від 07.10.2019 по справі 712/15762/18

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Рішення

Іменем України

Справа № 712/115762/18

Номер провадження 2/712/915/19

02 жовтня 2019 року м.Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді - Марцішевської О.М.

за участю секретаря судового засідання - Олефіренко В.В.

позивачки ОСОБА_1

представника позивачки адвоката Ніжнікова Д.В.

представника відповідача адвоката Бобер Д.О.

розглянувши у загальному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє також в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа Орган опіки і піклування Черкаської міської ради про поділ майна подружжя та усунення перешкод у користуванні житлом та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, поділ майна подружжя, стягнення грошової компенсації , -

В С Т А Н О В И В:

1.Описова частина

Короткий зміст вимог та аргументів учасників справи

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 , обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 15.11.2003 року сторони зареєстрували шлюб, який 25.11.2016 року рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси було розірвано. За час шлюбу подружжям було створено ТОВ ЯРД-МАЙСТЕР , яке зареєстроване 16.02.2016 року, юридична адреса: АДРЕСА_1 . Статутний капітал становить 50000,00 грн., а Ѕ статутного капіталу становить 25000,00 грн. 14.07.2016 р. позивач була прийнята на посаду фінансового директора ТОВ ЯРД-МАЙСТЕР . 20.09.2016 р. звільнена з посади фінансового директора ТОВ ЯРД-МАЙСТЕР за власним бажанням.

25.05.2004 р. перебуваючи в шлюбі відповідач згідно договору дарування отримав 23/50 частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . В період шлюбу за спільні грошові кошти подружжя відбувався ремонт в даному домоволодінні та перепланування окремих приміщень Згідно державного акту від 06.11.2008 р. позивачем в порядку приватизації набуто у власність 50% земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

03 вересня 2012 р. за спільні грошові кошти подружжя була здійснена купівля-продаж 27/50 частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та Ѕ частини земельної ділянки площею 595 кв. м.

Під час шлюбу за спільні грошові кошти подружжя було здійснено капітальний ремонт у домоволодінні що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно висновку суб`єкта оціночної діяльності станом на 24.05.2017 р, ринкова вартість ј частини від частки в 27/50 житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 складає: 461060,00 грн.

Згідно висновку суб`єкта оціночної діяльності станом на 24.05.2017 р. ринкова вартість ј частини земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) загальною площею 0,0595 га за адресою: АДРЕСА_1 становить 162 130,00 грн., а Ѕ земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) загальною площею 0,0595 га частки складає 324260,00 грн. Загальна вартість майна складає 801098,80 гривень.

Просить суд визнати об`єктом спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_1 майна:

-житловий будинок з відповідною частиною надвірних споруд, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

-земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

-стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за Ѕ вартості статутного капіталу ТОВ ЯРД-МАЙСТЕР в сумі 25 000 грн.

Відповідач ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до суду з зустрічним позовом до позивача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 15 листопада 2003 року між сторонами зареєстровано шлюб, який розірваний рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 07 листопада 2016 року.

20.05.2004 року на підставі договору дарування серії ВВЕ №128873 відповідач набув право власності на 23/50 частини житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 .

03.09.2012 року на підставі договору купівлі - продажу частини житлового будинку серії ВРХ № ІІА 35545 відповідач набув право власності на 27/50 частин житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 .

У відповідності до державного акту серії ЯЗ №194220 від 06.11.2008 позивач в порядку приватизації, набув право власності на 50% земельної ділянки, площею 595 кв. м., як знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

03.09.2012 року на підставі договору купівлі - продажу частки у праві спільної часткової власності на земельну ділянку позивач набув право власності на 50% земельної ділянки, площею 595 кв. м.5 як знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідач вважає, що правильним буде наступний спосіб поділу спірних об`єктів нерухомого майна:

- Визнання 27/50 частин житлового будинку номер 9 з відповідною частиною надвірних споруд по АДРЕСА_1 , придбаного за договором купівлі - продажу від 03.09.2012 р. зареєстрованого в реєстрі за № 2472, об`єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

- Визнання за ОСОБА_1 права власності на 27/100 частин об`єкту вказаного нерухомого майна, яке розташоване за адресою АДРЕСА_1 .

- Визнання Ѕ частки на земельну ділянку придбаної за договором купівлі - продажу від 03.09.2012 зареєстрованого в реєстрі за №2475, що розташована по АДРЕСА_1 , об`єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3

- Визнання за ОСОБА_1 права власності на ј частки власності на земельну ділянку, що розташована по АДРЕСА_1 .

В іншій частині заперечує проти позовних вимог первісного позову, щодо вказаних об`єктів нерухомого майна виходячи з наступного.

Відповідач за зустрічним позовом мотивує свої вимоги тим, що в період шлюбу спільними зусиллями майно подружжя, яке є особистою приватною власністю відповідача істотно покращилось та не заперечує, що за період шлюбу в спірному будинку та на земельній ділянці проведено ремонтні роботи. Однак, позивачем за первісним позовом не доведено, що внаслідок вказаних робіт вартість будинку та земельної ділянки істотно покращилась.

Наданий позивачем за первісним позовом звіт про оцінку Ѕ частини від частки в 27/50 спірного будинку та звіт про експертну грошову оцінку ј спірної земельної ділянки, при встановленні ринкової вартості вказаних часток використано порівняльний підхід. Інших доказів на підтвердження вартості спірного будинку та земельної ділянки Позивачем не надано.

При цьому, у звітах відсутня інформація щодо вартості покращень, які здійснені подружжям, з його змісту не можливо зробити висновок про те, що збільшення вартості частки відповідача у спірному майні відбулось саме внаслідок спільних зусиль подружжя.

Крім того, в матеріалах справи взагалі відсутня інформація про вартість частки відповідача у праві власності на земельну ділянку станом на момент її приватизації.

Таким чином, позивачкою за первісним позовом не доведено, що будинок істотно збільшився у своїй вартості саме внаслідок здійснених за період шлюбу поліпшень, проведення переобладнання та ремонтних робіт у будинку та на земельній ділянці, а не тенденцій до загального подорожчання об`єктів нерухомості, що є очевидним в силу економічної кризи в країні, інфляції, з дорожчання курсу іноземних валют.

За таких обставин підстави для задоволення первісного позову в частині визнання об`єктом спільної сумісної власності подружжя 23/50 частини спірного житлового будинку та Ѕ частини спірної земельної ділянки відсутні. Крім того, заперечував щодо істотного здорожчання саме частки ОСОБА_3 у спірних об`єктах нерухомого майна за період шлюбу.

Також вказував, що за час шлюбу подружжям набуто у власність автомобіль PEUGEOT 206, д.н.з. НОМЕР_2 . Вартість спірного транспортного засобу визначена за згодою подружжя в сумі 125 550 грн. Разом з тим, автомобіль є неподільною річчю та не може бути поділений між подружжям в натурі у зв`язку з чим просить стягнути з відповідачки за зустрічним позовом 64 775 грн.

Просить суд визнати об`єктами спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3 :

- 27/50 частин житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 ;

- 1/2 земельної ділянки, площею 595 кв. м., як знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ;

-Автомобіль PEUGEOT 206, державний номерний знак НОМЕР_2 .

В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на:

- 1/4 частку земельної ділянки, що розташована по АДРЕСА_1 ;

- 27/50 частки житлового будинку, який розташований по АДРЕСА_1 ;

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію за 1/2 частини автомобіля PEUGEOT 206, д.н.з. НОМЕР_2 в сумі 64 775 грн.

30 травня 2019 року позивач ОСОБА_1 надала суду заяву про зміну предмету позову та позовну заяву в новій редакції, обґрунтовуючи це тим, що в зв`язку зі зміною місця роботи позивач з 26.06.2018 року змушена тимчасово проживати в м. Кропивницький разом із неповнолітнім сином ОСОБА_2 та винаймати квартиру. В спірному будинку в неї залишилася частина речей, а також у позивача є родичі в м. Черкаси і вона має намір приїздити до міста. 15.07.2018 року позивач приїхала до спірного будинку, однак відповідач змінив замки та електронні системи доступу до будинку, того ж дня позивач звернулася до поліції, про що було надано висновок про те, що в даній ситуації вбачаються ознаки цивільно-правових відносин та запропоновано звернутися до суду. 03.01.2019 року позивач вдруге приїхала до спірного будинку, однак доступу до нього не було, вона звернулася до поліції. Відповідно до наданої довідки зазначено про те, що в даній ситуації вбачаються ознаки цивільно-правових відносин та запропоновано звернутися до суду. У зв`язку з чим позивач просить

- визнати об`єктом спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_1 майна:

27/50 частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , придбану за договором купівлі-продажу частини житлового будинку від 03.09.2012 року та Ѕ частину земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , придбану за договором купівлі-продажу частки у праві спільної часткової вланості на земельну ділянку від 03.09.2012 року;

- стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за Ѕ вартості статутного капіталу ТОВ ЯРД-МАЙСТЕР в сумі 25 000 грн.;

-усунути перешкоди в користуванні житлом шляхом вселення ОСОБА_1 та її сина ОСОБА_2 в житловий будинок по АДРЕСА_1 .

Позивачка та її представник Ніжніков Д.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили задоволити з підстав, викладених у позові. Зустрічний позов визнали частково та не заперечували протии стягнення грошової компенсації за автомобіль 10 000 грн., оскільки в період шлюбу сторонами дійсно був придбаний спірний автомобіль вартістю 20 000 грн. В іншій частині просили відмовити у позові, оскільки в даний час позивачка не ставить питання про поділ спільної 27/50 частини житлового будинку та відповідач відповідну вимогу фактично заявив в її інтересах без відповідних повноважень.

Представник відповідача Бобер Д. О. в судовому засіданні первісний позов визнав частково, просив відмовити у задовленні позовних вимоги про усунення перешкод у користуванні будинку за недоведеністю порушення права позивачки, яка не зверталась до відповідача з приводу отримання ключів від вхідних дверей та відповідно відповідач у цьому позивачці перешкод не чинив. Разом з тим, вказав, що оскільки порядок користування спільною 27/50 частиною домоволодіння не встановлений, відсутні підстави для вселення позивачки з сином. Проти задоволення решти заявлений позивачкою вимог не заперечував.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, причини неявки суду невідомі про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до п.3 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02.06.2016 року №1402-VІІІ Про судоустрій та статус суддів , районні, міжрайонні, районні у містах, міські, міськрайонні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.

Суд вислухавши в судовому засіданні учасників процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Хід розгляду справи

22 грудня 2018 року відкрито провадження у справі за правилами загального провадження. 22 грудня 2018 року в порядку забезпечення позову накладений арешт на житловий будинок з відповідною частиною надвірних споруд, що знаходиться по АДРЕСА_1 , на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . 05 лютого 2019 року прийнято зустрічний позов до спільного розгляду з первісним позовом та об`єднано в одне провадження.

2.Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому з 15.11.2003 року, який розірваний рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 07.11.2016 року. Від даного шлюбу сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до договору дарування від 20.05.2004 року ОСОБА_6 подарувала ОСОБА_3 23/50 частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд по АДРЕСА_1 , який посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Міняйло І.П.

Державний акт на право власності на земельну ділянку Серії ЯЗ № 194220 виданий 06.11.2008 року на ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , згідно з вказаним актом відповідач є власником 50% земельної ділянки по АДРЕСА_1 площею 595 кв.м.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 03.09.2012 року ОСОБА_3 придбав у власність 27/50 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд по АДРЕСА_1 , який посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Михайловською А.А.

Відповідно до договору купівлі продажу частки у праві спільної часткової власності на земельну ділянку від 03.09.2012 року ОСОБА_3 придбав у власність частку, що складає 50 % (1/2 частка) у праві спільної часткової власності на земельну ділянку площею 595 кв.м., надану для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 7110136700:06:052:0036, що розташована по АДРЕСА_1 , який посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Михайловською А.А.

Відповідно до звіту про оцінку від 24.05.2017 року наданий ФОП ОСОБА_7 . ринкова вартість Ѕ частини від частки в 27/50 житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд , що розташований за адресою АДРЕСА_1 складає 461 060 грн.

Відповідно до звіту про оцінку № 181/16 від 01.03.2016 року наданий ФОП ОСОБА_7 . ринкова вартість 1/4 частини земельної ділянки, що розташована за адресою АДРЕСА_1 складає 162 130 грн.

Відповідно до витягу з ЄДРПОУ 16.02.2016 року створена юридична особа ТОВ ЯРД-МАЙСТЕР , ідентифікаційний код 40279373, місцезнаходження юридичної особи: м. Черкаси, вул. Грибоєдова, 9, засновником є ОСОБА_3 , розмір внеску до статутного фонду 50 000 грн.

Відповідно до наказу від 25.06.2018 року № 246-к ОСОБА_1 призначена на посаду головного спеціаліста відділу планування та закупівель Фінансового управління Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.

Згідно висновку від 23.07.2018 року про результати розгляду звернень ОСОБА_1 (ЄО № 38094 від 15.07.2018 року) встановлено, що ОСОБА_1 звернулась до поліції з метою фіксації факту подій. Перевірку закінчено, матеріали перевірки списані до справи.

Відповідно до відповіді від 18.09.20018 року № 176-390-18 Черкаською місцевою прокуратурою встановлено, що перевірка проведена не в повному обсязі, матеріали направленні до ЧВП ГУНП в Черкаській області, для доопрацювання.

Відповідно до висновку від 12.10.2018 року про результати розгляду звернень ОСОБА_1 (ЄО № 53142 від 19.09.2018 року), працівниками поліції було здійснено неодноразовий вихід за адресою АДРЕСА_1 , але дверей будинку ніхто не відчинив, а тому встановити кому належить домоволодіння, а також опитати ОСОБА_3 з приводу заміни замків не представилось можливим. Перевірку за зверненням закінчено, матеріали списані до справи.

Відповідно до довідки від 11.01.2019 року про результати розгляду звернень громадянки ОСОБА_1 (ЄО № 437 від 03.01.2019 року) працівниками поліції було здійснено неодноразовий вихід за адресою АДРЕСА_3 де фактично проживає ОСОБА_3 але дверей будинку ніхто не відчинив, а тому встановити кому належить домоволодіння, а також опитати ОСОБА_3 з приводу заміни замків не представилось можливим. Розгляд звернення з повідомленням ОСОБА_1 щодо заміни замків вхідних дверей ОСОБА_3 завершене, відомості визнанні такими, що частково знайшли свого підтвердження.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд

Спірні правовідносини регулюються нормами цивліьного та житлового законодавства.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України та ст. 15 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України).

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

З огляду на наведені положення закону діє презумпція виникнення права спільної сумісної власності подружжя на майно, якщо воно набуте ними за час шлюбу, визнання ж такого майна особистою приватною власністю дружини, чоловіка потребує доведення.

Відповідно до пункту 23 Постанови пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року №11 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя ,вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 Сімейного кодексу України, ч. 3 ст. 368 ЦК), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов`язальними правовідносинами, тощо.

Згідно ст. 63 Сімейного кодексу України, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 Сімейного кодексу України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

За приписами ч. 1 ст. 70 Сімейного кодексу України, у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

У відповідності до правової позиції Верховного Суду України, висловленої в постанові від 05.04.2017 року у справі №6-399цс17, належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи норму статті 60 СК України та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя. Тобто статус спільної сумісної власності визначається такими чинниками, як час набуття майна та кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття). Норму статті 60 СК України застосовано правильно, якщо набуття майна відповідає цим чинникам.

Відповідно до ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст.156 ЖК УРСР члени сім`ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Згідно з ст.64 ЖК УРСР члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім`ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов`язки, як наймач та члени його сім`ї.

Оцінюючи обставини справи на предмет відповідності вищевказаним положенням законодавства, суд вважає доведеними позовні вимоги позивача за первісним позовом про визнання об`єктом спільної сумісної власності подружжя 27/50 частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та Ѕ частину земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7110136700:06:052:0036, визнання за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частину земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7110136700:06:052:0036, оскільки спірне майно придбане у період шлюбу та ведення сторонами спільного господарства, за рахунок спільних коштів, що відповідач не оспорював.

Також підлягає до задоволення позовна вимога позивачки про стягнення з відповідача грошову компенсацію за 1/2 вартості статутного капіталу ТОВ "Ярд-Майстер" в сумі 25000 грн., оскільки внесення грошових коштів у статутний фонд вказаного товариства в сумі 50 000 грн. відбулось в період шлюбу та ведення сторонами спільного господарства, що відповідачем не оспорювалось.

При вирішенні позовні вимоги про поділ Ѕ частини ділянки та внесених у статутний фонд ТОВ "Ярд-Майстер" коштів суд виходить з принципу рівності часток подружжя у разі поділу майна (ст.71 СК України), оскільки обставин для відступлення від засади рівності часток судом не встановлено.

Визнання в даній частині позову відповідачем не суперечить закону та не порушує прав та законних інтересів будь-яких осіб.

Позовні вимоги про усунення перешкод у користуванні житлом підлягають до часткового задоволення, виходячи з такого.

В судовому засіданні не знайшли підтвердження об`єктивними належними та допустими доказами створення перешкод відповідачем у користуванні позивачкою та неповнолітнім сином житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема не надано доказів, що позивачка зверталась до відповідавча з вимогами отримання ключів від вхідних дверей та відповідно відповідач залишив без задоволення відповідні вимоги. Висновки правоохоронних органів за зверненнями позивачки також не містять з даного приводу підтверджень, а рішення суду не може грунтуватись на припущеннях.

Разом з тим, в ходу розгляду справ з пояснень представника відповідача встановлено, що відповідачем оспорюється право користування позивачкою на користування 27/50 частиною житлового будинку, яка є об`єктом спільної сумісної власності сторін, з тимх підстав, що сторонами не встановлений порядок користування спільним майном.

Суд вважає, що за таких обставин позовні вимоги підлягають до задоволення в частині зобов`язання відповідача усунути перешкоди у користування житлом шляхом вселення позивачку та неповнолітнього ОСОБА_2 , до 27/50 частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки до встановлення порядку користування між сторонами вказана частина будинку перебуває у спільному користуванні співвласників і кожен з співвласників має рівне право на користування спільним майном.

Зустрічний позов ОСОБА_3 про поділ майна подружжя підлягає до часткового задоволення, з таких підстав.

Суд вважає доведеними зустрічні вимоги відповідача про набуття автомобіля Peuugeot 206 д.н.з. НОМЕР_2 у період шлюбу та ведення сторонами спільного господарства, що позивачкою не оспорювалось. Вартість вказаного автомобіля суд вважає встановленим в розмірі 20 000 грн., оскільки вказану суму вартості визнала позивачка, відповідно до ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками не підлягають доведенню. Разом з тим, вартість спірного автомобіля в сумі, яка перевищує 20 000 грн. відповідачем не доведена, останній не звертався з клопотаннями про залучення експертів з данного приводу та не надав суду відповідні висновки.

За таких обставин суд вважає, що виходячи з засад рівності часток сторін при поділі майна подружжя, до стягнення з позивачки підлягає грошова компенсація за 1/2 вартості автомобіля Peuugeot 206 д.н.з. НОМЕР_2 в сумі 10000 грн.

Визнання в даній частині зустрічного позову позивачкою не суперечить закону та не порушує прав та законних інтересів будь-яких осіб.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_3 необхідно відмовити, оскільки в даний час позивачка не ставить питання про поділ спільної 27/50 частини житлового будинку та відповідач відповідну вимогу фактично заявив в її інтересах без відповідних повноважень.

При зверненні до суду позивачка відповідно до п. 9 ст. 5 ЗУ Про судовий збір була звільнена від сплати судового збору, тому на підставі ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із частковим задоволенням позову та поведінку позивачки щодо зміни обсягу та предмету спору під час розгляду справи у співвідношенні до обсягу та предмету зустрічних позовних вимог відповідача, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1921 грн.

На підставі наведеного та керуючись статтями 12, 77, 81, 258, 263, 265, 272, 352, 354, 391 ЦПК України ст. ст. 57, 60, 63, 65, 70 СК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя , суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 про поділ майна подружжя та усунення перешкод у користуванні житлом задовольнити частково.

Визнати об"єктом спільної сумісної власності подружжя 27/50 частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та Ѕ частину земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7110136700:06:052:0036.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частину земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7110136700:06:052:0036.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за 1/2 вартості статутного капіталу ТОВ "Ярд-Майстер" (код ЄДРПОУ 40279373, юридична адреса: м.Черкаси, вул.Грибоєдова,9) в сумі 25000 грн.

Вселити ОСОБА_1 та неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до 27/50 частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір в дохід держави в сумі 1921 грн.

Зустрічний позов ОСОБА_3 про поділ майна подружжя задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію за 1/2 вартості автомобіля Peuugeot 206 д.н.з. НОМЕР_2 в сумі 10000 грн.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції (з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до суду апеляційної інстанції) протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, або за результатом розгляду справи судом апеляційної інстанції.

ГОЛОВУЮЧИЙ:

Дата виготовлення повного тексту рішення 07 жовтня 2019 року.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1

Відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1