Постанова

від 17.12.2019 по справі 712/15762/18

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/787/19Головуючий по 1 інстанції Справа № 712/15762/18 Категорія: 301030500Марцішевська О. М. Доповідач в апеляційній інстанції Гончар Н. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2019 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:

Гончар Н.І., Сіренка Ю.В., Фетісової Т.Л.

секретар Попова М.В.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ;

відповідач - ОСОБА_2 ;

третя особа - орган опіки і піклування Черкаської міської ради

особа, що подала апеляційну скаргу - представник позивача адвокат Ніжніков Дмитро Володимирович ;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Ніжнікова Дмитра Володимировичана рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 02 жовтня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 , яка діє також в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки і піклування Черкаської міської ради, про поділ майна подружжя та усунення перешкод у користуванні житлом та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, поділ майна подружжя, стягнення грошової компенсації,-

в с т а н о в и в:

У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом та з урахуванням змінених позовних вимог просила суд:

- визнати об`єктом спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 27/50 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , придбані за договором купівлі-продажу частини житлового будинку від 03.09.2012 року та 1/2 частину земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за вказаною адресою, придбану за договором купівлі-продажу частки у праві спільної часткової власності на земельну ділянку від 03.09.2012 року;

- визнати за ОСОБА_1 право власності на ј земельної ділянки для будивництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд (присадибна ділянка), розташованої за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 595 кв. м., придбаної за договором купівлі-продажу частки у праві спільної часткової власності на земельну ділянку від 03 вересня 2012 року;

- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за 1/2 вартості статутного капіталу ТОВ ЯРД-МАЙСТЕР в сумі 25 000 грн.;

-усунути перешкоди в користуванні житлом шляхом вселення ОСОБА_1 та її сина ОСОБА_2 в житловий будинок по АДРЕСА_1 .

В обґрунтування своїх позовних вимог вказує, що 15 листопада 2003 року сторони зареєстрували шлюб, який 25 листопада 2016 року рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси було розірвано.

За час шлюбу подружжям було створено ТОВ ЯРД-МАЙСТЕР , яке зареєстроване 16 лютого 2016 року, юридична адреса: АДРЕСА_1 . Статутний капітал становить 50000,00 грн.

25 травня 2004 року перебуваючи в шлюбі відповідач згідно договору дарування отримав 23/50 частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . В період шлюбу за спільні грошові кошти подружжя відбувався ремонт в даному домоволодінні та перепланування окремих приміщень Згідно державного акту від 06 листопада 2008 року позивачем в порядку приватизації набуто у власність 50% земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

03 вересня 2012 за спільні грошові кошти подружжя було придбано 27/50 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , та Ѕ частини земельної ділянки площею 595 кв. м.

Під час шлюбу за спільні грошові кошти подружжя було здійснено капітальний ремонт у домоволодінні що знаходяться за вказаною адресою.

Також ОСОБА_1 вказувала, що у зв`язку зі зміною місця роботи вона з 26 червня 2018 року змушена тимчасово проживати в м. Кропивницький разом із неповнолітнім сином ОСОБА_3 та винаймати квартиру. В спірному будинку в неї залишилася частина речей, а також у неї є родичі в м. Черкаси і вона має намір приїздити до міста.

15 липня 2018 року позивач приїхала до спірного будинку, однак відповідач змінив замки та електронні системи доступу до будинку. Того ж дня позивач звернулася до поліції, про що було надано висновок про те, що в даній ситуації вбачаються ознаки цивільно-правових відносин та запропоновано звернутися до суду.

03 січня 2019 року позивач вдруге приїхала до спірного будинку, однак доступу до нього не було, вона звернулася до поліції. Відповідно до наданої довідки поліції в даній ситуації вбачаються ознаки цивільно-правових відносин та запропоновано звернутися до суду.

У січні 2019 року ОСОБА_2 подав зустрічний позов, в якому просив суд:

Визнати об`єктами спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 :

-27/50 частин житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 ;

-1/2 земельної ділянки, площею 595 кв. м., як знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ;

-Автомобіль PEUGEOT 206, державний номерний знак НОМЕР_1 .

В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на:

-1/4 частку земельної ділянки, що розташована по АДРЕСА_1 ;

-27/50 частки житлового будинку, який розташований по АДРЕСА_1 ;

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за 1/2 частини автомобіля PEUGEOT 206, д.н.з. НОМЕР_1 в сумі 64 775 грн.

02 жовтня 2019 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі судді Марцішевської О.М. постановив рішення, яким позов ОСОБА_1 про поділ майна подружжя та усунення перешкод у користування житлом задовольнив частково.

Зустрічний позов ОСОБА_2 про поділ майна подружжя задовольнив частково.

Визнав об`єктом спільної сумісної власності подружжя 27/50 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та 1/2 частину земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7110136700:06:052:0036.

Визнав за ОСОБА_1 право власності на 1/4 частину земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7110136700:06:052:0036.

Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за 1/2 вартості статутного капіталу ТОВ "Ярд-Майстер" (код ЄДРПОУ 40279373, юридична адреса: м.Черкаси, вул.Грибоєдова,9) в сумі 25000 грн.

Ухвалив вселити ОСОБА_1 та неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 27/50 частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за 1/2 вартості автомобіля Peugeot 206 д.н.з. НОМЕР_1 в сумі 10 000 грн.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2 відмовив.

Вирішив питання судових витрат.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Ніжніков Дмитро Володимирович подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 02 жовтня 2019 року в частині вселення ОСОБА_1 та неповнолітнього ОСОБА_3 до 27/50 частин житлового будинку по АДРЕСА_1 , та ухвалити нове рішення, яким усунути перешкоди в користуванні житлом шляхом вселення ОСОБА_1 та її сина ОСОБА_3 в житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

В апеляційній скарзі вказує, що ОСОБА_1 та її неповнолітній син ОСОБА_3 мають право проживати в усьому будинку по АДРЕСА_1 , а не тільки у 27/50 частин вказаного будинку, як визначив суд.

Зазначає, що позивачкою надано докази того, що відповідач чинить перешкоди їй та неповнолітньому сину сторін у користуванні зазначеним житловим будинком, оскільки змінив замки та вони не мають доступу до будинковолодіння.

В іншій частині рішення суду не оскаржується.

Своїм правом на подання відзиву ОСОБА_2 не скористався.

Заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки рішення суду оскаржується апелянтом лише в частині позовних вимог про усунення перешкод у користування будинком, колегія суддів переглядає рішення суду першої інстанції саме в цій частині.

Судом першої інстанції встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 15 листопада 2003 року по 25 листопада 2016 року (т. 1 а.с. 5).

Від даного шлюбу сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 1 а.с. 238).

ОСОБА_2 відповідно до договору дарування від 20 травня 2004 року належить 23/50 частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд по АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 6).

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси, яке переглядається та не оспорюється сторонами, визнано об`єктом спільної сумісної власності подружжя 27/50 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд по АДРЕСА_1 та 1/2 частину земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 7110136700:06:052:0036.

Згідно із записами у будинковій книзі будинковолодіння по АДРЕСА_1 у будинку зареєстровано місце проживання: ОСОБА_1 з 15 червня 2004 року, ОСОБА_2 - з 29 червня 2006 року, ОСОБА_3 - з 27 лютого 2010 року (а.с. 36-38).

Згідно з матеріалами справи ОСОБА_1 15 липня 2018 року та 03 січня 2019 року зверталась до поліції з приводу того, що ОСОБА_2 змінив замки вхідних дверей за адресою: АДРЕСА_1 . У зв`язку з відсутністю в зазначених обставинах ознак кримінального та адміністративного правопорушення, перевірку за зверненням ОСОБА_1 було закінчено(т. 1 а.с. 200-203).

Отже, факт перешкоджання позивачці у користуванні житлом підтверджується зверненням останньої із відповідними заявами до поліції.

На спростування зазначеного будь-яких доказів відповідачем суду не надано.

Крім того, під час розгляду справи в суді першої інстанції представник відповідача пояснив, що відповідачем оспорюється право позивачки на користування 27/50 частинами житлового будинку, які є об`єктом спільної сумісної власності сторін, з тих підстав, що сторонами не встановлений порядок користування спільним майном.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про встановлення факту порушення відповідачем права позивачки та неповнолітнього сина сторін на користування житловим будинком по АДРЕСА_1 .

Відсутність встановленого порядку користування спільним майном, про що вказує представник відповідача, не є підставою для відмови у захисті порушеного права на користування житлом.

Проте, суд помилково вирішив, що позивачка та неповнолітній ОСОБА_3 мають право на користування лише 27/50 частинами вказаного житлового будинку.

Дійсно, 27/50 частин житлового будинку по АДРЕСА_1 визнано спільним сумісним майном подружжя, що не оспорюється сторонами.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відтак, позивачка ОСОБА_1 як співвласник 27/50 частин спірного будинковолодіння має право на усунення перешкод, які чинить відповідач, у користуванні належним їй майном.

Разом з тим, матеріалами справи доведено та не спростовано відповідачем, що позивачка ОСОБА_1 та неповнолітній син сторін ОСОБА_3 вселились до будинку по АДРЕСА_1 , в тому числі і до 23/50 частин будинку, які належать відповідачу ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 20.05.2004, як члени сім`ї ОСОБА_2 - дружина та син відповідно. У вказаному будинку зареєстроване їх місце проживання.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 395 ЦК України , речовими правами на чуже майно є, зокрема, право користування (сервітут).

Особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу (стаття 396 ЦК України ).

Частиною першою статті 156 ЖК Української РСР передбачено, що члени сім`ї власника жилого будинку, які проживають разом із ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. Аналогічну норму містить також частина перша статті 405 ЦК України .

Відповідно до частини четвертої статті 156 ЖК Української РСР до членів сім`ї власника відносяться особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу , а саме подружжя, їх діти і батьки. Членами сім`ї власника може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство.

За змістом зазначених норм правом користування житлом, яке знаходиться у власності особи, мають члени сім`ї власника (подружжя, їх діти, батьки) та інші особи, які постійно проживають разом з власником будинку, ведуть з ним спільне господарство, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням.

За таких обставин, оскільки позивач ОСОБА_1 та неповнолітній син сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вселилися у 23/50 частин спірного будинку за згодою власника - відповідача у справі ОСОБА_2 , який в подальшому почав чинити перешкоди у користуванні ним, колегія суддів вважає, що вимоги ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні в тому числі і вказаною частиною будинку шляхом вселення є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Згідно з частиною першою статті 15 , частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Тлумачення вказаних норм дозволяє зробити висновок, що для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити, які ж права або інтереси позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав чи інтересів позивач звернувся до суду.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відновлення становища, яке існувало до порушення. Цей спосіб пов`язаний з застосуванням певних заходів, спрямованих на відновлення порушеного суб`єктивного права особи у тому стані, в якому воно існувало до його порушення. Тобто, для того, щоб подати позов, необхідно, щоб суб`єктивне право не було припинене, і його можна було відновити шляхом усунення наслідків правопорушення.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

ОСОБА_1 заявляла вимогу про усунення перешкод в користуванні житлом шляхом вселення ОСОБА_1 та її сина ОСОБА_3 у житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги моє право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно зі статтею 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Ніжнікова Д.В. слід задовольнити, рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 02 жовтня 2019 року необхідно змінити, скасувавши його в частині вселення ОСОБА_1 та неповнолітнього ОСОБА_3 до 27/50 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд по АДРЕСА_1 , та ухвалити в цій частині нове рішення яким усунути перешкоди в користуванні житлом ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , шляхом вселення ОСОБА_1 та неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, оскільки ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору за подання апеляційної скарги та у зв`язку із задоволенням її апеляційної скарги у повному обсязі, з відповідача ОСОБА_2 слід стягнути в дохід держави судовий збір в сумі 1057 грн. 20 коп.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Ніжнікова Дмитра Володимировичазадовольнити.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 02 жовтня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 , яка діє також в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки і піклування Черкаської міської ради, про поділ майна подружжя та усунення перешкод у користуванні житлом та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, поділ майна подружжя, стягнення грошової компенсації, змінити, скасувавши в частині вселення ОСОБА_1 та неповнолітнього ОСОБА_3 до 27/50 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд по АДРЕСА_1 .

В цій частині прийняти нове рішення, яким усунути перешкоди в користуванні житловим будинком АДРЕСА_1 ОСОБА_1 та її неповнолітнього сина ОСОБА_3 шляхом вселення ОСОБА_1 та неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1057 гривень 20 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції з підстав та на умовах, викладених у статті 389 ЦПК України.

Судді Н.І. Гончар

Ю.В. Сіренко

Т.Л. Фетісова

Повний текст постанови складений 18 грудня 2019 року.