Рішення

від 20.09.2019 по справі 752/21301/17

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/21301/17

Провадження № 2/752/915/19

РІШЕННЯ

Іменем України

20.09.2019 року Голосіївський районний суд м. Києва

в складі головуючого судді Чередніченко Н.П.

з участю секретаря Шевчук М.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за первісною позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю про поділ майна подружжя та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, -

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2017 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 в якій, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог та зміну предмету спору від 14.05.2018 року, просила суд: встановити факт проживання позивача та відповідача однією сім`єю без реєстрації шлюбу в період з початку 2005 року по січень 2015 року; поділити майно, нажите позивачем та відповідачем в період проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, а саме: визнати за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на квартиру, загальною площею 37,80 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; квартиру, загальною площею 89,7 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; автомобіль марки Lexus, модель LX 570, кузов № НОМЕР_1 , держаний номерний знак НОМЕР_2 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на: Ѕ частину нежилої будівлі, магазин змішаної торгівлі з добудовою приміщень, загальною площею 400,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ; Ѕ частину земельної ділянки, кадастровий номер 1824210100:01:012:0420, загальною площею 0,0447 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ; Ѕ частину нежитлового приміщення магазину, загальною площею 165,0 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 ; 1/6 частину земельної ділянки, кадастровий номер 1822382400:06:000:0083, загальною площею 0,9251 га, що знаходиться на території Кожухівської сільської ради Коростенського району Житомирської області, титульним власником якого є Позивач; визнати за ОСОБА_2 право власності на: Ѕ частину нежилої будівлі, магазин змішаної торгівлі з добудовою приміщень, загальною площею 400,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ; Ѕ частину земельної ділянки, кадастровий номер 1824210100:01:012:0430, загальною площею 0,0447 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ; Ѕ частину нежитлового приміщення магазину, загальною площею 165,0 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 ; 1 / 6 частину земельної ділянки, кадастровий номер 1822382400:06:000:0083, загальною площею 0,9251 га, що знаходиться на території Кожухівської сільської ради Коростенського району Житомирської області; транспортний засіб, а саме, автомобіль марки BMW, модель X5 4799, 2008 року випуску; мотоцикл КТМ 990 Adventure, державний номерний знак НОМЕР_3 ; мотоцикл Yamaha FGR 1300 1298, 2008 року виписку, двигун № НОМЕР_4 , шасі № НОМЕР_5 ; причіп-лафет B STEMA MT 0751, державний номерний знак НОМЕР_6 ; автомобіль марки Volkswagen, модель LT 35 2461 , 2005 року випуску; автомобіль марки KIA, модель SORENTO 2497, 2008 року випуску; автомобіль марки Toyota, модель RAV4 1998, 2005 року випуску, стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію за майно, яке було відчужене без згоди ОСОБА_1 та майно, що є спільною сумісною власністю позивача та відповідача, і яке залишається на праві особистої приватної власності за ОСОБА_2 у розмірі 3 133 945,90 (три мільйони сто тридцять три тисячі дев`ятсот сорок п`ять) гривень 90 коп.

В обґрунтування позову зазначено, що з початку 2005 року по січень 2015 року вони із відповідачем проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу. Посилається на те, що оскільки майно було набуте за час перебування сторін у цивільному шлюбі, за спільні кошти, договорів стосовно виду права власності на набуте майно та щодо розміру часток у праві власності між сторонами не укладено, воно належить сторонам на праві спільної сумісної власності і частки кожного є рівними, а відтак є законні підстави для визнання за нею права власності на частину нерухомого майна, зокрема: нежитлову будівлю, магазин змішаної торгівлі з добудовою приміщень, загальною площею 400,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ; земельну ділянку, кадастровий номер 1824210100:01:012:0420, загальною площею 0,0447 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ; нежитлове приміщення магазину, загальною площею 165,0 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 ; земельну ділянку, кадастровий номер 1822382400:06:000:0083, загальною площею 0,9251 га, що знаходиться на території Кожухівської сільської ради Коростенського району Житомирської області. При цьому, враховуючи неподільність речей, позивач просить визнати за нею право власності на автомобіль марки Lexus, модель LX 570, а за відповідачем автомобіль марки BMW, модель X5 4799. Окрім того, оскільки у власності відповідача залишається майно, що є спільною сумісною власність, зокрема, мотоцикл КТМ 990 Adventure, державний номерний знак НОМЕР_3 , мотоцикл Yamaha FGR 1300 1298, причіп-лафет B STEMA MT 0751, державний номерний знак НОМЕР_6 ; автомобіль марки Volkswagen, модель LT 35 2461 , автомобіль марки KIA, модель SORENTO 2497, автомобіль марки Toyota, модель RAV4 1998, 2005 року випуску, а також, зважаючи на відчуження відповідачем без згоди позивача в процесі розгляду даної справи квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 , позивач просить стягнути грошову компенсацію у розмірі 3 133 945,90 (три мільйони сто тридцять три тисячі дев`ятсот сорок п`ять) гривень 90 коп. Також, позивач зазначає про те, що частина нерухомого майна була придбана за її особисті грошові кошти, а також в період припинення громадянського шлюбу, у зв`язку із чим просить визнати за нею право особистої приватної власності на: квартиру, загальною площею 37,80 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та квартиру, загальною площею 89,7 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

31.11.2017 року відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою, в якій, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, просив суд в порядку поділу майна подружжя визнати за позивачем та відповідачем в рівних частинах право власності на: кватиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 37,80 кв.м., квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 89,70 кв.м., Ѕ частину нежитлового приміщення магазину змішаної торгівлі за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 400,3 кв.м., нежитлове приміщення, магазину за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 165,0 кв.м., 1/3 частини земельної ділянки кадастровий номер: 1822382400:06:0000083, що знаходиться на території АДРЕСА_5, загальною площею 0,9251 га, автомобіль марки Lexus, модель LX 50, НОМЕР_2 , мотоцикл КТМ 990 Adventure, мотоцикл Yamaha FJR 1300, причіп-лафет B STEMA MT 075. Також відповідач просить суд визнати за ним право особистої приватної власності на земельну ділянку кадастровий номер: 1824210100:01:012:0430, що за адресою: АДРЕСА_3 та стягнути з повивача на його користь грошові кошти у розмірі 82 786 (вісімдесят дві тисячі сімсот вісімдесят шість) гривень 20 коп. в рахунок відшкодування витрат на утримання транспортного засобу.

Зустрічний позов відповідач обґрунтував тим, що в період з 2000 року по листопад 2015 року сторони проживали разом однією сім`єю без реєстрації шлюбу, як чоловік та дружина. В цей проміжок часу сторони придбали вищевказане майно, яке вважається спільною сумісною власністю та підлягає рівному поділу. Окрім того, зважаючи на те, що після припинення шлюбних відносин, відповідач продовжував сплачувати грошові кошти на утримання автомобіля марки Lexus, модель LX 50, д.н.з. НОМЕР_2 , яким користується позивач, відповідач просить стягнути з позивача на його користь 82 786 (вісімдесят дві тисячі сімсот вісімдесят шість) гривень 20 коп.

В судовому засіданні позивач підтримала первісну позовну заяву з урахуванням уточнень та просила суд її задовольнити з підстав, що викладені в первісній позовній заяві. Проти задоволення зустрічної позовної заяви відповідача не заперечувала в тій частині, в якій вимоги співпадають з вимогами відповідача заявленими в зустрічній позовній заяві.

В судовому засіданні відповідач підтримав зустрічні позовні вимоги та просив їх задовольнити з викладених в зустрічному позові підстав. Проти задоволення первісної позовної заяви позивача заперечував повністю.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що зустрічний позов підлягає частковому задоволенню, а первісний позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2, ч. 4 ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Як вбачається з пояснень позивача, сторони стали проживали разом приблизно з початку 2005 року, з моменту, коли позивач дізналась, що вона вагітна спільною дитиною та вони разом переїхали до міста Києва де почали проживати однією сім`єю. Саме з початку 2005 року позивач та відповідач вважали себе подружжям, вони стали пов`язані спільним побутом, у них виникли взаємні права та обов`язки, в тому числі і пов`язані з вагітністю позивача. Позивач зазначає про те, що проживає з відповідачем однією сім`єю без реєстрації шлюбу з початку 2005 року по січень 2015 року.

Судом встановлено, що у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дитина - ОСОБА_3 .

Факт проживання однією сім`єю з позивачем без реєстрації шлюбу визнається відповідачем, проте в значно більший період. Так, в зустрічному позові ним вказаний період з початку 2000 року по листопад 2015 року.

В судовому засіданні були допитані свідки, а саме: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 . Свідок ОСОБА_7 повідомила суд, що вона знайома зі сторонами лише з 2007 року, перебуває з Відповідачем в робочих відносинах, обставини проживання сторін в громадянському шлюбі їй не відомі. Свідок ОСОБА_6 повідомив суд, що знайомий зі сторонами з 2011 року, перебуває у трудових та робочих відносинах з Відповідачем, був свідком придбання нерухомого майна, однак при фінансових операціях присутній не був, обставини проживання сторін в громадянському шлюбі йому невідомі. Свідок ОСОБА_5 повідомив суд, що знайомий з Відповідачем більше 20-ти років, вони з одного села, однак на певний час переривав відносини з ним, з Позивачем знайомий всього 5-6 років, раніше з нею знайомий не був, про обставини проживання сторін в громадянському шлюбі суду нічого не повідомив. Свідок ОСОБА_4 повідомив суду, що орієнтовно в 2002 чи 2003 році він проживав по сусідству з позивачем та відповідачем в місті Києві, вони були сусідами по сходовій клітині, за його особистим переконанням сторони перебували в сімейних відносинах.

Таким чином, з наданих доказів проживання сторін в період з початку 2000 року по початок 2005 рік є лише покази свідка ОСОБА_4 , який був допитаний на іншому судовому засіданні, після допиту свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 Інші докази на підтвердження вказаної обставини в матеріалах справи відсутні.

Для встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу показів одного свідка не достатньо. У зв`язку із зазначеним, наявних в матеріалах справи доказів не достатньо для встановлення факту проживання сторонами однією сім`єю без реєстрації шлюбу в період з початку 2000 року по початок 2005 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ч. 2 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

У постанові Верховного суду від 14.02.2018 року, винесеній у справі №129/2115/15-ц (провадження № 61-2080св18) вказав, що судом не враховано, що для встановлення факту спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу та визнання майна спільною сумісною власністю необхідні докази: ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання іншого майна в інтересах сім`ї. Вказані обставини судом не встановлено, а покази свідків не можуть бути єдиною підставою для встановлення вказаного факту.

В матеріалах справи розміщена пояснювальна ОСОБА_2 надана начальнику служби у справах дітей Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації Антошко І.І., де він зазначає, що в 2015 році познайомився з дівчиною ОСОБА_8 , з якою у нього зав`язалися стосунки, на той час він вже тривалий час проживав сам, про що повідомив ОСОБА_1 (т. 2 а.с. 28-29). Таким чином, факт проживання сторін в громадянському шлюбі в 2015 році не підтверджується матеріалами справи та спростовується Відповідачем. Таким чином, з наданих доказів суд не може встановити наявність чи відсутність між сторонами цивільного шлюбу у вказаних період, у зв`язку з чим позовні вимоги зустрічної позовної заяви в цій частині не підлягають задоволенню.

В свою чергу, суд враховує те, що відповідач визнає факт проживання сторін однією сім`єю без реєстрації шлюбу в період, що вказаний позивачем, а саме з початку 2005 року по січень 2015 рік. Більше того, суд бере до увагу те, що 25.08.2005 року у сторін була народжена спільна дитина - ОСОБА_3 .

Таким чином, даючи юридичну оцінку зібраним по справі доказам, беручи до уваги показання свідків, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, та враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, а саме, те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 проживали однією сім`єю без шлюбу як дружина та чоловік з початку 2005 року по січень 2015 року, вели спільне господарство, мали спільний бюджет та побут, що також було визнано ОСОБА_2 , тому суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині підлягають задоволенню.

Статтею 77 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

В ст. ст. 79, 80 ЦПК України вказано, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно до ч 2 ст. 174 ЦПК України заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Згідно з ч. 1 ч. 2 ст. 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 СК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 СК України та ч. 3 ст. 368 ЦК України, майно, набуте подружжям під час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Згідно із ч. 1 ст. 69 СК України, дружина та чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Судом встановлено, що в період проживання сторін однією сім`єю без реєстрації шлюбу, а саме з початку 2005 року по січень 2015 рік, сторонами було придбане наступне майно:

-нежитлова будівля, магазин змішаної торгівлі з добудовою приміщень, загальною площею 400,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується інформаційною довідкою №119470114 від 03.04.2018 року, відповідно до якої право власності на майно зареєстровано за відповідачем на підставі договору купівлі-продажу від 13.12.2017 року (т. 2 а.с. 36-38, 37);

-земельна ділянка, кадастровий номер 1824210100:01:012:0430, загальною площею 0,0447 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується витягом №НВ-1805156742018 від 27.04.2017 року (т. 2 а.с. 114-117), відповіддю ГУ Держгеокадастру у Житомирській області (т. 2 а.с. 167), відповідно до якої право власності на вказану земельну ділянку зареєстроване за відповідачем;

-нежитлове приміщення магазину, загальною площею 165,0 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , що підтверджується інформаційною довідкою №102712104 від 06.11.2017 року, відповідно до якої право власності на майно зареєстровано за позивачем на підставі договору купівлі-продажу від 10.04.2006 року (т. 2 а.с. 98-100, 99);

- 1/3 частина земельної ділянки, кадастровий номер 1822382400:06:000:0083, загальною площею 0,9251 га, що знаходиться на території Кожухівської сільської ради Коростенського району Житомирської області, що підтверджується договором купівлі-продажу земельної ділянки від 21.07.2011 року, відповідно до якої право власності зареєстроване за позивачем (т.1 а.с.103-104);

-квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 , яка зареєстрована за відповідачем на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_9 від 24.11.2011 року, що підтверджується інформаційною довідкою №119470114 від 03.04.2018 року (т.1 а.с. 188-190, 190);

-рухоме майно: автомобіль марки BMW, модель 730D, кузов № НОМЕР_10 , державний номерний знак НОМЕР_11 ; автомобіль марки BMW, модель X5 4799, 2008 року випуску; мотоцикл КТМ 990 Adventure, державний номерний знак НОМЕР_3 ; мотоцикл Yamaha FGR 1300 1298, 2008 року виписку, двигун № НОМЕР_4 , шасі № НОМЕР_5 ; причіп-лафет B STEMA MT 0751, державний номерний знак НОМЕР_6 ; автомобіль марки Volkswagen, модель LT 35 2461 , 2005 року випуску, автомобіль марки KIA, модель SORENTO 2497, 2008 року випуску; автомобіль марки Toyota, модель RAV4 1998, 2005 року випуску,. Право власності на вказане рухоме майно було зареєстроване за відповідачем, що підтверджується відповіддю Регіонального сервісного центру в м. Києві МВС України (т. 2 а.с. 42-45). Окрім того, сторони також придбали автомобіль марки Lexus, модель LX 570, кузов № НОМЕР_1 , держаний номерний знак НОМЕР_2 , право власності на який було зареєстровано на позивача, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу від 06.10.2012 року серії НОМЕР_12 (т. 1 а.с. 16).

Придбавши вищевказане майно в період проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, сторони набули право спільної сумісної власності на спірне майно відповідно до ст. 60 СК україни, та їх право на рівну частку в майні презюмується.

Положення п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.12.2007р. № 11, визначає, що вирішуючи спори про поділ майна подружжя, суди повинні врахувати, що само по собі розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності подружжя на майно, набуте за час шлюбу.

Здійснення подружжям права спільної сумісної власності регламентовано статтею 63 СК України, згідно з якою дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Розпоряджання спільним сумісним майном подружжя може відбутися шляхом його поділу, виділення частки. Поділ майна, що є у спільній сумісній власності подружжя, є підставою набуття особистої власності кожним з подружжя.

Право подружжя на поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, закріплено у статті 69 СК України. Поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а у разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 368 ЦК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 2 ст. 372 ЦК України, у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Таким чином, нежитлова будівля, магазин змішаної торгівлі з добудовою приміщень, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ; земельна ділянка, кадастровий номер 1824210100:01:012:0430, загальною площею 0,0447 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ; нежитловове приміщення магазину, загальною площею 165,0 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 ; 1/3 частина земельної ділянки, кадастровий номер 1822382400:06:000:0083, загальною площею 0,9251 га, що знаходиться на території Кожухівської сільської ради Коростенського району Житомирської області підлягає рівному поділу між позивачем та відповідачем.

Доводи відповідача про те, що вказане майно було набуте шляхом приватизації, або ж належить окрім відповідача третім особам не підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

В п. 30 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.12.2007р. № 11 зазначено: рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об`єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч. 1 ст. 63, ч. 1 ст. 65 СК. У випадку коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі .

Так, судом встановлено, що сторонами в цивільному шлюбі було набуто квартиру за адресою: АДРЕСА_6 , яка була набута 09.12.2011 року, на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_9 від 24.11.2011 року. Вказана квартира була відчужена самостійно відповідачем без дозволу позивача 18.10.2017 року, після звернення позивача до суду з позовною заявою, а тому, зважаючи на недобросовісну поведінку відповідача при поділі майна, вартість вказаної квартири враховується при вирішенні спору. Вказана вартість вираховується виключно з наданих відповідачем документів, та з якою погодилась позивач (т. 1 а.с. 121). Так, відповідач надав інформацію про вартість квартири у розмірі 4 280 000 грн., у зв`язку з чим враховується вартість у 2 140 000,00 (два мільйони сто сорок тисяч) гривень.

В період перебування в шлюбі позивачем та відповідачем також було придбано автомобіль марки BMW, модель 730D, кузов № НОМЕР_10 , державний номерний знак НОМЕР_11 , який 03.04.2018 року був знятий відповідачем з обліку з метою його реалізації. Судом встановлено, що вартість автомобіля марки BMW модель 730D становить 27 500 (двадцять сім тисяч п`ятсот) доларів США, що станом на день подання позовної заяви 16.10.2017 року, згідно курсу гривні НБУ по відношенню до долара США (26,63 грн. за один долар) становить 732 325 (сімсот тридцять три тисячі триста двадцять п`ять) гривень 00 коп. Інформація щодо такої вартості вказаного автомобіля була надана самим відповідачем разом з зустрічною позовною заявою в первісній редакції (т. 1 а.с. 115). Оскільки, як позивачем, так і самим відповідачем надавалась різна вартість вказаного автомобіля (т. 2 а.с. 47, 139-140, 203-204), експертиза встановлення вартості автомобіля не проводилась, суд бере за основу первісну вартість, яку вказувала сторона відповідача у своїй зустрічній позовній заяві, і яка не оскаржена і не спростована стороною позивача.

Так само, вартість автомобіль марки Lexus, модель LX 570, кузов № НОМЕР_1 , держаний номерний знак НОМЕР_2 становить 49 999 доларів США, що станом на день подання позовної заяви 16.10.2017 року, згідно курсу гривні НБУ по відношенню до долара США (26,63 грн. за один долар) становить 1 331 473,37 (один мільйон триста тридцять одна тисяча чотириста сімдесят три) гривні 37 коп.

У зв`язку з недобросовісною поведінкою відповідача під час розгляду справи щодо відчуження ним автомобіля марки BMW модель 730D на користь третьої особи, підлягає задоволенню позовна вимога позивача про визнання за нею право особистої приватної власності на автомобіль марки Lexus, модель LX 570 з компенсацією різниці половини його залишкової вартості відповідачеві, адже відповідач самостійно розпорядився спільним майном не отримуючи дозволу позивача. Різниця вартості автомобілів складає 599 148,37 (п`ятсот дев`яносто девять тисяч сто сорок вісім) гривень 37 коп. Компенсації підлягає половина від різниці вартості вказаних автомобілів, що складає 299 574,18 (двісті дев`яносто дев`ять тисяч п`ятсот сімдесят чотири) гривні 18 копійок.

Також, відповідно до ч. 2 ст. 71 СК України, неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Судом встановлено з наданих сторонами пояснень, що мотоцикл КТМ 990 Adventure, державний номерний знак НОМЕР_3 , мотоцикл Yamaha FGR 1300 1298, причіп-лафет B STEMA MT 0751, державний номерний знак НОМЕР_6 використовуються відповідачем в його інтересах, про існування вказаного майна позивачу стало відомо лише в процесі розгляду справи. Вказане майно є суспільною сумісною власністю, а тому підлягає поділу.

З матеріалів справи вбачається, що у власності відповідача також є автомобіль марки Volkswagen, модель LT 35 2461 , автомобіль марки KIA, модель SORENTO 2497. Вказана інформація підтверджується відповіддю Регіонального сервісного центру в м. Києві МВС України від 13.04.2018 року (т. 2 а.с. 42-44). Користувачі вказаних автомобілів не встановлені, з наданих Відповідачем суду пояснень встановлено, що ними користуються треті особи. Доказів відчуження авто на користь третіх осіб суду не надано. Вказане майно є суспільною сумісною власністю, а тому підлягає поділу.

Співвласник майна, який бажає виділу своєї частки шляхом стягнення грошової компенсації, може заявити такі вимоги виходячи з положень ст. 364 ЦК України.

У зв`язку із зазначеним, з відповідача на користь позивача підлягає компенсація у розмірі 2 216 000,00 (два мільйони двісті шістнадцять тисяч) гривень 00 копійок за половину проданого без згоди позивача майна та майна, яке залишається на праві особистої приватної власності за відповідачем, зокрема: у розмірі 2 140 000,00 (два мільйони сто сорок тисяч) гривень 00 коп., як компенсація вартості квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 , а також половину вартості внесків до статутного капіталу двох юридичних осіб - Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Грифон-еко (Код ЄДРПОУ - 36311379) у розмірі 1 000,00 (одна тисяча) гривень 00 копійок, та Товариства з обмеженою відповідальністю Алмаз-демонтаж (код ЄДРПОУ 35981116) у розмірі 75 000,00 (сімдесят п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.

В матеріалах справи відсутні докази надання позивачем письмової згоди на внесення до статутного капіталу юридичних осіб грошових коштів, у зв`язку з чим, вказані половина внесених грошових коштів підлягає поверненню позивачу.

Суд звертає увагу на те, що відповідач, з урахуванням наявних у справі доказів та пред`явлених позовних вимог, не був позбавлений можливості на спростування доводів позивача в частині вартості вищевказаного майна, самостійно надавши суду докази на спростування вартості майна. Також, суд прийняв до уваги і докази вартості вказаного майна, надану самим відповідачем.

Зважаючи на те, що у сторін виникає взаємний обов`язок по компенсації вартості майна, що було відчужено або залишилось у вартості однієї із сторін, суд вважає за можливе зменшення суми компенсації, що стягується на користь позивача на суму компенсації, що підлягає стягненню на користь відповідача, а саме на суму 299 574,18 (двісті дев`яносто дев`ять тисяч п`ятсот сімдесят чотири) гривні 18 копійок. Таким чином, стягненню на користь позивача підлягає 1 916 425,82 (один мільйон дев`ятсот шістнадцять тисяч чотириста двадцять п`ять) гривень 82 копійки.

Судом приймають до уваги твердження позивача, яка зазначає про те, що квартира АДРЕСА_1 була придбана нею за особисті грошові кошти, у зв`язку із чим є особистою приватною власністю позивача.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 була придбана позивачем 09.08.2011 року на підставі договору купівлі-продажу, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Боднар Н..В. та зареєстрований в реєстрі за №3401 (т. 2 а.с. 19-21).

Окрім того, довіреністю від 12.05.2011 року, що посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Адамською О.М. та зареєстрована в реєстрі за №1310, позивач уповноважила ОСОБА_9 на представництво її інтересів з питань, пов`язаних з замовленням та отриманням будь-яких документів необхідних для укладення договору про відчуження квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 .

Згідно інформаційної довідки №121564957 від 23.04.2018 року позивач набула право власності на квартиру в м. Донецьк на підставі договору купівлі- продажу від 25.02.2003 року. В подальшому, вказана квартира була продана ОСОБА_10 на підставі договору купівлі-продажу від 14.06.2011 року (т. 2 а.с. 23-24).

Таким чином, враховуючи продаж 14.06.2011 року позивачем квартири АДРЕСА_5 , що належить позивачеві на праві приватної власності та придбання протягом менш ніж двох місяців, а саме 09.08.2011 року, квартири АДРЕСА_1 , беручи до уваги відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів на підтвердження наявності у сторін в той період доходів та грошових коштів у розмірі, достатньому для придбання вказаної квартири, особливо, зважаючи на те, що сторонами в цей же період було придбано квартиру за адресою: АДРЕСА_6 , яка була набута 09.12.2011 року, на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_9 від 24.11.2011 року. Тому, суд вважає підтвердженим факт придбання позивачем квартири за її особисті грошові кошти.

Окрім того, твердження відповідача про те, що квартира АДРЕСА_5 була придбана за спільні грошові кошти в період проживання сторін однією сім`єю без реєстрації шлюбу не приймаються до уваги судом, оскільки матеріали справи не містять підтвердження перебування сторін в сімейних відносинах в період придбання згаданої квартири, а саме 25.02.2003 року.

Також 14.11.2015 року в період перебування в цивільному шлюбі була набута квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав №47630350 від 14.11.2015 року (т. 2 а.с. 30) та договором купівлі-продажу від 14.11.2015 року, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тетерською О.Ю. та зареєстрований в реєстрі за №1903 (т. 2 а.с. 31-32).

Зважаючи на те, що вказана квартира була придбана позивачем після припинення проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , належить позивачеві на праві особистої приватної власності.

В матеріалах справи наявна інформаційна довідка № 142315240 від 23.10.2018 року. Згідно вказаної довідки квартира АДРЕСА_2 була відчужена 20.10.2017 року згідно договору дарування від 20.10.2017 року на користь третьої особи ОСОБА_9 . Судом встановлено, що ОСОБА_9 є донькою позивача від попереднього шлюбу. Таким чином, вказана квартира не входить до обсягу майна, що підлягає поділу, оскільки відчужена на користь третьої особи. Тому, в цій частині позовні вимоги як позивача так і відповідача не підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 1 п. 3 ст. 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним до шлюбу , а також майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Судом встановлено, що автомобілі марки BMW X5, кузов НОМЕР_13 та TOYOTA RAV4, кузов НОМЕР_14 , що належали відповідачу були зняті з обліку для реалізації 18.10.2013 та 21.05.2013 відповідно, тобто в період перебування сторін в цивільному шлюбі. Вказане підтверджується довідкою Регіонального сервісного центру в місті Києві МВС України № 31/26- від 20018 року (т. 2 а.с. 142). У зв`язку з чим, в цій частині позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Вимоги відповідача щодо компенсації вартості обслуговування автомобіля не підлягають задоволенню, оскільки не входять до предмету розгляду та не носять зобов`язального характеру, адже відповідач не мав обов`язку оплачувати обслуговування, здійснював вказані дії добровільно. У зв`язку з чим, вказані відносини не мають характеру боргових, а тому у позивача не виникло обов`язку повертати вказані грошові кошти.

Керуючись ст.ст. 19, 141, 264, 265, 268 ЦПК України, ст.ст. 368, 372 ЦК України, ст. 60, 63, 69-71 СК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_15 , паспорт серії НОМЕР_16 , виданий Ворошиловським РВ УМВС України в м. Донецьку 01.03.2002 року) до ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_17 ) про встановлення факту проживання однією сім`єю та поділ майна подружжя задовольнити частково та зустрічний позов ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_17 ) до ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_15 , паспорт серії НОМЕР_16 , виданий Ворошиловським РВ УМВС України в м. Донецьку 01.03.2002 року) про поділ майна подружжя задовольнити частково.

Встановити факт проживання ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_15 , паспорт серії НОМЕР_16 , виданий Ворошиловським РВ УМВС України в м. Донецьку 01.03.2002 року) та ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_17 ) однією сім`єю без реєстрації шлюбу в період з початку 2005 року по січень 2015 року.

Поділити майно, нажите ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в період проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу наступним чином:

ОСОБА_11 за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_15 , паспорт серії НОМЕР_16 , виданий Ворошиловським РВ УМВС України в м. Донецьку 01.03.2002 року) право особистої приватної власності на наступне майно:

-квартиру, загальною площею 37,80 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

-автомобіль марки Lexus, модель LX 570, кузов № НОМЕР_1 , держаний номерний знак НОМЕР_2 .

Визнати за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_15 , паспорт серії НОМЕР_16 , виданий Ворошиловським РВ УМВС України в м. Донецьку 01.03.2002 року) право власності на наступне майно:

-Ѕ частину нежилої будівлі, магазин змішаної торгівлі з добудовою приміщень, загальною площею 400,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ;

-Ѕ частину земельної ділянки, кадастровий номер 1824210100:01:012:0430, загальною площею 0,0447 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

-Ѕ частину нежитлового приміщення магазину, загальною площею 165,0 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 ;

- 1/6 частину земельної ділянки, кадастровий номер 1822382400:06:000:0083, загальною площею 0,9251 га, що знаходиться на території Кожухівської сільської ради Коростенського району Житомирської області, титульним власником якого є Позивач;

-Ѕ частину мотоцикла КТМ 990 Adventure, державний номерний знак НОМЕР_3 ;

-Ѕ частину мотоцикла Yamaha FGR 1300 1298, 2008 року виписку, двигун № НОМЕР_4 , шасі № НОМЕР_5 ;

-Ѕ частину причіп-лафет B STEMA MT 0751, державний номерний знак НОМЕР_6 ;

-Ѕ частину автомобіля марки Volkswagen, модель LT 35 2461 , 2005 року випуску;

-Ѕ частину автомобіля марки KIA, модель SORENTO 2497, 2008 року випуску.

Визнати за ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_17 ) право власності на:

-Ѕ частину нежилої будівлі, магазин змішаної торгівлі з добудовою приміщень, загальною площею 400,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ;

-Ѕ частину земельної ділянки, кадастровий номер 1824210100:01:012:0430, загальною площею 0,0447 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ;

-Ѕ частину нежитлового приміщення магазину, загальною площею 165,0 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 ;

- 1/6 частину земельної ділянки, кадастровий номер 1822382400:06:000:0083, загальною площею 0,9251 га, що знаходиться на території Кожухівської сільської ради Коростенського району Житомирської області;

-Ѕ частину мотоцикла КТМ 990 Adventure, державний номерний знак НОМЕР_3 ;

-Ѕ частину мотоцикла Yamaha FGR 1300 1298, 2008 року виписку, двигун № НОМЕР_4 , шасі № НОМЕР_5 ;

-Ѕ частину причіп-лафет B STEMA MT 0751, державний номерний знак НОМЕР_6 ;

-Ѕ частину автомобіля марки Volkswagen, модель LT 35 2461 , 2005 року випуску;

-Ѕ частину автомобіля марки KIA, модель SORENTO 2497, 2008 року випуску.

Стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_17 ) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_15 , паспорт серії НОМЕР_16 , виданий Ворошиловським РВ УМВС України в м. Донецьку 01.03.2002 року) компенсацію за майно, що було відчужене без згоди ОСОБА_1 та майно, що є спільною сумісною власністю і набуте під час проживання в громадянському шлюбі, і яке залишається на праві особистої приватної власності за ОСОБА_2 у розмірі 1 916 425,82 (один мільйон дев`ятсот шістнадцять тисяч чотириста двадцять п`ять) гривень 82 копійки.

В іншій частині первісна позовна заява та зустрічна позовна заява задоволенню не підлягають.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Голосіївський районний суд міста Києва.

Повне рішення суду складено 25.09.2019 року.

Головуючий: Н.П. Чередніченко