Постанова

від 03.10.2019 по справі 479/739/17

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03.10.19

22-ц/812/1324/19

Провадження №22-ц/812/1324/19

Категорія 23

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 жовтня 2019 року м. Миколаїв

справа № 479/739/17

Миколаївський апеляційний суд у складі:

головуючого Коломієць В.В.

суддів Данилової О.О., Шаманської Н.О.,

із секретарем судового засідання Цуркан І.І.,

переглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Корнацьких про стягнення орендної плати та розірвання договору-оренди землі, за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Корнацьких - адвоката Іванченка Олександра Олексійовича - на рішення Кривоозерського районного суду Миколаївської області, ухвалене 18 квітня 2019 року, під головуванням судді Репушевської О.В. у приміщенні цього суду, повний текст судового рішення складено 26 квітня 2019 року,

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2017 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Корнацьких (далі - ТОВ Агрофірма Корнацьких ) про стягнення орендної плати та розірвання договору оренди земельної ділянки.

Позивач зазначала, що вона є власником земельної ділянки площею 2,7600 га, що розташована в межах території Секретарської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області, із цільовим призначенням - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яку успадкувала після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

01 січня 2006 року між ОСОБА_2 та ТОВ Агрофірма Корнацьких було укладено договір оренди вказаної земельної ділянки строком на 50 років.

Як вказала позивач, ТОВ Агрофірма Корнацьких порушує свої зобов`язання щодо сплати орендної плати, в зв`язку з чим виникла заборгованість.

Посилаючись на викладене, з урахуванням уточнених позовних вимог від 16 квітня 2018 року, просила стягнути з ТОВ Агрофірма Корнацьких на її користь заборгованість з орендної плати за 2015-2017 роки в розмірі 8500 грн. 00 коп. та розірвати договір оренди землі № 19/СЕК від 01.01.2006 року, укладений ОСОБА_2 та ТОВ Агрофірма Корнацьких .

Рішенням Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 18 квітня 2019 року стягнуто з ТОВ Агрофірма Корнацьких на користь ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати за 2015 - 2017 роки згідно умов договору оренди землі від №19/СЕК від 01 січня 2006 року в розмірі 8 500 грн. 00 коп. (з урахуванням ухвали суду від 26 квітня 2019 року про виправлення описки). Стягнуто з ТОВ Агрофірма Корнацьких на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 280грн.00коп. та оплаті професійної правничої допомоги в сумі 2 000грн.00коп.

Додатковим рішенням Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 26 вересня 2019 року договір оренди землі №19/СЕК від 01 січня 2006 року, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ Агрофірма Корнацьких , зареєстрований у Кривоозерському реєстраційному відділі МРФ ДП "Центр ДЗК" 10 вересня 2007 року за №040701700019 - розірвано.

В апеляційній скарзі ТОВ Агрофірма Корнацьких , посилаючись на незаконність і необґрунтованість рішення суду від 18 квітня 2019 року про стягнення орендної плати, просить його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову. Апелянт зазначав, що стягнута судом сума заборгованості з орендної плати є недоведеною та не відповідає умовам договору оренди, оскільки умовами договору передбачена орендна плата у розмірі 571 грн. 53коп. на рік. Крім того, на думку апелянта, судом безпідставно не застосовано строк позовної давності, оскільки про перебування спірної земельної ділянки в оренді відповідача позивачка була обізнана ще у 2011 році під час оформлення прав на спадщину, що відкрилася після смерті її матері ОСОБА_2 , а тому суд помилково вважав, що вказані обставини стали відомі позивачці тільки у березні 2017 року.

На час розгляду справи апеляційним судом апеляційна скарга на додаткове рішення Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 26 вересня 2019 року не надходила.

В судове засідання сторони не з`явилися, про дату час і місце розгляду справи були належним чином сповіщені, про причину неявки не повідомили.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню із таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на землю від 29.12.2001р., серія ІІ-МК № 040821, була власником земельної ділянки площею площею 2,7600 га, що розташована в межах території Секретарської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області, кадастровий номер 4823983800:01:000:1134, цільове призначення якої - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується копією відповідного Державного акту та довідкою відділу Держгеокадастру у Кривоозерському районі Миколаївської області від 21.12.2018 року (а.с. 173, 191).

01 січня 2006 року між ОСОБА_2 та ТОВ Агрофірма Корнацьких було укладено договір оренди вказаної земельної ділянки №19/СЕК строком на 50 років, який був зареєстрований у Кривоозерському реєстраційному відділі МРФ ДП Центр ДЗК , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 10.09.2007р. за № 040701700019 (а.с 29-32).

З часу підписання договору земельна ділянка обробляється орендарем ТОВ Агрофірма Корнацьких .

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_2 померла.

26 квітня 2011 року державним нотаріусом Кривоозерської державної нотаріальної контори Миколаївської області було посвідчено свідоцтво про право на спадщину за законом, за яким спадкоємицею належної ОСОБА_2 , земельної ділянки є її донька ОСОБА_1 , на підставі чого 29 грудня 2012 року позивачці був виданий Державний акт серії ЯО № 301375 на право власності на спірну земельну ділянку (а.с. 7, 9).

Відповідно до статті 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У статті 21 Закону України Про оренду землі передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

За положеннями статті 24 Закону України Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст. 1216 ЦК України).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

В пункті 40 укладеного ОСОБА_2 із ТОВ Агрофірма Корнацьких договору оренди сторони передбачили, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

В силу ч. 1 ст. 148-1 ЗК України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

Положеннями частини п`ятої статті 1268 ЦК України закріплено, що спадщина належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

За такого, набувши в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_2 право власності на передану в оренду відповідачу земельну ділянку, ОСОБА_1 набула, відповідно, і усі права та обов`язки орендодавця за цим договором.

Пунктом 9 укладеного ОСОБА_2 із ТОВ Агрофірма Корнацьких договору оренди землі визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі шляхом видачі орендодавцю (або його уповноваженому представнику) готівкою відповідної грошової суми із каси орендаря або перерахуванням її на банківський рахунок орендодавця. Щорічний розмір орендної плати складає фіксовану грошову суму у розмірі 571грн. 53коп. З метою захисту майнових інтересів орендодавця за згодою сторін на умовах, визначених цим договором, розрахунок по орендній платі може бути проведений визначеною кількістю сільськогосподарської продукції. Форма розрахунку за договором (грошова або у натуральній формі) окремо щорічно погоджується сторонами в межах розміру плати, визначеного додатком №1 до указаного договору, шляхом подання орендодавцем на ім`я орендаря письмової заяви. Така заява подається орендодавцем орендарю до 01 вересня року, за який проводиться розрахунок по орендній платі. Якщо протягом року сторони не погодили форму виплати орендної плати, вважається, що розрахунок по орендній платі буде здійснюватися у грошовій формі на суму, зазначену в абзаці 1 пункту 9 цього договору. Згідно пункту 10 обчислення орендної плати здійснюється без урахування індексів інфляції. Пунктом 11 встановлено, що орендна плата вноситься щорічно до 26 грудня того року, за який здійснюється розрахунок по орендній платі. Пунктом 12 договору визначено, що передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами, накладними або підписаними сторонами відомостями на отримання відповідної продукції або послуг.

Частиною 4 статті 148-1 ЗК України встановлено, що за згодою сторін договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту чи застави до такого договору можуть бути внесені зміни із зазначенням нового власника земельної ділянки.

З матеріалів справи вбачається, що 01 липня 2015 року між ОСОБА_1 і ТОВ Агрофірма Корнацьких був укладений договір оренди земельної ділянки, площею 2,76 га, що розташована в межах території Секретарської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області, кадастровий номер 4823983800:01:000:1134, яким змінено розмір орендної плати за користування відповідачем вказаною земельною ділянкою, яку успадкувала ОСОБА_1 після смерті своєї матері ОСОБА_2 (а.с. 120-123). Отже, фактично сторони досягли згоди про зміну умов укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ Агрофірма Корнацьких договору оренди від 01.01.2006р., встановивши щорічний фіксований розмір орендної плати у сумі 2 275грн. 28 коп., що становить 3 % від нормативної грошової оцінки землі, не змінюючи раніше передбаченого порядку щодо можливості за заявою орендодавця проводити розрахунок по орендній платі сільськогосподарською продукцією.

За положеннями ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Між тим, належних доказів сплати відповідачем орендної плати за користування переданою ОСОБА_2 за договором оренди земельною ділянкою за період з 2015 року по 2017 рік ТОВ Агрофірма Корнацьких не надано.

Так, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що надані відповідачем відомості про отримання позивачкою у 2015 і 2016 роках сільськогосподарської продукції не можна вважати належним доказом виконання ТОВ Агрофірма Корнацьких обов`язку по сплаті орендної плати за користування спірною земельною ділянкою, оскільки ці відомості не містять інформації за користування якою саме земельною ділянкою ТОВ Агрофірма Корнацьких проводило розрахунок із позивачкою, тоді як з матеріалів справи вбачається, що в оренді відповідача знаходиться також і земельна ділянка, площею 1,9467 га, кадастровий номер 4823983800:02:000:0227, яку ОСОБА_1 успадкувала після смерті батька - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року (а.с. 124-133).

З метою з`ясування дійсних обставин справи суд першої інстанції відповідно до приписів ч. 4 ст. 81 ЦПК України ухвалами неодноразово зобов`язував відповідача надати докази сплати позивачці орендної плати за користування як земельною ділянкою площею 2,7600 га, так і земельною ділянкою площею 1,9467 га. Проте відповідач такі вимоги суду не виконав, причин ненадання витребуваних доказів не пояснив.

За такого судом вірно, з урахуванням вимог ч. 4 ст. 81 ЦПК України, встановлений факт несплати відповідачем орендної плати за користування у 2017 -2017 роках спірною земельною ділянкою.

З огляду на вищенаведені положення законодавства, встановивши наявність простроченого (невиконаного) орендарем зобов`язання щодо виплати орендної плати за користування земельною ділянкою площею 2,7600 га, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за 2015-2017 роки (в межах уточнених позовних вимог.

Разом із тим, колегія суддів частково погоджується з доводами апеляційної скарги щодо недоведеності існування у відповідача заборгованості з орендної плати за вищевказаний період у розмірі 8 500 грн.

Так, оскільки орендодавець не подавала заяву про виплату їй орендної плати у натуральній формі, то відповідач повинен був виплачувати орендну плату у грошовому виразі - у розмірі фіксованої щорічної грошової суми, передбаченої умовами укладеного ОСОБА_2 із ТОВ Агрофірма Корнацьких договору оренди землі із врахуванням погоджених відповідачем із позивачкою ОСОБА_1 змін щодо розміру орендної плати, встановлених у договорі оренди землі від 01.07.2015р., тобто, виходячи з розміру орендної плати - 2 275грн. 28коп. за рік.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачкою по сплаті орендної плати за 2015 - 2017 роки за договором оренди земельної ділянки, площею 2,7600 га, кадастровий номер 4823983800:01:000:1134, становить 6 826грн. 84коп. (2 275грн. 28коп. х 3).

З огляду на викладене, відповідно до ч. 2 ст. 376 ЦПК України рішення суду першої інстанції в частині вирішення вимог про стягнення заборгованості з орендної плати підлягає зміні.

Доводи апеляційної скарги про помилкове встановлення судом моменту початку перебігу позовної давності не можуть бути прийняті до уваги, оскільки передбачена ст. 257 ЦК України позовна давність за вимогами про стягнення заборгованості з орендної плати за 2015 - 2017 роки ОСОБА_1 не пропущена.

Враховуючи встановлені ч. 1 ст. 367 ЦПК України межі розгляду справи судом апеляційної інстанції законність і обґрунтованість додаткового рішення суду першої інстанції щодо вирішення позовних вимог про розірвання договору оренди не перевірялася.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Корнацьких задовольнити частково.

Рішення Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 18 квітня 2019 року в частині вирішення вимог про стягнення заборгованості з орендної плати - змінити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Корнацьких на користь ОСОБА_1 заборгованість по сплаті орендної плати за 2015 - 2017 роки за договором оренди земельної ділянки, площею 2,7600 га, що розташована в межах території Секретарської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області, кадастровий номер 4823983800:01:000:1134, від 01 липня 2015 року в сумі 6 826 грн. 84 коп. (шість тисяч вісімсот двадцять шість гривень вісімдесят чотири копійки).

В іншій частині рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий суддя В.В. Коломієць

Судді: О.О. Данилова

Н.О. Шаманська

Повний текст постанови складено 07 жовтня 2019 року