Рішення

від 26.09.2019 по справі 300/578/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" вересня 2019 р. справа № 300/578/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Матуляка Я.П.,

при секретарі Мула Х.О.,

за участю:

представника позивача - Малетина А.Я.

представників відповідача - Юрчука Ю.В., Шмігеля В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "РоялХоспітелеті Груп"

до відповідача: Головного управління ДПС в Івано-Франківській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.12.2017 року за № 0010071401 та за № 0110081401, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Роял Хоспітелеті Груп" (далі - ТОВ "Роял Хоспітелеті Груп") звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (далі - ГУ ДФС в Івано-Франківській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.12.2017 року за № 0010071401 та за № 0110081401.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, в порушення положень Податкового кодексу України необґрунтовано та безпідставно зробив висновок про наявність у ТОВ "Роял Хоспітелеті Груп" обов`язку щодо сплати податку на прибуток приватних підприємств згідно податкового повідомлення-рішення від 12.12.2017 року №0010071401 за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 7 071 590 грн., та обов`язку щодо сплати податку на додану вартість згідно податкового повідомлення-рішення від 12.12.2017 року №0010081401 в частині заниження податкових зобов`язань в сумі 71 482 грн. Зазначає, що дані податкові повідомлення-рішення винесено на підставі акту перевірки №1306/09-19-14-01/34694915 від 28.11.2017. ТОВ "Роял Хоспітелеті Груп" не погоджується із винесеними Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області податковими повідомленнями - рішеннями, вважає їх такими, що суперечать вимогам чинного законодавства України, не відповідають фактичним обставинам справи та підлягають скасуванню.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.03.2019 дану позовну заяву залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам статтей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України та надано десятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення недоліків.

04.04.2019 представником позивача зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху недоліки усунуті.

У зв`язку із усуненням недоліків, ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.04.2019 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 18.04.2019(а.с.1-2).

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 10.09.2018 року. Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечив з підстав, наведених у відзиві, який міститься в матеріалах справи. Вказує на те, що ГУ ДФС в Івано-Франківській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Роял Хоспітелеті Груп", з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 31.10.2017, валютного законодавства за період з 01.01.2014 по 31.10.2017, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 по 31.10.2017. За результатами перевірки виявлено, що за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 позивачем задекларовано податок на прибуток у сумі 0,0 грн., однак перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 встановлено його заниження в сумі 5 657 215,00грн, в тому числі за 2016 рік - 5 657 215,00 грн. в результаті допущених порушень податкового законодавства, за період з 01.01.2014 по 31.12.2016 ТОВ "Роял Хоспітелеті Груп" задекларовано податкових зобов`язань з податку на додану вартість у сумі 992 260.00 грн.,однак перевіркою повноти визначення податкових зобов`язань за період з 01.01.2014 по 31.12.2016 встановлено їх заниження в сумі 71 482 грн., а саме, за квітень 2015 в сумі 71 482 грн. Таким чином, в зв`язку із допущенням вищезазначених порушень оскаржувані податкові повідомлення-рішення є законними та обґрунтованими, винесеними в порядку визначеному вимогами податкового законодавства. На підставі наведеного, просив суд в задоволенні позову відмовити(а.с.159-161).

Представник позивача скористалася своїм правом на подання відповіді на відзив, в якому просила позовні вимоги задовольнити (а.с.175-181).

У підготовчому судовому засіданні 07.06.2019 ухвалою суду продовжено строк підготовчогопровадження на 30 днів.

Згідно протокольної ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.07.2019 відмовлено в задоволенні клопотання про призначення судової експертизи.

В підготовчому судовому засіданні 03.07.2019 протокольною ухвалою судом закрито підготовче провадження в даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

02.08.2019 Івано-Франківським окружним адміністративним судом протокольною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання про залучення третіх осіб.

У судовому засіданні 26.09.2019 суд на місці ухвалив допустити процесуальне правонаступництво та замінити відповідача - ГУ ДФС в Івано-Франківській області його правонаступником - ГУ ДПС в Івано-Франківській області.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, з підстав викладених в адміністративному позові, просив позов задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечили та зазначили, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства посилаючись на обставини, викладені в акті перевірки та письмових поясненнях, у зв`язку з чим просили суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Розглянувши матеріали адміністративної справи за правилами загального позовного провадження, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши в сукупності письмові докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, суд встановив наступне.

На підставі направлення від 13.11.2017 № 1828, відповідно до пункту 20.1 статті 20, пп.78 1.7 пункту 78.1 ст. 78. пункту 82.2 статті 82 глави 8 Податкового кодексу України посадовими особами ГУ ДФС в Івано-Франківській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Роял Хоспітелеті Груп" (код ЄДРПОУ 3469415) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 по 31.10.2017.

За результатами вищенаведеної перевірки складено акт №1306/09-19-14-01/34694915 від 28.11.2017, яким зафіксовано в тому числі і наступне порушення позивачем: є пп. 14.1.11, б п. 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в період що перевірявся, на загальну суму 5 657 215,00грн, в тому числі за 2016 рік - 5 657 215,00грнта п. 198.5 статті 198 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в період що перевірявся, на загальну суму 71 482,00 грн., в тому числі за квітень 2015 року - 71 482,00 грн.(а.с.114-123).

ГУ ДФС в Івано-Франківській області на підставі акту перевірки №1306/09-19-14-01/34694915 від 28.11.2017 винесено серед інших і податкові повідомлення-рішення від 12.12.2017 №0010071401 (форма Р) яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток на суму 7 071 590 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі - 5 657 215,00 грн., за штрафними санкціями в розмірі -1 414 304,00 грн. та від 12.12.2017 №0010081401 (форма Р) яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 89 353,00 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі -71 482,00 грн., за штрафними санкціями в розмірі - 17 817,00грн (а.с.124-125).

Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Спірні правовідносини врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі - ПК України), Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV, Положенням (Стандартом) бухгалтерського обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до матеріалів справи, ГУ ДФС в Івано-Франківській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Роял Хоспітелеті Груп" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 по 31.10.2017, за результатами якої складено акт перевірки №1306/09-19-14-01/34694915 від 28.11.2017 (далі - акт перевірки).

В ході проведення вищенаведеної перевірки контролюючим органом встановлено та відображено в акті перевірки, що за даними бухгалтерського обліку в ТОВ "Роял Хоспітелеті Груп" обліковується кредиторська заборгованість, згідно кредитного договору №234-240611 від 24 червня 2011 року, укладеного між позивачем та ПАТ "Європейський газовий банк" МФО 380430, код ЄДРПОУ 35332293. отримано кредит в сумі 5 158 364 доларів США еквівалент 41 124 025,00 грн., відповідно до умов якого кредит надається позичальнику на поповнення оборотних коштів та забезпечується всім належним позичальнику майном та коштами, на які може бути звернено стягнення в порядку, встановленому законодавством України.

В забезпечення зобов`язань позичальника за Кредитним договором,згідно з пунктом 2.2 кредитного договору, були укладені договори іпотеки, а саме:з ТОВ "Карбон+" (код ЄДРПОУ 30703710) та ТОВ "ЄвроГотельГруп" (код ЄДРПОУ 04012448).

Згідно додатку №2 до кредитного Договору №434-240611 від 24.06.2011р. до договору про внесення змін від 12 червня 2014 року до Кредитного договору №434-240611 від 24.06.2011 встановлено наступний графік погашення кредиту:12.06.14 - 12.09.14 - 81500 000,00 грн.; 13.09.14 - 13.12.14 - 81 400 000,00 грн.; 14.12.14 - 09.01.15 - 81 300 000,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.10.2014 у справі №910/18888/15 за позовом ПАТ "Європейський газовий банк" вирішено стягнути з ТОВ "Роял Хоспітелеті Груп" на користь ПАТ "Європейський газовий банк" заборгованість по кредитному договору №234- 240611 від 24.06.2011 на загальну суму 84 889 750.38 грн. та 152 335 доларів США еквівалент 1991530.90 грн.

Вказане рішення судупостановою Київського апеляційного суду від 31.03.2015 року - залишено - без змін.

Суд зазначає, що на виконання вищевказаного рішення господарського суду вчинялись дії щодо примусового стягнення заборгованості з ТОВ "Роял Хоспітелеті Груп", в зв`язку із чим був виданий наказ №910/18888/14 на примусове виконання рішення щодо стягнення з ТОВ "Роял Хоспітелеті Груп" заборгованості за кредитним договором 434-240611 від 24.06.2011 на загальну суму 84 889 750,00 грн. та 152 335 доларів США еквівалент 1991530,90 грн., Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 14 01.2016 відкрито виконавче провадження № 4979867, що теж не призвело до погашення заборгованості по кредиту. Вказана обставина встановлена та зафіксована в акті перевірки, і не заперечується позивачем.

Проведеною перевіркою не встановлено неправомірне (необґрунтоване) застосування звільнення від оподаткування прибутку.

Крім того, в акті перевірки зазначено, що перевіркою повноти визначення податкових зобов`язань з податку на додану вартість за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 встановлено їх заниження в сумі 71 482 грн., а саме, за квітень 2015 в сумі 71 482 грн.

Відповідно до пп.14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПК України безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак:

а) заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;

б) прострочена заборгованість померлої фізичної особи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення;

в) прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими;

ґ) прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізичних осіб - заборгованість, що не перевищує 25 відсотків мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб);

д) актив у вигляді корпоративних прав або не боргових цінних паперів, емітента яких визнано банкрутом або припинено як юридичну особу у зв`язку з його ліквідацією;

е) сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року;

є) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості;

ж) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв`язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;

з) заборгованість суб`єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв`язку з їх ліквідацією.

Отже, у разі якщо сума кредиторської заборгованості платника податку відповідає одній з таких ознак, зокрема, прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості, платник податку повинен всю суму такої непогашеної кредиторської заборгованості, з урахуванням податку на додану вартість, включити до складу доходів, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування.

Підпункт 134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла з 01.01.2015) передбачає, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Відповідно до п. 135.1 ст. 135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV встановлено, що зобов`язання це заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Тобто, під "кредиторською заборгованістю" мається на увазі заборгованість підприємства перед іншими юридичним і фізичним особам, що виникла в результаті здійснених раніше дій (подій), оцінена в гривнях і щодо якої в підприємства існують зобов`язання її погашення в певний строк.

Згідно з п. 3 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 року за № 336/22868, зобов`язання - заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Відповідно до п. 15 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14.12.99 за №860/4153 визначено, що доходом визнається сума зобов`язання, яке не підлягає погашенню.

Пунктом 5 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01. 2000 № 20, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2000 року за № 85/4306, встановлено, що зобов`язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

З метою ведення бухгалтерського обліку зобов`язання поділяються на: довгострокові та поточні (п.6 П(С)БО №11).

Поточні зобов`язання включають в тому числі поточну кредиторську заборгованість за довгостроковими зобов`язаннями, за товари, роботи, послуги, за розрахунками з бюджетом, у тому числі з податку на прибуток, за розрахунками зі страхування, за розрахунками з оплати праці га інші (п.11 П(С)БО №11).

В зв`язку із вищенаведеним, суд дійшов висновку, що відповідачем в ході проведення перевірки правомірно встановлено порушення ТОВ "Роял Хоспітелеті Груп" щодо невключення за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 до інших операційних доходів суму кредиторської заборгованості по валютному кредиту в розмірі 81 548 253,00 грн., як безнадійну заборгованість непогашену внаслідок недостатності майна, при чому дії виконавчого провадження з розшуку зареєстрованого за ТОВ "Роял Хоспітелеті Груп" майна виявилися безрезультатними, а інше майно відсутнє, в результаті чого ТОВ "Роял Хоспітелеті Груп"занижено суму задекларованих доходів у рядку 01 Декларації "дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку" та в фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку рядок 2120 "Інші операційні доходи" Звіту про фінансові результати Форми № 2 за 2016 рік в сумі 81 548 253,00 грн.

Таким чином, під час розгляду справи суд встановив наявність належних доказів та підстав, які підтверджують невключення позивачем суми безнадійної кредиторської заборгованості у розмірі 81 548 253,00грн до складу доходу за 2016 рік, заниження позивачем об`єкта оподаткування за 2016 рік на суму 31 428 972,00грн в результаті чого занижено податок на прибуток за 2016 рік на загальну суму 5 657 215,00 грн., у зв`язку з чим, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення рішення від 12.12.2017 є обґрунтованими та винесеними на підставі та у відповідності до норм податкового законодавства.

З приводу аргументів позивача, що виконавче провадження по стягненню заборгованості не закінчено, постанова про закінчення виконавчого провадження чи повернення виконавчого документу без виконання відсутня, а вимоги до платника податків/боржника заявлено в справі про банкрутство ТОВ "Роял Хоспітелеті Груп" та як наслідок відсутність підстав для відповідача посилатися на підпункт "є" пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПК України, суд зазначає наступне.

Ознаки безнадійної заборгованості для цілей застосування положень Кодексу визначено пп.14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України.

Виконавче провадження як завершальну стадію судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) регулює Закон України від 02 червня 2016 року N 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон N 1404).

Підпунктами 2 та 6 п. 1 ст. 3 Закону N 1404 встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом; постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Згідно з п. 2 та п. 7 ст. 37 Закону N 1404 виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення, за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення; у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу в натурі; боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я, у зв`язку із втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку.

Про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску виконавець виносить постанову (п. 4 ст. 37 Закону N 1404).

Натомість пункт "є" пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПК України не встановлює обов`язковою ознакою безнадійності заборгованості наявність постанови про повернення виконавчого документу стягувачу чи завершення виконавчого провадження, а визначальною умовою є те, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості.

При цьому, такими діями (заходами) зі стягнення заборгованості можуть бути, зокрема, надання претензій боржнику, звернення до суду, подання заяви на банкрутство боржника.

Як вже попередньо встановлено судом, між позивачем та ПАТ "Єврогазбанк" укладено кредитний договір №234-240611 від 24 червня 2011 року, строком погашення по 14.12.2015, який виконано не було.

Саме щодо нього відповідач зазначає про наявність факту кредиторської заборгованості, яка, на думку контролюючого органу, є безнадійною.

При цьому, суд зазначає, що ПАТ "Єврогазбанк" здійснювало дії спрямовані на примусове стягнення вищезазначеної протермінованої кредиторської заборгованості про що свідчить зокрема рішення Господарського суду міста Києва від 31.03.2015 у справі №910/18888/14 за позовом ПАТ "Європейський газовий банк" про стягнення з ТОВ "Роял Хоспітелеті Груп"вказаної заборгованості.

Також вказане судове рішення зверталось до примусового виконання, що підтверджується Постановою про відкриття виконавчого провадження, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 09.12.2014 року ВП №45763589, однак не призвело до погашення заборгованості по кредиту.

Таким чином, наведені обставини свідчать про те, що дії ПАТ "Європейський газовий банк" щодо примусового стягнення майна боржника ТОВ "Роял Хоспітелеті Груп" не призвели до повного погашення заборгованості по кредитному договору №234-240611 від 24 червня 2011 року, тому посилання сторони позивача на відсутність постанови про повернення виконавчого листа стягувачу, як неналежність застосування відповідачем підпункт "є" пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПК України є безпідставними.

Відтак, заборгованість, належить до безнадійної заборгованості, якщо відповідні заходи з її стягнення не призвели до позитивних наслідків, тобто вжиття заходів щодо повернення коштів та відсутність позитивних наслідків внаслідок вжиття таких заходів, є обов`язковою передумовою для визнання заборгованості безнадійною.

На підставі вищезазначеного, суд приходить до висновку, про помилковість твердження позивача, що кредиторська заборгованості не є простроченою чи прощеною, а відповідно і не безнадійною в розумінні Податкового кодексу України, оскільки заходи з її стягнення не призвели до позитивних наслідків.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що постановою господарського суду Івано-Франківської області від 29.03.2018 ТОВ "Роял Хоспітелеті Груп" визнано банкрутом, та відкрито ліквідаційну процедуру (справа №909/95/18), а ухвалою цього суду від 31.07.2018 кредиторські вимоги ПАТ "Європейський газовий банк", що виникли з кредитного договору №234-240611 від 24 червня 2011 року внесено до реєстру вимог кредиторів (а.с.73-80).

Однак, суд зазначає, що факт включення вимог ПАТ "Європейський газовий банк" до реєстру вимог кредиторів 31.07.2018, не був предметом перевірки та не міг враховуватись контролюючим органом при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішеннявід 12.12.2017 №0010071401 (форма Р), оскільки відбувся поза межами періоду проведення перевірки, яка проводилась за період з 01.01.2014 по 31.10.2017.

Оскільки фактичне виконання кредитного договору № 661-040313 від 04.03.2013 є неможливим у зв`язку з відсутністю у ТОВ "Роял Хоспітелеті Груп" основних засобів, майна, яке б могло бути стягнуто з метою погашення заборгованості, а дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості, тому, висновки податкового органу про наявність у позивача безнадійної кредиторської заборгованості відповідають вимогам чинного законодавства.

Щодо сплати податку на додану вартість згідно податкового повідомлення-рішення від 12.12.2017 року №0010081401 де на думку перевіряючих, занижено податкові зобов`язання в сумі 71 482 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 189.1 статті 189 Податкового кодексу України у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Відповідно до пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися.

В акті перевірки встановлено, що перевіркою відображених у рядку 1 Декларацій "Операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою та ставкою 7 %, крім ввезення товарів на митну територію України "кол. Б "сума ПДВ" показників у загальній сумі 992 260 грн. за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року на підставі таких документів: головних книг, журнал і в- ордерів та оборотно-сальдових відомостей по рахунках №№ 10 "Основні засоби", 311 "Поточні рахунки в національній валюті", 312 "Поточні рахунки в іноземній валюті", 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями", 362 "Розрахунки з іноземними покупцями". 37 "Розрахунки з різними дебіторами", 6415 "ПДВ", 643 "Податкові зобов`язання", 703 "Доходи від реалізації робіт і послуг", перевірених суцільним порядком та податкових накладних, реєстрів виданих податкових накладних, актів, договорів, первинних банківських документів, перевірених вибірковим порядком встановлено заниження задекларованих суб`єктом господарювання показників у рядку 1.1 "операції на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою 20 відсотків, крім імпорту товарів "кол. Б "сума ІІДВ" Декларацій з податку на додану вартість за квітень 2015 року в сумі 71 482 гривень.

Таким чином, суд дійшов висновку про правомірність висновку податкового органу щодо заниження ТОВ "Роял Хоспітелеті Груп" податкових зобов`язань по податку на додану вартість у періоді, що перевірявся в загальній сумі 71 482,00 грн., в тому чисті за квітень 2015 року - 71 482,00грн, в результаті допущених порушень податкового законодавства.

ЄСПЛ у рішенні від 10.02.2010 у справі Серявін та інші проти України, № 4909/04, пункт 58 зазначив, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 ЄКПЛ зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі RuizTorija проти Іспанії від 09.12.1994, № 303-A, пункт 29).

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За змістом ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, ці норми одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

Належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи відповідача та відсутність безнадійної кредиторської заборгованості за кредитним договором № 661-040313 від 04.03.2013 та наявності податкових зобов`язань по податку на додану вартість у в загальній сумі 71 482,00 грн., позивач під час розгляду справи не надав.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 12.12.2017 року за № 0010071401 та за № 0110081401відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законами України. Доводи позивача не спростовують правомірності прийняття вказаних рішень та не дають суду підстав для визнання їх протиправним. Відтак у задоволенні позову належить відмовити повністю.

З урахуванням положень ст. 139 КАС України підстав для відшкодування позивачу витрат зі сплати судового збору немає.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Роял Хоспітелеті Груп" (код ЄДРПОУ 34694915, вул. Військових Ветеранів, 10, м. Івано-Франківськ, 76019) до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43142559, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.12.2017 року за № 0010071401 та за № 0110081401 - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Матуляк Я.П.

Рішення складене в повному обсязі 07 жовтня 2019 р.