Постанова

від 07.10.2019 по справі 480/835/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий І інстанції: О.А. Прилипчук

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2019 р. Справа № 480/835/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Катунова В.В.,

Суддів: Бершова Г.Є. , Ральченка І.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Держпраці у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24.04.2019, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, повний текст складено 26.04.19 по справі № 480/835/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгівельного підприємства "КРОШ"

до Управління Держпраці у Сумській області третя особа: фізична особа-підприємець ОСОБА_1

про визнання дій протиправними, скасування припису та постанови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгівельне підприємство "КРОШ" (далі по тексту-позивач, ТОВ ВТП "КРОШ") звернулось до суду з позовною заявою до Управління Держпраці у Сумській області (далі по тексту - відповідач, Управління Держпраці), третя особа - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту - третя особа, ФОП ОСОБА_1 ), у якій просило:

- визнати протиправними дії Управління Держпраці у Сумській області при здійсненні інспекційного відвідування і складання акта інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), що використовує найману працю від 30.01.2019 №СМ 326/1626/АВ;

- скасувати припис про усунення виявлених порушень від 15.02.2019 р. №СМ 326/1626/АВ та постанову про накладення штрафу №СМ326/1626/АВ/ТД-ФС від 21.02.2019.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 24.04.2019 адміністративний позов задоволено частково.

Скасовано припис Управління Держпраці у Сумській області від 15.02.2019 р. №СМ326/1626/АВ/П та постанову від 21.02.2019 р. №СМ326/1626/АВ/ТД-ФС.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права, неповне з`ясування обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач фактично посилається на результати проведеного інспекційного відвідування, яким було встановлено порушення вимог законодавства про працю, у зв`язку з чим до позивача застосовані штрафні санкції. При цьому зазначає, що висновки про порушення позивачем законодавства підтверджується сукупністю зібраних під час перевірки доказами.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства, а висновки суду є законними та обґрунтованими.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи, що відповідач оскаржує рішення суду першої інстанції лише в частині задоволення позовних вимог, колегія суддів не вбачає підстав для надання правової оцінки рішенню суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову, в межах розгляду даної апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі направлення про проведення інспекційного відвідування суб`єкта господарювання №84/СМ362 від 29.01.2019 та наказу №162 від 29.01.2019 інспекторами Управління Держпраці у Сумській області проведено інспекційне відвідування ТОВ ВТП "КРОШ" з питань належного оформлення трудових відносин, у тому числі з неповнолітніми (а.с. 100, 101).

29.01.2019 року Інспекторами праці складено вимогу про надання/поновлення документів від № СМ326/1626/пд, в якій зобов`язано керівника ТОВ ВТП "КРОШ" у строк до 14 год. 00 хв. 30 січня 2019 року надати наступні документи: копія виписки з ЄДР, копії документів, що підтверджують виконання робіт на умовах укладених трудових договорів та інших документів, передбачених чинним законодавством за період з липня 2018 року по січень 2019 року включно, копії повідомлень до органів ДФС про прийняття працівників з відміткою про отримання (копії квитанцій № 1 та № 2), копія табелів обліку використання робочого часу за період з липня 2018 року по січень 2019 року включно, копії відомостей про нарахування та виплату заробітної плати та єдиного соціального внеску за період з липня 2018 року по січень 2019 року включно, дані персоніфікованого обліку (звіти форми № Д-4) за період з липня 2018 року по січень 2019 року включно, копія заяв та наказів про прийняття працівників на роботу, копія журналу інструктажів з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці, протипожежної охорони, копії документів щодо використання праці неповнолітніх, письмові пояснення підприємця/керівника, копія наказу про призначення директора (керівника), копії штатних розписів, які діють протягом 2018-2019 років, копії графіків змінності працівників за 2018-2019 роки, копію книги обліку руху трудових книжок працівників, статут, колективний договір, копії трудових книжок працівників, копія документів, що підтверджують виконання робіт працівниками на виробництві 29.01.2019 року за адресою: АДРЕСА_1 , копії особових карток працівників (форма П2) (а.с. 102-103).

За результатами інспекційного відвідування інспекторами праці було складено Акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю від 30.01.2019 року № СМ326/1626/АВ, в якому було зафіксовано, що у ході інспекційного відвідування встановлено, що директором ТОВ ВТП "КРОШ" ОСОБА_2 фактично допущено до роботи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, чим порушено вимоги ч.3 ст. 24 КЗпП України (а.с. 104-107).

ТОВ ВТП "КРОШ" не погодилось з висновками, викладеними в Акті інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю від 30.01.2019 року №СМ326/1626/АВ, та подало свої заперечення (а.с. 114-116).

У відповіді на заперечення Управління Держпраці у Сумській області зазначено, що за результатами розгляду заперечення висновки інспекторів праці залишаються в силі (а.с. 113).

15.02.2019 року Управлінням Держпраці у Сумській області складено Припис про усунення виявлених порушень №СМ326/1626/АВ/П, яким зобов`язано позивача забезпечити укладення трудових договорів з працівниками, оформлених наказом або розпорядження власника або уповноваженого ним органу та з повідомленням центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (а.с. 109-110).

З приписом про усунення виявлених порушень від 15.02.2019 №СМ326/1626/АВ/П позивач не погодився, у зв`язку з чим звернувся до Начальника Управління Держпраці у Сумській області Семинога Ю .Д . зі скаргою (а.с. 117-118).

21.02.2019 року Управлінням Держпраці у Сумській області прийнято Постанову про накладення штрафу Уповноваженими посадовими особами № СМ326/1626/АВ/ТД-ФС (а.с. 20-22).

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не було надано суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про порушення, що стали підставою для застосування до позивача штрафних санкцій.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції огляду на наступне.

Відповідно до ст.24 Кодексу законів про працю України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адмініструванням єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому КМУ.

Статтею 265 КЗпП України передбачено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Відповідно до Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17.07.2013 року штрафи можуть бути накладені на підставі акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади.

Згідно ч.2 ст.265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Судовим розглядом встановлено, що підставою прийняття оскаржуваної постанови та припису є висновок Управління Держпраці у Сумській області, що позивачем допущено до виконання робіт працівника ОСОБА_6 без укладення трудового договору та без повідомлення органу центральної влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу, відповідно до порядку встановленого КМУ.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що з 01.10.2018 року ОСОБА_6 є працівником ФОП ОСОБА_1 , що підтверджуються копією трудової книжки та повідомленням про прийняття на роботу, відомостями про трудові відносини осіб, звітами про сплату нарахованої заробітної плати (а.с. 25-26,64-90).

Вказані вище фактичні обставини підтверджуються поясненнями ФОП ОСОБА_1 в судовому засіданні, який пояснив, що з 01.10.2018 року ОСОБА_6 є його працівником виконує роботу по комплектуванню та в той день допомогла малодосвідченій працівниці ОСОБА_7 , яка працювала декілька днів та задля уникнення виготовлення неякісної продукції втрутилася у технологічний процес. Щодо перебування у цеху працівника також пояснив, що відповідно до п.п.1.3, 1.4, 3.1,3.2 Угоди про партнерство та співробітництво від 03.01.2017 року має право на надання допомоги позивачу, а тому вирішив для усунення браку виробництва надати допомогу підприємству шляхом залучення ОСОБА_6 для надання допомоги малодосвідченому працівникові. Ці пояснення детально відображені в рішенні суду першої інстанції.

Наведені ж доводи представників Управління Держпраці у Сумській області, що бачили у приміщенні підприємства - ОСОБА_6 . судом першої інстанції правомірно не прийнято до уваги, оскільки доводи відповідача щодо виконання роботи ОСОБА_6 без укладання трудового договору ґрунтуються на припущеннях.

Крім того, представником відповідача взагалі не було відібрано письмових пояснень у ОСОБА_6 щодо підстав її знаходження у приміщенні виробничого цеху.

Так, ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.1-2 ст.73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується із судом першої інстанції у тому, що у відповідача не було належних правових підстав для висновку про встановлення факту допуску ТОВ ВТП "КРОШ" працівника ОСОБА_3 до роботи без оформлення трудового договору (контракту) у порушення вимог частини 3 статті 24 КЗпП і висновок про фактичне перебування ОСОБА_3 у трудових відносинах з позивачем ґрунтується лише на припущеннях працівників Управління Держпраці.

Щодо доводів апеляційної скарги відносно того, що судом першої інстанції не правомірно не прийнято, як доказ відеозапис проведення інспекційного відвідування, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч.8 ст.4 Закону України Про основні засади державного нагляду у сфері господарської діяльності органи державного нагляду (контролю) та суб`єкти господарювання мають право фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу.

Втім, складений владним суб`єктом Акт заходу державного нагляду (контролю) не містить зазначення жодних ідентифікуючих ознак пристрою відео фіксації, на який здійснювався запис перебігу подій.

А текст оскарженого рішення засвідчує, що при накладенні штрафу владним суб`єктом матеріали відеофіксації до уваги не приймались.

Проте з огляду на відсутність ідентифікуючих ознак технічного пристрою зйомки, а також на відсутність безперервності процесу зйомки не можуть бути взяті до уваги як належні, допустимі, достовірні та достатні докази по справі.

Також не можуть бути прийняті до уваги посилання скаржника на рішення суду апеляційної інстанції, оскільки згідно положень ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права мають враховуватись виключно висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає вірними висновки суду першої інстанції про те, що припис про усунення виявлених порушень від 15.02.2019 р. №СМ326/1626/АВ/П та постанова про накладення штрафу на позивача від 21.02.2019 р. №СМ326/1626/АВ/ТД-ФС є протиправними, а тому підлягають скасуванню.

Стосовно інших посилань апеляційної скарги, то колегія суддів критично оцінює такі з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Крім того, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Зі змісту ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції повно та всебічно з`ясовано обставини в адміністративній справі, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального при дотриманні норм процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Держпраці у Сумській області - залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24.04.2019 по справі № 480/835/19 залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач В.В. Катунов Судді Г.Є. Бершов І.М. Ральченко