Постанова

від 01.10.2019 по справі 909/959/18

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2019 р. Справа №909/959/18

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді М.І. Хабіб,

суддів О.Л. Мирутенка,

Г.Г. Якімець,

секретар судового засідання Карнидал Л.Ю.,

за участю представників учасників справи:

позивача - адвоката Бойка Р.Б. (довіреність б/н від03.09.2018, свідоцтво №1477 від11. 02.2009 );

відповідача - Дубини Н.І. , адвоката Аверкової Н.О.( ордер №069015 від 05.08.2019),

третьої особи - Мельника В.А.( довіреність від 29.12.2018 № 1363/02-32/01),

розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Мельника Петра Михайловича від 25.04.2019 б/н

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 25.03.2019

у справі № 909/959/18 ( повний текст рішення складено 05.04.2019,суддя Максимів Т.В.)

за позовом: фізичної особи-підприємця Мельника Петра Михайловича, смт Брошнів-Осада Рожнятівського району Івано-Франківської області

до відповідача : фізичної особи-підприємця Дубини Наталії Іванівни, м. Калуш Івано-Франківської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача : Калуської міської ради, м. Калуш Івано-Франківської області

про : зобов`язання усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2018 року ФОП Мельник П.М. звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ФОП Дубини Н.І. про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою по АДРЕСА_1 площею 0, 0088 га, кадастровий номер 2610400000:08:006:0014, шляхом звільнення цієї земельної ділянки від частини нежитлової будівлі, розташованої по АДРЕСА_1 , що належить ФОП Дубині Н.І .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до договору оренди землі від 30.12.2016 Калуська міська рада надала позивачу в оренду терміном на 5 років земельну ділянку в АДРЕСА_1 загальною площею 0, 0088 га для будівництва продтоварного магазину. Відповідач - ФОП Дубина Н.І. є власником суміжної земельної ділянки, на якій розташована належна відповідачу нежитлова будівля магазину ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач вказує, що відповідач здійснив часткову забудову орендованої позивачем земельної ділянки площею 0, 0005 га, що підтверджено актом обстеження земельної ділянки від 30.06.2017. Посилаючись на ст.ст. 391, 396 ЦК України, ст. 152 ЗК України та ст. 27 ЗУ Про оренду землі , просить суд зобов`язати відповідача усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 0, 0088 га, кадастровий номер 2610400000:08:006:0014, яка розташована по АДРЕСА_1 , шляхом звільнення цієї земельної ділянки від частини нежитлової будівлі, належної ФОП Дубині Н.І. , яка розташована по АДРЕСА_1 .

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 27.11.2018 до участі у справі залучено Калуську міську раду як третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 25.03.2019 у справі №909/959/18 відмовлено у задоволенні позову.

Рішення мотивоване ст. ст. 9, 13, 19, ч. 4 ст. 41 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 20, ст. 179, ч. 1 ст. 181, ч. 1 ст. 316, ст. 317, ч. 1-3 ст. 319, ч. 1, 2 ст. 321, 328, 377 ЦК України, ст.ст. 12, 93, 120, 125 ЗК України, ст. 2, ч. 2 ст. 3 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

При відмові у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідачу належить право власності на нерухоме майно, яке належним чином оформлене відповідно до закону. З виникненням права власності на будівлю чи споруду у особи виникає право одержати у користування земельну ділянку, на якій розміщене нерухоме майно. Хоча право користування/власності земельною ділянкою, яка знаходиться під частиною об`єкта нерухомості, що належить відповідачу на праві власності, належним чином не оформлене, зазначене не може бути підставою для обмеження права відповідача як власника нерухомого майна на користування зазначеним майном та, відповідно, земельною ділянкою на якій воно розташоване. Суд вказав, що надаючи у 2016 році в оренду позивачу земельну ділянку, Калуська міська рада не перевірила стан земельної ділянки, на якій розташована частина об`єкта нерухомості відповідача, чим порушила як право позивача на мирне володіння земельною ділянкою, так і право відповідача на мирне володіння нерухомим майном. Позивачем не доведено порушення відповідачем прав позивача, оскільки забудова частини спірної земельної ділянки та реєстрація за відповідачем права власності на об`єкт нерухомості відбулася у період, коли позивач не був землекористувачем спірної земельної ділянки, а була інша особа. Відтак суд дійшов висновку, що зазначені обставини виключають можливість задоволення позову про звільнення відповідачем земельної ділянки під належною йому будівлею, оскільки фактично йдеться про позбавлення відповідача права власності на частину будівлі шляхом її знесення, що порушує права відповідача, гарантовані ст. 41 Конституції України.

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції, оскаржив його в апеляційному порядку, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застування норм матеріального права, у зв`язку з чим просить скасувати рішення, прийняти нове, яким позов задоволити.

Скаржник вказує, що відповідач самовільно забудував частину земельної ділянки, яка була надана йому в оренду, і до спірних правовідносин підлягали застосуванню положення ст. 212 ЗК України, згідно з якою самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Зазначає, що суд не врахував висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 15.05.2018 у справі № 922/2652/17, про те, що без державної реєстрації права користування земельною ділянкою у відповідача не виникає таке право.

Вказує,що фактично йдеться про перебудову відповідачем об`єкта нерухомості без припинення права власності на нього, тому вважає помилковим висновок суду про припинення права власності відповідача на об`єкт нерухомості шляхом його знесення. Зазначає, що право власності на приміщення крамниці зареєстровано за відповідачем 16.04.2004 на підставі свідоцтва про право власності від 05.04.2004, а право власності на земельну ділянку зареєстровано за відповідачем 27.09.2016 на підставі державного акта, виданого 02.06.2008 на право власності на земельну ділянку, до якої не входить площа часткової забудованої суміжної земельної ділянки. Відтак стверджує, що суд першої інстанції безпідставно послався на положення ст. 120 ЗК України та ст.370 ЦК України.

Ухвалами Західного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 у справі №909/959/18 ( колегія суддів у складі: головуючого судді Хабіб М.І., суддів Матущака О.І., Мирутенка О.Л.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача, розгляд справи призначено на 11.06.2019.

03.06.2019 відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує доводи скаржника, просить залишити оскаржуване рішення без змін, апеляційну скаргу без задоволення. Разом з тим, вказує на безпідставність висновку суду першої інстанції щодо належної передачі Калуською міською радою позивачу земельної ділянки для будівництва продтоварного магазину, посилаючись на відсутність дати складання акта про передачу земельної ділянки в натурі та неналежність і недопустимість цього акта як доказу у справі.

Ухвалою від 11.06.2019 розгляд справи відкладено на 03.07.2019.

В подальшому у зв`язку із клопотанням представників учасників справи про надання їм можливості врегулювати спір у добровільному порядку розгляд справи неодноразово відкладався. Так, ухвалою від 03.07.2019 розгляд справи відкладено на 06.08.2019, а 06.08.2019 - відкладено на 27.08.2019.

У зв`язку з перебуванням у відпустці судді Матущака О.І. до складу колегії введено замість судді Матущака О.І. введено суддю Якімець Г.Г. (протокол повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 27.08.2019).

У судовому засіданні 27.08.2019 оголошено перерву до 01.10.2019.

Сторони не врегулювали спір у добровільному порядку.

У судовому засіданні 01.10.2019 представник скаржника підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив скасувати рішення, прийняти нове, яким позов задоволити.

Представники відповідача заперечили доводи скаржника з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просили залишити рішення без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник третьої особи (Калуської міської ради) при розгляді апеляційної скарги позивача поклався на розсуд суду з огляду на те, що з 2004 року за відповідачем у встановленому законом порядку зареєстроване право власності на будівлю.

Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 03.11.2005 у справі № 6/224, яке є чинним, задоволено позов підприємця Дубини Н.І до СП Хвиля , зобов`язано СП Хвиля не чинити перешкод підприємцю Дубині Н.І. у користуванні земельною ділянкою площею 143 кв.м в АДРЕСА_2 а та знести тимчасовий торговий павільйон ІНФОРМАЦІЯ_3 , розташований на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 65-66).

Названим рішенням встановлено, що згідно з договором оренди земельної ділянки від 10.07.2002 Калуська міська рада передала в оренду позивачу (підприємцю Дубині Н.І. ) земельну ділянку площею 143 кв.м, що знаходиться в АДРЕСА_2 , для будівництва магазину. Згідно з договором оренди земельної ділянки від 29.12.2001 Калуська міська рада передала в оренду відповідачу(СП Хвиля ) земельну ділянку площею 0,0088 га в АДРЕСА_1 для будівництва магазину ІНФОРМАЦІЯ_3 , однак будівництво магазину не було розпочате, а лише розміщено тимчасовий торговий павільйон на ділянці, що розташована поряд та передана в оренду позивачу(підприємцю Дубині Н.І. ).

З матеріалів справи вбачається, що приписом № 782/22 від 21.10.2002 було призупинене будівництво підприємцем Дубиною Н.І. магазину продтоварів з кафетерієм на відведеній земельній ділянці у зв`язку з накладенням двох земельних ділянок на межу будівництва , однак постановою начальника Інспекції ДАБК виконкому Калуської міської ради від 28.10.2002 було відмінено припис № 782/22 у зв`язку із спливом термінів по затвердженню проекту відводу під будівництво магазину ІНФОРМАЦІЯ_3 ( а.с. 75).

Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 106460603 від 06.12.2017 ( далі - інформаційна довідка) підтверджено, що 16.04.2004 в Реєстрі прав власності на нерухоме майно зареєстроване право власності Дубини Н.І. на крамницю продтоварів із кафетерієм у АДРЕСА_2 а на підставі свідоцтва про право власності від 05.04.2004, виданого Калуською міською радою ( а.с. 45).

З матеріалів справи вбачається, що за договором купівлі-продажу від 07.05.2008, укладеним з Калуською міською радою, Дубина Н.І. придбала у власність земельну ділянку площею 0, 0143 га по АДРЕСА_2 , кадастровий номер 2610400000:08:006:0001, для обслуговування магазину, у зв`язку з чим їй був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №845476 від 02.06.2008. На підставі цього акту 27.09.2016 в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно внесено запис про реєстрацію права власності Дубини Н.І на вказану земельну ділянку, що підтверджено інформаційними довідками від 29.09.2016 та від 06.12.2017( а.с. 45,76).

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, земельна ділянка площею 0,0088 га в АДРЕСА_1 , орендарем якої було СП Хвиля , в подальшому на підставі договору оренди від 12.04.2012 була передана міською радою в оренду Тимків Олені Василівні , яка, в свою чергу, за договором суборенди від 30.03.2013 передала цю земельну ділянку в суборенду позивачу - ФОП Мельнику П.М. для будівництва магазину ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 12,13)

Суборендар Мельник П.М. 23.05.2013 зареєстрував своє речове право суборенди земельної ділянки, що підтверджено витягом від 24.05.2013 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (а.с. 23).

15.10.2015 Управління ДАБІ в Івано-Франківській області зареєструвало за № ІФ 082152812121 Декларацію про початок виконання будівельних робіт на будівництво продтоварного магазину, замовником якого є Мельник П.М. (а.с.14-18).

31.10.2016 представником ПП "Захід Земля" в присутності орендаря Олени Тимків , суборендаря Петра Мельника та його довіреної особи Романа Бойка складено Акт про встановлення меж в натурі земельної ділянки на місцевості для будівництва продтоварного магазину на АДРЕСА_2 , в якому зазначено, що ніяких заперечень з боку представників при встановленні в натурі меж земельної ділянки не виявлено. Розміри та місце розташування земельної ділянки показані на схемі, яка додається до акту (а.с.38).

Рішенням Калуської міської ради від 22.12.2016 №673 вирішено припинити дію договору оренди землі від 06.03.2009 №040929600025(за взаємною згодою сторін), укладеного Калуською міською радою та підприємцем Тимків Оленою Василівною , площею 0,0088 га, кадастровий номер 2610400000:08:006:0014, яка знаходиться на АДРЕСА_2 , для будівництва магазину "ІНФОРМАЦІЯ_3". Вирішено затвердити підприємцю Мельнику П.М. технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва продтоварного магазину та надати йому в оренду терміном 5 років земельну ділянку кадастровий номер 2610400000:08:006:0014, площею 0,0088 га на АДРЕСА_1 , для будівництва продтоварного магазину (а.с. 30).

30.12.2016 Калуською міською радою (орендодавець) укладено з підприємцем Мельником П.М. (орендар) договір оренди землі загальною площею 0, 0088 га (кадастровий номер 2610400000:08:006:0014) для будівництва продтоварного магазину, яка знаходиться на АДРЕСА_1 , строком до 22.12.2021 (а.с. 31-34).

За умовами договору земельна ділянка передається в оренду, на якій розміщені об`єкти нерухомого майна - незавершене будівництво (продтоварний магазин). Земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, що можуть перешкодити її ефективному використанню. Інших особливостей об`єкта оренди, які можуть вплинути на орендні відносини немає (п. 4,6,7 договору).

Про передачу та прийом земельної ділянки в натурі Калуська міська рада та підприємець Мельник П.М. в присутності виконавців польових робіт директора ПП Захід Земля склали акт про передачу земельної ділянки в натурі, в якому вказано, що межі земельної ділянки проходять умовно і погоджено із суміжними землекористувачами. Спірних питань немає (а.с.35).

Поряд з тим, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки у АДРЕСА_2 , видані Мельнику П.М . Відділом у справах архітектури та містобудівного кадастру Калуської міської ради 05.08.2015 за № 26/15, скасовані рішенням головного інспектора будівельного нагляду Управління ДАБІ в Івано-Франківській області від 15.03.2017. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду 13.03.2018 у справі №876/7271/17 встановлено, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, які видані Відділом у справах архітектури та містобудівного кадастру Калуської міської ради, не відповідають чинному законодавству, у зв`язку з чим відмовлено у визнанні протиправним та скасуванні рішення від 15.03.2017 (а.с. 67-73).

Разом з тим, 18.05.2017 позивач звернувся до міського голови м. Калуша із заявою про часткову забудову орендованої ним земельної ділянки суміжним землекористувачем Дубиною Н.І. (а.с. 40).

Розпорядженням міського голови від 20.06.2017 №198-р створено робочу групу з розгляду звернення підприємця Мельника П.М. (а.с.42).

За наслідками обстеження земельної ділянки робоча група склала Акт обстеження земельної ділянки від 30.06.2017, в якому вказано, що власником будівлі магазину "Гурман" Дубиною Н.І. здійснено часткову забудову орендованої ФОП Мельником П.М. земельної ділянки. Площа забудови становить 0,0005 га (а.с. 43).

Дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно із ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

В силу ст. 4 Закону України Про оренду землі орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою(ст. 5 Закону України Про оренду землі ).

Статтею 24 Закону України Про оренду землі встановлено, що орендодавець зобов`язаний, зокрема, передати в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору оренди; при передачі земельної ділянки в оренду забезпечувати відповідно до закону реалізацію прав третіх осіб щодо орендованої земельної ділянки.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що за договором оренди від 10.07.2002 відповідач орендував земельну ділянку площею 143 кв.м по АДРЕСА_2 для будівництва магазину. Суміжну земельну ділянку площею 0, 0088 га на вул . АДРЕСА_2 орендувало СП Хвиля . У 2002-2004роках на орендованій земельній ділянці та частково на земельній ділянці, яка перебувала в оренді у СП Хвиля , відповідач збудував магазин з кафетерієм. На підставі Свідоцтва про право власності, виданого Калуською міською радою 05.04.2004, за відповідачем 16.04.2004 зареєстроване право власності на крамницю продтоварів із кафетерієм у АДРЕСА_2 . За договором купівлі-продажу від 07.05.2008 відповідач придбав у власність орендовану ним земельну ділянку площею 143 кв.м.

У 2012 році міська рада надала суміжну земельну ділянку площею 0, 0088 га в оренду Тимків О.В. , яка передала її в суборенду позивачу. В подальшому договір оренди з Тимків О.В. був припинений за взаємною згодою сторін і міська рада уклала з позивачем договір оренди землі від 30.12.2016, за умовами якого позивачу надається в оренду земельна ділянка площею 0, 0088 га на АДРЕСА_2 для будівництва продтоварного магазину. Земельна ділянка, яка передається в оренду, немає недоліків, що можуть перешкодити її ефективному використанню. Інших особливостей об`єкта оренди, які можуть вплинути на орендні відносини, немає.

Однак, вказані вище обставини свідчать про те, що відповідачу не могла бути передана в оренду земельна ділянка площею 0, 0088 га, оскільки її частина площею 0,0005га була забудована відповідачем ще у 2002-2004роках і на момент укладення міською радою з позивачем договору оренди від 30.12.2016 була зайнята будівлею відповідача.

В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що відповідач самовільно забудував частину земельної ділянки, переданої йому в оренду ,та вважає, що до спірних правовідносин підлягали застосуванню положення ст. 212 ЗК України, згідно з якою самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Апеляційний суд відхиляє ці доводи скаржника з огляду на наступне.

На час здійснення відповідачем будівництва крамниці продтоварів із кафетерієм на АДРЕСА_2 та набуття права власності на неї позивач не був ні суборендарем, ні орендарем земельної ділянки площею 0, 0088 га на АДРЕСА_2 . Відтак жодних прав позивача відповідач не міг порушити.

Земельна ділянка належала і належить до комунальної власності, правомочності щодо якої належать міській раді.

За приписами частин 4 та 5 ст.376 ЦК України якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Частиною першою статті 182 ЦК України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до абзацу третього частини другої статті 331 ЦК України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

З матеріалів справи вбачається, що ні власник земельної ділянки, ні землекористувач (міська рада та СП Хвиля ) не заперечили проти визнання за відповідачем права власності на збудоване ним на орендованій земельній ділянці та частково на суміжній земельній ділянці нерухоме майно. Навпаки, міська рада видала відповідачу свідоцтво про право власності, на підставі якого відповідно до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року N 7/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 28 січня 2003 року N 6/5), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 р. за N 157/6445, чинного станом 16.04.2004( на момент реєстрації), за відповідачем зареєстроване право власності на нерухоме майно.

Незаконність набуття відповідачем права власності не встановлена судом.

За приписами ч.3 ст. 3 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 1 липня 2004 року N 1952-IV речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов, зокрема, реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення.

Отже, позивач правомірно набув право власності на нерухоме майно у АДРЕСА_2 а і таке право є дійсним на даний час.

В силу ч.4 ст.41 Конституції України, ч.1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За змістом ч.1 ст. 377 ЦК України, ч. 1,ч.2 ст. 120 ЗК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Відтак не можуть братися до уваги посилання скаржника на те, що площа часткової забудованої відповідачем суміжної земельної ділянки не входить до державного акта, виданого відповідачу.

На підставі викладеного апеляційний суд відхиляє доводи відповідача та погоджується з висновками суду першої інстанції, що хоча право користування/власності земельною ділянкою, яка знаходиться під частиною об`єкта нерухомості, що належить відповідачу на праві власності, належним чином не оформлене, це не може бути підставою для обмеження права відповідача як власника нерухомого майна на користування зазначеним майном та, відповідно, земельною ділянкою на якій воно розташоване. Позивачем не доведено порушення відповідачем прав позивача, оскільки забудова частини спірної земельної ділянки та реєстрація за відповідачем права власності на об`єкт нерухомості відбулися у період, коли позивач не був землекористувачем спірної земельної ділянки, а була інша особа, яка , як і власник земельної ділянки, не заперечили щодо права власності відповідача на збудований ним об`єкт нерухомості. Вказані обставини виключають можливість задоволення позову про звільнення відповідачем земельної ділянки під належною йому будівлею, оскільки фактично йдеться про позбавлення відповідача права власності на частину будівлі шляхом її знесення, що порушує права відповідача, гарантовані ст. 41 Конституції України.

Разом з тим, позивач не позбавлений права на внесення змін до договору оренди та виключення частини площі земельної ділянки, яка знаходиться під будівлею відповідача, з об`єкта оренди.

Слід зазначити, що представник міської ради в судових засіданнях апеляційного суду неодноразово наголошував, що міська рада не має жодних заперечень щодо внесення таких змін до договору.

Згідно з ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Скаржником не доведено, а апеляційним судом не встановлено наявності підстав, визначених ст. 277 ГПК України, для скасування чи зміни рішення.

Отже, рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 25.03.2019 у справі №909/959/18 належить залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір, сплачений скаржником при поданні апеляційної скарги, покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 25.03.2019 у справі №909/959/18 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Судовий збір за перегляд рішення апеляційним судом покладається на скаржника.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку у строки та в порядку, визначені ст. 286-291 ГПК України.

4. Справу повернути до місцевого господарського суду.

Повний текст постанови складено 04.10.2019.

Головуючий суддя М.І. Хабіб

Суддя О.Л. Мирутенко

Суддя Г.Г Якімець