Постанова

від 01.10.2019 по справі 905/2320/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2019 р. Справа № 905/2320/18

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Тихий П.В., суддя Гетьман Р.А. , суддя Россолов В.В.

за участю секретаря судового засідання Беккер Т.М.

та представників:

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вх.№841Д/1-43) на рішення господарського суду Донецької області від 14.02.2019 (суддя Е.В. Зекунов, повний текст рішення складено 14.02.2019) у справі №905/2320/18

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Петровський посад", м. Донецьк

про стягнення 17445 грн. 12 коп., -

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України") звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Петровський посад" (далі - ОСББ "Петровський посад") про стягнення 17445,12 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилалося на неналежне виконання відповідачем зобов`язання зі своєчасної оплати за поставлений природний газ по договору купівлі-продажу природного газу №406/14-ТЕ-7 від 19.11.2013.

Рішенням господарського суду Донецької області від 14.02.2019 у справі №905/2320/18 позов задоволено частково. Стягнуто з ОСББ «Петровський посад» на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" заборгованість у розмірі 16528,79 грн., з яких: основний борг у розмірі 5751,53 грн.; пеня 1687,29 грн.; 3% річних у розмірі 580,92 грн.; інфляційні втрати в розмірі 8509,05 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762,00 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Позивач з рішенням господарського суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 14.02.2019 в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені в розмірі 512,65 грн., 3% річних в розмірі 75,08 грн., інфляційних нарахувань в розмірі 328,60 грн., та прийняти нове рішення, яким в цій частині позов задовольнити. Судові витрати просить покласти на відповідача.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує на таке:

- у суду першої інстанції не було підстав для перерахунку заборгованості у зв`язку із його обґрунтованістю та із врахуванням того, що відповідач по справі контррозрахунку не надав;

- рішення суду не містить жодних арифметичних дій, з яких можна було б зрозуміти алгоритм перерахунку та дійти висновку щодо підстав зменшення розміру інфляційних втрат.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.03.2019 сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тихий П.В., суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.03.2019 залишено без руху апеляційну скаргу позивача на підставі п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу, надано апелянту строк для усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліків.

У встановлений ухвалою суду від 19.03.2019 строк позивач подав заяву про усунення недоліків (вх.№3397 від 03.04.2019), в якій просив долучити до матеріалів справи оригінал платіжного доручення №7003033 від 29.03.2019 на суму 2643,00 грн.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.04.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ "НАК "Нафтогаз України"; встановлено учасникам справи строк для подання відзивів на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень з доказами їх надсилання учасникам провадження. Зупинено апеляційне провадження у даній справі до перегляду у касаційному порядку об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду рішення у подібних правовідносинах у справі №905/600/18.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.09.2019 поновлено апеляційне провадження у справі №905/2320/18; запропоновано учасникам справи надати суду апеляційної інстанції письмові пояснення із викладенням своєї правової позиції по даній справі з урахуванням висновків об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладених у постанові у справі №905/600/18. Розгляд справи призначено на 01.10.2019.

Сторони вимоги ухвали суду від 17.09.2019 не виконали, письмові пояснення із викладенням своєї правової позиції у справі з урахуванням висновків об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №905/600/18 не надали, своїми процесуальними правами щодо участі у справі не скористались, уповноважених представників в судове засідання 01.10.2019 не направили.

Позивач про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи зворотне повідомлення про вручення поштового відправлення.

Стосовно належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи судова колегія зазначає, що за приписами частин 3, 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

За змістом частини 4 статті 89 Цивільного кодексу України, до єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державна реєстрація базується, зокрема на таких основних принципах: обов`язковості державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі; об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у Єдиному державному реєстрі.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням відповідача є: 83111, м. Донецьк, вул. Петровського, б. 191г.

Актом Східного апеляційного господарського суду №13-35/174 від 05.04.2019 встановлено відсутність можливості направлення поштової кореспонденції за вказаною адресою відповідача, оскільки згідно Розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 за №1085-р у суду відсутня можливість надсилання кореспонденції у м. Донецьк.

Відтак, 05.04.2019 на офіційному веб-порталі "Судова влада України" судом розміщено оголошення про дату та час судового засідання у справі №905/2320/18.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції вжито необхідних заходів щодо належного та завчасного повідомлення учасників справи про час, дату і місце розгляду апеляційної скарги, і відповідач вважається таким, що повідомлений належним чином.

Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги, відповідач вважається належним чином повідомленим про час, дату і місце судового засідання, явка сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась, колегія суддів вважає за можливе завершити розгляд скарги у даному судовому засіданні.

Згідно із ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.11.2013 між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (продавець) та ОСББ «Петровський посад» (покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу №406/14-ТЕ-7 (далі - договір), згідно п.п.1.1 - 1.2 (з урахуванням редакції додаткової угоди №2 від 30.04.2014) якого продавець зобов`язався передати у власність покупцю у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "НАК "Нафтогаз України" за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору. Газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням (а.с. 14-21).

Згідно п. 2.1 договору продавець передає покупцеві з 01.01.2014 по 31.12.2014 газ обсягом до 66,000 тис. куб. м.

Приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу (п. 3.3 договору).

Ціна газу відповідно до п. 5.2 договору (з урахуванням редакції додаткової угоди №1 від 28.02.2014) становить: за 1000 куб. м - 1 309,20 грн. з ПДВ.

Пунктом 6.1 договору сторони погодили, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

У разі невиконання покупцем пункту 6.1 умов цього договору він зобов`язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу (п. 7.2 договору).

Термін дії договору, встановлений розділом 11 договору, - в частині реалізації газу до 31.12.2014, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

На виконання умов договору ПАТ "НАК "Нафтогаз України" протягом січня-грудня 2014 року передав у власність ОСББ «Петровський посад» природний газ на загальну суму 62 666,16 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, реєстром обсягів реалізації природного газу з ресурсів ПАТ "НАК "Нафтогаз України" через газорозподільні мережі ПАТ "Донецькміськгаз", витягом з реєстру споживачів природного газу, з боку яких не підписані акти приймання-передачі (а.с. 23-32).

ОСББ «Петровський посад» свої договірні зобов`язання зі своєчасної та повної оплати за отриманий природний газ належним чином не виконало, що призвело до виникнення заборгованості перед продавцем в сумі 5 751,53 грн.

З метою вирішення питання щодо повного виконання покупцем зобов`язань за договором купівлі-продажу природного газу №406/14-ТЕ-7 від 19.11.2013 ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом, в якому просило стягнути з ОСББ «Петровський посад» на свою користь борг у загальній сумі 17 445,12 грн., з яких: основний борг в розмірі 5 751,53 грн., пеня в розмірі 2 199,94 грн., 3% річних в розмірі 656,00 грн., інфляційні втрати в розмірі 8 837,65 грн.

Частково задовольняючи позов, місцевий господарський суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість вимог позивача про стягнення основного боргу в розмірі 5 751,53 грн. та наявність правових підстав для стягнення з відповідача пені в розмірі 1 687,29 грн., 3% річних в розмірі 580,92 грн., інфляційних втрат в розмірі 8 509,05 грн. Відмовляючи в решті позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що наданий позивачем розрахунок штрафних санкцій виявився арифметично та методологічно невірним.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом використано у повному обсязі свої повноваження, передбачені процесуальним законом щодо повного та всебічного з`ясування обставин справи, пов`язаних з предметом доказування у даній справі, а висновки, викладені в рішенні узгоджуються з приписами норм чинного законодавства, які в даному випадку регулюють спірні правовідносини, що призвело до прийняття правомірного рішення.

Предметом розгляду у даній справі є матеріально-правова вимога про стягнення з відповідача штрафних санкцій за порушення зобов`язання за договором, який за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 689 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов`язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Підставою виникнення спірних правовідносин є укладений 19.11.2013 між сторонами договір купівлі-продажу природного газу №406/14-ТЕ-7, згідно умов якого продавець зобов`язався передати у власність покупцю у 2014 році природний газ, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити цей природний газ на умовах вказаного договору.

Так, на виконання умов договору продавцем протягом січня-грудня 2014 року було передано у власність ОСББ «Петровський посад» природний газ на загальну суму 62 666,16 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі природного газу, підписаними сторонами договору, від 31.01.2014 у січні 2014 на суму 15085,91 грн., від 28.02.2014 у лютому 2014 на суму 13507,02 грн., від 31.03.2014 у березні 2014 на суму 9953,84 грн., від 31.10.2014 у жовтні 2014 на суму 2267,53 грн., від 30.11.2014 у листопаді 2014 на суму 7434,95 грн., від 31.12.2014 у грудні 2014 на суму 10151,53 грн.; реєстром обсягів реалізації природного газу з ресурсів ПАТ "НАК "Нафтогаз України" через газорозподільні мережі ПАТ "Донецькміськгаз" за квітень 2014 року; витягом з реєстру споживачів природного газу, з боку яких не підписані акти приймання-передачі (а.с. 23-31).

Пунктом 6.1 договору сторони погодили, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Покупець свої зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати вартості поставленого природного газу не виконав, що підтверджується довідкою ПАТ "НАК "Нафтогаз України" про операції по підприємству "Петровський посад ОСББ" з 01.01.2014 по 31.03.2018, згідно якої покупцем здійснено оплату за договором в розмірі 56 914,63 грн. (а.с. 33).

Доказів на підтвердження оплати вартості поставленого та отриманого обсягу природного газу протягом грудня 2014 року у строки, передбачені договором, матеріали справи не містять.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач у передбачений договором строк остаточний розрахунок не здійснив, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 5751,53 грн., яка підтверджується матеріалами справи.

А тому, позовна вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу підлягає задоволенню у розмірі 5751,53 грн.

У зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати поставленого товару, позивачем нараховано пеню у розмірі 2 199,94 грн. за період з 15.01.2015 по 14.07.2015.

За ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3,ст. 4 Закону).

Пунктом 7.2 договору сторони обумовили, що у разі невиконання покупцем пункту 6.1 умов цього договору він зобов`язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу (п. 7.2 договору).

Згідно з ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Дослідивши наявні в матеріалах справи надані позивачем розрахунки пені, а також здійснивши їх перерахунок, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що розрахунок позивача є методологічно та арифметично невірним, та частково задовольнив позов в частині стягнення пені в сумі 1687,29 грн.

Колегія суддів також погоджується з позицією суду першої інстанції, який задовольнив позовні вимоги в частині стягнення 580,92 грн. 3% річних та 8509,05 грн. інфляційних втрат, враховуючи наступне.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних, є правом кредитора, яким останній наділений у силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

З матеріалів справи вбачається, що позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 656,00 грн. за період з 15.01.2015 по 27.04.2018 та інфляційних втрат у розмірі 8837,65 грн. за період прострочення з 15.01.2015 по 31.03.2018.

Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Дослідивши наявні в матеріалах справи надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, а також здійснивши їх перерахунок, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що розрахунки позивача є арифметично невірними, отже, позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, а саме: 3% річних в розмірі 580,92 грн. та інфляційні страти в розмірі 8 509,05 грн.

Стосовно тверджень апелянта про те, що у суду першої інстанції не було підстав для перерахунку заборгованості у зв`язку із його обґрунтованістю та із врахуванням того, що відповідач по справі контррозрахунку не надав, колегія суддів вважає за необхідне зазначити про таке.

Відповідно до п. 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 за №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" з огляду на вимоги Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Переглядаючи, в межах свої повноважень, судове рішення у даній справі, судом апеляційної інстанції не встановлено будь-яких порушень балансу прийняття доводів сторін.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Колегія суддів зазначає, що доводи ПАТ "НАК "Нафтогаз України", викладені в апеляційній скарзі, спростовуються наявними в матеріалах справи документами. Апеляційні вимоги не підтверджені належними доказами, тому у суду апеляційної інстанції відсутні правові підстави для їх задоволення.

З огляду на той факт, що висновки суду першої інстанції відповідають в повній мірі приписам законодавства, судова колегія Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги та залишення рішення господарського суду Донецької області від 14.02.2019 у справі №905/2320/18 без змін.

Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені заявником апеляційної скарги, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 240, 269, п.1 ч.1 ст. 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 14.02.2019 у справі №905/2320/18 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Дана постанова може бути оскаржена у порядку ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 07.10.2019.

Головуючий суддя П.В. Тихий

Суддя Р.А. Гетьман

Суддя В.В. Россолов