Рішення

від 01.10.2019 по справі 905/1205/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.10.2019 Справа № 905/1205/16

Господарський суд Донецької області у складі колегії суддів:

Головуючий суддя - Величко Н.В.,

Суддя - Говорун О.В., Суддя - Левшина Г.В.,

при секретарі судового засідання Пузіковій Ю.С .,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом: Акціонерного товариства «ВТБ Банк» (Ідентифікаційний код: 14359319, адреса: 01014, м.Київ, бул.Т. Шевченка/вул.Пушкінська, 8/26),

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Донецький металопрокатний завод» (Ідентифікаційний код: 05838512, адреса: 83009, м.Донецьк, вул.Новоросійська, 13),

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Електросталь» (Ідентифікаційний код: 32582387, адреса: 85612, Донецька область, Мар`їнський район, м.Курахове, Промислова зона, 70),

про: звернення стягнення на предмет застави, -

за участю представників сторін:

від позивача: Сербінов О.В - за довіреністю та свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю;

від відповідача: не з`явились;

від третьої особи: не з`явились, -

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк» , звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Публічного акціонерного товариства «Донецький металопрокатний завод» , м.Донецьк про звернення стягнення на предмет застави за договором застави товарів в обороті № 70/Z-3 від 23.12.2010р., що належить ПАТ «Донецький металопрокатний завод» , а саме: металопрокат (сталь вуглецева звичайна) 3796,790383 тон, місцезнаходження: м. Донецьк, вул. Новоросійська, буд. 13; металопрокат (конструкційна) 592,304000 тон, місцезнаходження: м. Донецьк, вул. Новоросійська, буд. 13, шляхом реалізації предмету застави з прилюдних торгів за початковою ціною, яка буде визначена в судовому процесі, в рахунок часткового погашення заборгованості ТОВ «Електросталь» за кредитним договором № 70 від 23.12.2010р. в розмірі 28.448.920,43 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 11.02.2016р. становить 737.998.565,68 грн., та 30.465.917 грн. відповідно, що разом складає заборгованість еквівалентну 768.464.482,68 грн., з них:

прострочена заборгованість по кредиту - 21.898.917,80 дол. США, що за офіційним курсом НБУ на 11.02.2016р. становить 568.083.768,46 грн.;

строкова заборгованість по сплаті процентів, нарахованих за період з 25.01.2016р. по 11.02.2016р. (включно), становить 147.817,70 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 11.02.2016р. становить 3.834.565,56 грн.;

прострочена заборгованість по сплаті процентів, нарахованих за період з 25.10.2013р. по 24.01.2016р. (включно), становить 6.402.184,93 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 11.02.2016р. становить 166.080.231,66 грн.;

пеня за несвоєчасну сплату процентів, що нарахована за період з 01.11.2013р. по 13.04.2014р. (включно), в гривневому еквіваленті становить 715.385,07 грн.;

пеня за несвоєчасне повернення кредиту, що нарахована за період з 01.10.2013р. по 13.04.2014р. (включно), в гривневому еквіваленті становить 24.021.683,36 грн.;

3% річних за прострочення повернення кредиту, що нараховані за період з 01.10.2013р. по 13.04.2014р. (включно), в гривневому еквіваленті становить 5.563.759,75 грн.;

3% річних за прострочення сплати процентів, що нараховані за період з 01.11.2013р. по 13.04.2014р. (включно), в гривневому еквіваленті становить 165.088,82 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням позичальником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Електросталь» зобов`язань за кредитним договором № 70 від 23.12.2010р. в частині повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування грошовими коштами, та, відповідно, набуттям права звернення стягнення на предмет застави за договором застави товарів в обороті № 70/Z-3 від 23.12.2010р., укладеним між ПАТ ВТБ Банк та Публічним акціонерним товариством «Донецький металопрокатний завод» як заставодавцем з метою забезпечення належного виконання позичальником зобов`язань за цим кредитним договором.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 23.03.2016 порушено провадження по справі №905/1205/16 та залучено до участі у справі третю особу без самостійних вимог на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Електросталь» м.Курахове Донецької області.

Провадження у справі зупинялось у зв`язку з оскарженням сторонами процесуальних документів суду.

28.11.2017 матеріали справи №905/1205/16 надійшли на адресу господарського суду Донецької області.

У зв`язку з закінченням повноважень судді Уханьової О.О., призначено повторний автоматичний розподіл справи №905/1205/16 між суддями. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.12.2017 для розгляду вказаної справи визначено суддю Ніколаєву Л.В.

Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» внесено зміни, зокрема, до Господарського процесуального кодексу України, які набрали чинності 15.12.2017.

Згідно п.9 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 30.01.2018 поновлено провадження у справі №905/1205/16; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 20.02.2018; встановлено сторонам строк для вчинення дій процесуального характеру (подання суду відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив тощо).

Ухвалою господарського суду Донецької області від 30.01.2018 зустрічну позовну заяву Публічного акціонерного товариства Донецький металопрокатний завод від 17.01.2017 за вх. №1329/17 залишено без руху.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 20.02.2018 повернуто Публічному акціонерному товариству Донецький металопрокатний завод зустрічну позовну заяву за вх. №1329/17 від 17.01.2017.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 20.02.2018 клопотання Публічного акціонерного товариства «Донецький металопрокатний завод» за вх. № 3774/18 від 19.02.2018р. про призначення судової експертизи задоволено. Призначено судову товарознавчу експертизу у справі № 905/1205/16, на розгляд якої поставлено наступне питання: Яка ринкова вартість предмету застави за договором застави товарів в обороті №70/Z-3 від 23.12.2010р., що належить Публічному акціонерному товариству «Донецький металопрокатний завод» , а саме: металопрокат (сталь вуглецева звичайна) 3796,790383 тон, металопрокат (конструкційна) 592,304000 тон, місцезнаходження: Донецька обл., м. Донецьк, вул. Новоросійська, буд. 13? . Доручено проведення судової товарознавчої експертизи Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз (84112, Донецька обл., м. Слов`янськ, вул. Поштова, 67). Попереджено експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків, згідно зі ст. ст. 384, 385 Кримінального кодексу України. Витрати за проведення судової товарознавчої експертизи покладено на Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк» (01004, м. Київ, буд. Т.Шевченко/вул. Пушкінська, буд. 8/26, код ЄДРПОУ 14359319). Провадження у справі № 905/1205/16 зупинено до одержання результатів судової товарознавчої експертизи та повернення матеріалів справи до господарського суду Донецької області.

17.04.2018р. справу № 905/1205/16 скеровано до експертної установи.

16.07.2018р. за вх. № 14822/18 на адресу господарського суду надійшов лист Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз №1272 від 06.07.2018р., у якому повідомлено про неможливість надання висновку по справі №905/1205/16, у зв`язку з несплатою вартості експертизи протягом 45 днів.

Ухвалою суду від 01.08.2018р. поновлено провадження у справі; призначено підготовче засідання на 30.08.2018р.; запропоновано позивачу надати письмові пояснення щодо несплати вартості експертизи згідно з рахунком № 106 від 24.04.2018р.

Ухвалою суду від 30.08.2018р. продовжено строк проведення підготовчого провадження до 11.10.2018р.; відкладено підготовче засідання на 26.09.2018р.

За клопотанням позивача від 26.09.2018 б/н судом долучено до матеріалів справи платіжне доручення № 3596 від 21.09.2018 на суму 24024,00 грн. про оплату за експертизу № 1717 згідно рахунку № 106 від 24.04.2018 (вх.суду №19754/18 від 26.09.2018).

Ухвалою суду від 26.09.2018 зупинено провадження у справі №905/1205/16 до одержання результатів судової товарознавчої експертизи, яка призначена ухвалою господарського суду Донецької області від 20.02.2018, та повернення матеріалів справи до господарського суду Донецької області; направлено матеріали справи №905/1205/16 до Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення судової товарознавчої експертизи згідно з ухвалою господарського суду Донецької області від 20.02.2018.

23.01.2019 від судового експерта Донецького науково - дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України до канцелярії суду із супровідним листом №6061 від 15.01.2019 надійшло клопотання, за змістом якого останній для визначення ринкової вартості предмету застави за договором застави товарів в обороті №70/Z - 3 від 23.12.2010, що належить Публічному акціонерному товариству «Донецький металопрокатний завод» , а саме: металопрокат (сталь вуглецева звичайна) 3796,790383 тон, металопрокат (конструкційна) 592,304000 тон, просив надати додаткові товарні характеристики, необхідні для ідентифікації об`єктів дослідження, а саме: спосіб виробництва (гарячекатана, холоднокатана); вид продукції (листи або рулони); розміри металопрокату; марка металопрокату.

У зв`язку з закінченням повноважень судді Ніколаєвої Л.В., розпорядженням керівника апарату Господарського суду Донецької області від 23.01.2019 №01-01/69 призначено повторний автоматизований розподіл справи №905/1205/16 між суддями, за результатами якого справу передано на розгляд судді Величко Н.В. (витяг з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями).

Ухвалою суду від 24.01.2019 поновлено провадження у справі №905/1205/16; задоволено клопотання судового експерта Загнітовської Н.О. Донецького науково - дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 15.01.2019 про надання додаткових матеріалів для проведення судової товарознавчої експертизи №6061; зобов`язано відповідача надати суду в строк до 07.02.2019 для подальшого скерування судовому експерту витребувані додаткові матеріали для проведення дослідження, які перелічені у клопотанні експерта, а саме: додаткові товарні характеристики, необхідні для ідентифікації об`єктів дослідження: спосіб виробництва (гарячекатана, холоднокатана), вид продукції (листи або рулони), розміри металопрокату, марка металопрокату; провадження у справі №905/1205/16 зупинено на час проведення експертизи.

10.04.2019 до суду повернулись матеріали справи № 905/1205/16 разом з повідомленням Донецького науково - дослідного інституту судових експертиз від 03.04.2019 про неможливість надання висновку за результатами проведення судової товарознавчої експертизи.

Ухвалою суду від 15.04.2019 поновлено провадження у справі №905/1205/16; визначено розгляд справи почати спочатку зі стадії підготовчого провадження; підготовче засідання призначено на 14.05.2019; явка представників сторін у судове засідання визнана не обов`язковою; встановлено учасникам у справі строк для вчинення дій процесуального характеру.

Ухвалою суду від 14.05.2019р. підготовче засідання відкладено на 03.06.2019; запропоновано учасникам у справі: виконати вимоги суду, викладені в ухвалі від 15.04.2019; явка представників сторін у судове засідання визнана не обов`язковою.

Через складність справи та неможливість досягнення завдань підготовчого провадження у цьому судовому засіданні, ухвалою суду від 03.06.2019 призначено колегіальний розгляд справи №905/1205/18 у складі трьох суддів.

03.06.2019 за наслідками автоматизованого розподілу справ між суддями, справу №905/1206/16 передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя - Величко Н.В., суддя - Сковородіна О.М., суддя - Говорун О.В.

Ухвалою суду від 04.06.2019 прийнято справу №905/1205/16 до колегіального розгляду у наступному складі: головуючий суддя - Величко Н.В., суддя - Сковородіна О.М., суддя - Говорун О.В; розгляд справи призначено спочатку зі стадії підготовчого провадження; відкладено підготовче засідання на 15.07.2019; Публічному акціонерному товариству «ВТБ Банк» визначити в письмових поясненнях актуальні позовні вимоги станом на теперішній час, статутні документи, які надати суду; явка представників сторін у судове засідання визнана не обов`язковою.

01.08.2019 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання б/н від 31.07.2019 про зміну найменування позивача у справі №905/1205/16 (зміна найменування Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" на Акціонерне Товариство "ВТБ Банк").

Також 01.08.2019 від позивача надійшли письмові пояснення б/н від 31.07.2019 на виконання вимог ухвали Господарського суду Донецької області від 15.07.2019.

У зв`язку з перебуванням судді Сковородіної О.М. у відпустці, 05.08.2019 внесено зміни до складу судової колегії для розгляду даної справи. Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями сформовано наступний склад судової колегії: Головуючий суддя - Величко Н.В., суддя - Говорун О.В., суддя - Левшина Г.В.

Враховуючи відсутність підстав для призначення підготовчого провадження, справа прийнята до розгляду у новому складі колегії суддів: Головуючий суддя - Величко Н.В., суддя - Говорун О.В., Левшина Г.В.

05.08.2019 в судове засідання з`явився представник позивача, який надав пояснення щодо обставин справи та підтримав позовні вимоги. Відповідач та третя особа своїх представників не направили.

Клопотання про зміну найменування позивача у справі №905/1205/16 (зміна найменування Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" на Акціонерне Товариство "ВТБ Банк") розглянуто судом і задоволено.

Ухвалою від 05.09.2019 закрито підготовче провадження у справі 905/1205/16; призначено розгляд справи по суті на 26.09.2019; явка представників сторін у судове засідання обов`язковою не визнавалася.

В судовому засіданні, що відбулось 26.09.2019 судом розпочато розгляд справи по суті, з`явився представник позивача, який виступив зі вступним словом, встановлено обставини справи та досліджено докази, якими сторони обгрунтовують свої вимоги і заперечення. У зв`язку з неможливістю вирішення справи у цьому судовому засіданні, судом оголошено перерву до 01.10.2019, про що винесено відповідну ухвалу.

В судовому засіданні 01.10.2019 представник позивача позовні вимоги підтримав, відповідач та третя особа своїх представників в судове засідання не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому порядку.

Протягом всього часу розгляду справи відповідач та третя особа письмового відзиву на позовну заяву не надали, про дату та час судового розгляду повідомлялися належним чином. Процесуальні документи суду у цій справі розміщені в Єдиному державному реєстрі судових рішень офіційного веб-порталу Судова влада України в мережі Інтернет відповідно до Закону України "Про доступ до судових рішень". Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" ).

Суд враховує, що у рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008 року "Пономарьов проти України" зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Також, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 21 лютого 2018 року у справі №2103/490/2012 вказав про те, що сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Враховуючи наведені положення, господарський суд зазначає, що сторони не були позбавлені права та можливості самостійно ознайомитись з ухвалою суду, в якій зазначено відомості щодо його провадження, яке є у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Застосовуючи згідно статті 3 ГПК України , статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Отже, сторонам були забезпечені рівні можливості для захисту своїх прав та законних інтересів в суді, тому справа розглядається за наявними матеріалами.

Розглянувши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

23.12.2010 між позивачем, Публічним акціонерним товариством «ВТБ БАНК» (банк) та третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРОСТАЛЬ» (позичальник) був підписаний кредитний договір №70 (кредитний договір), пунктом 1.1 якого банк зобов`язався надати позичальнику кредит в сумі 30.000.000,00 доларів США, а позичальник зобов`язався прийняти, належним чином використати та повернути банку кредит не пізніше 22.12.2013, а також сплатити плату за кредит та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки, визначені договором.

Відповідно до вимог чинного законодавства України 18.05.2018 відбулась заміна назви Публічного акціонерного товариства «ВТБ БАНК» (ідентифікаційний код юридичної особи 14359319) на Акціонерне товариства «ВТБ БАНК» , що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Зміна найменування юридичної особи, не має наслідком процесуальну дію, передбачену ст.52 Господарського процесуального кодексу України, але враховується у подальшому.

За своєю правовою природою договір № 70 від 23.12.2010 є кредитним договором, згідно якому, за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст.1054 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.1.1.1 договору сторони узгодили графік надання кредиту у вигляді відновлювальної кредитної лінії в межах ліміту кредитування.

ТОВ «Електросталь» подано банку заявки від 24.12.2010 та від 27.12.2010 про надання кредитних коштів, в яких відповідач просив позивача перерахувати грошові кошти згідно з кредитним договором у сумі 21.300.000,00 доларів США та 8.700.000,00 доларів США на поточний рахунок ТОВ «Електросталь» .

АТ "ВТБ Банк" належним чином виконав свої договірні зобов`язання за кредитним договором №70 від 23.12.2010 та надав ТОВ «Електросталь» грошові кошти (кредит) у сумі 30.000.000,00 доларів США, що останнім не заперечується і підтверджується меморіальними ордерами №33192 від 24.12.2010 та №13002 від 28.12.2010. Крім того, перерахування позивачем грошових коштів підтверджується банківськими виписками по рахунках обліку кредитної заборгованості банка.

Сторони узгодили графік погашення кредиту, виклавши його в п.1.1.2 договору, відповідно до якого останнім днем погашення вказаного кредиту є 22.12.2013. Так, позичальник зобов`язався повернути кредит відповідно до такого графіка (на обумовлену дату у користуванні позичальника мала залишатись визначена сторонами сума):

31.12.2012 - 29.166.667 доларів США;

31.01.2013 - 28.333.333 доларів США;

28.02.2013 - 27.500.000 доларів США;

31.03.2013 - 26.666.667 доларів США;

30.04.2013 - 25.833.333 доларів США;

31.05.2013 - 25.000.000 доларів США;

30.06.2013 - 24.166.667 доларів США;

31.07.2013 - 23.333.333 доларів США;

31.08.2013 - 22.500.000 доларів США;

30.09.2013 - 21.666.667 доларів США;

31.10.2013 - 20.833.333 доларів США;

30.11.2013 - 20.000.000 доларів США;

22.12.2013 - 0,00 доларів США.

Будь-яка заборгованість позичальника за кредитом, що перевищує визначену на відповідну дату суму кредиту вважається простроченою заборгованістю.

Розділом 2 договору сторони узгодили порядок надання та повернення кредиту, зокрема п.2.1 договору передбачено, що надання кредиту позичальнику здійснюється у безготівковій формі на підставі письмової заявки позичальника за формою додатку №1 в межах ліміту кредитування, що діє на дату подання заявки, шляхом перерахування коштів на рахунок позичальника за умови виконання позичальником своїх зобов`язань у повному обсязі та додержання всіх умов надання кредиту, встановлених цим договором.

Розділом 3 кредитного договору сторони узгодили порядок плати за кредит, порядок нарахування та сплати. Зокрема, п.3.1 кредитного договору сторони встановили, що базовий розмір процентів за користування кредитом встановлюється у розмірі 10,0% річних.

Сторони погодили, що нарахування процентів здійснюється у валюті кредиту на суму заборгованості за кредитом за весь час користування кредитом, починаючи з дня надання кредиту по день, що передує дню повного його погашення із розрахунку факт/360 (п.3.1.2 кредитного договору).

Відповідно до п.3.1.3 кредитного договору сплата процентів здійснюється позичальником у валюті кредиту на рахунок обліку/сплати процентів, визначений п.10.1 цього договору у наступному порядку:

- щомісячно з 25 числа кожного місяця, але не пізніше останнього банківського дня того ж місяця включно - проценти, нараховані відповідно до п.3.1.2 договору;

- в день повного повернення заборгованості за кредитом.

Отже, сторони у кредитному договорі домовились, що нарахування процентів банком та сплата процентів позичальником здійснюється до дня повного погашення кредиту.

Договором №3 від 28.09.2011 про внесення змін до кредитного договору сторони змінили розмір процентної ставки, визначений п.3.1 договору та встановили, що плата за користування кредитними коштами встановлюється у вигляді процентів, розмір яких встановлюється умовами цього договору та має статус «диференційованої» ставки, під якою в цьому договорі розуміється наступне: кредитним договором встановлюється базовий розмір процентів, що нараховуються за користування кредитними коштами за умови повного та всебічного виконання позичальником всіх умов цього договору та договорів про забезпечення, та визначаються умови, за яких застосовується підвищений розмір плати за користування кредитними коштами, який визначається шляхом збільшення базової процентної ставки на кількість процентних пунктів, що встановлена цим договором. Встановлення диференційованої процентної ставки є особливою умовою кредитування в частині визначення плати за користування кредитними коштами, а застосування диференційованої процентної ставки (підвищеної та базової процентної ставки) не змінює правовідносин за цим договором та/або його істотних умов. Вищезазначена умова про збільшення розміру процентів за користування кредитом застосовується за взаємним волевиявленням та згодою сторін, що виражена шляхом укладання цього договору та не потребує укладання будь-яких додаткових угод до цього договору або нового договору. Проценти за користування кредитними коштами, розмір яких є базовим, встановлюється з дати укладання договору №3 про внесення змін до цього договору у розмірі 9,5% річних.

Окрім того, сторони встановили, що розмір процентів за користування кредитом збільшується на 1 процентний пункт, зокрема у разі:

- невиконання позичальником умов, визначених п.п. 4.3.2, договору;

- невиконання позичальником більше ніж на 5% умови, визначеної п. 4.3.11.1 договору щодо проведення кредитових оборотів;

- невиконання позичальником більше ніж на 5% умови, визначеної п. 4.3.11.4 договору щодо проведення операцій купівлі-продажу та конвертації валюти;

- невиконання позичальником не більше ніж однієї з умов, визначених, зокрема, п.п.4.3.12.6, 4.3.12.7 договору.

Також сторони погодили, що при умові дії підвищеного розміру процентів за користування кредитом за порушення умов, визначених п.п. 4.3.12.1, 4.3.12.4, 4.3.12.5, 4.3.12.6, 4.3.12.7, 4.3.12.8, 4.3.16, 4.3.17 цього договору та у випадку повторного порушення вказаних умов, розмір процентів за користування кредитом не збільшується.

Згідно п. 4.3.2 кредитного договору (в редакції договору №4 про внесення змін від 20.12.2012 до кредитного договору) не пізніше дня закінчення діючих договорів страхування предмету застави та/або іпотеки, застрахувати та/або забезпечити страхування предмету застави та/або іпотеки, визначеного в п. 1.3.1-1.3.7 даного договору, а також надати на визначених в договорах про забезпечення умовах договори страхування та документи, що підтверджують сплату першої частини страхового платежу. Документи, що підтверджують оплату наступних страхових платежів, повинні бути надані до банку не пізніше наступного банківського дня після дати, вказаної в договорі страхування як дата оплати наступного страхового платежу. Договори страхування мають укладатись з погодженою банком страховою компанією строком не менше ніж на 1 календарний рік зі сплатою страхового платежу не частіше ніж 1 раз на 3 місяці у відповідності з графіком, що вказаний в договорі страхування. При цьому позичальник зобов`язаний забезпечити дійсність договорів страхування у будь-який момент дії договорів про забезпечення.

Так, п. 4.3.11.1 договору з метою мінімізації ризиків банку, пов`язаних з необхідністю здійснення аналізу певного спектру фінансових показників позичальника, а також наявністю грошових коштів для здійснення прав банку у випадку порушення позичальником певних умов кредитного договору, передбачений обов`язок позичальника з 01.01.2011 забезпечити проведення в банку щоквартальних загальних кредитових оборотів по поточних рахунках, відкритих в банку в сумі, що дорівнює загальним кредитовим оборотами позичальника у всіх банках за квартал, що передує кварталу, за який здійснюється моніторинг, пропорційно розміру кредитної заборгованості позичальника перед банком в загальній кредитній заборгованості позичальника перед іншими банками, де у позичальника відкриті рахунки станом на перше число кварталу, за який проводиться моніторинг, та забезпечувати розмір таких кредитових оборотів у вищезазначеному обсязі протягом строку дії цього договору. Моніторинг виконання підпункту 4.3.11.1 пункту 4.3 кредитного договору проводиться не пізніше 15 (п`ятнадцятого) числа кожного місяця, наступного за звітним кварталом. Під щоквартальним загальним кредитовим оборотом у кредитному договорі розмінюється сумарний обсяг коштів, що надійшли на поточні рахунки позичальника в банку протягом кожного розрахункового кварталу (підпункт 4.3.11.1 пункту 4.3 кредитного договору).

Згідно п.4.3.11.4 кредитного договору (в редакції договору №2 про внесення змін від 07.04.2011 до кредитного договору) позичальник зобов`язаний забезпечити щоквартально, починаючи з 01.04.2011 проведення операцій купівлі-продажу та конвертації валюти в банку щоквартально на суму не менше еквівалента 105.000.000,00 грн. за курсом НБУ станом на перше число місяця наступного за звітним кварталом, в якому проводиться моніторинг, та забезпечити проведення операцій купівлі-продажу та конвертації валюти в банку, у вказаному обсязі протягом строку дії цього договору.

У відповідності до п.4.3.12.4 кредитного договору позичальник зобов`язаний у будь-який момент дії цього договору не перевищувати суму загального розміру наданої позичальником та поручителям позики, фінансової допомоги юридичним особам та не виступати поручителем/майновим поручителем за третіх осіб (крім надання позик та фінансової допомоги між позичальником та поручителем). Загальний розмір позики, фінансової допомоги юридичним особам та поруки /майнової поруки за третіх осіб (крім надання позик та фінансової допомоги між позичальником та поручителем), що не потребує отримання згоди банку, встановлюється в сумі 10.000.000,00 гривень.

Протягом дії кредитного договору позичальник зобов`язаний без письмової згоди банку не вчиняти вказаних нижче дій та забезпечити не вчинення таких дій поручителем як, зокрема, не приймати рішення стосовно ліквідації (припинення) юридичної особи позичальника та поручителя шляхом злиття, приєднання, розподілу або перетворення, крім випадків приведення господарсько-правової форми товариства до вимог чинного законодавства України. Моніторинг виконання умов виконується щоквартально на підставі довідки про установчі документи та органи управління (додаток № 4 до кредитного договору) (підпункт 4.3.12.2 пункту 4.3 кредитного договору).

Згідно п.4.3.12.6 позичальник зобов`язаний не отримувати/не залучати кредити та позики в будь-яких видах, за виключенням короткострокових кредитів (строк дії такого кредитного договору не повинен перевищувати один рік), загальна сума яких не повинна перевищувати 1.000.000,00 доларів США по курсу НБУ на дату укладення таких договорів.

Відповідно до п.4.3.12.7 договору, позичальник зобов`язаний не надавати майно та/або майнові права, що належать позичальнику або поручителю, на праві власності в заставу та/або в іпотеку, за виключенням раніше укладених договорів, перелік яких вказаний в додатку №6 до цього договору.

Несприятливою подією вважається, зокрема, невиконання та/або неналежне виконання позичальником зобов`язань за договором чи за будь-якими іншими договорами, укладеними з банком (пункт 5.1 кредитного договору).

У випадку виникнення будь-якої несприятливої події банк набуває право відкликати власні зобов`язання з кредитування за договором та/або вимагати від позичальника достроково повернути виданий позичальнику кредит, а позичальник зобов`язаний, незважаючи на положення підпункту 1.1.2 пункту 1.1 кредитного договору, виконати таку вимогу банку і повернути отриманий кредит в повному обсязі разом із платою за кредит і штрафними санкціями (окрім комісії за дострокове розірвання кредитного договору), що підлягають сплаті позичальником на користь банку згідно з умовами кредитного договору, в строк не пізніше 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання відповідної вимоги. У разі невиконання позичальником зазначеної вимоги банк має право здійснювати договірне списання грошових коштів з рахунків позичальника в порядку, встановленому підпунктом 4.2.1 пункту 4.2 кредитного договору, для погашення боргового зобов`язання позичальника, а також вчиняти всі інші дії щодо стягнення заборгованості згідно з чинним законодавством України (пункт 5.2 кредитного договору).

Кредитний договір набирає чинності з дати його укладення та діє до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань у повному обсязі (пункт 9.4 кредитного договору).

Кредитний договір та договори про внесення змін до нього підписані представниками обох сторін та скріплені відбитками їх печаток.

Банк доводить банківськими виписками, а позичальник не спростовує, що позичальник прийняті на себе зобов`язання за кредитним договором щодо повернення кредиту з урахуванням встановленого графіку зменшення кредитної лінії та сплати відсотків належним чином не виконував.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання із порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень судом встановлено, що рішенням господарського суду Донецької області по справі №905/3542/15 від 11.12.2017, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 05.02.2018 та постановою Верховного Суду від 15.05.2018, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРОСТАЛЬ» на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ БАНК» 3.757.484,60 дол. США - заборгованості по процентам за користування кредитом за період з 28.07.2014 по 18.11.2015, 182.700,00 грн. на відшкодування витрат по оплаті судового збору.

Тобто рішення господарського суду Донецької області по справі №905/3542/15 від 11.12.2017 в частині встановлення факту видачі кредиту, невиконання позичальником зобов`язань за кредитним договором № 70 від 23.12.2010 має преюдиційний характер для цієї справи відповідно до частини 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом).

Також зазначеним судовим рішенням встановлено наступні обставини, що мають преюдиційний характер для цієї справи, а саме:

- підвищення розміру базової процентної ставки до 10,5% з 01.11.2013 у зв`язку з невиконанням відповідачем умов п.4.3.12.7 кредитного договору в частині передачі без письмової згоди банку належних позичальнику майнових прав у заставу ПАТ «Дельта Банк» в якості забезпечення виконання своїх зобов`язань по договору кредитної лінії №ВКЛ-2017235/S-1 від 06.09.2013;

- підвищення розміру базової процентної ставки до 12,5% з 15.01.2014, у зв`язку з порушенням положень пунктів 4.3.11.1. і 4.3.11.4. кредитного договору, а саме станом на 01.10.2013 розмір кредитної заборгованості позичальника перед банком в загальній кредитній заборгованості позичальника перед всіма банками, де у позичальника відкриті рахунки (фактична заборгованість по всім видам кредитів в банках) складає 28,98%. Відношення чистих кредитових оборотів, проведених за період з 01.10.2013 по 31.12.2013 по поточних рахунках, відкритих в ПАТ «ВТБ Банк» , до загальних кредитових оборотів у всіх банківських установах становило 1,38%. За період з 01.10.2013 по 31.12.2013 сума гривневого еквівалента від операцій купівлі-продажу та конвертації валюти в ПАТ «ВТБ БАНК» склала лише 1.364.033,59 грн., що менше суми 105.000.000,00 грн., визначеної п.4.3.11.4. кредитного договору;

- підвищення розміру базової процентної ставки за користування кредитом до 13,5% з 01.05.2014, у зв`язку з порушенням відповідачем п.4.3.12.6. кредитного договору, а саме: згідно витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №44118299 від 30.04.2014 (Запис 11) ТОВ «Електросталь» укладено з ПАТ «Дельта Банк» договір застави №HKJI-2017235/1/S-1 від 30.01.2014, згідно якого в ПАТ «Дельта Банк» було надано в заставу обладнання на загальну суму 33.507.147,00 грн. за кредитним договором №НКЛ-2017235/1 від 30.01.2014р, укладеного з ТОВ «Електросталь» , з кінцевим строком погашення 30.06.2015, тобто, зазначений кредит не є короткостроковим;

- зниження розміру процентної ставки знижено з 01.08.2014 до 11,5%, оскільки за результатами моніторингу банку за 2-й квартал 2014 року ТОВ «Електросталь» виконано умови, передбачені п.п. 4.3.12.6 та 4.3.12.7 кредитного договору;

- підвищення розміру базової процентної ставки до 12,5% з 29.12.2014, у зв`язку з тим, що 27.12.2014 закінчився термін дії договорів страхування заставного майна, а саме - договір добровільного страхування заставленого майна юридичних осіб №11/1140658/0502/13 від 27.12.2013, укладений з ТОВ «Електросталь» , нових договорів страхування заставного майна, в порушення вимог п.4.3.2. кредитного договору, позичальник банку не надав;

- підвищення розміру базової процентної ставки до 13,5% з 01.03.2015, у зв`язку з порушенням п.4.3.12.4. щодо виявлення факту надання позичальником фінансової допомоги іншій юридичній особі у сумі 22.300.000 грн. без згоди банку.

З матеріалів справи вбачається, що позивач доводить банківськими виписками та розрахунками заборгованості, а позичальник не спростовує, що наявною є заборгованість позичальника станом на 11.02.2016 за кредитом в розмірі 21.898.917,80 доларів США, заборгованість по сплаті процентів, нарахованих за період з 25.01.2016 по 11.02.2016, в розмірі 147.817,70 доларів США, заборгованість по сплаті процентів, нарахованих за період з 25.10.2013 по 24.01.2016 в розмірі 6.402.184,93 доларів США.

Крім того, банком нарахована пеня за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 715.385,07 грн. за період з 01.11.2013 по 13.04.2014, пеня за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 24.021.683,36 грн. за період з 01.10.2013 по 13.04.2014.

У разі прострочення позичальником зобов`язань з погашення заборгованості за кредитом, позичальник сплачує банку пеню в національній валюті за курсом НБУ на дату нарахування в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла у період, за який сплачується пеня) за кожен календарний день прострочення заборгованості за кредитом враховуючи день погашення з розрахунку факт/365. У разі прострочення позичальником зобов`язання з погашення плати за кредит згідно умов цього договору (крім заборгованості за кредитом), позичальник сплачує банку пеню в національній валюті за курсом НБУ на дату нарахування в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла у період, за який сплачується пеня) за кожен календарний день прострочення зазначених зобов`язань враховуючи день погашення з розрахунку факт/365 (п. 7.1 та п. 7.2 кредитного договору).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у пункті 1 статті 193 ГК України.

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Факт порушення Відповідачем умов договору підтверджено матеріалами справи. Позовні вимоги в частині стягнення суми неповернутого кредиту та процентів за користування ним ґрунтуються на нормах чинного законодавства, підтверджені документально і не спростовані відповідачем.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 192 Цивільного кодексу України законним платіжним засобом, обов`язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно із частиною 1 статті 533 Цивільного кодексу України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях.

Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (частина 3 статті 533 ЦК України).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

За ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, максимальний розмір пені пов`язаний із розміром облікової ставки Національного банку України. Оскільки чинне законодавство не передбачає встановлення Національним банком України облікової ставки для іноземної валюти, пеня має обчислюватися та стягуватися за судовими рішеннями лише у національній валюті України - гривні.

Виходячи з умов п. 7.1, п. 7.2 кредитного договору та здійснивши перерахунок пені суд дійшов висновку, що пеня нарахована позивачем арифметично вірно.

Позивачем заявлено також до стягнення 3% річних за прострочення повернення кредиту у розмірі 5.563.759,75 грн. за період з 01.10.2013 по 13.04.2014 та 3% річних за прострочення сплати процентів у розмірі 165.088,82 грн. за період з 01.11.2013 по 13.04.2014.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є штрафними санкціями (штрафом, пенею), а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Перевіривши розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку, що в цій частині позов підлягає задоволенню в повному обсязі, а саме 3% річних в сумі 5.563.759,75 грн. нарахованих за прострочення повернення кредиту за період з 01.10.2013 по 13.04.2014 та 3% річних в сумі 165.088,82 грн., нарахованих за прострочення сплати процентів за період з 01.11.2013 по 13.04.2014.

Також судом встановлено і матеріалами справи підтверджується, що 23 грудня 2010 року між Публічним акціонерним товариством «ВТБ БАНК» (на теперішній час - Акціонерне товариство «ВТБ БАНК» , заставодержатель) та Відкритим акціонерним товариством «Донецький металопрокатний завод» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Донецький металопрокатний завод» , заставодавець) укладено договір застави обладнання №70/Z-3 (далі - договір застави), згідно з п.1.2. якого, цей договір забезпечує зобов`язання позичальника за кредитним договором № 70 від 23.12.2010, укладеного між заставодержателем та позичальником, з усіма додатками, змінами і доповненнями до нього, які укладені та/або будуть укладені на підставі цього кредитного договору, і є та/або будуть його невід`ємною частиною.

Відповідно до п. 2.1 договору застави, предметом застави є рухоме майно: товари в обороті, а саме металопрокат, перелік та кількість якого наведено станом на дату укладення цього договору у додатку № 1 до цього договору, що є його невід`ємною частиною, далі - предмет застави.

Згідно п. 2.3 договору застави за домовленістю сторін на момент укладання цього договору предмет застави оцінено у сумі 19.194.506,33 гривень, що за офіційним курсом НБУ гривні до долара США на дату укладання цього договору еквівалентно 2.410.310,33 доларів США. При цьому сторони згодні з тим, що при зверненні стягнення та реалізації предмета застави заставодержатель не буде зв`язаний або будь-яким чином обмежений зазначеною оціночною вартістю предмета застави.

Предмет застави знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . (п.2.6 договору застави).

Відповідно до п. 5.1. договору застави заставодержатель вправі звернути стягнення на предмет застави та одержати задоволеннях своїх вимог з вартості предмета застави переважно перед іншими кредиторами заставодавця в таких випадках, зокрема, у разі невиконання чи неналежного виконання основного зобов`язання.

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється на вибір заставодержателя за рішенням суду або шляхом позасудового врегулювання відповідно до чинного законодавства України (п. 5.2. договору застави).

Відомості про обтяження майна заставою зареєстровані в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що підтверджено витягом з реєстру від 12.02.2016. Реєстрація звернення стягнення проведена 03.03.2016.

За своєю правовою природою договір №70/Z-3 від 23.12.2010 є договором застави, правовідносини за яким регулюються параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, Законом України «Про заставу» , Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» .

У відповідності до ст. 21 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» , застава рухомого майна згідно з параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, що виникає на підставі договору, є одним з видів забезпечувальних обтяжень.

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов`язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами (право застави) (ст. 572 Цивільного кодексу України).

У разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором (ст. 589 Цивільного кодексу України).

За приписами ст. 590 Цивільного кодексу України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяження може забезпечувати виконання боржником дійсної існуючої вимоги або вимоги, яка може виникнути в майбутньому. Обтяжувач та боржник повинні досягти згоди про максимальний розмір вимоги, яка забезпечується обтяженням. За рахунок предмета обтяження обтяжувач має право задовольнити свою вимогу за забезпеченим обтяженням зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій договором. Розмір забезпеченої обтяженням вимоги визначається на момент її задоволення і включає: 1) відшкодування витрат, пов`язаних з пред`явленням вимоги і зверненням стягнення на предмет обтяження; 2) сплату процентів і неустойки; 3) сплату основної суми боргу; 4) відшкодування збитків, завданих порушенням боржником забезпеченого зобов`язання або умов обтяження; 5) відшкодування витрат на утримання і збереження предмета обтяження.

Відповідно до абз. 4 ст.20 Закону України «Про заставу» якщо предмет одного договору застави складають дві або більше речей (два чи більше прав), стягнення може бути звернено на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (на будь-яке з прав) за вибором заставодержателя. Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (право), він зберігає право наступного стягнення на інші речі (права), що складають предмет застави.

Відповідно до ст.24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом. Використання позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження не позбавляє обтяжувача права звернутися до суду.

У відповідності до статті 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» , у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються, в тому числі спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів, початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження.

Суд призначив судову товарознавчу експертизу по справі №905/1205/16 та зупинив провадження у справі для визначення ринкової вартості предмету застави, однак матеріали справи повернуті на адресу суду з повідомленням про неможливість надання висновку.

Разом з тим суд враховує, що згідно з ч. 3 ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження" , початкова ціна продажу нерухомого майна визначається в порядку, встановленому статтею 57 цього Закону .

Приписи ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" встановлюють, що визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження.

У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання (ч. 3 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" ).

Як визначено в ч. 5 ст. 57 вказаного Закону , виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Враховуючи наведене, суд вважає, що початкова ціна предмета застави має бути визначена на підставі висновку суб`єкта оціночної діяльності в межах процедури виконавчого провадження, та це не суперечить нормам діючого законодавства. (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.03.2018 по справі № 910/2764/14)

Невиконання позичальником зобов`язань за кредитним договором встановлено судом, у зв`язку з чим суд задовольняє позовні вимоги позивача про звернення стягнення на предмет застави.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача. Витрати оплачені позивачем за судову експертизу не розподіляються оскільки судова експертиза не була проведена.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 74, 76, 129, 165, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Акціонерного товариства «ВТБ БАНК» м. Київ до відповідача, Публічного акціонерного товариства "Донецький металопрокатний завод", м. Донецьк, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Електросталь", м. Курахове про звернення стягнення на предмет застави - задовольнити.

В рахунок часткового погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРОСТАЛЬ» (85612, Донецька обл., Мар`їнський район, м. Курахове, Промислова зона, буд. 70, ідентифікаційний код 32582387) перед Акціонерним товариством «ВТБ БАНК» (01004, м. Київ, бул. Т.Шевченка/вул. Пушкінська, буд. 8/26, ідентифікаційний код 14359319) за кредитним договором №70 від 23.12.2010 у розмірі 28.448.920,43 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 11.02.2016 становить 737.998.565,68 грн, та 30.465.917,00грн., в тому числі прострочену заборгованість по кредиту - 21.898.917,80 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 11.02.2016 становить 568.083.768,46 грн, строкову заборгованість по сплаті процентів, нарахованих за період з 25.01.2016 по 11.02.2016 (включно) - 147.817,70 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 11.02.2016 становить 3.834.565,56 грн, прострочену заборгованість по сплаті процентів, нарахованих за період з 25.10.2013 по 24.01.2016 (включно) - 6.402.184,93 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 11.02.2016 становить 166.080.231,66 грн, пеня за несвоєчасну сплату процентів, що нарахована за період з 01.11.2013 по 13.04.2014 (включно), в гривневому еквіваленті становить 715.385,07 грн, пеня за несвоєчасне повернення кредиту, що нарахована за період з 01.10.2013 по 13.04.2014 (включно), в гривневому еквіваленті становить 24.021.683,36 грн, 3% річних за прострочення повернення кредиту, що нараховані за період з 01.10.2013 по 13.04.2014 (включно) в гривневому еквіваленті становить 5.563.759,75 грн, 3% річних за прострочення сплати процентів, що нараховані за період з 01.11.2013 по 13.04.2014 (включно) в гривневому еквіваленті становить 165.088,82 грн, звернути стягнення на предмет застави за договором застави товарів в обороті №70/Z-3 від 23.12.2010, що належить Публічному акціонерному товариству «Донецький металопрокатний завод» (83009, м. Донецьк, вул.Новоросійська, 13, ідентифікаційний код 05838512) на користь Акціонерного товариства "ВТБ БАНК" (01004, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка/ вулиця Пушкінська, буд. 8/26), а саме:

- Металопрокат (сталь вуглецева звичайна) - 3796,790383 тон, місцезнаходження: м.Донецьк, вул. Новоросійська, буд. 13;

- Металопрокат (конструкційна) - 592,304000 тон, місцезнаходження: м.Донецьк, вул.Новоросійська буд. 13;

шляхом реалізації предмету застави з прилюдних торгів, за початковою ціною, яка буде встановлена на підставі висновку суб`єкта оціночної діяльності в межах процедури виконавчого провадження.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Донецький металопрокатний завод» (83009, м. Донецьк, вул. Новоросійська, 13, ідентифікаційний код 05838512) на користь Акціонерного товариства «ВТБ БАНК» (01004, м. Київ, бул. Т.Шевченка/вул. Пушкінська, б. 8/26, ідентифікаційний код 14359319) судовий збір в розмірі 206.700,00 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати судовий наказ.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення складено та підписано 07.10.2019.

Головуючий суддя Н.В. Величко

Суддя О.В. Говорун

Суддя Г.В. Левшина