Ухвала

від 07.10.2019 по справі 917/1338/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

07.10.2019 Справа № 917/1338/18

Суддя Мацко О.С., розглянувши матеріали об"єднаної справи

за позовною заявою 1) ОСОБА_1 ,

АДРЕСА_1 ) ОСОБА_2 , АДРЕСА_11

до відповідачів: 1 ) Приватне підприємство Агрофірма Славутич , 39024, Полтавська область, Глобинський район, с. Горби

2) ОСОБА_3 ,

АДРЕСА_4 ) ОСОБА_4 , АДРЕСА_5

про визнання недійсним рішення Загальних зборів учасників ПП Агрофірма "Славутич" від 02.01.2018р., оформленого протоколом №1; визнання недійсним рішення Загальних зборів учасників ПП Агрофірма "Славутич" від 19.05.2018р. №3; визнання недійсними редакцій Статуту ПП Агрофірма "Славутич", затверджених даними рішеннями; визнання нікчемним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі Приватного підприємства Агрофірма Славутич від 10.04.2018 р., укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Без повідомлення сторін

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою від 04.10.2019р. було відкрито провадження у справі №917/1620/19 та об"єднано її зі справою №917/1338/18.

04.10.2019р. на адресу суду від позивача-1 надійшли заяви про забезпечення позову у справах №917/1620/19 та №917/1338/19 (заяви б/н від 27.09.2019р.). Як вбачається з поданих заяв, їх прохальні частини є ідентичними, тож в межах об"єднаної справи позивач-1 просить суд в порядку забезпечення позову:

1) Накласти арешт на транспортні засоби автомобіль ЗАЗ Forza 1497 (2015) N двиг. НОМЕР_1 , N Ky3. НОМЕР_2 , державний номерний знак НОМЕР_3 , автомобіль JAC J5 1499 ( НОМЕР_4 ) № НОМЕР_5 . НОМЕР_6 № куз. НОМЕР_7 НОМЕР_8 , вантажний автомобіль МАЗ 856100 ( 2007 ) №шасі НОМЕР_10 державний номерний знак НОМЕР_11 , вантажний автомобіль марки MAN TGA 18.430 (2006) № НОМЕР_12 . НОМЕР_13 , N° шас. НОМЕР_86 державний номерний знак НОМЕР_14 , автомобіль ВАЗ 211540 (2009) № НОМЕР_12 . НОМЕР_15 №куз. НОМЕР_16 , державний номерний знак НОМЕР_17 , вантажний автомобіль марки ЗИЛ-ММЗ 554 НОМЕР_18 ( НОМЕР_19 ) № НОМЕР_12 . НОМЕР_20 . НОМЕР_21 , державний номерний знак НОМЕР_22 , вантажний автомобіль МАЗ 551605-271 (2008) № НОМЕР_12 . НОМЕР_23 шас. НОМЕР_24 , державний номерний знак НОМЕР_25 , причіп ПП CARNEHL (1997) № НОМЕР_26 . НОМЕР_27 , державний номерний знак НОМЕР_28 , НОМЕР_29 (1984) № НОМЕР_26 . НОМЕР_30 , державний номерний знак НОМЕР_31 , НОМЕР_87 (1986) № шас . НОМЕР_32 , державний номерний знакНОМЕР_88 , які належали ПП Агрофірма Славутич)) (код ЄДРПОУ 25163269, 39024, Полтавська обл., Глобинський район, село Горби) на праві власності до набрання чинності рішенням у даній справі.

Вказана техніка незаконно відчужена ОСОБА_4 та перереєстрована на ТОВ АГРОІНЖИНІРІНГ-К (код ЄДРПОУ 38758607Кіровоградська область м. Кропивницький вул.. Варшавська 98 А), а саме : ЗАЗ Forza 1497 (2015) N° двиг. НОМЕР_34 , № НОМЕР_35 . НОМЕР_2 , державний номерний знак НОМЕР_36 , автомобіль JAC J5 1499 (2014) № двиг. НОМЕР_6 N° куз. НОМЕР_7 НОМЕР_37 , вантажний автомобіль МАЗ 856100 ( 2007 ) №шасі НОМЕР_10 державний номерний знак НОМЕР_38 , вантажний автомобіль марки MAN TGA 18.430 (2006) № НОМЕР_12 . НОМЕР_13 , N° шас. НОМЕР_86 державний номерний знак НОМЕР_39 , автомобіль ВАЗ 211540 (2009) № НОМЕР_12 . НОМЕР_15 №куз. НОМЕР_16 , державний номерний знак НОМЕР_40 , вантажний автомобіль марки ЗИЛ- ММЗ 554М (1989) № дв . НОМЕР_89 в„–шас . НОМЕР_21 , державний номерний знак після перереєстрації НЕВІДОМО, вантажний автомобіль МАЗ 551605-271 (2008) №дв. НОМЕР_23 шас. НОМЕР_24 , державний номерний знак НОМЕР_42 , причіп ПП CARNEHL ( 1997 ) № шас . НОМЕР_27 , державний номерний знак НОМЕР_44 , ПР D55 (1984) №шас. НОМЕР_30 , державний номерний знак НОМЕР_45 .

2 ) Накласти арешт на трактор колісний ХТЗ-17221, 2004 року випуску, заводський номер НОМЕР_47 , № двигуна НОМЕР_48 , номерний знак НОМЕР_49 ; причіп 2ПТС-4, 2005 року випуску, заводський номер НОМЕР_50 , номерний знак НОМЕР_51 ; причіп 2ПТС-4, 2005 року випуску, заводський номер НОМЕР_52 , номерний знак НОМЕР_53 ; комбайн зернозбиральний JOHN DEERE 9660 I WTS, 2007 року випуску, заводський номер НОМЕР_54 , № двигуна НОМЕР_55 , номерний знак НОМЕР_56 ; трактор колісний БЕЛАРУС-1221.2, 2007 року випуску, заводський номер НОМЕР_57 , № двигуна НОМЕР_58 , номерний знак НОМЕР_59 ; причіп 2ПТС-4, 2005 року випуску, заводський номер НОМЕР_60 , номерний знак НОМЕР_61 ; причіп 2ПТС-4, 2005 року випуску, заводський номер НОМЕР_62 , номерний знак НОМЕР_63 ; причіп ПСЕ-12,5, 1986 року випуску, заводський номер НОМЕР_64 , номерний знак НОМЕР_65 ; трактор колісний МТЗ-80.1.26, 2005 року випуску, заводський номер НОМЕР_66 , № двигуна НОМЕР_67 , номерний знак НОМЕР_68 ; трактор колісний МТЗ-82.1, 2004 року випуску, заводський номер НОМЕР_69 , N° двигуна НОМЕР_70 , номерний знак НОМЕР_71 ; комбайн зернозбиральний JOHN DEERE 9660 WTS, 2002 року випуску, заводський номер НОМЕР_72 , N° двигуна НОМЕР_73 , номерний знак НОМЕР_74 ; трактор колісний БЕЛАРУС-82.1, 2005 року випуску, заводський номер 80806404, №двигуна НОМЕР_75 , номерний знак НОМЕР_76 ; трактор колісний DEUTZ-FAHR AGROTRON Х720, 2011 року випуску, заводський номер НОМЕР_90, № двигуна НОМЕР_78 , номерний знак НОМЕР_91 трактор колісний БЕЛАРУС-'\22'\ .2, 2015 року випуску, заводський номер НОМЕР_80 , Ьіедвигуна НОМЕР_81 , номерний знак НОМЕР_82 , які належали ПП Агрофірма Славутич (код ЄДРПОУ 25163269, 39024, Полтавська обл., Глобинський район, село Горби)на праві власності до набрання чинності рішенням у даній справі. Номерні знаки перерахованої вище сільськогосподарської техніки після зняття з обліку заявниці невідомі.

3) Накласти арешт на всі грошові кошти належні ПРИВАТНОМУ ПІДПРИЄМСТВУ АГРОФІРМА "СЛАВУТИЧ" (код ЄДРПОУ 2516326939024, Полтавська обл., Глобинський район, село Горби), які знаходяться у Філії ПОЛТАВСЬКЕ ОБЛАСНЕ УПРАВЛІННЯ ПАТ ((ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ (Філія-Полтавське обласне управління AT Ощадбанк ) (МФО 331467), що знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Соборності, 63а на розрахункових рахунках за № НОМЕР_83 , № НОМЕР_84 валюта рахунку: 980-українська гривня та грошові кошти належні ПРИВАТНОМУ ПІДПРИЄМСТВУ АГРОФІРМА "СЛАВУТИЧ" (код ЄДРПОУ 25163269), які знаходяться в AT Райффайзен банк Аваль , що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Лескова, буд. 9, код банку МФО 380805 рахунок № НОМЕР_85 , за виключенням грошових коштів для сплати обов`язкових платежів до бюджету та виплат заробітної плати працівникам до набрання чинності рішенням у даній справі.

4) Заборонити внесення змін до статуту ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА АГРОФІРМА "СЛАВУТИЧ" (код ЄДРПОУ 25163269, 39024, Полтавська обл., Глобинський район, село Горби) в частині зміни розміру статутного капіталу та розміру внеску учасників до статутного капіталу ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА АГРОФІРМА "СЛАВУТИЧ", зміни повноважень директора до набрання чинності рішенням у даній справі.

5) Заборонити проведення державної реєстрації змін до установчих документів ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА АГРОФІРМА "СЛАВУТИЧ" (код ЄДРПОУ 25163269, 39024, Полтавська обл., Глобинський район, село Горби) до набрання чинності рішенням у даній справі.

6) Накласти арешт на будівлі, нежитлові будівлі, складські приміщення належні ПРИВАТНОМУ ПІДПРИЄМСТВУ АГРОФІРМА СЛАВУТИЧ (код ЄДРПОУ 25163269), що розташовані за адресою Полтавська область , Глобинський район , село Горби, вулиця Глібова, 12 та Полтавська область, Глобинський район, село Горби, вулиця Овсієнка, будинок 2-А до набрання чинності рішенням у даній справі.

7) Заборонити ПРИВАТНОМУ ПІДПРИЄМСТВУ АГРОФІРМА СЛАВУТИЧ (код ЄДРПОУ 25163269, 39024, Полтавська обл., Глобинський район, село Горби) отримувати грошові кошти у вигляді кредиту, позики та на підставі інших правочинів, які впливають на кредиторську заборгованість підприємства до набрання чинності рішенням у даній справі.

(нумерація пунктів прохальних частин заяв приведена судом та буде використовуватися для зручності у мотивувальній частині ухвали).

У обґрунтування обраних та заявлених способів забезпечення позивач-1 посилається на те, що існують достатньо високі ризики відчуження майна з боку відповідача ОСОБА_4 та вчинення відносно майна інших незаконних дій; відповідачі 2 та 3 є фігурантами численних незаконних дій з майном підприємства, стосовно яких внесені відомості до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань та складено обвинувальні акти; наразі ОСОБА_4 здійснюються незаконні дії з майном підприємства, пов`язані з його відчуженням та доведенням підприємства до банкрутства, що підтверджується листом ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області та наявними копіями облікових карток транспортних засобів з Регіонального сервісного центру МВС України у Полтавській області; відчуження майна підприємства чи подальша зміна власників підприємства унеможливить ефективний захист прав позивача та відновлення її у статусі засновника підприємства.

Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Заходи до забезпечення позову можуть вживатися лише за умов, визначених статтею 136 Господарського процесуального кодексу , а саме:

- якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду;

- якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги,

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Частина 5 статті 137 Господарського процесуального кодексу України встановлює випадки, коли не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин.

Оскільки позивачі звернулися до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Розглянувши клопотання позивача-1, з урахуванням вищенаведених приписів суд дійшов наступних висновків:

Стосовно вимоги про накладення арешту на майно, яке належало відповідачу -1 (пункти 1,2 прохальної частини заяви), суд відмовляє у забезпеченні позову у цій частині, оскільки арешт як захід забезпечення позову може бути накладений на майно, яке пов`язане з предметом спору. Виходячи з предмету спору у даній справі, відсутній зв`язок між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог. Крім того, суд звертає увагу, що арешт може бути накладено на майно, що належить або підлягає передачі відповідачу та знаходиться у нього або інших осіб (п.1 ч.1 ст.137 ГПК України). Як вбачається з пояснень заявника, дане майно на час подання та розгляду заяви про забезпечення не належить відповідачу-1 (перелічене у п.1 заяви відчужене ТОВ Агроінжинірінг-К , у п.2 - знято з обліку, подальша доля заявниці невідома, згідно Довідки Держпродспоживслужби, наданої заявником, станом на 12.08.2019р. за відповідачем-1 техніки не зареєстровано). За встановлених обставин, накладення арешту на вказане рухоме майно призведе до порушення прав та інтересів інших осіб, що взагалі не є учасниками справи, що є недопустимим.

Стосовно вимог про накладення арешту на всі грошові кошти, належні відповідачу-1, що знаходяться у філії Полтавське обласне управління ПАТ Державний ощадний банк України та АТ Райффайзен банк Аваль (крім грошових коштів для сплати обов`язкових платежів до бюджету та виплат заробітної плати працівникам), накладення арешту на будівлі, нежитлові будівлі, складські приміщення відповідача-1 (пункти 3,6 прохальної частини заяви), суд відмовляє у вжитті заходів забезпечення, оскільки також відсутній зв`язок між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог. Позивачі не заявляють позовних вимог майнового характеру про стягнення грошових коштів, витребування нерухомого майна і т.д., при розгляді яких адекватними та співрозмірними були б перелічені заходи забезпечення.

Розглядаючи вимогу, викладену у п.7 прохальної частини заяви - заборонити відповідачу-1 отримувати грошові кошти у вигляді кредиту, позики та на підставі інших правочинів, які впливають на кредиторську заборгованість підприємства, суд приходить до висновку, що такий захід, по-перше, не перебуває у зв`язку з предметом позовів у даній справі; по-друге - неминуче призведе до втручання у господарську діяльність юридичної особи - відповідача-1. Згідно ст.137 ГПК України, заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших учасників товариства. Зокрема, крім випадків, передбачених ч.9 цієї статті, заборона вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов`язаних з предметом спору. Суд критично оцінює посилання заявника на те, що вжиття заходів забезпечення, про які він просить, не призведуть до завдання матеріальних збитків відповідачу-1.

Крім того, заявляючи вимоги про накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача-1, заборону отримувати кредити, позики та укладати інші правочини, які впливають на кредиторську заборгованість підприємства, позивач не подає жодних доказів, що невжиття таких заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачів, за захистом яких вони звернулися до суду.

Розглядаючи та вирішуючи вимоги, викладені у п.п.4 та 5 прохальної частини заяви про забезпечення позову, суд дійшов до висновку про необхідність та доцільність їх часткового задоволення з наступних мотивів:

Позивачі просять суд:

П.4) Заборонити внесення змін до статуту Приватного підприємства Агрофірма Славутич в частині зміни розміру статутного капіталу та розміру внеску учасників до статутного капіталу ПП Агрофірма Славутич , зміни повноважень директора до набрання чинності рішенням у даній справі;

П.5) Заборонити проведення державної реєстрації змін до установчих документів ПП Агрофірма Славутич до набрання чинності рішенням у даній справі.

Згідно ч.9 ст.137 ГПК України, суд, який вирішує спір про право власності на акції (частки, паї) товариства, права акціонера (учасника), реалізація яких залежить від відносної вартості акцій (розміру частки) в статутному капіталі товариства, може постановити ухвалу про забезпечення позову шляхом встановлення заборони на внесення змін до статуту цього товариства щодо розміру статутного капіталу. Законодавець даною нормою встановив додатковий дозвіл суду, який розглядає спір про право власності на частки товариства чи права учасника, реалізація яких залежить від відносного розміру частки, вживати такий захід забезпечення позову, як встановлення заборони на внесення змін до статуту цього товариства щодо розміру статутного капіталу. Крім цього, такий захід допускається обирати і при розгляді спорів, які за предметом прямо пов`язані з внесенням змін до статуту з приводу збільшення статутного капіталу (такий висновок дозволяє зробити аналіз постанови ВС у складі колегії КГС від 22.02.2018р. у справі №910/15811/17). Дана справа за предметом та підставами позову не відноситься до жодної з вищезазначених категорій, тож підстави для застосування такого заходу забезпечення як заборона внесення змін до статуту в частині зміни розміру статутного капіталу відсутні.

Стосовно заборони внесення змін до статуту в частині зміни повноважень директора, суд відмовляє у задоволенні заяви, оскільки визначення повноважень директора відноситься до компетенції загальних зборів учасників товариства; суд не вправі втручатися у діяльність товариства та вправі заборонити загальним зборам приймати тільки рішення, які прямо пов`язані з предметом спору. У даному випадку спір за предметом не пов`язаний з повноваженнями директора, позивачами жодним чином не обгрунтовано необхідність та доцільність вжиття такого заходу забезпечення позову з огляду на предмет позовних вимог.

Позивачі в заяві не конкретизують, кому слід заборонити вчинення таких дій, як Заборонити проведення державної реєстрації змін до установчих документів (п.5 прохальної частини заяв), однак з приписів Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" вбачається, що державну реєстрацію змін до установчих документів проводять суб`єкти державної реєстрації - державні реєстратори та нотаріуси (ст.6 Закону).

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема забороною відповідачу вчиняти певні дії та забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.

Як уже зазначалося вище, позивачі звернулися до суду з позовними вимогами немайнового характеру, і судове рішення у разі задоволення вимог не вимагатиме примусового виконання, тож у даному випадку застосовується та досліджується така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачів, за захистом яких вони звернулися до суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.

Позивачі просять визнати недійсними:

- рішення загальних зборів ПП Агрофірма Славутич від 02.01.2018р., яким, зокрема, їм як спадкоємцям померлого учасника підприємства було відмовлено у вступі до підприємства та перерозподілено частки у статутному капіталі наступним чином: частка у розмірі 100% перейшла до учасника ОСОБА_3 ;

- рішення загальних зборів ПП Агрофірма Славутич від 19.05.2018р. №3, яким, зокрема, змінено склад учасників підприємства, передано частку у розмірі 100% статутного капіталу новому учаснику - гр. ОСОБА_4

- редакції Статуту ПП Агрофірма Славутич , затверджені вказаними рішеннями загальних зборів учасників;

- договір від 10.04.2018р., укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 купівлі-продажу частки у статутному капіталі ПП Агрофірми Славутич у розмірі 100%.

Позовні вимоги обгрунтовані порушенням корпоративних прав позивачів, яким протиправно відмовлено у вступі у товариство, чим позбавлено права на частки у статутному капіталі підприємства, права на участь у ньому та управлінні ним, а в подальшому за нікчемним в силу закону правочином частка у статутному капіталі підприємства (100%) була відчужена від колишнього учасника до теперішнього. Судом встановлено, що на час подання та розгляду заяв про забезпечення у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців містяться відомості про єдиного учасника (засновника) підприємства - ОСОБА_4 з часткою у статутному капіталі 100%.

З огляду на це та на предмет позовних вимог, суд вважає, що заборона суб`єктам реєстрації проведення державної реєстрації змін до установчих документів ПП Агрофірма Славутич , так само як і заборона підприємству вносити зміни до статуту Приватного підприємства Агрофірма Славутич в частині розміру внеску учасників до статутного капіталу ПП Агрофірма Славутич (така вимога міститься у п.4 прохальної частини заяв), забезпечить неможливість внесення змін до реєстру щодо юридичної особи до того часу, поки у судовому порядку буде перевірено факт порушення корпоративних прав позивачів. Такі заходи допоможуть зберегти у незмінному стані, серед іншого, частку у статутному капіталі товариства та її розмір, і допоможуть забезпечити фактичну реалізацію судового рішення - у разі задоволення позовних вимог. У випадку невжиття таких заходів може скластися ситуація, за якої позивачі не зможуть захистити чи поновити свої права в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду, що суперечить меті звернення за судовим захистом.

При цьому, забороняючи вчиняти реєстраційні дії по внесенню змін до установчих документів, суд також задовольняє заяву і в частині заборони підприємству вносити зміни до статуту Приватного підприємства Агрофірма Славутич в частині розміру внеску учасників до статутного капіталу, оскільки відомості, внесені до статуту юридичної особи, хоч і не зареєстровані у встановленому порядку, можуть за певних умов мати правове значення. Це випливає як з положень ч.3 ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", так і з ст.89 ЦК України, згідно якої зміни до установчих документів юридичної особи, які стосуються відомостей, включених до єдиного державного реєстру, набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації; юридичні особи та їх учасники не мають права посилатися на відсутність державної реєстрації таких змін у відносинах із третіми особами, які діяли з урахуванням цих змін.

Судом враховано, що вжиття заходів забезпечення позову у цій частині жодним чином не обмежить права та законні інтереси приватного підприємства Агрофірми "Славутич", зазначені заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер та не позбавляють товариства, його учасників, конституційних прав на підприємницьку діяльність, отримання доходів, а також не перешкоджають займатись господарською діяльністю як такою взагалі. Вищенаведене забезпечує збереження балансу інтересів сторін, а вжиття заходів забезпечення позову узгоджується із критеріями розумності, обґрунтованості та адекватності. Застосування заходів забезпечення позову в цій частині є тимчасовим заходом та не призведе до втручання у звичайну діяльність товариства, а лише створить передумови для запобігання можливим перешкодам у поновленні прав позивачів у разі задоволення позовних вимог. При цьому, вживаючи заходів забезпечення позову, суд не вирішує справу по суті.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд також враховує положення міжнародного договору, а саме статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , що передбачає право на справедливий суд. Під терміном "справедливий судовий розгляд" розуміється у тому числі забезпечення реального виконання рішення, на що Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу держав - членів Ради Європи. Обов`язок забезпечення механізмів реалізації права на справедливий суд покладено на держави-учасниці Конвенції. Одним з механізмів забезпечення реального виконання можливого рішення суду є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Також, відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Право на ефективний засіб юридичного захисту : кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Тому вжиття обраних судом заходів до забезпечення позову відповідає вимогам статей 6 та 13 Конвенції та зобов`язанням, взятим на себе Україною щодо забезпечення права на справедливе судочинство та виконання судових рішень.

Відповідно до частини 10 статті 13 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державна судова адміністрація України забезпечує передачу до Єдиного державного реєстру примірника судового рішення, яке тягне за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, судового рішення про арешт корпоративних прав та про заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій - у день набрання рішенням суду законної сили.

Відповідно до частини 5 статті 14 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" направлення судових рішень, які тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, та про заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій здійснюється у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та Єдиним державним реєстром судових рішень.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі або заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій, а також надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" .

Пунктом 2 частини 1 статті 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" передбачена така підстава для відмови у державній реєстрації, як "у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії".

Отже, заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений зокрема Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

Частиною 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. ч. 5, 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Статтею 144 Господарського процесуального кодексу України визначено, що ухвала господарського суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Стосовно строку дії заходів забезпечення: Частинами 7-10 ст. 145 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження - вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. В такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Таким чином, заяви б/н від 27.09.2019р. року позивача-1 про забезпечення позову підлягають частковому задоволенню в частині (1) заборони підприємству вносити зміни до статуту Приватного підприємства Агрофірма Славутич в частині розміру внеску учасників до статутного капіталу та (2) заборони вчиняти реєстраційні дії по внесенню змін до установчих документів.

В іншій частині заява задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 136 , 137 , 140 , 144 , 234 Господарського процесуального кодексу України , суд

УХВАЛИВ:

1. Заяви позивача-1 від 27.09.2019р. (вх.№10724 від 04.10.2019р. та №10723 від 04.10.2019р.) про забезпечення позову у справі задовольнити частково.

2. Вжити заходи забезпечення позову, а саме:

2.1. Заборонити внесення змін до статуту ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА АГРОФІРМА "СЛАВУТИЧ" (код ЄДРПОУ 25163269, 39024, Полтавська обл., Глобинський район, село Горби) в частині зміни розміру внеску учасників до статутного капіталу ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА АГРОФІРМА "СЛАВУТИЧ";

2.2. Заборонити проведення державної реєстрації змін до установчих документів ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА АГРОФІРМА "СЛАВУТИЧ" (код ЄДРПОУ 25163269, 39024, Полтавська обл., Глобинський район, село Горби)

3. В іншій частині в задоволенні заяви - відмовити.

Реквізити стягувача : ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_92,АДРЕСА_12

Реквізити боржника: Приватне підприємство Агрофірма "Славутич", код 25163269, 39024, Полтавська область, Глобинський район, с.Горби

4. Згідно ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (07.10.2019р.).

Ухвала є виконавчим документом в розумінні Закону України Про виконавче провадження зі строком пред`явлення до виконання до 08.10.2022 року і підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня її підписання (07.10.2019р.). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Згідно п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційнї системи, апеляційні та касаційні скарги подаються до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя О.С.Мацко