Постанова

від 03.10.2019 по справі 913/183/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2019 р. Справа № 913/183/19

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І. , суддя Слободін М.М.

при секретарі Пархоменко О.В.

за участю представників сторін:

позивача -адвокат Гронь М.М., свідоцтво №1168 від 08.02.2012 року, довіреність №2 від 03.01.2019 року;

відповідача - не з`явився;

1-ї третьої особи- не з`явився;

2-ї третьої особи- не з`явився;

3-ї третьої особи-адвокат Іващенко Д.А., свідоцтво КВ №000491 від 18.03.2019 року, ордер АА №1000016 від 16.04.2019 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Каховка Пром-Агро» , м.Київ (вх. № 1998 Л/1-18)

на рішення господарського суду Луганської області від 30.05.2019 року у справі №913/183/19 ухвалене в приміщенні господарського суду Луганської області (суддя Вінніков С.В.) повний текст якого складено 31.05.2019 року

за позовом Публічного акціонерного товариства «Місто Банк» , м.Одеса,

до Державного реєстратора Комунального підприємства «Центр реєстрації» Містківської сільської ради Сватівського району Луганської області Марініча Євгена Володимировича, с. Містки, Сватівського району Луганської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Каховка Протеін Агро» , м.Київ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Компанія Ретт Інтер Ес.Ей. (Rett Inter S.A., Британські Віргінські Острови, VG1110, о.Тортола, м.Род-таун, вул.Мейн, 147, 3А Літл Денмарк Комплекс)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Каховка Пром-Агро» , м.Київ,

про визнання незаконними та скасування рішень

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Луганської області від 30.05.2019 року у справі №913/183/19 позов Публічного акціонерного товариства «Місто Банк» до Державного реєстратора Комунального підприємства «Центр реєстрації» Містківської сільської ради Сватівського району Луганської області Марініча Євгена Володимировича про визнання незаконними (недійсними) та скасування рішень державного реєстратора задоволено повністю; скасовано рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Центр реєстрації» Містківської сільської ради Сватівського району Луганської області Марініча Євгена Володимировича індексний номер 41169241 від 18.05.2018 14:49:00 щодо припинення іпотеки нерухомого майна - цілісного майнового комплексу виробництва по переробці сої, розташованого в Херсонській області, м. Нова Каховка, вул АДРЕСА_1 Індустріальна АДРЕСА_2 (номер запису про іпотеку: 10221379).; скасовано рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Центр реєстрації» Містківської сільської ради Сватівського району Луганської області Марініча Євгена Володимировича індексний номер 41169464 від 18.05.2018 14:53:08 щодо припинення обтяження нерухомого майна - цілісного майнового комплексу виробництва по переробці сої, розташованого в Херсонській області, м.Нова Каховка, вул АДРЕСА_1 Індустріальна АДРЕСА_2 (номер запису про обтяження: 10220514).

Стягнуто з Комунального підприємства «Центр реєстрації» Містківської сільської ради Сватівського району Луганської області, вул.Миру, б.14, с.Містки Сватівського району Луганської області, ідентифікаційний код 41892134, на користь Публічного акціонерного товариства «Місто Банк» , вул.Фонтанська дорога, б.11, м.Одеса, ідентифікаційний код 20966466, судовий збір у сумі 3842,00 коп.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Каховка Пром-Агро» з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 30.05.2019 року у справі №913/183/19; ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Місто Банк» у справі 913/183/19 до Державного реєстратора Комунального підприємства «Центр реєстрації» Містківської сільської ради Сватівського району Луганської області Марініча Євгена Володимировича про визнання незаконними та скасування рішень державного реєстратора індексний номер 41169241 від 18.05.2018 року щодо припинення іпотеки нерухомого майна (номер запису про іпотеку: 10221379) та індексний номер 41169464 від 18.05.2018 року щодо припинення обтяження нерухомого майна (номер запису про обтяження:10220514).

Апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує на те, що відсутні підстави для захисту прав та інтересів ПАТ Місто Банк як іпотекодавця та зазначає про наступне.

Рішенням господарського суду м. Києва у справі №910/16594/15 від 25.02.2016 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.04.2018 року та постановою Верховного Суду від 05.07.2018 року визнано право власності за ТОВ Каховка Пром-Агро на нерухоме майно -92/100 частини цілісного майнового комплексу виробництва по переробці сої та витребувано дане нерухоме майно у Компанції Ретт Інтер Ес.Ей; судами у цій справі встановлено, що ТОВ Каховка Пром-Агро ще у 2009 році набуло право власності на зазначене нерухоме майно, яке у 2013 році вибуло з його володіння поза волею власника, після чого неодноразово переходило у володіння третіх осіб за цивільно-правовими договорами, які не створюють правових наслідків, оскільки права володіння, користування та розпорядження цим майном з 2009 року належали ТОВ Каховка Пром-Агро , як власнику, на законних підставах.

За наслідками розгляду справи №910/15767/15 визнано недійсними прилюдні торги, оформлені протоколом від 28.09.2011 року №1-048/11 щодо продажу нерухомого майна, яке наразі становить 8/100 частини цілісного майнового комплексу виробництва по переробці сої; ухвалою Верховного Суду від 23.02.2018 року у цій справі відмовлено ТОВ Компанія з управління активами Промислові інвестиції у допуску до перегляду Верховним Судом постанови Вищого господарського суду України від 06.12.2017 року; саме за наслідками проведення вказаних торгів, які були визнані недійсними у цій справі, нерухоме майно (8/100 частини цілісного майнового комплексу) незаконно вибуло з володіння ТОВ Каховка Пром-Агро поза його волею.

За результатами розгляду справи №923/1020/13 рішенням господарського суду Херсонської області було визнано право власності за ПАТ КБ Надра на 92/100 частини цілісного майнового комплексу та на 8/100 частини цілісного майнового комплексу - за ТОВ Компанія з управління активами Промислові інвестиції ; постановою Верховного Суду України від 10.02.2016 року у цій справі вказане рішення було скасовано як незаконне; ТОВ Каховка Пром-Агро з 2009 року було та є законним власником 8/100 частин цілісного майнового комплексу виробництва по переробці сої; судами право власності Каховка Пром-Агро на нерухоме майно цілісного майнового комплексу захищено як таке, що виникло ще у 2009 року, було належним чином зареєстровано та існує і по даний час.

Позивачем обґрунтовано право на подання позову наявністю іпотечного договору від 30.06.2015 року, предметом якого є зазначений цілісний майновий комплекс виробництва по переробці сої, який укладено в порушення вимог законодавства, а саме: ст.ст. 3,6 Закону України Про іпотеку та ст.ст. 316-319 ЦК України між ПАТ Місто Банк та Компанією Ретт Інтер Ес.Ей., яка не є його власником, не має майнових прав та не є особою уповноваженою на вчинення такого правочину, незаконно розпорядилась майном, яке їй не належить, та є нікчемним в силу ч.2 ст.228 ЦК України.

Посилається на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 09.10.2018 року у справі №922/2621/17, від 31.05 . 2018 року у справі №911/639/17, пункт 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року N 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними та практику Європейського суду з прав людини .

Господарський суд першої інстанції проаналізував лише інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та виходячи з того, що договір не визнано недійсним, дійшов висновку, що державний реєстратор Комунального підприємства Центр реєстрації Містківської сільської ради Сватівського району Луганської області Марініч Є.В. прийняв рішення про припинення іпотеки та обтяження за відсутності будь-яких підстав та застосував ч.3 ст.10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та обтяжень , яка не підлягала застосуванню.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.2019 року, суддею - доповідачем у даній справі визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І., суддя Склярук О.І.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.07.2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Каховка Пром-Агро» на рішення господарського суду Луганської області від 30.05.2019 року у справі; учасникам справи встановлено строк до 29.07.2019 року на протязі якого вони мають право подати відзив на апеляційну скаргу; призначено справу до розгляду на 05.08.2019 року о 09:30 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, зал судового засідання №115.

25.07.2019 року на адресу суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№6988), в якому останній просить в задоволенні апеляційної скарги ТОВ Каховка Пром-Агро на рішення господарського суду Луганської області від 30.05.2019 року у справі відмовити; рішення господарського суду Луганської області від 30.05.2019 року у справі залишити без змін, який долучено до матеріалів справи.

В обгрунтування відзиву позивач зазначає, що договір іпотеки був належним чином зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та не визнавався недійсним у судовому порядку, а тому будь-які твердження ТОВ Каховка Пром-Агро про відсутність порушеного права ПАТ Місто Банк у зв`язку з нікчемністю договору є необгрунтованими та такими, що не відповідають нормам чинного законодавства. Державним реєстратором вчинено реєстраційні дії за відсутності правових підстав на їх вчинення.

В судове засідання 05.08.2019 року представник відповідача не з`явився; на підтвердження направлення копії ухвали суду від 04.07.2019 року відповідачу у справі додано фіскальний чек УДППЗ "Укрпошта" від 08.07.2019 року: №6102228925410, з якого вбачається, що від відповідача повідомлення повернулось з відміткою про те, що адресат не існує (а.с.48, том 3).

У судове засідання 05.08.2019 року представники 1-ї та 2-ї третьої особи не з`явилися; на підтвердження направлення копії ухвали суду від 04.07.2019 року 1-й третій особі у справі додано фіскальний чек УДППЗ "Укрпошта" від 08.07.2019 року: №6102228925402, з якого вбачається, що відповідно до витягу з сайту "Укрпошта" вказане відправлення для 1-ї третьої особи знаходиться у точці видачі (а.с.70, том 3); на підтвердження направлення ухвали суду від 04.07.2019 року 2-й третій особі у справі додано витяг з сайту "Укрпошта" та список згрупованих відправлень від 08.07.2019 року, з яких вбачається, що відправлення за номером №RI610231699UA відправлене 13.07.2019 року з місця міжнародного поштового обміну України (а.с.71-72, том 3).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.08.2019 року відкладено розгляд апеляційної скарги на 29.08.2019 року о 09:30 год., у зв`язку з неявкою в судове засідання представників 1-ї та 2-ї третьої особи.

В судове засідання 29.08.2019 року представники відповідача, 1-ї та 2-ї третьої особи не з`явилися, хоча належним чином повідомлялись про дату, час та місце його проведення.

На підтвердження направлення копії ухвали суду від 05.08.2019 року відповідачу у справі додано фіскальний чек УДППЗ "Укрпошта" від 09.07.2019 року: №6102229230416, з якого вбачається, що від відповідача повідомлення повернулось з відміткою про те, що адресат не існує (а.с.91, том 3); 1-й третій особі у справі -додано витяг з сайту УДППЗ "Укрпошта" №6102229230394, з якого вбачається, що вказане відправлення для 1-ї третьої особи знаходиться у точці видачі (а.с.94, том 3); 2-й третій особі у справі - додано витяг з сайту "Укрпошта", з якого вбачається, що відправлення за номером №RI610231699UA станом на 23.08.2019 року затримується, одержувач оповіщений (а.с.97, том 3).

Крім того, вказані ухвали суду від від 04.07.2019 року та 05.08.2019 року було у встановленому порядку внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень та інформація у справі, що розглядається була розміщена за веб-адресою https://court.gov.ua/fair/ та https://eag.court.gov.ua/sud4875/

29.08.2019 року на електронну адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Каховка Протеін Агро» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату (вх.№8132), яке долучено до матеріалів справи.

29.08.2019 року на адресу суду від представника Публічного акціонерного товариства «Місто Банк» , адвоката Гронь М.А., (вх.№8133) надійшла заява про відвід, в якій останній просить відвести колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І., суддя Склярук О.І. від розгляду справи, яку долучено до матеріалів справи.

В обгрунтування заяви про відвід представник позивача посилався на те, що при проведенні автоматизованого розподілу було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, що згідно із п.4 ч.1 ст.35 ГПК України є підставою для відводу.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.08.2019 року визнано необґрунтованою заяву представника Публічного акціонерного товариства «Місто Банк» адвоката Гронь М.А. (вх.№8133) про відвід колегії суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І., суддя Склярук О.І. від розгляду справи №913/183/19; зупинено провадження у справі для вирішення питання про відвід колегії суддів у порядку, визначеному ст.39 ГПК України.

Відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями, здійсненому 02.09.2019 року на підставі ст. 39 ГПК України, суддею - доповідачем визначено суддю Плахова О.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.09.2019 року відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Місто Банк» (вх.№8133 від 29.08.2019р.) про відвід колегії суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І., суддя Склярук О.І. від розгляду справи №913/183/19.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.09.2019 року поновлено провадження по розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Каховка Пром-Агро» на рішення господарського суду Луганської області від 30.05.2019 року у справі; розгляд скарги призначено на 13.09.2019 року о 10:00 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх., зал судового засідання № 115; викликано у судове засідання представників учасників справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.09.2019 року, у зв`язку з відпусткою судді Склярук О.І., суддею - доповідачем у даній справі визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І., суддя Слободін М.М.

У судове засідання 13.09.2019 року представники відповідача, 1-ї та 2-ї третьої особи не з`явилися; на підтвердження направлення копії ухвали суду від 09.09.2019 року відповідачу, 1-й та 2-й третій особі у справі додано витяги з сайту УДППЗ "Укрпошта": №6102229522824, №6102229522816, №RI610226892UA, з яких[ вбачається, що відправлення для відповідача та 1-ї третьої особи надійшло на сортувальний центр (а.с.155-156,том 3); відправлення для 2-ї третьої особи передано на митний контроль (а.с.157, том 3).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.09.2019 року оголошено перерву у розгляді справи до 03.10.2019 року, у зв`язку зі зміною складу колегії суддів та неявкою в судове засідання представників відповідача, 1-ї та 2-ї третьої особи.

В судовому засіданні 03.10.2019 року, розпочато розгляд апеляційної скарги, та після доповіді судді-доповідача та надання пояснень представником особи, яка подала апеляційну скаргу, представником позивача, Публічного акціонерного товариства «Місто Банк» , адвокатом Гронь М.А., заявлено відвід судді Слободіну М.М., який входить до складу колегії з розгляду даної справи, про що після перерви в судовому засіданні, 03.10.2019 року, на адресу суду надійшла заява про відвід (вх.№9444), в якій останній просить відвести суддю Слободіна М.М. від участі у розгляді справи, яку долучено до матеріалів справи.

В обгрунтування заяви про відвід заявник зазначає, що у позивача виникли сумніви в об`єктивності та неупередженості суддів, у зв`язку з незрозумілою процедурою автоматизованого розподілу, відповідно до якого до складу колегії суддів з розгляду даної справи було призначено суддю Слободіна М.М.

Розглянувши заяву про відвід, колегія суддів зазначає наступне.

Так, склад колегії суддів був змінений відповідно до повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, що відбувся 13.09.2019 року, у зв`язку з відпусткою судді Склярук О.І., яким було визначено суддею - доповідачем у даній справі суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І., суддя Слободін М.М.

У судовому засіданні 13.09.2019 року, за присутності представника позивача, Публічного акціонерного товариства «Місто Банк» , адвоката Гронь М.А., у зв`язку зі зміною складу колегії суддів та неявкою в судове засідання представників відповідача, 1-ї та 2-ї третьої особи, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.09.2019 року оголошувалась перерва у розгляді справи до 03.10.2019 року.

Однак, заявник подав заяву після спливу строку, встановленого ч. 3 ст. 38 ГПК України для заявлення відводу (самовідводу), відповідно до якої відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження та не зазначив при цьому винятковості випадку подання ним заяви після спливу такого строку, що не відповідає вимогам ч. 3 ст. 38 ГПК України, згідно якої після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Разом з тим, заявник повторно подав заяву про відвід, яку знову обгрунтував порушенням порядку визначення судді, що на думку заявника мали місце при проведенні автоматизованого розподілу, тобто, з підстав, розглянутих судом раніше, а саме: ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.09.2019 року, якою відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Місто Банк» від 29.08.2019 року про відвід колегії суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І., суддя Склярук О.І. від розгляду справи №913/183/19, що свідчить про те, що заявлений відвід є завідомо безпідставним.

Частиною першою статті 43 ГПК України встановлено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

За приписами пункту 1 частини другої статті 43 ГПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

А тому, дії позивача щодо заявлення завідомо безпідставного відводу спрямовані на затягування та перешкоджання розгляду справи та суперечать завданню господарського судочинства.

Крім того, Пленум Вищого господарського суду України в пункті 1.2.5 Постанови №18 від 26.12.2011 року розцінює, як зловживання учасником судового процесу своїми процесуальними правами, зокрема, подання ним другої і наступних заяв про відвід судді (суддів) господарських судів з одних і тих самих підстав (у тому числі з викладенням відповідної заяви в іншій стилістичній формі), або, хоча й з інших підстав, ніж у первісній заяві, але з таких, що з урахуванням обставин справи були або мали бути відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, і, отже, повинні були зазначатися саме в ній.

Частиною 5 статті 38 ГПК України встановлено, якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.

Отже, дії позивача щодо заявлення безпідставних відводів слід визнати зловживанням процесуальними правами на підставі п.1 ч.2 ст. 43 ГПК України, а тому, заява про відвід судді Слободіну М.М., який входить до складу колегії суддів у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І., суддя Слободін М.М. (вх.№9444 від 03.10.2019 року), підлягає залишенню без розгляду на підставі ч.5 ст. 38 ГПК України.

В судовому засіданні 03.10.2019 року представник позивача просив в задоволенні апеляційної скарги ТОВ Каховка Пром-Агро на рішення господарського суду Луганської області від 30.05.2019 року у справі №913/183/19 відмовити, рішення господарського суду Луганської області від 30.05.2019 року у справі №913/183/19 залишити без змін, представник 3-ї третьої особи просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Місто Банк» до Державного реєстратора Комунального підприємства «Центр реєстрації» Містківської сільської ради Сватівського району Луганської області Марініча Євгена Володимировича про визнання незаконними та скасування рішень державного реєстратора індексний номер 41169241 від 18.05.2018 року щодо припинення іпотеки нерухомого майна.

У судове засідання 03.10.2019 року представники відповідача, 1-ї та 2-ї третьої особи не з`явилися; на підтвердження направлення копії ухвали суду від 13.09.2019 року відповідачу, 1-й та 2-й третій особі у справі додано витяги з сайту УДППЗ "Укрпошта": №6102229677798, №6102229677771, №RI610226773UA, з яких вбачається, що відправлення для відповідача повернуто за зворотною адресою інші причини (а.с.195, том 3); відправлення для 1-ї третьої особи вручене за довіреністю 20.09.2019 року (а.с.194,том 3); відправлення для 2-ї третьої особи відправлено із транзитної установи обміну Японії (а.с.196, том 3).

Крім того, вказану ухвалу суду від 19.09.2019 року було у встановленому порядку внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень та інформація у справі, що розглядається була розміщена за веб-адресою https://court.gov.ua/fair/ та www.hra.arbitr.gov.ua/sud5039.

Згідно з ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Колегією суддів враховано правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, зокрема, було надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених статтею 42 Господарського процесуального кодексу України , колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції неоспорених обставин справи, колегія суддів встановила наступне.

30.06.2015 року між Публічним акціонерним товариством «Місто Банк» (іпотекодержатель) та Компанією Ретт Інтер Ес.Ей. (Rett Inter S.A.) (іпотекодавець), що виступає майновим поручителем Товариства з обмеженою відповідальністю «Каховка Протеїн Агро» (позичальник) укладений іпотечний договір, за умовами пункту 1.1 якого іпотекодавець з метою забезпечення належного виконання зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю «Каховка Протеїн Агро» як позичальника, що випливають з кредитних договорів, передає, а іпотекодержатель приймає в іпотеку в порядку і на умовах, визначених договором, нерухоме майно, зазначене у п.1.3 договору.

Іпотекою за договором забезпечується виконання усіх грошових зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю «Каховка Протеїн Агро» як позичальника перед іпотекодержателем за договором №22/Ю-15 про надання кредиту на умовах кредитної лінії від 09.06.2015 року та кредитним договором №02/0-20/04/Ю від 05.05.2015 року, а також усіма наявними та можливими додатковими угодами до них, які можуть бути укладені до закінчення строку їх дії, але не обмежуючись зобов`язаннями (п.1.2 договору): по погашенню заборгованості за кредитною лінією з лімітом фінансування в розмірі 50 000 000 грн. 00 коп. згідно графіка, встановленого кредитним договором 1, чи в іншій сумі та строки, визначені кредитним договором 1, у тому числі у випадках дострокового погашення (стягнення) кредиту, з кінцевим терміном повернення - 10.08.2015 року, та сплачувати нараховані проценти за кредитом в розмірі 34% річних, неустойки та збитки у разі їх виникнення (пп.1.2.1 п.1.2 договору); по погашенню заборгованості за кредитом у сумі 34 900 000 грн. 00 коп. згідно графіка, встановленого кредитним договором 2, чи в іншій сумі та строки, визначені кредитним договором 2, в тому числі у випадках дострокового погашення (стягнення) кредиту, з кінцевим терміном повернення - 16.02.2016 року та сплачувати нараховані проценти за кредитом в розмірі 21%, неустойки та збитки у разі їх виникнення (пп.1.2.2 п.1.2 договору).

Згідно п.1.2.4 договору іпотекою забезпечуються також у повному обсязі вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування: витрат, понесених іпотекодержателем у зв`язку з пред`явленням вимоги по зобов`язанням за кредитним договором і зверненням стягнення на предмет іпотеки; витрат на утримання та збереження предмета іпотеки у випадку, якщо утримання/охорона здійснюється за рахунок іпотекодержателя; збитків, завданих порушенням зобов`язань за кредитним договором та/або цим договором; штрафних санкцій та інших витрат, передбачених кредитним договором та/або цим договором.

Відповідно до п.1.3 договору предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме цілісний майновий комплекс виробництва по переробці сої загальною площею 10355,9 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_2 ., що входить до складу предмета іпотеки та належить іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу 92/100 частин цілісного майнового комплексу, посвідченого 25.06.2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сергеєвим О.О. та зареєстрованого в реєстрі за №1310, право власності на яке зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25.06.2015 року, номер запису про право власності: 10172633, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 257102365107; договору купівлі-продажу 8/100 частин цілісного майнового комплексу, посвідченого 25.06.2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сергеєвим О.О. та зареєстрованого в реєстрі за №1311, право власності на яке зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25.06.2015 року, номер запису про право власності: 10176339, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 257102365107.

Згідно пункту 1.4. договору загальна заставна вартість предмета іпотеки складає: 164 583 333 грн 33 коп. та може в подальшому переглядатись за згодою сторін.

Договір набуває чинності з моменту підписання обома сторонами за умови його нотаріального посвідчення і діє до виконання зобов`язань, забезпечених іпотекою, належним чином і в повному обсязі; у разі продовження строку дії кредитного договору, строк дії іпотечного договору автоматично продовжується на той же строк (п. 7.1. договору).

Відповідно до п.7.4 договору іпотека припиняється у випадку: набуття іпотекодержателем на підставах, передбачених чинним законодавством України та договором, права власності на предмет іпотеки; виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором, а також додатковими угодами до нього, належним чином та в повному обсязі; розірвання договору за угодою сторін, яка посвідчується нотаріально; в інших випадках, передбачених законодавством України.

З посвідченням іпотечного договору, відомості про обтяження нерухомого майна іпотекою приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Савченко С.В. були внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно: номер запису 10221379 від 30.06.2015 року (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 22466314 від 30.06.2015 року), також до реєстру було внесено обтяження (заборона на нерухоме майно): номер запису 10220514 від 30.06.2015 року (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 22464793 від 30.06.2015 року).

18.05.2018 року рішеннями державного реєстратора Комунального підприємства «Центр реєстрації» Містківської сільської ради Сватівського району Луганської області Марініча Євгена Володимировича припинено іпотеку нерухомого майна (індексний номер рішення: 41169241 від 18.05.2018 року 14:49:00) та припинено обтяження нерухомого майна (індексний номер рішення: 41169464 від 18.05.2018 року 14:53:08).

Позивач посилається на те, що вказані рішення державного реєстратора незаконні та просить їх скасувати.

Вказане вище й стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом до господарського суду Луганської області.

30.05.2019 року господарським судом Луганської області прийнято оскаржуване рішення, з підстав викладених вище.

Переглянувши справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.

З прийняттям у 2006 році Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод справи про цивільні права та обов`язки осіб, а також справи про кримінальне обвинувачення мають бути розглянуті у суді впродовж розумного строку. Ця вимога спрямована на швидкий захист судом порушених прав особи, оскільки будь-яке зволікання може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту. А відсутність своєчасного судового захисту може призводити до ситуацій, коли наступні дії суду вже не матимуть значення для особи та її прав.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах Ryabykh v.Russia від 24.07.2003 року, Svitlana Naumenko v. Ukraine від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Відповідно до ст. 13 Конституції України та ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист усіх суб`єктів права власності.

Так, предметом позову у даній справі є вимога позивача про визнання незаконним (недійсним) та скасування рішень державного реєстратора Комунального підприємства «Центр реєстрації» Містківської сільської ради Сватівського району Луганської області Марініча Євгена Володимировича індексний номер 41169241 від 18.05.2018 року 14:49:00 щодо припинення іпотеки нерухомого майна (номер запису про іпотеку: 10221379) та індексний номер 41169464 від 18.05.2018 року 14:53:08 щодо припинення обтяження нерухомого майна (номер запису про обтяження: 10220514).

Згідно пункту 1 частини 1 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини 1 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» , загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема, гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом.

За частиною 1 ст.5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» , у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди (їх окремі частини), квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Згідно з пунктами 6,7 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015 року, державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком.

У частині 3 ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначений перелік повноважень, які повинен здійснювати державний реєстратор, передбачені цим Законом.

Відповідно до пункту 40 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та цим Порядком.

Місцевий господарський суд задовольняючи позов, виходив, зокрема з того, що на момент вчинення оскаржуваних реєстраційних дій іпотека за іпотечним договором від 30.06.2015 року, зареєстрованим в реєстрі за №1137, не припинена, іпотечний договір у встановленому законом порядку недійсним не визнаний, з огляду на що державним реєстратором Комунального підприємства «Центр реєстрації» Містківської сільської ради Сватівського району Луганської області Марінічем Євгеном Володимировичем вчинено реєстраційні дії щодо припинення іпотеки нерухомого майна та припинення обтяження нерухомого майна за відсутності правових підстав; при вчиненні оскаржуваних реєстраційних дій взагалі не зазначено правових підстав прийняття рішень, чим порушено приписи ч.3 ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» .

Колегія суддів з такими висновками місцевого господарського суду не погоджується та зазначає наступне.

Так, рішенням господарського суду міста Києва від 25.02.2016 року у справі №910/16594/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Каховка Пром-Агро» до Міністерства юстиції України, Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Промислові інвестиції» , Компанії Ретт Інтер Ес.Ей, Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Публічного акціонерного товариства «Місто Банк» про визнання недійсними торгів проведених 20.03.2013 року, які оформлені протоколом від 20.03.2013 року про проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна та затверджені актом від 29.03.2013 року №339/12 про реалізацію майна; про визнання недійсним договору від 19.06.2015 року (серія та номер №1270) купівлі-продажу нерухомого майна - 92/100 частини цілісного майнового комплексу виробництва по переробці сої, розташованого в Херсонській області, м.Нова Каховка, вул АДРЕСА_1 Індустріальна АДРЕСА_2 , оформленого у вигляді пропозиції від 03.02.2015 року ПАТ «Комерційний банк «Надра» про укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна та акцепту від 04.02.2015 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Промислові інвестиції» про прийняття пропозиції про укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна; визнання недійсним договору від 25.06.2015 року (серія та номер №1310) купівлі-продажу нерухомого майна - 92/100 частини цілісного майнового комплексу виробництва по переробці сої, розташованого в Херсонській області, м.Нова Каховка, вул АДРЕСА_1 Індустріальна АДРЕСА_2 , покупцем за яким є Компанія Ретт Інтер Ес.Ей.; визнання права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Каховка Пром-Агро» на нерухоме майно - 92/100 частини цілісного комплексу виробництва по переробці сої, розташоване в Херсонській області, м.Нова Каховка, вул.Індустріальна, 19; витребування у Компанії Ретт Інтер Ес.Ей. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Каховка Про-Арго» нерухомого майна - 92/100 частини цілісного майнового комплексу виробництва по переробці сої, розташованого в Херсонській області, м.Нова Каховка, вул.Індустріальна, 19; зобов`язання Міністерства юстиції України скасувати рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - 92/100 частини цілісного майнового комплексу виробництва по переробці сої, розташованого в Херсонській області, м.Нова Каховка, вул.Індустріальна, 19 (індексний номер 22241394 від 19.06.2015 19:32:02) та запис про право власності №10115069; зобов`язання Міністерства юстиції України скасувати рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - 92/100 частини цілісного майнового комплексу виробництва по переробці сої, розташованого в Херсонській області, м.Нова Каховка, вул.Індустріальна, 19 (індексний номер 22365384 від 25.06.2015 10:25:50), та запис про право власності №10172633, позовні вимоги задоволено частково: визнано недійсними торги проведені 20.03.2013, які оформлені протоколом від 20.03.2013 про проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна та затверджені актом від 29.03.2013 №339/12 про реалізацію майна; визнано право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Каховка Пром-Агро» на нерухоме майно - 92/100 частини цілісного комплексу виробництва по переробці сої, розташоване в Херсонській області, м.Нова Каховка, вул.Індустріальна, 19; витребувано у Компанії Ретт Інтер Ес.Ей. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Каховка Про-Арго» нерухомого майна - 92/100 частини цілісного майнового комплексу виробництва по переробці сої, розташованого в Херсонській області, м.Нова Каховка, вул.Індустріальна, 19; в частині зобов`язання Міністерства юстиції України скасувати рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно та записи про право власності провадження у справі припинено; в іншій частині в позові відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.04.2018 року у справі №910/16594/15 та постановою Верховного Суду від 05.07.2018 року рішення господарського суду міста Києва від 25.02.2016 року залишено без змін.

Частиною 2 ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі: 1) рішення суду щодо обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили; 2) рішення державного виконавця, приватного виконавця щодо обтяження речових прав на нерухоме майно; 3) визначеного законодавством документа, на якому нотаріусом вчинено напис про накладення заборони щодо відчуження нерухомого майна; 4) рішення органу місцевого самоврядування про віднесення об`єктів нерухомого майна до застарілого житлового фонду; 5) договору, укладеного в порядку, визначеному законом, яким встановлюється обтяження речових прав на нерухоме майно, чи його дубліката; 6) закону, яким встановлено заборону користування та/або розпорядження нерухомим майном; 7) інших актів органів державної влади та посадових осіб згідно із законом.

Згідно пункту 60 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень для державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, яке перебуває в іпотеці або податковій заставі, також подається документ, що підтверджує наявність факту згоди іпотекодержателя або контролюючого органу на відчуження або передачу на іншому речовому праві такого майна. Дія цього пункту не поширюється на випадки: державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, реєстрація яких проведена до 1 січня 2013 р. відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; державної реєстрації права власності на нерухоме майно на підставі свідоцтва про право на спадщину; державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно на підставі рішення суду; державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що набувається в результаті його примусової реалізації відповідно до закону.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до рішення господарського суду міста Києва від 25.02.2016 року у справі №910/16594/15, яке набрало законної сили 16.04.2018 року, за Товариством з обмеженою відповідальністю «Каховка Пром-Арго» було зареєстровано право власності на 92/100 частини цілісного комплексу виробництва по переробці сої, розташованого в Херсонській області, м.Нова Каховка, вул.Індустріальна, 19 (номер запису: 30768388 19.03.2019 року 18:17:52), що не суперечить вимогам пункту 60 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

А за таких обставин, згода іпотекодержателя - Публічного акціонерного товариства «Місто Банк» для реєстрації за Товариством з обмеженою відповідальністю «Каховка Пром-Арго» права власності на нерухоме майно - 92/100 частини цілісного комплексу виробництва по переробці сої, розташованого в Херсонській області, м.Нова Каховка, вул.Індустріальна, 19, не потрібна, оскільки така реєстрація проводиться на підставі рішення суду.

Також, згідно частини 2 ст.4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням, тобто позивач має довести наявність у нього законного права чи інтересу, за захистом якого він звернувся до суду.

Як зазначено вище, 30.06.2015 року між Публічним акціонерним товариством «Місто Банк» (іпотекодержатель) та Компанією Ретт Інтер Ес.Ей. (Rett Inter S.A.) (іпотекодавець) було укладено іпотечний договір, за умовами якого іпотекодержателю було передано цілісний майновий комплекс виробництва по переробці сої, загальною площею 10355,9 кв.м, розташований за адресою: вул.Індустріальна, б.19, м.Нова Каховка Херсонської області, до складу якого входять відповідні будівлі і споруди.

При цьому, було визначено, що власником вказаного цілісного майнового комплексу є Компанія Ретт Інтер Ес.Ей.

30.06.2015 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Савченко С.В. було внесено записи №10221379 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (відомості про обтяження нерухомого майна іпотекою за вказаним договором) та №10220514 про обтяження (заборона на нерухоме майно).

Втім, матеріалами справи підтверджено той факт, що власником цілісного майнового комплексу виробництва по переробці сої, що розташований за адресою: Херсонська область, м.Нова Каховка, вул.Індустріальна, 19, починаючи з 2009 року та станом на момент укладення іпотечного договору від 30.06.2015 року було та є на даний час Товариство з обмеженою відповідальністю «Каховка Пром-Агро» .

Так, відповідно до Актів державної приймальної комісії, затверджених рішеннями виконавчого комітету Новокаховської міської ради №251 від 22.07.2008 року та №463 від 23.12.2008 року, вказаний цілісний майновий комплекс по переробці сої був введений в експлуатацію та 26.01.2009 року ЗАТ Каховка Пром-Агро , теперішня назва якого - Товариство з обмеженою відповідальністю «Каховка Пром-Агро» , було видано свідоцтво про право власності на вказане майно.

Також, право власності на вказане майно було зареєстровано в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, про що свідчить витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно №21675716 від 26.01.2009 року.

Верховний Суд у постанові від 05.07.2018 року у справі №910/16594/15, між іншим, вказав на те, що судами попередніх інстанцій під час розгляду спору у справі №910/16594/15 вірно встановлено таке :

Товариством з обмеженою відповідальністю «Каховка Пром-Агро» у 2009 році набуто право власності на об`єкт нерухомості - цілісний майновий комплекс заводу по переробці сої, розташованого у Херсонській області, місто Нова Каховка, вул. Індустріальна, 19, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 26.01.2009 року.

На виконання рішення суду від 20.11.2012 року у господарській справі №5024/1463/2012 про звернення стягнення на предмет іпотеки, спірне нерухоме майно з прилюдних торгів 20.03.2013 року відчужено іпотекодержателю - ПАТ КБ "Надра" з видачею йому нотаріально посвідченого свідоцтва про право власності на об`єкт нерухомості 19.06.2013 року.

Право власності позивача на спірний об`єкт нерухомості підтверджується Актами державної приймальної комісії, затвердженими рішеннями виконавчого комітету Новокаховської міської ради №251 від 22.07.2008 року та №463 від 22.12.2008 року, свідоцтвом про право власності на майно від 26.01.2009 року, витягом з Реєстру прав власності на нерухоме майно №21675716 від 26.01.2009 року та Інформаційною довідкою з Реєстру прав власності на нерухоме майно №28814490.

Прилюдні торги 20.03.2013 року з продажу спірного нерухомого майна проведені безпідставно, майно вибуло з володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Каховка Пром-Агро» поза його волею, а вчиненні третіми особами щодо спірного майна правочини в період з 20.03.2013 року до моменту розгляду спору судами першої та апеляційної інстанцій не створюють правових наслідків, оскільки права володіння, користування та розпорядження спірним майном з 2009 року належали позивачу, як власнику, на законних підставах.

Визнання прилюдних торгів 20.03.2013 року недійсними, як самостійна позовна вимога, не матиме наслідком відновлення порушених прав позивача як власника спірного нерухомого майна, яке в період з 20.03.2013 року неодноразово переходило у володіння третіх осіб за цивільно-правовими договорами (купівлі-продажу, іпотеки, оренди), у зв`язку з чим Товариством з обмеженою відповідальністю «Каховка Пром-Агро» вірно обрано спосіб захисту свого порушеного права згідно статей 15, 16 ЦК України та пред`явлено віндикаційну вимогу про витребування спірного майна у відповідача-3, як його добросовісного набувача та фактичного володільця в порядку статті 388 ЦК України.

Підстави припинення права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Каховка Пром-Агро» визначені ст.346 ЦК України, по відношенню до спірного майна не виникали.

При цьому, вказана норма не передбачає і підстав припинення права власності у разі коли майно вибуло із володіння власника та в подальшому було відчужене за будь-якими правочинами, укладеними іншими особами без участі та згоди дійсного власника, а також зареєстроване за іншими особами без достатніх правових підстав. Укладання таких правочинів, а також подальша реєстрація права власності на майно не припиняє право власності дійсного власника, тому починаючи з 2009 року й до теперішнього часу саме Товариство з обмеженою відповідальністю «Каховка Пром-Агро» є власником цілісного майнового комплексу з переробки сої.

Колегія суддів зазначає, що ці обставини є преюдиціальними у відповідності до ст.75 ГПК України і не потребують повторного доказування при вирішенні даного спору.

Також, рішенням господарського суду м. Києва від 20.10.2016 року у справі №910/15767/15, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2017 року та постановою Вищого господарського суду України від 06.12.2017 року, зокрема, позов задоволено частково; визнано недійсними прилюдні торги, оформлені протоколом від 28.09.2011 № 1-048/11 проведення прилюдних торгів та актом державного виконавця від 04.10.2011 № 218/9 про реалізацію предмета іпотеки.

Отже, за наслідками розгляду справи №910/15767/15 було визнано недійсними прилюдні торги, оформлені протоколом від 28.09.2011 року №1-048/11 щодо продажу нерухомого майна, яке становить 8/100 частини цілісного майнового комплексу виробництва по переробці сої , що розташоване по вул. Індустріальній, 19, в м. Нова Каховка Херсонської області.

Ухвалою Верховного Суду від 23.02.2018 року у цій справі відмовлено ТОВ Компанія з управління активами Промислові інвестиції у допуску до перегляду Верховним Судом постанови Вищого господарського суду України від 06.12.2017 року; саме за наслідками проведення вказаних торгів, які були визнані недійсними у цій справі, нерухоме майно (8/100 частини цілісного майнового комплексу) незаконно вибуло з володіння ТОВ Каховка Пром-Агро поза його волею.

Крім того, за результатами розгляду справи №923/1020/13 рішенням господарського суду Херсонської області від 17.10.2013 року зокрема, визнавалось: за Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Надра" право власності на 92/100 частини цілісного майнового комплексу виробництва по переробці сої, що розташоване по вул. Індустріальній, 19, в м. Нова Каховка Херсонської області та за Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Промислові інвестиції" право власності на 8/100 частин вказаного цілісного майнового комплексу виробництва по переробці сої .

Втім, постановою Верховного Суду України від 10.02.2016 року у справі №923/1020/13 вказане рішення господарського суду Херсонської області від 17.10.2013 р. було скасовано, що стверджує той факт, що ТОВ Каховка Пром-Агро з 2009 року було та є законним власником 92/100 та 8/100 частин цілісного майнового комплексу виробництва по переробці сої та, що у судовому порядку право власності Каховка Пром-Агро на нерухоме майно цілісного майнового комплексу захищено як таке, що виникло ще у 2009 року, було належним чином зареєстровано та існує і по даний час.

Така правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду України, які викладені у постановах від 16.04.2014 у справі № 6-146цс13, від 10.06.2015 у справі № 6-449цс15, від 24.06.2015 у справі №907/544/14 та від 24.06.2015 у справі №6-251цс15.

Судовий акт (скасований) не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення та як і у спорах про витребування майна від добросовісного набувача у разі якшо майно вибуло, з володіння власника, не з його волі, не вимагається визнання недійсним всіх правочинів, за якими майно вибуло від законного власника (лише першого) правочинів, на підставі яких таке майно було передано у користування іншим особам.

А тому, всі дії та правочини з передачі спірного нерухомого майна, що укладені за результатами прийняття скасованого рішення, наслідком чого було вибуття з володіння власника поза його волею такого нерухомого майна, мали бути розглянуті на предмет нікчемності.

Колегія суддів враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 09.10.2018 року у справі №922/2621/17.

Окрім того, на підтвердження права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Каховка Пром-Агро» на цілісний майновий комплекс, що розташований за адресою: вул.Індустріальна, б.19, м.Нова Каховка Херсонської області, в матеріалах справи міститься інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 13.05.2019 року.

Також, за змістом ст.1 Закону України Про іпотеку , іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно частини 1 ст.5 Закону України Про іпотеку , предметом іпотеки можуть бути один або декілька об`єктів нерухомого майна за таких умов, зокрема, нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення.

Відповідно до частини 1 ст.6 Закону України Про іпотеку , у разі обмеження правомочності розпорядження нерухомим майном згодою його власника або уповноваженого органу державної влади чи органу місцевого самоврядування така ж згода необхідна для передачі цього майна в іпотеку.

За частиною 1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтями 317-319 ЦК України унормовано, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

А отже, обов`язковою умовою для укладення договору іпотеки є знаходження майна у власності іпотекодавця або уповноваження особи шляхом надання згоди власником такого майна на укладення такого договору.

Втім, за умовами іпотечного договору від 30.06.2015 року, предметом якого є цілісний майновий комплекс, іпотекодавцем виступає не його законний власник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Каховка Пром-Агро» , яке є власником майна з 2009 року, на момент укладенння іпотечного договору та по даний час, а Компанія Ретт Інтер Ес. Ей.

Матеріали справи не містять доказів того, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Каховка Пром-Агро» надавалась згода на укладення іпотечного договору від 30.06.2015 року та що ним уповноважувалось Компанію Ретт Інтер Ес. Ей. на його укладення.

А тому, іпотечний договір від 30.06.2015 року є правочином, що мав місце після та за результатами вибуття в 2013 році спірного нерухомого майна з володіння власника- Товариства з обмеженою відповідальністю «Каховка Пром-Агро» поза його волею.

Вказані обставини стверджують той факт, що між Публічним акціонерним товариством «Місто Банк» та Компанією Ретт Інтер Ес. Ей. іпотечний договір від 30.06.2015 року був укладений з метою обтяження майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Каховка Пром-Агро» та унеможливлення реалізації ним права власності, а спірне нерухоме майно, яке вибуло з володіння власника на підставі рішення суду, ухваленого щодо цього майна, але в подальшому скасованого, слід вважати таким, що вибуло з володіння власника поза його волею.

Колегія суддів враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 09.10.2018 року у справі №922/2621/17.

Окрім того, згідно із ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За приписами ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою , п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно, до ч.1 ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Окрім того, у пункті 18 постанови пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , вказано на те, перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК ( 435-15 ): правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і

свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної РеспублікиКрим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об`єктами права власності українського народу - землею як основним національним

багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України ( 254к/96-ВР )); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об`єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об`єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Виділяючи правочин, що порушує публічний порядок, як окремий вид нікчемних правочинів, Цивільний кодекс України виходить зі змісту самої протиправної дії та небезпеки її для інтересів держави і суспільства загалом, а також значимості порушених інтересів внаслідок вчинення такого правочину.

Таким чином, публічний порядок - це публічно-правові відносини, які мають імперативний характер і визначають основи суспільного ладу держави.

При кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається у намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін.

Отже, під час вирішення такого спору судам, зокрема, необхідно встановлювати такі обставини:наявність або відсутність підстав для визнання недійсною спірної угоди, передбачених нормами, на які посилається позивач, мотивуючи позовні вимоги;правові норми, які підлягають застосуванню до цих спірних правовідносин;відповідність або невідповідність змісту цієї угоди ЦК України та ГК України, іншим актам законодавства, інтересам суспільства, його моральним засадам.

Стаття 228 ЦК України, так само як і стаття 207 ГК України, не містять припису щодо обов`язкового встановлення умислу (наміру) сторін (сторони) правочину (господарського договору) "на незаконний результат" виключно під час досудового провадження справи і розгляду її в суді або у момент винесення постанови про адміністративне правопорушення, так само як не містять і положення про те, що доказом вини обов`язково має бути вирок суду у кримінальній справі, і що в іншій спосіб та іншими доказами наявність такого умислу (вини у формі умислу) чи наміру судом встановлюватися не може, у тому числі в розгляді господарської справи.

Питання, чи мало місце протиправне діяння та чи вчинене воно відповідною особою, як і спрямованість умислу особи, може також доводитися іншими наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності з урахуванням вимог, визначених процесуальним законом.

Колегія суддів враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 31.05.2018 року у справі №911/639/17.

Між тим, згідно ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У рішенні від 07.07.2011 року у справі Сєрков проти України (заява №39766/05), яке набуло статусу остаточного 07.10.2011 року, ЄСПЛ зазначив, що п.2 ст.1 Першого протоколу до Конвенції визнає, що держави мають право здійснювати контроль за використанням майна шляхом уведення в дію Законів .

Статтею 41 Конституції України регламентовано, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Відповідно до положень ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Частиною 1 ст.319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Право приватної власності фізичної та юридичної особи є безумовним конституційним правом людини і громадянина, непорушність якого гарантується ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Конституцією України та законами України.

А отже, виходячи із встановлених Верховним Судом у постанові від 05.07.2018 року у справі №910/16594/15 обставин, які не потребують доказуванню, про те, що вчиненні третіми особами щодо спірного майна правочини в період з 20.03.2013 року до моменту розгляду спору судами першої та апеляційної інстанцій не створюють правових наслідків, оскільки права володіння, користування та розпорядження спірним майном з 2009 року належали позивачу, як власнику, на законних підставах, тобто є нікчемними, іпотечний договір від 30.06.2015 року суперечить вимогам ст.5,6 Закону України Про іпотеку , ст. ст.316-319 ЦК України та порушує публічний порядок, так як спрямований на обтяження всупереч закону приватної власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Каховка Пром-Агро» , оскільки укладений сторонами з метою незаконного заволодіння майном Товариства з обмеженою відповідальністю «Каховка Пром-Агро» та унеможливлення реалізації ним права власності та не може створювати ніяких правових наслідків.

Колегія суддів також враховує правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у справа № 916/3156/17, де вказано на те, що визнання нікчемного правочину недійсним за вимогою його сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону;за наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та в мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.

Наявність зазначених обставин, а саме те, що прилюдні торги 20.03.2013 року з продажу спірного нерухомого майна були проведені безпідставно, майно вибуло з володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Каховка Пром-Агро» поза його волею, а вчинені третіми особами щодо спірного майна правочини в період з 20.03.2013 року до моменту розгляду спору судами першої та апеляційної інстанцій не створюють правових наслідків, оскільки права володіння, користування та розпорядження спірним майном з 2009 року належали Товариству з обмеженою відповідальністю «Каховка Пром-Агро» як власнику, на законних підставах, встановлено Верховним Судом у постанові від 05.07.2018 року у справі №910/16594/15 та свідчить про нікчемність іпотечного договору від 30.06.2015 року в силу ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України, як такого, що порушує публічний порядок.

Також, за матеріалами справи, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Савченко С.В. внесено записи №10221379 від 30.06.2015 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та №10220514 від 30.06.2015 року про обтяження .

Разом з тим, як зазначено вище, рішенням господарського суду міста Києва від 25.02.2016 року у справі №910/16594/15, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.04.2018 року та постановою Верховного Суду від 05.07.2018 року визнано право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Каховка Пром-Агро» на нерухоме майно - 92/100 частини цілісного комплексу виробництва по переробці сої, розташоване в Херсонській області, м.Нова Каховка, АДРЕСА_2 та витребувано це майно у Компанії Ретт Інтер Ес.Ей. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Каховка Про-Арго» .

А отже, на час прийняття оскаржуваних рішень державним реєстратором Комунального підприємства Центр реєстрації Містківської сільської ради Сватівського району Луганської області №41169241 від 18.05.2018 року та №41169464 від 18.05.2018 року щодо припинення вказаних іпотеки та обтяжень, були наявні підстави для вчинення відповідних реєстраційних дій, а саме: рішення господарського суду міста Києва від 25.02.2016 року у справі №910/16594/15,яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.04.2018 року та постановою Верховного Суду від 05.07.2018 року, рішення господарського суду міста Києва від 20.10.2016 року у справі №910/15767/15 , яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2017 року та постановою Вищого господарського суду України від 06.12.2016 року та постанова Верховного Суду від 10.02.2016 року у справі №923/1020/13, які мають пріоритетне значення, в розумінні приписів ст. 129 1 Конституції України (судове рішення є обов`язковим до виконання).

Окрім того, за інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за станом на 13.05.2019 року, тобто на час розгляду даної справи господарським судом першої інстанції, а саме: відповідно до рішення господарського суду міста Києва від 25.02.2016 року у справі №910/16594/15, яке набрало законної сили 16.04.2018 року та постанови Верховного Суду від 05.07.2018 року, за Товариством з обмеженою відповідальністю «Каховка Пром-Арго» у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, зареєстровано право власності на 92/100 частини цілісного комплексу виробництва по переробці сої, розташованого в Херсонській області, м.Нова Каховка, вул.Індустріальна, 19 (номер запису: 30768388 19.03.2019 року 18:17:52); відповідно до рішення господарського суду міста Києва від 20.10.2016 року у справі №910/15767/15, постанови Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2017 року у справі №910/15767/15 та постанови Верховного Суду від 10.02.2016 року у справі №923/1020/13 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Каховка Пром-Арго» у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, зареєстровано право власності на 8/100 частини цілісного комплексу виробництва по переробці сої, розташованого в Херсонській області, м.Нова Каховка, вул.Індустріальна, (номер запису: 23135200 02.11.2017 року 08:02:16) ( а.с. 147-154 т.2).

А отже, враховуючи приписи ст. 17 Закону України "Про іпотеку" , іпотека спірного нерухомого майна, відомості про обтяження якого були внесені приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Савченко С.В. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно: номер запису 10221379 від 30.06.2015 року, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 22466314 від 30.06.2015 року та обтяження, заборона на нерухоме майно: номер запису 10220514 від 30.06.2015 року, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 22464793 від 30.06.2015 року, припинилася з моменту реєстрації у Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно, а саме : 19.03.2019 року (номер запису: 30768388 19.03.2019 року 18:17:52), та 02.11.2017 року (номер запису: 23135200 02.11.2017 року 08:02:16)- на підставі судових рішень.

У рішенні від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства", Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Щодо доводів позивача про порушення державним реєстратором при вчиненні оскаржуваних реєстраційних дій принципу територіальності слід зазначити, що у даній справі державним реєстратором Комунального підприємства «Центр реєстрації» Містківської сільської ради Сватівського району Луганської області Марінічем Євгеном Володимировичем вчинено реєстраційні дії щодо припинення іпотеки нерухомого майна та припинення обтяження нерухомого майна, які не суперечать положенням ч.5 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» , відповідно до якої державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться незалежно від місцезнаходження нерухомого майна в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя. На підставі рішення Міністерства юстиції України державна реєстрація права власності та інших речових прав може проводитися в межах декількох адміністративно-територіальних одиниць, визначених в абзаці першому цієї частини. Державна реєстрація обтяжень речових прав проводиться незалежно від місцезнаходження нерухомого майна. Державна реєстрація прав проводиться за заявами у сфері державної реєстрації прав будь-яким державним реєстратором з урахуванням вимог, встановлених абзацами першим - третім цієї частини, крім випадку, передбаченого абзацом п`ятим цієї частини.

Отже, висновок місцевого господарського суду про задоволення позову не відповідає принципам справедливого судового розгляду у контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 року).

Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року)

Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року)

Таким чином, доводи викладені в апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваного рішення, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід задовольнити.

Згідно із п. 2 ч.1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Отже, місцевий господарський суд неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи та за умов недоведеності обставин справи, що місцевий господарський суд визнав встановленими, а тому рішення господарського суду Луганської області від 30.05.2019 року у справі №913/183/19 слід скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові повністю, поклавши судовий збір відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України на позивача - Публічне акціонерне товариство «Місто Банк» .

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, п.2 ч.1 ст. 275, п.1,4 ч.1 ст.277, 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Каховка Пром-Агро» задовольнити.

Рішення господарського суду Луганської області від 30.05.2019 року у справі №913/183/19 скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Відмовити в позові повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Місто Банк» (65009, вул.Фонтанська дорога, б.11, м.Одеса, ідентифікаційний код 20966466) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Каховка Пром-Агро» (04053, вул.Січових Стрільців, б.21, офіс 501, м.Київ, ідентифікаційний код 33867229) 5763,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Луганської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у строк протягом двадцяти днів з дня її проголошення, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 08.10.2019 року.

Головуючий суддя О.І. Терещенко

Суддя В.І. Сіверін

Суддя М.М. Слободін