Ухвала

від 20.01.2020 по справі 913/183/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 січня 2020 року

м. Київ

Справа № 913/183/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Банаська О. О.

розглянув заяву Публічного акціонерного товариства "Місто Банк"

про відвід суддів Пількова К. М., Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я. від розгляду справи

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Місто Банк"

до Державного реєстратора Комунального підприємства "Центр реєстрації" Містківської сільської ради Сватівського району Луганської області Марініча Євгена Володимировича

за участю третіх осіб , які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Каховка Протеїн Агро" та Компанії Ретт Інтер Ес.Ей (Rett Inter S.A., Британські Віргінські Острови)

за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Каховка Пром Агро"

про визнання незаконними та скасування рішень

ВСТАНОВИВ:

27.10.2019 Публічне акціонерне товариство "Місто Банк" звернулося з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 913/183/19 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Місто Банк" у справі № 913/183/19 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Пількова К. М., суддів - Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 20.11.2019.

Ухвалою від 02.12.2019 відкрито касаційне провадження та призначено судове засідання для розгляду справи на 14.01.2020.

14.01.2020 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла заява Публічного акціонерного товариства "Місто Банк" про відвід суддів Пількова К. М., Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я. від розгляду справи № 913/183/19.

Заява мотивована сумнівами в безсторонності суду та перспективі винесення законного та обґрунтованого рішення по справі з огляду на отримання інформації від державних реєстраторів про результати розгляду касаційної скарги, а саме за твердженням заявника, про майбутню відмову в задоволенні касаційної скарги.

У якості нормативної підстави для відводу заявник визначив частину першу статті 35 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Верховного Суду від 14.01.2020 визнано заявлений Публічним акціонерним товариством "Місто Банк" відвід суддям Пількову К. М., Дроботовій Т. Б., Чумаку Ю. Я. у справі № 913/183/19 необґрунтованим, справу передано для вирішення питання про відвід в порядку частини третьої статті 39 Господарського процесуального кодексу України.

16.01.2020 автоматизованою системою документообігу суду для розгляду заяви про відвід визначено суддю Банаська О. О.

Розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "Місто Банк" про відвід суддів Пількова К. М., Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я. від розгляду справи № 913/183/19 суд дійшов таких висновків.

Статтями 38, 42 Господарського процесуального кодексу України закріплені права та обов`язки учасників справи, серед яких, право подавати заяви, зокрема і про відвід судді.

Статтею 35 Господарського процесуального кодексу України визначені підстави для відводу (самовідводу) судді. Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо, зокрема, є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Частиною четвертою статті 11 Господарського процесуального кодексу України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49 рішення у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).

Європейський суд з прав людини зазначив, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Булут проти Австрії" від 22.02.1996, у справі "Томан проти Швейцарії" від 10.06.1996). Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення.

При цьому, особиста безсторонність суду, як суб`єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).

У контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного . При оцінці об`єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункти 29, 31 рішення Європейського суду з прав людини "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.07.2010).

Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді .

Суд зазначає, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами , а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв`язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов`язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.

Таким чином, щодо суб`єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді . І тільки якщо з`являються об`єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

За результатами розгляду заяви Публічного акціонерного товариства "Місто Банк" про відвід суддів Пількова К. М., Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я. від розгляду справи № 913/183/19 суд дійшов висновку, що доводи заявника є такими, що не узгоджуються із наведеними вище нормами законодавства, не містять об`єктивно обґрунтованих посилань на дійсні обставини, які викликають сумнів у об`єктивності або неупередженості суддів та могли б бути підставою для відводу у розумінні статей 35, 36 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Місто Банк" про відвід суддів Пількова К. М., Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я. від розгляду справи № 913/183/19, слід відмовити.

Керуючись статтями 35, 39, 234, 235, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Місто Банк" б/н від 14.01.2020 про відвід суддів Пількова К. М., Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я. від розгляду справи № 913/183/19.

Ухвала набирає сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду О. О. Банасько