Постанова

від 07.10.2019 по справі 915/914/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2019 року

м. Київ

Справа № 915/914/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Селіваненка В.П.,

за участю секретаря судового засідання Чупрій А.П.,

представників учасників справи:

позивача - публічного акціонерного товариства "БГ Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду Гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "БГ Банк" І.В. Луньо (далі - ТОВ "БГ Банк", Позивач, скаржник) - не з`явились,

відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Марко Поло" (далі - ТОВ "ФК "Марко Поло", відповідач) - не з`явились,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ТОВ "БГ Банк"

на рішення господарського суду Миколаївської області від 13.11.2018 (головуючий - суддя Смородінова О.Г.) та

постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.05.2019 (головуючий - суддя Колоколов С.І., судді Разюк Г.П., Принцевська Н.М.),

зі справи № 915/914/17

за позовом ПАТ "БГ Банк"

до ТОВ "ФК "Марко Поло",

про стягнення 91 210,394 долара США.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У вересні 2017 року ПАТ "БГ Банк" звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до ТОВ "ФК "Марко Поло" про стягнення коштів у розмірі 91 210, 94 долара США.

1.2. Позовні вимоги з посиланням на приписи статей 216, 610, 1212, 1213 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) мотивовано тим, що відповідач зобов`язаний повернути позивачу отримані кошти від товариства з обмеженою відповідальністю "Юнілодес-Крим" у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 27.12.2010 № 30 (далі - Кредитний договір), який був укладений ПАТ "БГ Банк" та ТОВ "Юнілодес-Крим", у подальшому право вимоги за Кредитним договором було відступлено ПАТ "БГ Банк" на користь ТОВ "ФК "Марко Поло" на підставі договору відступлення права вимоги від 12.11.2014 (далі - Договір від 12.11.2014), який було визнано недійсним у судовому порядку. На дату передачі ТОВ "ФК "Марко Поло" права вимоги до ТОВ "Юнілодес-Крим" за Кредитним договором сума заборгованості складала 91 210,94 доларів США. У зв`язку з визнанням Договору від 12.11.2014 недійсним позивач вважає, що сума заборгованості ТОВ "Юнілодес-Крим" за Кредитним договором належить до стягнення з відповідача як майно, одержане останнім за недійсним правочином та збережене без достатньої правової підстави.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2.1. Справа розглядалася судами неодноразово.

2.2. Рішенням господарського суду Миколаївської області від 11.10.2017, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.12.2017, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 26.06.2018 рішення господарського суду Миколаївської області від 11.10.2017 та постанова Одеського апеляційного господарського суду від 27.12.2017 скасовані, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області.

2.3. За результатами нового судового розгляду справи № 915/914/17 рішенням господарського суду господарського суду Миколаївської області від 13.11.2018, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.05.2019, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. ПАТ "БГ Банк", посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить суд касаційної інстанції оскаржувані судові акти у справі скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу:

4.1. висновки місцевого та апеляційного господарських судів про необґрунтованість розрахунку заборгованості є передчасними, безпідставними та не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки всі наявні у справі докази підтверджують наявність заборгованості ТОВ "Юнілодес-Крим" за кредитом у сумі 90 000 доларів США та, як наслідок, обґрунтованість вимоги про стягнення суми безпідставно набутих коштів від ТОВ "ФК "Марко Поло";

4.2. не враховано, що листом ТОВ "Юнілодес-Крим" повідомило ПАТ "БГ Банк" про повне погашення заборгованості ТОВ "ФК "Марко Поло" як новому кредитору на його вимогу;

4.3. судами попередніх інстанцій не у повному обсязі досліджено обставини справи та порушено приписи статей 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України);

4.4. судом апеляційної інстанції порушено приписи статті 120 ГПК України щодо виклику учасників справи.

5. Позиція інших учасників справи

5.1. Відзиви на касаційну скаргу не надходили.

6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6.1. 27.12.2010 ВАТ "БГ Банк" (у подальшому перейменовано на ПАТ "БГ Банк") та ТОВ "Юнілодес-Крим" (позичальник) укладено Кредитний договір, за умовами якого (з урахуванням додатків та договорів №№ 1-3 про внесення змін та доповнень до кредитного договору) Банк зобов`язався відкрити позичальнику відновлювану відкличну кредитну лінію в іноземній валюті з загальним лімітом 380 000,00 доларів США, у межах якої за заявою позичальника, викладеною у формі додатку № 1 до договору, надати у користування грошові кошти для поповнення обігових коштів, а позичальник - належним чином виконувати свої обов`язки за договором, сплачувати Банку за користування кредитними коштами 13% відсотків річних та повернути кредит у строк до 26.12.2011 або строк, погоджений сторонами у графіку зниження ліміту кредитної лінії, який є додатком № 2 до договору.

6.2. Умови Кредитного договору неодноразово змінювалися сторонами, зокрема, договором від 31.10.2013 № 3 встановлено позичальнику кредитний ліміт у сумі 270 000,00 доларів США зі сплатою 12,5 % відсотків річних та строком повернення до 30.10.2014 згідно з графіком зниження ліміту кредитної лінії.

6.3. Із змісту позовної заяви та пояснень представника Банку судами встановлено, що Банком на виконання зобов`язань за кредитним договором надано ТОВ "Юнілодес-Крим" за заявкою останнього кредит у сумі 380 000,00 доларів США шляхом перерахування суми кредиту на рахунок позичальника, проте останнім неналежно виконувалися свої зобов`язання щодо своєчасного та у повному обсязі повернення кредитних коштів, внаслідок чого станом на 12.11.2014 утворилася заборгованість у розмірі 91 210,94 доларів США.

6.4. 12.11.2014 ПАТ "БГ Банк" (первісним кредитором) та ТОВ "ФК "Марко Поло" (новим кредитором) укладено Договір, згідно з умовами якого первісний кредитор за плату відступив новому кредитору права вимоги до боржників, що належать первісному кредитору на підставі кредитних договорів, перелік яких наведено у додатку № 1 до договору, а новий кредитор набув статусу кредитора за вищевказаними кредитними договорами та одержав право вимагати від боржників належного виконання за ними зобов`язань.

6.5. Відповідно до пункту 4.3 Договору право вимоги переходить до нового кредитора з моменту підписання акту приймання-передачі, який є додатком № 2 до Договору, після чого відповідач стає по відношенню до боржників новим кредитором стосовно заборгованості за кредитними договорами. Разом з правом вимоги новому кредитору переходять всі інші пов`язані з ними права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

6.6. Згідно з актом приймання-передачі права вимоги, який є додатком № 1 до Договору, ТОВ "ФК "Марко Поло" набуло, зокрема, право вимоги до ТОВ "Юнілодекс-Крим" за укладеним з ПАТ "БГ Банк" Кредитним договором у розмірі 1 438 520, 84 грн.

6.7. Судами встановлено, що у подальшому постановою Правління Національного банку України від 27.11.2014 № 745 "Про віднесення Банку до категорії неплатоспроможних" прийнято рішення віднести Банк до категорії неплатоспроможних і на підставі цієї постанови виконавчою дирекцією Фонду запроваджено з 28.11.2014 у ПАТ "БГ Банк" тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду.

6.8. Уповноваженою особою за наслідками проведеної 10.12.2014 комісією Фонду перевірки договорів ПАТ "БГ Банк" на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними, в силу положень частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", прийнято рішення про визнання нікчемним Договору, укладеного ПАТ "БГ Банк" та ТОВ "ФК "Марко Поло". Про викладені обставини ПАТ "БГ Банк" на адресу Товариства направлено відповідне повідомлення від 17.12.2014 № 15-3898.

6.9. За результатами оскарження Уповноваженою особою в судовому порядку дійсності укладеного ПАТ "БГ Банк" і ТОВ "ФК "Марко Поло" Договору від 12.11.2014 постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2015 у справі № 910/2924/15-г, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 16.03.2016, визнано Договір від 12.11.2014 недійсним та застосовано до нього наслідки недійсності правочину шляхом зобов`язання ТОВ "ФК "Марко Поло" повернути ПАТ "БГ Банк" оригінали всіх документів, зазначених в акті приймання-передачі документації, зокрема кредитної справи ТОВ "Юнілодес-Крим".

6.10. ПАТ "БГ Банк" направлено ТОВ "Юнілодес-Крим" вимогу від 10.02.2015 № 08-326 про погашення заборгованості за Кредитним договором. На цю вимогу ТОВ "Юнілодес-Крим" листом від 18.02.2015 № 18/02/15-1 повідомлено ПАТ "БГ Банк", що заборгованість за Кредитним договором у повному обсязі сплачена новому кредитору (ТОВ "ФК "Марко Поло"), у зв`язку з чим вважає свої зобов`язання за Кредитним договором виконаними.

7. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

7.1. ЦК України:

частина перша статті 15:

- кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання;

частина перша статті 16:

- кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу;

частина перша статті 216:

- недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування

частина перша статті 509:

- зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку;

частина перша статті 526:

- зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;

7.2. ГПК України:

частина перша статті 13:

- судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін;

частина перша статті 73:

- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи;

частина перша статті 74:

- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень;

частина перша статті 76:

- належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування;

стаття 86:

- суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів;

- жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності;

- суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

пункт 1 частини першої статті 308:

- суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;

частина перша статті 309:

- суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права;

8. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції

8.1. З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 ГПК України, не можуть бути взяті до уваги аргументи скаржника про необхідність встановлення обставин справи, про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

8.2. Згідно з компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

8.3. Імперативними приписами частини другої статті 300 ГПК України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Компетенція суду касаційної інстанції відповідно до частини першої вказаної статті полягає виключно в перевірці правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

9. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

9.1. Причиною виникнення спору в даній справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача коштів у розмірі 91 210, 94 доларів США безпідставно отриманих останнім від позичальника за кредитним договором.

9.2. Рішення судів попередніх інстанцій, якими відмовлено у задоволенні позовних вимог, мотивовано недоведеністю позивачем суми коштів, яка підлягає до стягнення. Однак, суди дійшли висновку, що у спірних відносинах дійсно наявні правові підстави для застосування статті 216 ЦК України при доведеності фактичних обставин, з якими закон пов`язує можливість застосування наслідків недійсності правочину у вигляді повернення одержаного стороною на виконання правочину, що визнаний недійсним.

9.3. Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

9.4. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю (абзац перший частини першої статті 216 ЦК України). У разі недійсності правочину суд застосовує реституцію: кожна зі сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (абзац другий частини першої статті 216 ЦК України).

Зобов`язання з реституції виникають внаслідок недійсності правочину (його нікчемності чи визнання судом недійсним). Реституція є заходом, спрямованим на приведення майнового стану сторін недійсного правочину до стану, який вони мали до вчинення такого правочину. Вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного, зокрема нікчемного, правочину, за правилами реституції може бути адресована тільки стороні цього правочину. Крім того, реституцію можна застосувати лише у випадку, коли предмет недійсного правочину станом на час вирішення відповідного питання перебуває в тієї сторони недійсного правочину, якій він був переданий.

9.5. Як встановлено судами попередніх інстанцій, згідно з умовами договору про відступлення права вимоги від 12.11.2014, укладеного ПАТ "БГ Банк" та ТОВ "ФК "Марко Поло", первісний кредитор за плату відступив новому кредитору права вимоги до боржників, що належать первісному кредитору на підставі кредитних договорів, перелік яких наведено у додатку № 1 до договору, а новий кредитор набув статусу кредитора за вищевказаними кредитними договорами та одержав право вимагати від боржників належного виконання за ними зобов`язань. Тобто саме за вказаним договором Відповідач отримав право вимоги за кредитним договором від 27.12.2010 № 30, на що ТОВ "Юнілодес-Крим" посилалось при сплаті ТОВ "ФК "Марко Поло" заборгованості. Однак рішенням Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2015, яке набрало законної сили, договір про відступлення права вимоги від 12.11.2014 визнано недійсним.

Таким чином, враховуючи встановлені судами обставини, викладені в розділі 6 цієї постанови, та проаналізувавши норми, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про застосування до спірних правовідносин положень статті 216 ЦК України у зв`язку із доведеністю позивачем фактичних обставин, з якими закон пов`язує можливість застосування наслідків недійсності правочину у вигляді повернення одержаного стороною на виконання правочину, що визнаний недійсним.

9.6. З приводу доводів скаржника про передчасність висновків судів щодо необґрунтованості розрахунку заборгованості Верховний Суд зазначає таке.

За результатами дослідження та оцінки доказів у даній справі, відповідно до приписів статті 86 ГПК України, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позивачем не доведено самого факту набуття (отримання) відповідачем заявленої до стягнення суми коштів, у зв`язку з чим не доведено підстав для стягнення такої суми з відповідача. Суди визнали надані позивачем докази необґрунтованими.

9.7. Верховний Суд відзначає, що аргументи касаційної скарги не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваних судових актів, оскільки такі аргументи зводяться до незгоди скаржника з висновками судів попередніх інстанцій стосовно встановлення ними обставин справи, містять посилання на обставини, що були предметом дослідження й оцінки судами, які їх обґрунтовано спростували.

9.8. Саме лише прагнення скаржника здійснити нову перевірку обставин справи та переоцінку доказів у ній не є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки згідно з імперативним приписом частини другої статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

9.9. Одним з доводів касаційної скарги є також твердження скаржника про те, що апеляційним господарським судом розглянуто справу за відсутності позивача, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання.

Касаційний господарський суд щодо даних доводів зазначає таке.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.03.2019 відкрито апеляційне провадження у справі №915/914/17.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.04.2019 справу №915/914/19 призначено до розгляду на 07.05.2019.

У зв`язку перебуванням судді Колоколова С.І. у відпустці судове засідання, призначене на 07.05.2019, не відбулося, і ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.05.2019 повідомлено сторін у справі, що розгляд апеляційної скарги ПАТ "БГ Банк" відбудеться 10.05.2019 о 14:00.

10.05.2019 у судовому засіданні Південно-західним апеляційним господарським судом здійснено розгляд апеляційної скарги без участі сторін у справі.

При винесенні постанови від 10.05.2019 у справі №915/914/17 апеляційний господарський суд зазначив, що про датуё час та місце проведення судового засідання сторони повідомлені належним чином, що підтверджується телефонограмою та актом Південно-західного апеляційного господарського суду.

Відповідно до частини третьої статті 270 ГПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Відповідно до частин другої, третьої статті 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Частиною четвертою статті 120 ГПК України встановлено, що ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

Згідно з приписами частини шостої статті 120 ГПК України суд викликає або повідомляє експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, - також учасників справи телефонограмою , телеграмою, засобами факсимільного зв`язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв`язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Частиною дванадцятою статті 270 ГПК України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до частини одинадцятої статті 270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Отже, з наведених норм вбачається, що належне повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду справи є обов`язком апеляційного суду.

При цьому розгляд справи судом апеляційної інстанції за відсутності сторони або інших учасників справи є можливим лише у разі наявності у суду відомостей щодо належного повідомлення сторони, учасника справи про дату, час та місце судового засідання.

У матеріалах справи наявна телефонограма, складена секретарем судового засідання Федорончук Д.О., зі змісту якої вбачається, що представника ПАТ "БГ Банк" Шалашову В.І. 03.05.2019 об 11:38 повідомлено про розгляд справи №915/914/17, який відбудеться 10.05.2019 о 14:00.

Касаційний суд відзначає, що матеріали справи №915/914/17 також містять заяву представника ПАТ "БГ Банк" Шалашової В.І., датовану 03.05.2019, про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У даній заяві представник №915/914/17, з-поміж іншого зазначив, що 03.05.2019 ПАТ "БГ Банк" стало відомо, що судове засідання призначено на 10.05.2019.

Таким чином, ПАТ "БГ Банк" було відомо про судове засідання, яке призначено на 10.05.2019.

За таких обставин не можна дійти висновку про те, що ПАТ "БГ Банк" не було належним чином повідомлено про дату та час апеляційного розгляду справи №915/914/17, а отже, твердження заявника в касаційній скарзі про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права в цій частині є необґрунтованими.

9.10. Верховний Суд у прийнятті даної постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано.

9.11. Разом з тим Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

9.12. У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

9.13. Колегія суддів касаційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують вказаного висновку.

10. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

10.1. Звертаючись з касаційною скаргою, Позивач не спростував наведених висновків попередніх судових інстанцій та не довів неправильного застосування ними норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень у справі.

10.2. За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу ПАТ "БГ Банк" залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення у справі - без змін як такі, що відповідають вимогам норм матеріального та процесуального права.

11. Судові витрати

11.1. Понесені Позивачем у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на Позивача, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 300, 308, 309, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Миколаївської області від 13.11.2018 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.05.2019 залишити без змін, а касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "БГ Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду Гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "БГ Банк" І.В. Луньо - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Селіваненко