Рішення

від 01.10.2019 по справі 201/7579/18

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/7579/18

2/0203/359/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2019 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Казака С.Ю.

при секретарі - Дикаленко А.В.

за участю представників позивача - Погрібної О.А.

представника відповідача - Галасун Г.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі цивільну справу за позовом Обслуговуючого кооперативу Мандриківська 127 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, інфляційних витрат та трьох відсотків річних, -

ВСТАНОВИВ:

До Кіровського районного суду м.Дніпропетровська надійшов вищезазначений позов, в обґрунтування якого позивачем зазначено, що Обслуговуючий кооператив Мандриківська 127 є юридичною особою, створеною власниками квартир з метою ефективного утримання та використання неподільного та загального майна житлового комплексу по АДРЕСА_1 у відповідності до Закону України Про кооперацію . Кооператив забезпечує утримання будинку та прибудинкової території, обслуговування ліфтів, вивезення твердих побутових відходів, освітлення місць загального користування, теплопостачання в жилі та допоміжні приміщення споживачів за допомогою дахової котельні та несе експлуатаційні витрати на вищезазначені цілі. Відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 . Останній свої обов`язки в повному обсязі не виконує, несвоєчасно та не в повному обсязі вносить плату за отримані житлово-комунальні послуги, внаслідок чого за період з серпня 2015 року по червень 2018 року має заборгованість в сумі 12016 грн. 76 коп. В зв`язку з цим, позивач просив стягнути з відповідача вказану заборгованість, а також інфляційні витрати в сумі 1284 грн. 14 коп., три відсотки річних в сумі 1082 грн. 50 коп. та пеню 3241 грн. 89 коп.

Під час розгляду справи позивачем було подано заяву про зміну предмету позову, згідно якої позивач остаточно просив стягнути з відповідача заборгованість за отримані житлово-комунальні послуги за період з лютого 2017 року по грудень 2018 року включно в сумі 16709 грн. 27 коп., інфляційні витрати в сумі 1115 грн. 39 коп., три відсотки річних в сумі 495 грн. 33 коп., а всього стягнути 18319 грн. 99 коп.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов та, посилаючись на викладені в ньому підстави, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у поданому письмовому відзиві та поясненнях під час розгляду справи проти позову заперечував, посилаючись на те, що позивачем подано копії письмових доказів, які не засвідчені належним чином, копії тексту договорів надані не в повному обсязі, а тому вказані докази не можуть прийматись до уваги. Також посилався на те, що стороною позивача не надано доказів уповноваження позивача на здійснення управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 , доказів того, що позивач є власником або балансоутримувачем будинку, а також доказів, що відповідач є споживачем комунальних послуг, які надаються позивачем. В той час, як відповідачем напряму укладені договори із постачальниками комунальних послуг, з якими проводяться розрахунки за їх надання. Безпідставним є включення до розрахунків вартості послуг двірника, оскільки у будинку не має прибудинкової території. Крім того, згідно статуту кооперативу у позивача відсутні повноваження щодо надання житлово-комунальних послуг не членам кооперативу без укладання окремого договору, а обов`язки щодо їх оплати встановлені лише для членів кооперативу. До позовної заяви надано розрахунки витрат на утримання будинку, з яких вбачається, що останні затверджено на зборах кооперативу. Проте, відповідних протоколів зборів не надано та не обґрунтовано чому вказані питання члени кооперативу вирішують без участі самих власників квартир, чим порушуються їх права.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи, наведені сторонами в заявах по суті справи та дослідивши матеріали останньої, суд приходить до наступного висновку.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України Про житлово-комунальні послуги .

Згідно термінів, наведених в ст.1 вказаного вище Закону (тут та далі в редакції на момент виникнення між сторонами спірних правовідносин), житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Власник приміщення, будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - власник) - фізична або юридична особа, якій належить право володіння, користування та розпоряджання приміщенням, будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, зареєстроване у встановленому законом порядку.

Комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газопостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Згідно ч.1 ст.13 Закону України Про житлово-комунальні послуги залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Відповідно до ст.20 цього Закону споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом, а у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню у встановлених законом чи договором розмірах.

Нормами ст.ст.525, 526 ЦК України зазначено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.32 Закону України Про житлово-комунальні послуги плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Щомісячна оплата житлово-комунальних послуг також передбачена Законом України Про теплопостачання , Законом України Про питну воду та питне водопостачання , Законом України Про ринок електричної енергії та діючим на час виникнення спірних правовідносин між сторонами Законом України Про електроенергетику .

Згідно ст.151 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.

У відповідності до ст.ст.319,322 ЦК України власність зобов`язує. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно термінів, наведених в ст.2 Закону України Про кооперацію :

-кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування;

-обслуговуючий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу;

-членський внесок - грошовий неповоротний внесок, який періодично сплачується членом кооперативного об`єднання для забезпечення поточної діяльності кооперативного об`єднання;

-цільовий внесок - грошовий чи інший майновий внесок члена кооперативу, що вноситься понад пай до спеціального фонду кооперативу для забезпечення виконання конкретних завдань кооперативу;

-резервний фонд - фонд, що формується за рахунок відрахувань від доходу кооперативу та інших не заборонених законодавством надходжень, використовується для покриття шкоди від надзвичайних ситуацій.

Згідно ст.3 Закону України Про кооперацію метою кооперації є задоволення економічних, соціальних та

інших потреб членів кооперативних організацій на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю.

Відповідно до ст.8 зазначеного вище Закону статут кооперативу є правовим документом, що регулює його

діяльність.

Статут кооперативу повинен містити такі відомості: найменування кооперативу, його тип та місцезнаходження; мета створення кооперативу і вичерпний перелік видів його діяльності; склад його засновників; умови і порядок вступу до кооперативу та виходу чи виключення з нього; права і обов`язки членів та асоційованих членів кооперативу; порядок внесення змін до статуту кооперативу; порядок встановлення розмірів і сплати внесків та паїв

членами кооперативу та відповідальність за порушення зобов`язань щодо їх сплати; форми участі членів кооперативу в його діяльності; порядок формування, склад і компетенція органів управління та органів контролю кооперативу, а також порядок прийняття ними рішень, у тому числі з питань, рішення з яких приймається одноголосно чи кваліфікованою більшістю голосів членів кооперативу, які беруть участь у загальних зборах; порядок формування, використання та розпорядження майном кооперативу; порядок розподілу його доходу та покриття збитків; порядок обліку і звітності у кооперативі; порядок реорганізації і ліквідації кооперативу та вирішення пов`язаних з цим майнових питань; порядок скликання загальних зборів; умови і порядок повернення паю.

Статут може містити інші пов`язані з особливостями діяльності кооперативу положення, що не суперечать законодавству.

Відповідно до ст.15 Закону України Про кооперацію вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу, до компетенції яких, окрім іншого, належить затвердження порядку розподілу доходу кооперативу; визначення розмірів вступного і членського внесків та паїв; визначення розмірів, порядку формування та використання фондів кооперативу; визначення розмірів оплати праці голови правління, голови ревізійної комісії (ревізора), а також кошторису на утримання апарату органів управління та органів контролю за діяльністю

кооперативу; затвердження річного звіту і балансу кооперативу; прийняття рішень щодо володіння, користування та розпорядження майном.

Статтею 20 Закону України Про кооперацію визначено, що для забезпечення статутної діяльності кооператив у порядку, передбаченому його статутом, формує пайовий, резервний, неподільний та спеціальний фонди.

Пайовий фонд - майно кооперативу, що формується за рахунок паїв (у тому числі додаткових) членів та асоційованих членів кооперативу.

Резервний фонд створюється за рахунок відрахувань від доходу кооперативу, перерозподілу неподільного фонду, пожертвувань, безповоротної фінансової допомоги та за рахунок інших не заборонених законом надходжень для покриття можливих втрат (збитків).

Спеціальний фонд створюється за рахунок цільових внесків членів кооперативу та інших передбачених законом надходжень для забезпечення його статутної діяльності і використовується за рішенням органів управління кооперативу.

Відповідно до ст.24 Закону України Про кооперацію кооперативи реалізують товари та надають послуги за цінами і тарифами, встановленими самостійно, а у випадках, передбачених законом, - за державними цінами і тарифами.

Кооперативи мають право реалізувати товари та надавати послуги за цінами і тарифами, що встановлюються на договірних засадах, окремо для членів кооперативу та інших осіб.

Згідно п.1.1 статуту Обслуговуючого кооперативу Мандриківська 127 вбачається, що останній створено громадянами України, мешканцями житлового будинку АДРЕСА_5 , постраждалих внаслідок вибуху природного газу.

Пунктом 1.3 статуту визначено, що кооператив є кооперативною організацією, створеною шляхом об`єднання фізичних осіб на добровільних засадах для надання послуг переважно членам (у тому числі асоційованим членам) кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності, задоволення їх соціальних, економічних потреб на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю.

Відповідно до п.1.4 статуту визначено, що кооператив створений та існує в організаційно-правовій формі обслуговуючий кооператив .

Місцезнаходженням кооперативу згідно п.1.6 статуту зазначено: м.Дніпропетровськ, вул.Мандриківська,90.

Пунктом 2.1 статуту передбачено, що кооператив створено внаслідок об`єднання фізичних осіб для спільної господарської діяльності з метою задоволення потреб громадян-членів кооперативу, що постраждалі в результаті техногенних катастроф та інших заінтересованих осіб в будівництві багатоквартирного будинку за рахунок їх власних грошових коштів для забезпечення житлом членів кооперативу, а також наступній експлуатації та управління цим будинком. Кооператив маж право надавати послуги іншим особам в обсягах встановлених законодавством.

Також п.2.2 статут визначено, що крім головної мети, визначеної в п.2.1 статут, метою кооперативу є створення належних умов проживання членів кооперативу у багатоквартирному будинку шляхом надання членам кооперативу та іншим особам житлово-комунальних послуг, зокрема: електропостачання, водопостачання та водовідведення, газопостачання, опалення квартир та приміщень загального користування, прибирання приміщень загального користування будинку кооперативу та прибудинкової території у визначених межах, здійснення благоустрію житлового будинку та прибудинкової території, вивозу сміття, виконання ремонту та інше.

В обґрунтування пред`явленого позову позивачем було зазначено, що Обслуговуючий кооператив Мандриківська 127 є юридичною особою, створеною власниками квартир з метою ефективного утримання та використання неподільного та загального майна житлового комплексу по АДРЕСА_1 у відповідності до Закону України Про кооперацію . Кооператив забезпечує утримання будинку та прибудинкової території, обслуговування ліфтів, вивезення твердих побутових відходів, освітлення місць загального користування, теплопостачання в жилі та допоміжні приміщення споживачів за допомогою дахової котельні та несе експлуатаційні витрати на вищезазначені цілі.

Посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , свої обов`язки в повному обсязі не виконує, несвоєчасно та не в повному обсязі вносить плату за отримані житлово-комунальні послуги, позивач просив стягнути з останнього заборгованість за отримані житлово-комунальні послуги за період з лютого 2017 року по грудень 2018 року включно в сумі 16709 грн. 27 коп., а також нараховані у відповідності до ч.2 ст.625 ЦК України інфляційні витрати в сумі 1115 грн. 39 коп., три відсотки річних в сумі 495 грн. 33 коп., а всього просив стягнути 18319 грн. 99 коп.

Поряд з цим, суд враховує, що з наданого статуту не вбачається, що Обслуговуючий кооператив Мандриківьска 127 створено саме для будівництва та подальшої експлуатації та управління будинком АДРЕСА_1 .

Відповідні зміни до установчих документів не вносились, доказів щодо будівництва будинку АДРЕСА_1 саме Обслуговуючим кооперативом Мандриківьска 127 , належності останньому цього будинку, прийняття на баланс, позивачем суду не представлено.

Крім того, заявляючи вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги за період з лютого 2017 року по грудень 2018 року в сумі 16709 грн. 27 коп., позивач згідно наданого до позову розрахунку заборгованості включив до вказаної суми заборгованість в розмірі 1198 грн. 22 коп., що виникла до лютого 2017 року, що виходить за межі періоду, за який заявлена до стягнення заборгованість.

Не зазначено позивачем за який саме період утворилась вказана заборгованість в сумі 1198 грн. 22 коп. та з чого складається.

Також суд враховує, що відповідно до наданих позивачем рахунків на оплату, що виставлялись відповідачу, до останніх позивачем включались витрати на утримання будинку та придомової території; вивіз сміття, утримання котельної; утримання ліфтів; технічне обслуговування насосів; за опалення та освітлення місць загального користування; а також внески до ремонтного фонду.

Поряд з цим, позивачем не конкретизовано з чого саме складається заявлена до стягнення заборгованість в сумі 16709 грн. 27 коп. (окремо по кожній послузі), в той час як згідно наданого розрахунку вбачається, що позивачем в лютому, березні, вересні та жовтні 2017 року частково оплачувались послуги. Однак, в рахунок яких послуг зараховувались вказані сплати, за якими послугами та в якому розмірі за кожною послугою залишається залишок заборгованості, з наданого позивачем розрахунку та інших матеріалів справи не вбачається.

З виставлених рахунків вбачається, що окрім іншого до сплати відповідачу щомісячно виставлялись внески у ремонтний фонд в сумі 50 грн.

Проте, згідно наданої до позову виписки з протоколу загальних зборів кооперативу №16 від 18.04.2015 року вбачається, що на вказаних зборах приймалось рішення про збирання щомісячно з кожної квартири по 50 грн. в додатковий фонд.

Також суд враховує, що збирання коштів у ремонтний або додатковий фонду не ґрунтується на положеннях ст.20 Закону України Про кооперацію та положеннях розділу 4 статуту кооперативу, якими визначено, що для забезпечення статутної діяльності кооператив у порядку, передбаченому його статутом, формує пайовий, резервний, неподільний та спеціальний фонди.

Крім цього, суд враховує, що відповідач не членом або асоційованим членом кооперативу, а тому стягнення з нього коштів у фонд кооперативу є безпідставним.

За вказаних обставин, суд враховує, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за житлово-комунальні послуги в сумі 16709 грн. 27 коп. є необґрунтованими, не конкретизованими, не підтверджені належними та допустимими доказами, а тому задоволенню не підлягають.

В зв`язку з цим, слід відмовити і в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача на підставі ч.2 ст.625 ЦК України інфляційних витрат та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості, правомірність та правильність нарахування якої позивачем не доведена.

Оскільки в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі, понесені позивачем судові витрати слід покласти на останнього.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1,13,20,32 Закону України Про житлово-комунальні послуги , ст.151 ЖК України, ст.ст.319,322,525,526,625 ЦК України, ст.ст.2,3,8,15,20,24 Закону України Про кооперацію ст.ст.2,4,5,10,11,12,13,76-81,141,258,259,263-268 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Обслуговуючого кооперативу Мандриківська 127 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, інфляційних витрат та трьох відсотків річних - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 04 жовтня 2019 року.

Суддя С.Ю.Казак