Ухвала

від 02.10.2019 по справі 640/17021/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

02 жовтня 2019 року м. Київ № 640/17021/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шулежко В.П., розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю АБК Жежерін , приватного підприємства Сервісінвест-2009 до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулись товариство з обмеженою відповідальністю АБК Жежерін (далі - позивач 1), приватне підприємство Сервісінвест-2009 (далі - позивач 2) з позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач), в якому просять:

визнати протиправним та скасувати припис відповідача від 10.07.2019 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, виданий товариству з обмеженою відповідальністю АБК Жежерін ;

визнати протиправною та скасувати постанову відповідача № 63/19/073-6390 від 18.07.2019 про накладення на товариство з обмеженою відповідальністю АБК Жежерін штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у сумі 180 630,00 грн.;

визнати протиправною та скасувати постанову відповідача № 64/19/073-6391 від 18.07.2019 про накладення на приватне підприємство Сервісінвест-2009 штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у сумі 72 252,00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.10.2019 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Разом з позовом позивачами подано заява про забезпечення позову, в якій просить:

зупинити дію постанови № 63/19/073-6390 від 18.07.2019 про накладення на товариство з обмеженою відповідальністю АБК Жежерін штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у сумі 180 630,00 грн.;

зупинити дію постанови № 64/19/073-6391 від 18.07.2019 про накладення на приватне підприємство Сервісінвест-2009 штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у сумі 72 252,00 грн.

Частиною першою статті 154 КАС України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

При вирішенні заяви про забезпечення позову, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з частиною другою статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

За правилами частин першої, другої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною другою цієї ж статті передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Аналізуючи вказані вище норми у сукупності, суд дійшов висновку, що заходи забезпечення адміністративного позову мають вживатись виключно у двох випадках: 1) якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача (фізичної або юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), яка в майбутньому зробить неможливим їх захист або ускладнить виконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; 2) якщо є очевидні ознаки протиправності рішень, дій та бездіяльності суб`єктів владних повноважень, що призводить до порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Таким чином, забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову. Для задоволення судом поданої позивачем заяви про забезпечення адміністративного позову останній має довести, що невжиття обраних заходів призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною другою статті 150 КАС України.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд враховує інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Суд також враховує співмірність вимог заяви про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів.

Дослідивши підстави, на яких ґрунтується заява про забезпечення позову, суд дійшов висновку про недоведеність позивачами існування визначених у статті 150 КАС України обставин, за наявності яких суд може вжити заходи забезпечення позову.

Позивачі, обґрунтовуючи заяву, вказують на те, що відповідачем допущено порушення законодавства у сфері регулювання містобудівної діяльності, у тому числі порушено процедуру проведення перевірки стосовно позивачів.

На думку позивачів, невжиття заходів забезпечення позову призведе до неправомірного стягнення штрафних санкцій за оскаржуваними рішеннями до прийняття рішення у справі, тобто існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивачів, яка зробить неможливим їх захист або ускладнить виконання рішення суду у разі невжиття таких заходів забезпечення позову та для цього необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України Про виконавче провадження виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Як визначено статтею 5 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу, який виніс постанову.

При цьому, процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Законом України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначає Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 №244 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 №735) (далі - Порядок №244).

Відповідно до пункту 28 Порядку №244 постанову про накладення штрафу та постанову про закриття справи відповідно до статті 5 Закону може бути оскаржено суб`єктом містобудування, щодо якого її винесено, до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу державного архітектурно-будівельного контролю, який виніс відповідну постанову.

При цьому, пунктом 29 Порядку №244 передбачено, що оскарження постанови про накладення штрафу в установлений строк зупиняє її виконання до набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Враховуючи те, що постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності оскаржені позивачами у судовому порядку та в установлений строк, тому визначені у них штрафні санкції є неузгодженими і примусовому стягненню не підлягають.

Водночас, щодо посилання позивачів на відкриття виконавчих проваджень з примусового виконання оскаржуваних постанов, суд вважає за необхідне зазначити, що у даному випадку вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії постанов про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності не призведе до належного захисту.

При цьому, суд зазначає, що забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваних постанов буде фактично вирішенням справи по суті до постановлення рішення в даній справі.

З урахуванням викладеного суд не вбачає достатніх підстав для невжиття заходів забезпечення позову таким шляхом, у зв`язку з чим приходить до висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 150-154, 241, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви позивачів про забезпечення позову відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ст.256 КАС України. Ухвала суду може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції відповідно до ч. 8 ст. 154 КАС України у порядку та строки, встановлені статтями 293-297 КАС України.

Суддя В.П. Шулежко