Рішення

від 23.09.2019 по справі 640/8761/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 вересня 2019 року 09:53 № 640/8761/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., за участю секретаря судових засідань Семеняки А.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТОВ "ЛІНІЯ КІНО" доГоловне управління Державної фіскальної служби України у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень за участю представників сторін:

представника позивача: Кобець О.Ю., Рудаков О.Г.,

представника відповідача: Коваленко Л.В.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю ЛІНІЯ КІНО (надалі - позивач) з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - відповідач), в якому просило суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 07 лютого 2019 року №0005301401.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що на момент здійснення правопорушення, а саме у 2016 році порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не передбачало застосування штрафних санкцій. При цьому, застосування норм податкового законодавства на користь платника податків відповідає основним засадам податкового законодавства, яке закріплено у статті 4 Податкового кодексу України.

Тобто, основним є те, що Товариство з обмеженою відповідальністю ЛІНІЯ КІНО за результатами господарської діяльності за період, який був перевірений у повному обсязі виконало свої зобов`язання перед бюджетом та ніхто з контрагентів не зазнав шкоди через не реєстрацію податкових накладних.

В ході судового розгляду даної справи представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив суд їх задовольнити.

У відзиві на адміністративний позов представник контролюючого органу стверджував, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним та прийняте з урахуванням всіх обставин справи, оскільки для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

У відповіді на відзив представник позивача наполягав, що на момент здійснення правопорушення, а саме у 2016 році порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не передбачало застосування штрафних санкцій.

У додаткових письмових поясненнях представник позивача повідомив, що перше офіційне роз`яснення від Державної фіскальної служби України щодо застосування санкцій за несвоєчасну реєстрацію ПН/РН, виписаних на неплатника ПДВ, що не підлягають видачі покупцю викладено у листі від 03 березня 2017 року №709/4/99-99-15-03-02-13, тобто після вчинення правопорушення, за яке до позивача застосовано штрафні санкції.

Представник відповідача проти адміністративного позову заперечував та зазначив про відсутність підстав для його задоволення.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

В С Т А Н О В И В:

У період з 28 листопада 2018 року по 11 січня 2019 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві на підставі направлень від 28 листопада 2018 року №1927/26-15-14-01-02, №1928/26-15-14-01-02, №3304/26-15-14-06-03, №2422/26-15-42-08, №2423/26-15-42-08, від 29 листопада 2018 року №7826/26-15-14-09, відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, статті 77, пункту 82.1 статті 82 Податкового кодексу України згідно плану-графіка проведення планових виїзних перевірок та наказу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 16 листопада 2018 року №16953 Про проведення документальної планової виїзної перевірки проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю ЛІНІЯ КІНО з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2016 року по 30 вересня 2018 року, державне соціальне страхування - за період з 01 липня 2016 року по 30 вересня 2018 року, за результатами якої складено відповідний акт перевірки від 18 січня 2019 року №19/26-15-14-01-02/32706561.

За результатами перевірки встановлено, зокрема, порушення: пункту 201.1, пункту 201.10 статті 201, пункту 208.2 статті 208 Податкового кодексу України, пункту 3 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року №1307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 січня 2016 року №137/28267, а саме: відсутність реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом граничного строку на загальну суму 8 830 294,51 грн.; порушення строків реєстрації податкових накладних до 15 календарних днів на загальну суму 1 589 891,96 грн.

Вказані висновки акта перевірки ґрунтуються на тому, що перевіркою встановлено розбіжності між задекларованими сумами податкових зобов`язань з податку на додану вартість відповідних звітних періодів 2016 та 2017 років в деклараціях ПДВ до декларацій з ПДВ та загальними обсягами з ПДВ за відповідні звітні періоди по податковим накладним, зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних, що є порушеннях пункту 201.1, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, пункту 3 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністрів фінансів України від 31 грудня 2015 року №1307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 січня 2016 року за №137/28267. Тобто, перевіркою встановлено, що Товариством не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні за 2016 та 2017 роки накладні на загальну суму податкових зобов`язань з ПДВ у розмірі 8 830 294,51 грн., в т.ч. по періодах: за 2016 рік - 6 293 595,00 грн. (липень 2016 року у розмірі 1 072 200,81 грн.; серпень 2016 року у розмірі 1 417 655,57 грн., вересень 2016 року у розмірі 564 813,64 грн., жовтень 2016 року у розмірі 938 205,23 грн., листопад 2016 року у розмірі 1 126 938,27 грн., грудень 2016 року у розмірі 1 010 450,26 грн.) за 2017 рік - 2 764 782,00 грн. (січень 2017 рік у розмірі 1 641 557,63 грн., лютий 2017 рік у розмірі 1 058 473,10 грн.).

На підставі акта перевірки контролюючим органом прийнято 07 лютого 2019 року податкове повідомлення-рішення №0005301401, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю ЛІНІЯ КІНО за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201, та за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 1 589 891,96 грн. застосовано штраф у розмірі 10 % у сумі 158 989,20 грн.

Незгода позивача із вказаним податковим повідомленням-рішенням зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) здійснюється відповідно до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі - Порядок №1246, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктами 201.1 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

В силу приписів норм пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Вимогами пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Аналіз наведених норм свідчить, що станом на 2016 рік реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягали податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування. При цьому, вимогами пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України визначено підстави для звільнення від штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю).

Водночас, відповідно до вимог пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України в редакції станом на 01 січня 2017 року, тобто після вчинення правопорушення, вказаного в акті перевірки, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

Тобто, з 01 січня 2017 року підставами для звільнення від штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

При цьому, судом беруться до уваги доводи позивача стосовно неоднозначного тлумачення прав платника податків щодо звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в частині того чи повинні такі податкові накладні одночасно відповідати двом умовам, а саме: не надаватися покупцю та/або складатися за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування; які оподатковуються за нульовою ставкою.

Пунктом 56.21 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Крім того, відповідно до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України одним із основних принципів податкового законодавства є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Суд враховує, що роз`яснення щодо застосування санкцій за несвоєчасну реєстрацію ПН/РН, виписаних на неплатника ПДВ, що не підлягають видачі покупцю надано Державною фіскальною службою України у листі №709/4/99-99-15-03-02-13 від 03 березня 2017 року, тобто після виникнення спірних правовідносин, а відтак неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків в даному випадку повинно трактуватись на користь платника податку на підставі презумпції правомірності рішень платника податку та, як наслідок, рішення повинно прийматись на користь платника податку.

Також суд зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю ЛІНІЯ КІНО здійснює діяльність з демонстрування кінофільмів (тимчасова пільга по ПДВ до 2023 року) наданню послуг мобільного харчування та рекламних послуг (ПДВ 20 %), позивач реєструє компенсуючі податкові зобов`язання на пропорційну частину по тимчасово неоподаткованих операціях з ПДВ до 2023 року на демонстрацію фільмів. При цьому, Податковим кодексом України не передбачено відповідальності за порушення строків реєстрації компенсаційних податкових накладних по операціях, які звільнені від оподаткування на загальну суму 1 373 336,89 грн.

З урахуванням наведеного в сукупності, суд приходить до висновку про протиправність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та необхідність скасування його в судовому порядку з метою відновлення прав позивача.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно вимог частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень покладений на нього обов`язок доказування правомірності прийняття оскаржуваного повідомлення-рішення не виконав.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 72-73, 76-77,139, 143, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ЛІНІЯ КІНО задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві №0005301401 від 07 лютого 2019 року.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЛІНІЯ КІНО (03150, місто Київ, вулиця Представинська, 34-Б, код ЄДРПОУ 32706561) понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 19 210 (дев`ятнадцять тисяч двісті десять) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя А.Б. Федорчук