Ухвала

від 08.10.2019 по справі 640/19142/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

08 жовтня 2019 року м. Київ № 640/19142/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Амельохіна В.В., розглянувши матеріали заяви та додані до неї документи

Головного управління ДПС у м. Києві доТовариства з обмеженою відповідальністю Вінстал-Україна пропідтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків, В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у м. Києві звернулось 08.10.2019р. о 15:12год. із завою до Товариства з обмеженою відповідальністю Вінстал-Україна про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю Вінстал-Україна (код за ЄДРПОУ 39864878), застосованого рішенням керівника контролюючого органу.

Розглянувши матеріали заяви та доданих до неї матеріалів, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для залишення даної заяви без руху та надання заявнику часу для усунення недоліків, виходячи з наступного.

Особливості провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів визначено статтею 283 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 283 КАС України провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо: підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Згідно з частиною другою вказаної статті передбачено, що заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі та повинна містити: 1) найменування адміністративного суду; 2) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв`язку заявника; 3) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв`язку, якщо такий відомий, щодо сторони, до якої застосовуються заходи, визначені частиною першою цієї статті; 4) підстави звернення із заявою, обставини, що підтверджуються доказами, та вимоги заявника; 5) перелік документів та інших матеріалів, що додаються; 6) підпис уповноваженої особи суб`єкта владних повноважень, що скріплюється печаткою.

У частині, що не врегульована статтею 283 вказаного Кодексу, вимоги щодо заяви визначаються загальними нормами, зокрема статтею 161 КАС України.

За правилами, визначеними частиною першою статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Однак, як вбачається із доданих до заяви документів, в порушення вимог частини третьої статті 161 КАС України заявником до заяви не додано оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 1921,00 грн. за подання даної заяви про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника.

Натомість, у заяві заявник зазначив, що за заявою про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника сплата судового збору не передбачена.

Разом з тим, суд вважає, що заявник в підтвердження зазначеного не наводить жодних підстав та не надав належних доказів в їх обґрунтування.

Порядок обчислення та справляння судового збору визначений Законом України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI.

Статтею 3 Закону України Про судовий збір передбачено, що об`єктом справляння судового збору, є, зокрема, подання до суду позовної заяви та іншої заяви , передбаченої процесуальним законодавством.

При цьому, згідно статті 5 Закону України Про судовий збір заявник не віднесений до категорії органів, які звільнені від сплати судового збору.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік передбачено, що з 1 січня 2019 року установлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1921 гривень.

Відповідно до частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1921,00 гривень.

Таким чином, з аналізу наведених вище норм вбачається, що за подання заяви Головним управлінням ДПС у м. Києві, у порядку визначеному статтею 283 КАС України, передбачено справляння судового збору, тобто зазначена заява є об`єктом справляння судового збору за загальними правилами, визначеними нормами Кодексу адміністративного судочинства України та Закону України Про судовий збір .

Отже, звертаючись до суду із заявою про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків Головне управління ДФС у м. Києві зобов`язане було сплатити судовий збір у розмірі 1921,00 грн.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в ухвалі від 14 січня 2019 року у справі № 640/20001/18.

При цьому, судом відхиляється посилання заявника на позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладену у постанові від 11.12.2018 у справі №826/4553/17, як на підставу для несплати судового збору за подання даної заяви, оскільки наведений у даній постанові висновок стосується не заяви, а подання органу Державної фіскальної служби, поданого в порядку статті 183-3 КАС України в редакції чинній до 15.12.2017, тоді як у даному випадку Головним управлінням ДФС у м. Києві подано до суду заяву в порядку статті 283 КАС України у редакції чинній з 15.12.2017. Отже дані правовідносини не є подібними, у зв`язку з чим зазначена заявником позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду відповідно до вимог частини п`ятої статті 242 КАС України застосуванню у даних правовідносинах не підлягає.

Суд враховує і те, що заявником були виконані вимоги частини другої статті 161 КАС України щодо направлення на адресу відповідача копії заяви та доданих до неї документів, а відповідно підлягають виконанню і інші норми статті 161 КАС України, зокрема, щодо обов`язковості надання документів про сплату судового збору за вказаною заявою, поданою в порядку статті 283 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з частиною третьою статті 283 КАС України передбачено, що у разі недотримання вимог частини другої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заявником зазначена заява подана без дотримання вимог частини третьої статті 161 КАС України, а тому суд залишає заяву без руху з наданням строку для усунення недоліків шляхом надання оригіналу документу про сплату судового збору за подання даної заяви до суду у строк до 09 год. 30 хв. 09 жовтня 2019 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 161, 169, 243, 248, 283 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Заяву Головного управління ДПС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю Вінстал-Україна про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків залишити без руху.

2. Встановити заявнику строк до 09 години 30 хвилин 09 жовтня 2019 року для усунення недоліків заяви.

3. Роз`яснити заявнику, що невиконання вимог ухвали суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику заяви та доданих до нього документів.

Повернення заяви не є перешкодою для повторного звернення з нею до суду після усунення її недоліків, але не пізніше ніж протягом 48 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку .

Суддя В.В. Амельохін