Рішення

від 04.10.2019 по справі 640/20333/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 жовтня 2019 року № 640/20333/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Патратій О.В., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Телекомунікаційний дім

Прожектор

до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення

від 07.09.2018р. № 00011061402

ВСТАНОВИВ :

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Телекомунікаційний дім Прожектор звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - Відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.09.2018р. № 00011061402.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.12.2018р. відкрито спрощене позовне провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем вимог чинного податкового законодавства України при прийнятті оскаржуваного рішення. Так, позивач зазначив, що проведене за результатами перевірки зменшення податкового кредиту ґрунтується виключно на порушеннях податкового та іншого законодавства, допущених іншими платниками податків, а не безпосередньо позивачем. Акт перевірки не містить доказів відсутності руху активів в процесі провадження позивачем господарської діяльності, що суперечить вимогам Податкового кодексу України та інших норм законодавства, акт перевірки не містить належних та допустимих доказів вчинення платником податків порушень, а прийняті на їх підставі податкові повідомлення-рішення є незаконними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідач надав до суду письмові заперечення на адміністративний позов, в яких вказав про законність та обґрунтованість оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, зазначив, що воно винесене на підставі та у відповідності до норм чинного податкового законодавства за результатами перевірки позивача, просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що податкові зобов`язання донараховані позивачеві за результатом дослідження первинних документів та бухгалтерського обліку позивача, а позовні вимоги вважає необґрунтованими та безпідставними.

Дослідивши обставини справи та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДФС у м. Києві на підставі направлень та на наказу проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю Телекомунікаційний дім Прожектор (код 36177106) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з контрагентами - постачальниками ТОВ ВІДСОН АЛЬЯНС (код 41388972) за серпень 2017 року та ТОВ БАТІАЛЬ ГРУП (код 41053567) за жовтень 2017 року .

За результатами перевірки був складений Акт про результати документальної планової виїзної перевірки від 28.08.2018р. № 586/26-15-14-02- 01/36177106 (надалі - Акт перевірки), яким встановлено порушення:

1) пункту 44.1 та пункту 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, зі змінами та доповненнями, пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 Зобов`язання , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 №20, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за №85/4306, пункту 5 та пункту 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Доходи , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 29С, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 226543 гривень, в тому числі: - за 2017 рік на суму 226543 гривень.

2) п. 198.1, п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 209 762 гривень, в тому числі по періодах:

- за серпень 2017 року у сумі 127440 гривень;

- за жовтень 2017 року у сумі 82322 гривень.

ТОВ ТД Прожектор не погоджуючись із висновками акту перевірки зверталося із запереченнями до ГУ ДФС у м. Києві, однак отримало відмову № 60009/10/26-15-14-02-01 від 06.09.2018 року.

07 вересня 2018 року, на підставі вищевказаного Акту перевірки, Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві були винесені податкові повідомлення-рішення:

1) № 00011061402 про сплату податку на додану вартість в розмірі 209 762 гривень та штрафної санкції в розмірі 104 881 гривень, усього - 314 643 гривень;

2) № 00011051402 про сплату податку на прибуток в розмірі 226 543 гривень та штрафної санкції в розмірі 113 272 гривень, усього - 339 815 гривень.

Податкове повідомлення-рішення № 00011061402 від 07 вересня 2018 року було оскаржене позивачем до ДФС України.

20.11.2018 року позивачем було отримання Рішення про результати розгляду скарги від 19.11.2018 року, яким ДФС України скаргу задовольнила частково, скасувала ППР ГУ ДФС у м. Києві № 00011051402 від 07 вересня 2018 року, а ППР ГУ ДФС у м.Києві № 00011061402 від 07 вересня 2018 року - залишила без змін. Підставою такого рішення стало те, що розрахунок показників заниження податку на прибуток був зроблений ГУ ДФС у м. Києві поза межами перевіряємого періоду.

Не погоджуючись з рішеннями відповідача № 00011061402 від 07 вересня 2018 року позивач і звернувся до суду з даним позовом.

Визначаючись щодо змісту порушень, встановлених в ході перевірки, суд виходить з наступного.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Пунктами 201.1, 201.4 ст. 201 ПК України визначено, що платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товару (послуг).

Згідно п. 201.10 ст. 201 Кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.6 ст. 201 Кодексу встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Виходячи із вищезазначеної норми, податкова накладна є документом, що підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

Таким чином, формування податкового кредиту для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість чи визначення податкового зобов`язання з податку на прибуток має бути фактично здійснене і підтверджене належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно із частинами першою та другою статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Виходячи зі змісту наведених вище норм законодавства право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб`єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства. При цьому, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування. Водночас, наявність податкової накладної за відсутності здійснення господарської операції позбавляє покупця права на формування податкового кредиту.

Таким чином, предмет доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самої господарської операції, а відтак і обґрунтованість визначення податкового кредиту позивачем.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для виставлення позивачу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та збільшення позивачу суми грошових зобов`язань з податку на додану вартість стали господарські операції ТОВ Телекомунікаційний дім Прожектор з ТОВ ВІДСОН АЛЬЯНС (код 41388972) за серпень 2017 року та з ТОВ БАТІАЛЬ ГРУП (код 41053567) за жовтень 2017 року.

Так, щодо ТОВ ВІДСОН АЛЬЯНС в акті перевірки зазначено, що між Позивачем та ТОВ ВІДСОН АЛЬЯНС укладено ряд договорів, а саме: Договір поставки №1508 від 15.08.2017р. та Договір про відступлення права вимоги №1309/2 від 13.09.2017р.

Відповідно до Договору поставки №1508 від 15.08.2017, укладеного в м. Києві, між ТОВ ВІДСОН АЛЬЯНС (постачальник ), в особі директора Іллюшко Станіслава Володимировича , та ТОВ ТД Прожектор , в особі директора Гвоздецького Г.В. , (покупець), постачальник передає, а покупець оплачує та приймає у власність обладнання зв`язку. Також до перевірки було надано видаткові накладні на загальну суму 764640,00 гривень, у т.ч. ПДВ 127440,00 гривень, а саме: №ВД-0000091 від 31.08.2017, №ВД-0000099 від 31.08.2017. Вищезазначені видаткові накладні, тими ж особами, що й договір та складено у м. Київ.

Відповідно до Договору про відступлення права вимоги №1309/2 від 13.09.2017р., укладеного в м. Києві між ТОВ ВІДСОН АЛЬЯНС (код 41388972) ( Первісний кредитор ), в особі директора Іллюшко С.В. , та ТОВ ОПТІМА БІЗНЕС ПЛЮС (код 41293907) ( Новий кредитор ) та ТОВ ТД Прожектор ( Боржник ), в особі директора Гвоздецького Г.В. , сторони уклали договір про відступлення права вимоги. Відповідно до цього Договору - Боржник визнає, а Первісний Кредитор підтверджує, що між Боржником як Покупцем і Первісним Кредитором як Постачальником було укладено договір № 1508 від 15 серпня 2017 року, заборгованість Боржника по якому станом на момент підписання договору становить 764640,00 грн. Заборгованість є дійсною.

Також в акті перевірки вказано, що в ході перевірки було використано податкову інформацію згідно Реєстру облікових карток суб`єктів фіктивного підприємництва АІС Податковий блок ГУ ДФС у м. Києві, згідно даних якої ТОВ ВІДСОН АЛЬЯНС внесено до реєстру суб`єктів фіктивного підприємництва, зокрема, значиться наступна інформація: зареєстровано (перереєстровано) та впроваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників. Співробітниками ОУ ДПІ у Шевченківському р-ні ГУ ДФС у м. Києві було встановлено місцезнаходження та опитано гр. Іллюшко С.В. (РНОКПП НОМЕР_1 ), який з 10.06.2017р. по теперішній час значиться директором ТОВ ВІДСОН АЛЬЯНС . У своїх поясненнях гр. Іллюшко С.В. зазначив, що ніякого відношення до реєстрації та ведення фінансово - господарської діяльності ТОВ ВІДСОН АЛЬЯНС не має, підтвердження чого є протокол допиту свідка від 12.12.2017 року, м. Київ.

Відповідно Єдиного державного реєстру судових рішень наявна Ухвала Шевченківського районного суду м. Києва від 01.02.2018р. по справі № 761/1236/18 по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за № 32017100100000090 від 09.10.2017р. за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 205, ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 205, ч. 2 ст. 205 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлені особи повторно створили (придбали) суб`єкти підприємницької діяльності ТОВ ВІДСОН АЛЬЯНС (код 41388972) та інші, які надавали підприємствам реального сектору економіки послуги з мінімізації податкових зобов`язань з метою ухилення від сплати податків.

Згідно до ІС Податковий блок податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них, за 3 квартал 2017 року до органів ДФС не подано, що свідчить про відсутність штатної чисельності працівників на підприємстві, в зв`язку з чим ТОВ ВІДСОН АЛЬЯНС в адресу ТОВ ТД Прожектор не мало можливості реалізовувати товари.

Крім того, відсутня інформація щодо наявності основних фондів та виробничих потужностей у ТОВ ВІДСОН АЛЬЯНС , оскільки не подано до органів ДФС звіт суб`єкта малого підприємництва, звіту суб`єкта малого підприємництва, декларації з податку на прибуток з додатками за 2017 рік. Остання звітність з податку на додану вартість подана за вересень 2017року, а з жовтня 2017року підприємство не звітує до органів ДФС взагалі.

Також, згідно даних ЄРПН встановлено, що ТОВ ВІДСОН АЛЬЯНС в перевіряємому періоді декларувало придбання різноманітних, товарів, а саме: ламінована ДСП; взуття, зрізані свіжі квіти в асортименті; продукти харчування (м`ясо бройлера, шлунки курячі, печінка) та інші ТМЦ широкої номенклатури та в істотних обсягах. Проведеним аналізом ланцюга задекларованого ТОВ ВІДСОН АЛЬЯНС встановлено, що підприємство не придбавало товари (напівмуфти для кабелю П-296).

З огляду на викладене, за наслідками перевірки відповідачем зроблено висновок, щодо відсутності можливості у ТОВ ВІДСОН АЛЬЯНС реалізувати товари на користь ТОВ ТД Прожектор .

Як встановлено судом, основними видами діяльності ТОВ ТД Прожектор за КВЕД, згідно з даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, є:

- 27.90 Виробництво іншого електричного устаткування;

- 26.11 Виробництво електронних компонентів;

- 26.12 Виробництво змонтованих електронних плат;

- 26.30 Виробництво обладнання зв`язку;

- 27.12 Виробництво електророзподільчої та контрольної апаратури;

- 46.43 Оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення;

- 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення;

- 46.51 Оптова торгівля комп`ютерами, периферійним устаткуванням і програмним забезпеченням;

- 46.52 Оптова торгівля електронним і телекомунікаційним устаткуванням, деталями до нього (основний);

- 95.12 Ремонт обладнання зв`язку;

- 46.66 Оптова торгівля іншими офісними машинами й устаткуванням;

- 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням;

- 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля;

- 62.01 Комп`ютерне програмування;

- 62.02 Консультування з питань інформатизації;

- 62.09 Інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп`ютерних систем;

- 33.13 Ремонт і технічне обслуговування електронного й оптичного устаткування;

- 33.14 Ремонт і технічне обслуговування електричного устаткування;

- 33.19 Ремонт і технічне обслуговування інших машин і устаткування;

- 33.20 Установлення та монтаж машин і устаткування;

- 42.22 Будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій.

Як вбачається з матеріалів справи, у період що перевірявся, позивач мав господарські відносини із ТОВ ВІДСОН АЛЬЯНС .

Зокрема, відповідно до Договору поставки №1508 від 15.08.2017, укладеного в м. Київ між ТОВ ВІДСОН АЛЬЯНС (постачальник ), в особі директора Іллюшко Станіслава Володимировича , та ТОВ ТД Прожектор , в особі директора Гвоздецького Г.В. , (покупець), постачальник передає, а покупець оплачує та приймає у власність обладнання зв`язку.

Судом встановлено, що продаж телекомунікаційного обладнання - напівмуфти для кабелю П-296 за вказаним договором здійснена та підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями наступних документів:

- договором купівлі-продажу № 1508 від 15.08.2017 року із специфікацією № 1 від 15.08.2017р.;

- договором про відступлення права вимоги від № 1309/2 від 13.09.2017 року;

- видатковими накладними № ВД-0000099 від 31.08.2017р. на суму 382 320,00 грн. та № ВД-0000091 від 31.08.2017р. на суму 382 320,00 грн., які всі містять необхідні підписи та печатки;

- банківською випискою, що свідчить про оплату товару, від 14.09.2017р;

- податковими накладними №№ 91,99 від 31.08.2017 року, які зареєстровані в ЄРПН.

Всі вказані вище документи були надані для перевірки, про що вказано перевіряючими на сторінках 6-8 Акту перевірки № 586/26-15-14-02- 01/36177106 від 28.08.2018 року.

Наведені документи свідчать про фактичне придбання позивачем Товару згідно Договору.

Суд зазначає, що позивачем надано суду документи первинного обліку, що містять всі необхідні реквізити, належним чином підписані та скріплені печатками сторін і не суперечать законодавчим та нормативним актам, а отже доведено факт реального виконання умов договору, що надає йому право на формування податкового кредиту по господарських операціях з зазначеним вище контрагентом.

Щодо взаємовідносин з ТОВ БАТІАЛЬ ГРУП (код 41053567), суд зазначає наступне.

В акті перевірки зазначено, що між ТОВ ТД Прожектор та ТОВ БАТІАЛЬ ГРУП укладено Договір поставки №1910 від 19.10.2017р. До перевірки було надано видаткову накладну №БГ-0000207 від 30.11.2017 на загальну суму 493932,00 гривень, у т.ч. ПДВ 82322,00 гривень. Відповідно ІС Суб`єкти фіктивного підприємництва підсистеми Реєстр облікових карток суб`єктів фіктивного підприємництва по контрагенту покупцю ТОВ БАТІАЛЬ ГРУП (код 41053567) значиться наступна інформація: зареєстровано (перереєстровано) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження.

Співробітниками ОУ ДПІ у Печерському р-ні ГУ ДФС у м. Києві в ході проведення комплексу заходів щодо відпрацювання ризикових платників податків встановлено місцезнаходження та опитано гр. ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ), який з 19.05.2017р. по теперішній час значиться директором ТОВ БАТІАЛЬ ГРУП (код 41053567, перебуває на податковому обліку в ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві). У своїх поясненнях гр. ОСОБА_3 зазначив, що статутні документи підприємства він не підписував, причетність до ведення фінансово-господарської діяльності не має, підтвердження чого є письмове пояснення від 20.12.2017 року.

Також в акті перевірки вказано, що відповідно Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №22017240000000017, зареєстрованому в ЄРДР 17.05.2017р. за ознаками злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 205 та ч. 1 ст. 358 КК України. В ході досудового розслідування кримінального провадження встановлено, що в період 2016-2017 p.p. група осіб придбала ряд фіктивних та транзитних суб`єктів підприємницької діяльності (юридичні особи - далі СПД) з метою легалізації (відмивання) грошових коштів, здобутих злочинним шляхом, а саме: прикриття незаконної діяльності, встановивши контроль над вищевказаними підприємствами (отримали у володіння установчі, реєстраційні документи, документи про відкриття банківських рахунків, ключі доступу до системи електронних платежів Клієнт-Банк та кліше круглих печаток) отримали можливість складати та видавати від імені зазначених підприємств підроблені первинні фінансово-господарські документи про безтоварні операції з продажу (придбання) товарів, виконання робіт, надання послуг в адресу суб`єктів підприємницької діяльності реального сектору економіки; отримують від даних суб`єктів безготівкові кошти в рахунок сплати за начебто реалізовані товари, виконані роботи, надані послуги та переводять їх в готівку, минаючи при цьому систему оподаткування. До складу СПД з ознаками фіктивності входять ТОВ БАТІАЛЬ ГРУП (код 41053567) та інші СГ.

Згідно до ІС Податковий блок податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них, за 4 квартал 2017року до органів ДФС не подано, що свідчить про відсутність штатної чисельності працівників на підприємстві, в зв`язку з чим ТОВ БАТІАЛЬ ГРУП в адресу ТОВ ТД Прожектор не мало можливості реалізовувати товари. Крім того, відсутня інформація щодо наявності основних фондів та виробничих потужностей ТОВ БАТІАЛЬ ГРУП оскільки не подано до органів ДФС звіту суб`єкта малого підприємництва, декларації з податку на прибуток з додатками за 2017 рік. Остання звітність з податку на додану вартість подана за листопад 2017 року, а з грудня 2017 року підприємство не звітує до органів ДФС взагалі.

З огляду на викладене, за наслідками перевірки відповідачем зроблено висновок, щодо неможливості ТОВ БАТІАЛЬ ГРУП реалізовувати товари, на адресу ТОВ ТД Прожектор .

Як встановлено судом, у період що перевірявся, позивач мав господарські відносини із ТОВ БАТІАЛЬ ГРУП , зокрема, між Позивачем та ТОВ БАТІАЛЬ ГРУП укладено Договір поставки №1910 від 19.10.2017р., відповідно до якого ТОВ БАТІАЛЬ ГРУП (постачальник), в особі директора ОСОБА_3 , та ТОВ ТД Прожектор , в особі директора Гвоздецького Г.В. , (покупець), уклали договір про постачання обладнання зв`язку.

Судом встановлено, що продаж телекомунікаційного обладнання та апаратури (тестера 2-х Мегабітного потоку ПИТ-ЕІ та напівмуфти для кабелю П-296) за вказаним договором здійснена та підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями наступних документів:

-договором купівлі-продажу № 1910 від 19.10.2017 року із специфікацією № 1 від 19.10.2017р.;

- видатковою накладною № БГ-0000207 від 20.11.2017р. на суму 493 932,00 грн., яка всі містить необхідні підписи та печатки;

- банківською випискою, що свідчить про оплату товару від 24.10.2017р;

- податковою накладною № 207 від 24.10.2017 року, яка зареєстрована в ЄРПН.

Всі ці документи також були надані для перевірки, про що вказано працівником ДФС на сторінці 9-11 Акту перевірки № 586/26-15- 14-02-01/36177106 від 28.08.2018 року.

Наведені документи свідчать про фактичне придбання позивачем Товару згідно Договору купівлі-продажу № 1910 від 19.10.2017 року.

Суд зазначає, що позивачем надано суду документи первинного обліку, що містять всі необхідні реквізити, належним чином підписані та скріплені печатками сторін і не суперечать законодавчим та нормативним актам, а отже доведено факт реального виконання умов договору, що надає йому право на формування податкового кредиту по господарських операціях з зазначеним вище контрагентом.

Крім того, судом встановлено, що вказані вище документи бухгалтерського обліку свідчать, що придбані у ТОВ Відсон Альянс та ТОВ Батіаль Груп товари купувались позивачем з метою подальшого продажу третім особам, що підтверджується наступним:

1) по відносинам із подальшої поставки товарів, отриманих у ТОВ "БАТІАЛЬ ГРУП": договором купівлі-продажу із покупцем ТОВ ВАТ Олімп (код ЄДРПОУ 36983800) № 2108/3 від 21.08.2017 року, - специфікацією №2 від 12.10.2017 року; - видатковою накладною № ТД-0000012 від 22.11.2017 на суму 419 040 грн.; - довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей № 1794 від 21.11.2017р.; - експрес-накладною на відправку товару покупцю через ТОВ Нова Пошта № 59 9980 5522 6487 від 22.11.2017р.; - податковою накладною № 1 від 17.10.2017 на суму 419 040 грн., зареєстрована в ЄРПН за № 9226460183 від 31.10.2017р.; - договором купівлі-продажу із покупцем ТОВ ВАТ Олімп (код ЄДРПОУ 36983800) № 2108/4 від 21.08.2017 року; - специфікацією №2 від 12.10.2017 року; - видатковою накладною № ТД-0000015 від 14.12.2017р. на суму 484 704 грн.; - довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей № 1858 від 13.12.2017р.; - експрес-накладною на відправку товару покупцю ТОВ Нова Пошта № 59 9980 5633 7676 від 14.12.2017р.; - податковою накладною № 3 від 17.10.2017 на суму 969 408 грн., зареєстрована в ЄРПН за №9236271038 від 10.11.2017 ; - випискою банку від 17.10.2017р.

2) по відносинам із подальшої поставки товарів, отриманих у ТОВ "ВІДСОН АЛЬЯНС": договором купівлі-продажу із покупцем ТОВ ВАТ Олімп (код ЄДРПОУ 36983800) № 2108/4 від 21.08.2017 року; - специфікацією №1 від 21.08.2017р.; - видатковою накладною № ТД-0000005 від 28.09.2017 на суму 403 920 грн.; - довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей № 1642 від 27.09.2017р.; - експрес-накладною на відправку товару покупцю через ТОВ Нова Пошта № 59 9980 5263 0873 від 28.09.2017р.; - видатковою накладною № ТД-0000007 від 14.11.2017 на суму 565 488 грн.; - довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей № 1765 від 13.11.2017р.; - експрес-накладною на відправку товару покупцю ТОВ Нова Пошта № 59 9980 5481 8738 від 14.11.2017р.; - податковою накладною № 4 від 23.08.2017 на суму 969 408 грн., зареєстрованою в ЄРПН за № 9187622755 від 14.09.2017р.; - випискою банку від 23.08.2017р.

Отже, співставлення документів по відносинам ТОВ ТД Прожектор із ТОВ Відсон Альянс та ТОВ Батіаль Груп із документами, які підтверджують подальший рух товару, свідчить, що позивач придбавав товари з метою використання їх у власній господарській діяльності; спірні господарські операції є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Доводи відповідача про неможливість реального виконання контрагентами позивача (по ланцюгу) договірних зобов`язань через відсутність у останніх необхідних умов для ведення господарської діяльності не беруться судом до уваги, з огляду на те, що зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит з податку на додану вартість у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, оскільки податкове законодавство України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу тощо. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи.

Необґрунтованими є і посилання відповідача на наявність кримінального провадження за фактом створення фіктивного суб`єкта підприємницької діяльності, оскільки сам факт наявності такого провадження, без ухвалення відповідного рішення суду, не може бути підставою для висновків про фіктивність суб`єкта підприємницької діяльності.

Верховний Суд у постанові від 27.03.2018 (№ К/9901/1349/17) справа 816/809/16 вказує, що сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами. Відсутність вироків за фактом скоєння злочинів, передбачених статтями 205, 209, 212 Кримінального кодексу України, що мало б безпосереднє значення для надання висновку, щодо діяльності господарюючих суб`єктів, а ні щодо позивача ні щодо його контрагентів надано не було. В той же час необхідно врахувати, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально поставити їм товари (роботи чи послуги), незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Крім того, як вказав Верховний Суд в постанові від 21 березня 2018 року у справі №822/1815/17 (адміністративне провадження №К/9901/221/17), матеріали досудового розслідування по кримінальному провадженню внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань, не є доказом , а лише відомостями про джерело тих обставин, які можуть стати доказами у податковому спорі після їх закріплення належним процесуальним шляхом.

Слід зазначити, що платник податків (покупець товарів) не має обов`язку, повноважень та можливості здійснювати контроль за дотриманням продавцем, відомості щодо реєстрації якого як юридичної особи містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та як платника податку на додану вартість - у Реєстрі платників податку на додану вартість, вимог законодавства щодо створення підприємства, ведення його господарської діяльності і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за вчинені підприємством (продавцем) або його посадовими особами порушення.

Допущені постачальником порушення вимог законодавства при створенні підприємства та веденні господарської діяльності можуть потягнути відповідну відповідальність щодо нього та не впливають на право покупця на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість та до складу бюджетного відшкодування сплаченого у попередніх періодах постачальнику податку на додану вартість.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що стаття 78 КАС України визначає підстави для звільнення від доказування, згідно частини 6 якої вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідачем на момент складання Акту перевірки та на час судового розгляду не отримано інформації від органів досудового розслідування щодо стану провадження та наявність вироків у вказаних кримінальних справах.

Разом з тим, наявність кримінального провадження не є тим доказом фіктивної підприємницької діяльності ТОВ Відсон Альянс та ТОВ Батіаль Груп , яка б звільняла відповідача від доказування даних обставин, оскільки як вбачається з ч.6 ст.78 КАС України саме вирок суду у кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду.

Однак, таких вироків суду стосовно вказаних осіб (їх засновників, посадових осіб), які би набрали законної сили і встановлювали відповідні обставини, які є предметом даної справи, суду відповідачем не надано.

Відповідачем не наведено суду жодних обставин та доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цих операцій, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про непов`язаність операцій з господарською діяльністю позивача, фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Аналізуючи наведене вище суд приходить до висновку, що вказані господарські операції мали реальну господарську ціль - забезпечення діяльності позивача та досягнення його мети - отримання прибутку. Товар отриманий від контрагентів мав реальний і товарний характер та був використані в межах господарської діяльності в оподатковуваних операціях. Зазначене підтверджується обставинами, викладеними вище, і документами, які стали предметом перевірки.

Отже, висновки відповідача, які ґрунтуються лише на податковій інформації та звітності контрагентів позивача, а не аналізу суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді, що, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірного договорів за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

Враховуючи зазначене, суд вважає за потрібне наголосити на необхідності дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі "Федорченко та Лозенко проти України", відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумними сумнівом". Так, наведені відповідачем аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що спростовують реальність господарських операцій між позивачем та контрагентами, факт чого підтверджується належними та допустимими доказами в розумінні положень статтей 73, 74 Кодексу адміністративного судочинства України.

Підсумовуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку про безпідставність висновків перевірки і заперечень відповідача щодо відсутності фактичного здійснення господарських операцій, оскільки такі висновки не підтвердженні відповідними доказами та суперечать наявним у справі доказам. Зазначені в акті перевірки і запереченнях обставини ні кожна окремо, а ні у своїй сукупності, не спростовують доводів позивача і наданих ним доказів. Інших доказів і аргументованих доводів, які б доводили достовірність зазначених в акті порушень і спростовували доводи позивача і надані ним докази, представник відповідача суду не зазначив.

Таким чином, суд вважає вірними і переконливими доводи позивача про відсутність зазначених в акті порушень і правомірність декларування ним спірних сум податкового кредиту з ПДВ, оскільки такі доводи позивача відповідають приписам ПК України і в достатній мірі підтверджені належними і допустимими засобами доказування. Недостатність доказів і недоведеність відповідачем, на якого КАС України покладає тягар доказування правомірності прийнятого рішення, тих обставин, які стали підставою для його прийняття, вказують на неправомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, що є підставою для визнання їх протиправними і скасування та задоволення позову.

Отже, позовні вимоги є обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 07 вересня 2018 року № 00011061402.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Телекомунікаційний дім Прожектор (04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд 12; код ЄДРПОУ 36177106) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) судові витрати за сплату судового збору в загальному розмірі 4 719,65 (чотири тисячі сімсот дев`ятнадцять) гривень 65 коп.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя О.В. Патратій