Постанова

від 08.10.2019 по справі 340/1134/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

08 жовтня 2019 року м. Дніпросправа № 340/1134/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),

суддів: Суховарова А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 червня 2019 року (суддя Кармазина Т.М.) в адміністративній справі

за позовом Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до Комунального підприємства Благоустрій Олександрійської міської ради

про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,-

в с т а н о в и в :

Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів у травні 2019 року звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило стягнути з Комунального підприємства Благоустрій Олександрійської міської ради на користь Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у розмірі 113637,68 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 1224,36 грн.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 червня 2019 року у задоволені позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду та прийняти нове, яким позов задовольнити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, матеріалами справи, що КП Благоустрій Олександрійської міської ради до Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів було надано звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2018 рік за формою 10-ПІ від 06.02.2019, відповідно до якого середньооблікова кількість штатних працівників на підприємстві становить 99 особи, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким встановлена інвалідність - 2 особи. При цьому кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до статті 19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні - 4 особа.

Тобто норматив по працевлаштуванню інвалідів КП Благоустрій Олександрійської міської ради не було виконано. Вказана обставина не заперечується відповідачем.

У зв`язку з невиконанням відповідачем нормативу по працевлаштуванню інвалідів, Кіровоградським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів розраховано суму адміністративно-господарських санкцій у розмірі 113637,68 грн. та нараховано пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 1224,36 грн., проте КП Благоустрій Олександрійської міської ради вказані кошти не були сплачені у добровільному порядку.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до статті 19 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Згідно зі статтею 20 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Статтею 218 Господарського кодексу України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що накладення адміністративно-господарських санкцій у сфері правовідносин, що регулюються Закон України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні , можливе у випадку винної протиправної поведінки особи, яка полягає у незабезпеченні та не здійсненні заходів щодо працевлаштування інвалідів відповідно до нормативів, визначених законом.

Окрім того суд зазначає, що відповідно до статті 18 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, реалізація інвалідом права на працевлаштування можлива у випадку безпосереднього звернення останнього до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Як вбачається з матеріалів справи, КП Благоустрій Олександрійської міської ради протягом 2018 року надавало до Олександрійського міськрайонного центру зайнятості звітність про наявність вакансій для осіб з інвалідністю за професіями - двірник, озеленювач та робітник з благоустрою.

Також в матеріалах справи міститься лист Олександрійського міськрайонного центру зайнятості № 05-23/684/05 від 16.05.2019 згідно з яким, центром зайнятості було направлено: одну особу на посаду робітника з благоустрою, проте було відмовлено в прийнятті на роботу у зв`язку з професійними ризиками, пов`язаними із захворюванням особи; одну особу на посаду озеленювача, проте особа відмовилася від запропонованої роботи; на посаду двірника направлення не видавалося через відсутність на обліку у центрі зайнятості інвалідів, які б могли виконувати роботу за висновками індивідуальних планів реабілітації.

Крім того, протягом 2018 року та першого кварталу 2019 року КП Благоустрій Олександрійської міської ради приймало участь в усіх ярмарках вакансій організованих центром зайнятості для осіб з інвалідністю.

Вказані обставини свідчать про належне виконання відповідачем вимог Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні щодо виконання нормативів працевлаштування інвалідів.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості та безпідставності застосування до КП Благоустрій Олександрійської міської ради адміністративно-господарських санкції у сумі 113637,68 грн. та нарахування пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 1224,36 грн.

Враховуючи сукупність викладених обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з правильним застосуванням норм матеріального права, із дотриманням норм процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 червня 2019 року в адміністративній справі № 340/1134/19 - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з 08 жовтня 2019 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повна постанова складена 08 жовтня 2019 року.

Головуючий - суддя О.В. Головко

суддя А.В. Суховаров

суддя Т.І. Ясенова