Ухвала

від 07.10.2019 по справі 160/1081/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 жовтня 2019 року

м. Київ

справа №160/1081/19

адміністративне провадження №К/9901/27129/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Саприкіної І. В.,

суддів Єзерова А. А., Чиркіна С. М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної служби України з питань праці у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 травня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2019 року у справі за позовом Колективного підприємства Елегант до Головного управління Державної служби України з питань праці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови,

У С Т А Н О В И В:

У лютому 2019 року Комунальне підприємство Елегант (далі - КП Елегант ) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної служби України з питань праці у Дніпропетровській області (далі - ГУ Держпраці в Дніпропетровській області), у якому просило визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 26 грудня 2018 року № ДН-2275/286/НП/АВ/МГ-ФС/873 про накладення на КП Елегант штрафу в розмірі 74 460,00 грн за порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 07 травня 2019 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2019 року, позов задовольнив. Визнав протиправною та скасував постанову ГУ Держпраці у Дніпропетровській області про накладання на КП Елегант штрафу від 26 грудня 2018 року № ДН-2275/286/НП/АВ/МГ-ФС/873.

Не погодившись з такими судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, 25 вересня 2019 року ГУ Держпраці у Дніпропетровській області направило до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу відповідно до ст. 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у якій просило скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 травня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2019 року і прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд установив, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки ця скарга не відповідає вимогам ст. 328 КАС України з огляду на таке.

Пунктом 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Аналогічна законодавча норма закріплена в ст. 14 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів та ст. 13 КАС України.

За приписами ч. 1 ст. 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Водночас п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

З касаційної скарги вбачається, що ГУ Держпраці у Дніпропетровській області оскаржує постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2019 року за наслідками перегляду рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 травня 2019 року, ухваленого у порядку спрощеного позовного провадження. Предметом розгляду в цій справі є визнання протиправною та скасування постанови суб?єкта владних повноважень про накладення штрафу в розмірі 74 460,00 грн.

Нормами ч. 1 ст. 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно із п. 6 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, на момент звернення КП Елегант до суду з цим позовом прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 1921,00 грн, а тому оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі 74 460,00 грн відноситься до справ незначної складності.

За правилами п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.

Ознайомившись із касаційної скаргою, колегія суддів встановила відсутність виняткових обставин та фундаментальних правових проблем

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію суду права , що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є судом фактів .

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до ч. с ст. 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумаченню закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.

Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами та наданою їм правовою оцінкою не дають підстав для висновку про наявність в даному випадку обставин, наведених у підпунктах та а та в п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Виходячи з того, що ГУ Держпраці у Дніпропетровській області подало касаційну скаргу на судові рішення, які за законом не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті провадження за цією скаргою слід відмовити.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка є джерелом права (ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), враховуючи особливий характер функції Верховного Суду як суду касаційної інстанції, ЄСПЛ може визнати, що процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (рішення ЄСПЛ від 19 грудня 1997 року у справі Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії ).

Ураховуючи викладене та керуючись ст. 328, 333 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної служби України з питань праці у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 травня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2019 року у справі за позовом Колективного підприємства Елегант до Головного управління Державної служби України з питань праці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови.

Надіслати Головному управлінню Державної служби України з питань праці у Дніпропетровській області копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. В. Саприкіна

Судді: А. А. Єзеров

С. М. Чиркін