Рішення

від 29.11.2018 по справі 452/1176/18

САМБІРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 452/1176/18

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"29" листопада 2018 р. м.Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області

у складі судді Кравціва В.І.,

секретар судового засідання Янушевич І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до комунального закладу Самбірська центральна районна лікарня про поновлення на роботі та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

її представника ОСОБА_2 ,

третьої особи ОСОБА_8 ,

представника відповідача Павелкевич І.В.,

представників третіх осіб ОСОБА_9 та ОСОБА_4 ,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 07 травня 2018 року пред`явила до комунального закладу Самбірська центральна районна лікарня (далі КЗ Самбірської ЦРЛ) , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - виконувач обов`язків головного лікаря КЗ Самбірська ЦРЛ ОСОБА_5, позов про визнання незаконним та скасування наказів від 11.01.2018 № 11 та від 18.03.2018 № 83-К, поновлення її, позивача, на посаді молодшої медичної сестри палатної психіатричного відділення Самбірської ЦРЛ та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

У обґрунтування позову ОСОБА_1 посилалася на те, що з 29.12.2015 вона працювала на посаді молодшої медичної сестри палатної психіатричного відділення с. Міжгайці КЗ Самбірська ЦРЛ і згідно наказу від 18.04.2018 №83-к її звільнено із займаної посади у зв`язку з ліквідацією психіатричного відділення та 100% скороченням штату та чисельності працівників відповідно до пункту 1 ст. 40 КЗпП України.

Звільнення з роботи вважає незаконним, виходячи з наступного.

Підставою для винесення наказу від 18.04.2018 № 83-к про її звільнення зазначено рішення Самбірської міської ради від 23.12.2017 № 4 Про реструктуризацію та оптимізацію місцевої мережі медичних установ КЗ Самбірська ЦРЛ та наказу по КЗ Самбірська ЦРЛ від 11.01.2018 за № 11 Про ліквідацію психіатричного відділення та переведення наркологічного відділення як структурного підрозділу , попередження про звільнення, витяг з протоколу засідання профспілкового комітету КЗ Самбірська ЦРЛ від 21.03.2018 № 67.

Однак, за № 11 є наказ від 11.01.2018 зовсім іншого змісту: Про реструктуризацію та оптимізацію місцевої мережі КЗ Самбірська ЦРЛ, зокрема ліквідація психіатричного відділення та переведення наркологічного відділення .

Отже, або в обгрунутування її звільнення був покладений неіснуючий наказ, або текст наказу був змінений невідомо коли, що в свою чергу ставить під сумнів законність і підставність проведених дій щодо реорганізації та вивільнення.

Відповідач при видачі наказу № 11 від 11.01.2018 послався на ряд правових норм загального характеру, висновки комісії Департаменту охорони здоров`я Львівської ОДА від 13.01.2017 № 01-12-11/128/05/04 та рішення сесії Самбірської міської ради від 23.12.2017 № 4 Про реструктуризацію та оптимізацію місцевої мережі медичних установ КЗ Самбірська ЦРЛ .

Щодо підстав скорочення чисельності і штату працівників законодавець передбачає не загальний стан законодавства, а науково-обґрунтовані заходи щодо внесення змін в організацію виробництва і праці у лікарні, видачу наказу про внесення змін у структуру та штатний розпис. Однак, це відповідачем зроблено не було.

Копія такого наказу мала бути подана відповідачем до виборного органу первинної профспілкової організації не пізніше ніж за три місяці до дня звільнення працівників, що передбачено ст. 49-4 КЗпП України та ст. 22 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності .

Відповідач у порушення даних норм матеріального права повідомив профспілковий комітет КЗ Самбірська центральна районна лікарня лише 17.01.2018 після видачі наказу від 11.01.2018р. за № 11.

Відповідачем не було вчинено жодних дій, які б підтверджували проведення консультацій з профспілковим органом з розробленням заходів щодо запобігання звільнення чи зведення їх кількості до мінімуму або пом`якшенням несприятливих наслідків звільнення.

Також, наказ КЗ Самбірська ЦРЛ від 11.01.2018 № 11 був прийнятий в порушення п. 1.1 Статуту комунального закладу Самбірська центральна районна лікарня , у якому записано, що Самбірська ЦРЛ є комунальним підприємством, засновниками та власниками якого є Самбірська міська рада та Самбірська районна рада.

За таких обставин рішення щодо проведення реструктуризації Самбірської ЦРЛ мали б приймати дві місцеві ради, принаймні, мало б бути узгоджене спільне рішення з цього приводу, якого немає.

Крім того, Самбірська районна рада на запит профспілкової організації в листі від 20.02.2018 № 03/22-65/1 зазначила взагалі про свою протилежну позицію та вказала, що для розгляду питання щодо ліквідації психіатричного відділення або реорганізації Самбірської ЦРЛ правові підстави відсутні.

Тому вважає, що Самбірська міська рада при прийнятті спірного рішення порушила ст. 65 ГК України, в якій вказано, що управління підприємством здійснюється відповідно до установчих документів на основі поєднання прав власника (у нашому випадку двох власників) і участі в управління трудового колективу. Власник (власники) здійснюють свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ними органи відповідно до статуту.

Вказана норма кореспондується з п. 6.1 статуту Самбірської ЦРЛ, в якому зазначено, що управління лікарнею здійснюється власником або уповноваженим ним органом на основі поєднання централізованого керівництва та самоуправління

трудового колективу в інтересах розвитку лікарні.

Згідно додатку № 2 до рішення № 61 V сесії ІV демократичного скликання Самбірської районної ради від 23.05.2003, в якому зазначено перелік установ охорони здоров`я, що приймаються до районної комунальної власності, зазначено у п. 5, що психоневрологічне відділення, яке розташоване у с. Міжгайці, вул. Сонячна, 25, є закладом охорони здоров`я районної власності.

Крім цього, профком КЗ Самбірська ЦРЛ не надав згоди на її, позивача, звільнення з наведених підстав, що стверджується витягом з протоколу від 21.03.2018 № 67.

Відповідач - КЗ Самбірська ЦРЛ у встановлений строк подав відзив, у якому посилався на те, що кадровою службою КЗ Самбірської ЦРЛ допущено технічну помилку під час видачі витягу з наказу від 18 квітня 2018 року № 83-к, однак це не змінює основних обставин справи.

21 грудня 2017 року на засіданні постійної медичної комісії ради з питань соціального захисту населення та охорони здоров`я попередньо вивчалося та розглядалося питання щодо ліквідації психіатричного відділення, яке заходиться на території села Міжгайці Самбірського району Львівської області, на якій одноголосно було вирішено підтримати проект рішення, запропонований КЗ Самбірська ЦРЛ про ліквідацію психіатричного відділення КЗ Самбірська ЦРЛ.

У відповідності з п. 15 частини шостої статті 55 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , п. 39 розділу 6 Бюджетного кодексу України КЗ Самбірська ЦРЛ не може утримувати психіатричне відділення, оскільки дане відділення відноситься до 3 рівня надання допомоги та знаходяться на території ОТГ с. Воля-Баранецька.

23 грудня 2017 року Самбірська міська рада прийняла рішення № 4 Про реструктуризацію та оптимізацію місцевої мережі медичних установ комунального закладу Самбірської ЦРЛ , згідно якого вирішено ліквідувати психіатричне відділення КЗ Самбірська ЦРЛ.

На виконання рішення Самбірської міської ради КЗ Самбірська ЦРЛ видала наказ № 11 від 11.01.2018 Про реструктуризацію та оптимізацію місцевої мережі медичних установ комунального закладу Самбірської ЦРЛ, зокрема ліквідація психіатричного відділення та переведення наркологічного відділення .

Оспорюваний наказ спрямовано на скорочення штату працівників КЗ Самбірська ЦРЛ та є самостійним правом їхнього закладу, від імені якого діє керівник.

Відповідно до ч. 15 ст. 16 Закону України Основи законодавства України про охорону здоров`я , заклади охорони здоров`я можуть, зокрема, самостійно затверджувати штатний розпис.

Згідно п. 4.1 статуту КЗ Самбірська ЦРЛ лікарня має право без обмеження приймати рішення та здійснювати діяльність, що не суперечить чинному законодавству, самостійно розробляти свою структуру, штатний розпис, кошторис доходів і видатків, засади і структуру управління.

Частиною 3 статті 64 ГК України передбачено, що підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Ураховуючи зазначене, оскаржуваний наказ КЗ Самбірська ЦРЛ прийняла на законних підставах на основі рішення сесії Самбірської міської ради.

Засідання постійної комісії відбулося без представників районної ради, але це не порушує прав позивача.

Також, при прийнятті даного наказу зверталась увага на ситуацію, яка склалась у КЗ Самбірська ЦРЛ з дефіцитом коштів у 2018 році на виплату заробітної плати. У 2017 році незабезпеченість коштів у КЗ Самбірська ЦРЛ становила 24 млн. 746 тис. грн., у 2018 році незабезпеченість коштів становить 21 млн. 872 тис. грн.

На даний час питання щодо лікування хворих з вадами психічного здоров`я повністю вирішено.

Питання ліквідації психіатричного відділення розглядалося без участі районної ради, адже на даний час головним розпорядником коштів бюджету для КЗ Самбірська ЦРЛ є виконавчий комітет Самбірської міської ради, то затвердження штатного розпису здійснюється цим органом, що підтверджується листом Самбірської районної ради від 20.02.2018 № 03 /22- 65 /1.

Щодо посилання позивача на те, що її було звільнено без згоди виборного органу- первинної профспілкової організації, то із витягу з протоколу засідання профспілкового комітету КЗ СЦРЛ від 21 березня 2018 року № 67 вбачається, що обговоривши подання про ліквідацію психіатричного відділення КЗ СЦРЛ із 100 % скороченням штату та чисельності працівників за п. 1 ст.40 КЗпП України, профком згоди на звільнення не надав.

Відмова профспілкового органу на звільнення не мотивована, з урахуванням правової позиції Верховного Суду України, викладеної у справі № 6-703цс15.

Також, ОСОБА_1 пропонувалась робота молодшої медичної сестри операційного відділення Самбірської ЦРЛ.

Під час розгляду справи по суті позивач та її представник у підтримання позовних вимог посилалися на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача - Комунального закладу Самбірська ЦРЛ позов не визнала, посилаючись на обставини, викладені у відзиві.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_5 у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності та письмові пояснення, посилаючись на правомірність прийнятих наказів та звільнення позивача з роботи.

Представник третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Самбірської міської ради пояснив, що питання про ліквідацію психіатричного відділення КЗ Самбірська ЦРЛ вирішено у відповідності до чинного законодавства. Виконавчий комітет Самбірської міської ради є розпорядником коштів бюджету для КЗ Самбірська ЦРЛ і тому рішення про реструктуризацію та оптимізацію місцевої мережі медичних установ комунального закладу Самбірської ЦРЛ приймалося без погодження із Самбірською районною радою, хоча таке рішення носить декларативний характер, оскільки питання про структуру та штатний розпис КЗ Самбірська ЦРЛ визначається самостійно.

Представник третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Самбірської районної ради пояснив, що Самбірська районна рада не розглядала питання щодо ліквідації психіатричного відділення або реорганізації Самбірської ЦРЛ, так як головним розпорядником бюджетних коштів для КЗ Самбірська ЦРЛ є виконавчий комітет Самбірської міської ради.

Вислухавши пояснення учасників справи, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про відмову у позові ОСОБА_1 з таких підстав.

Із трудової книжки та витягу з наказу відомо, що ОСОБА_1 29.12.2015 була зарахована по переводу на посаду ст. молодшої сестри медичної палатної психіатричного відділення с. Міжгайці КЗ Самбірська ЦРЛ та 18 квітня 2018 року згідно наказу № 83-к звільнена від займаної посади у зв`язку із ліквідацією психіатричного відділення та 100 % скороченням штату та чисельності працівників, відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України і підставою для видання цього наказу зазначені: рішення Самбірської міської ради від 23.12.2017 № 4 Про реструктуризацію та оптимізацію місцевої мережі медичних установ КЗ Самбірська ЦРЛ; наказу по КЗ Самбірська ЦРЛ від 11.01.2018 за № 11 Про ліквідацію психіатричного відділення та переведення наркологічного відділення як структурного підрозділу ; попередження про звільнення; акт про відмову від підпису під наказом по КЗ СЦРЛ від 11.01.2018 № 11; акт про відмову від підпису під попередженням про звільнення та витяг з протоколу засідання профспілкового комітету КЗ Самбірська ЦРЛ від 21.03.2018 № 67 (а. с. 4, 7-8).

Із рішення Самбірської міської ради Львівської області від 23 грудня 2017 року № 4 Про реструктуризацію та оптимізацію місцевої мережі медичних установ Комунального закладу Самбірської ЦРЛ видно, що Самбірської міської ради вирішила: 1. Ліквідувати психіатричне відділення КЗ Самбірської центральної районної лікарні. 2. Перевести наркологічне відділення КЗ Самбірської центральної районної лікарні з майном та обладнанням з с. Міжгайці на територію м. Самбора до 1 квітня 2018 року. 3. В. о. головного лікаря КЗ Самбірської центральної районної лікарні ОСОБА_5 забезпечити переведення наркологічного відділення в приміщення КЗ Самбірської центральної районної лікарні з штатним розписом 12 штатних одиниць (а. с. 9).

Із наказу від 11 січня 2018 року № 11 Про реструктуризацію та оптимізацію місцевої мережі КЗ Самбірська ЦРЛ, зокрема ліквідація психіатричного відділення та переведення наркологічного відділення вбачається, що в. о. головного лікаря КЗ Самбірська центральна районна лікарня ОСОБА_5 видав наказ, зокрема: про проведення ліквідації психіатричного відділення зі 100% скороченням штату та чисельності працівників до 18 квітня 2018 року, всього 19,5 штатних одиниць; проведення ліквідації психіатричного та наркологічного відділень зі 100% скороченням штату та чисельності працівників до 18 квітня 2018 року, всього 10,25 штатних одиниць; начальнику відділу кадрів до 17 січня 2018 року повідомити первинні профспілкові організації про скорочення посад, до 17.02.2018 у письмовій формі повідомити працівників психіатричного відділення про ліквідацію відділення і працівників господарського двору про 100% скорочення штату та чисельності працівників, повідомити державну службу зайнятості про заплановане вивільнення працівників та про внесення змін у штатний розпис КЗ Самбірська ЦРЛ з 18 квітня 2018 року (а. с. 11-12).

Із подання в.о. головного лікаря КЗ Самбірська ЦРЛ видно, що 17.01.2018 він звернувся до профспілкового комітету КЗ Самбірська ЦРЛ з повідомленням про те, що прийнято рішення про ліквідацію психіатричного відділення та господарського двору психіатричного і наркологічного відділень закладу зі 100 % скороченням штату та чисельності працівників з 18.04.2018, просив розглянути вказане подання та дати згоду на проведення ліквідації психіатричного відділення та переведення наркологічного відділення (а. с. 13)

Із попередження про наступне вивільнення від 13.02.2018 та актів від 13.02.2018 відомо, що ОСОБА_1 була ознайомлена з наказом від 11 січня 2018 року № 11 Про реструктуризацію та оптимізацію місцевої мережі КЗ Самбірська ЦРЛ, зокрема ліквідація психіатричного відділення та переведення наркологічного відділення , однак відмовилася від підпису про ознайомлення з даним наказом, а також 13.02.2018 вона була ознайомлена з попередження про наступне вивільнення після закінчення двомісячного терміну з дня отримання попередження і їй було запропоновано примірник цього попередження, проте від підпису про ознайомлення із вказаним попередженням та від його отримання відмовилася (а. с. 46, 47, 48).

Із подання в. о. головного лікаря КЗ Самбірська ЦРЛ від 07.03.2018 та протоколу засідання профспілкового комітету КЗ Самбірська ЦРЛ від 21.03.2018 № 67 вбачається, що в. о. головного лікаря звернувся до вказаного профспілкового комітету з поданням про дачу згоди на звільнення ОСОБА_1 з роботи відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку із скороченням штату та чисельності працівників, профспілковий комітет розглянув це подання і вирішив відмовити у дачі згоди на звільнення ОСОБА_1 з роботи із зазначеної підстави, обґрунтовуючи своє рішення тим, що оскільки при виданні наказу від 11.01.2018 № 11 не було враховано позицію Самбірської районної ради Львівської області, як одного із співзасновників, про те, що для розгляду питання щодо ліквідації психіатричного відділення або реорганізації КЗ Самбірська ЦРЛ відсутні правові підстави, а також правова позиція Верховного Суду України про те, що реорганізація внутрішньої структури юридичної особи не є підставою для проведення 100 % скорочення чисельності та штату працівників та звільнення їх відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України (а. с. 15-16, 43).

Із наказу в.о. головного лікаря КЗ Самбірська ЦРЛ від 18 квітня 2018 року Про зміни в штатному розписі та витягів із штатного розпису видно, що були внесені зміни в штатний розпис відповідача та вирішено виключити та скоротити з штатного розпису психіатричного відділення, зокрема: 1,0 ст. завідувача відділенням, лікаря-психіатра, 1,0 ст. старшої сестри медичної, 6,75 сестри медичної палатної, 0,75 ст. лаборанта, 0,75 ст. сестри медичної з фізіотерапії, 8,25 ст. молодшої медичної сестри палатної, 1,0 ст. сестри-господині ( а.с. 77).

Із витягу з ЄРПУО та Статуту КЗ Самбірської ЦРЛ відомо, що Самбірська центральна районна лікарня є комунальним закладом охорони здоров`я, що за організаційно-правовою формою є комунальним підприємством, засновниками та власниками якого є Самбірська міська рада та Самбірська районна рада.

Відповідно до п. 4.1. розділу 4 цього Статуту лікарня має право без обмеження приймати рішення та здійснювати діяльність, що не суперечить чинному законодавству. Зокрема, має право: самостійно розробляти свою структуру, штатний розпис, кошторис доходів і видатків, засади і структуру управління.

Згідно пунктів 1.13, 6.1., 6.2., та 6.4. вказаного Статуту на Лікарню покладено виконання виробничо-господарських та окремих управлінських функцій, управління Лікарнею здійснюється власником на основі поєднання централізованого керівництва та самоуправління трудового колективу в інтересах розвитку Лікарні .

Лікарню очолює головний лікар, який організовує роботу Лікарні та несе відповідальність за її діяльність. Головний лікар формує штати, затверджує посадові інструкції, здійснює найм, приймає та звільняє працівників Лікарні згідно з штатним розписом та діючим законодавством, відряджає працівників, застосовує міри заохочення та накладає дисциплінарні стягнення (а. с. 17, 30-38).

Із відповіді Самбірської районної ради вбачається, що головним розпорядником коштів для КЗ Самбірської ЦРЛ є виконавчий комітет Самбірської міської ради (а. с. 14).

Надаючи оцінку наведеним обставинам суд керується таким.

Відповідно до ст. 3 Основ законодавства України про охорону здоров`я заклад охорони здоров`я - юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, що забезпечує медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників.

Статтею 16 цих Основ встановлено, що порядок створення, припинення закладів охорони здоров`я, особливості діяльності та класифікація закладів визначаються

законом.

Планування розвитку мережі державних і комунальних закладів охорони здоров`я, прийняття рішень про її оптимізацію, створення, реорганізацію, перепрофілювання державних і комунальних закладів охорони здоров`я здійснюються відповідно до закону органами, уповноваженими управляти об`єктами відповідно державної і комунальної власності.

Заклад охорони здоров`я провадить свою діяльність на підставі статуту (положення), що затверджується власником закладу (уповноваженим ним органом).

Залежно від форми власності заклади охорони здоров`я утворюються та функціонують як державні, комунальні, приватні чи засновані на змішаній формі власності.

За організаційно-правовою формою заклади охорони здоров`я державної власності можуть утворюватися та функціонувати як казенні підприємства або державні установи.

За організаційно-правовою формою заклади охорони здоров`я комунальної власності можуть утворюватися та функціонувати як комунальні некомерційні підприємства або комунальні установи.

Відповідно до пункту 30) частини першої статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виключно на пленарних засіданнях міської ради вирішуються такі питання, зокрема, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.

Згідно листа Міністерства охорони здоров`я України від 14.09.2016 р. N 10/1-13/Д-1/2629-16/23925 Щодо деяких питань штатних нормативів закладів охорони здоров`я штатний розпис закладу охорони здоров`я визначається керівником такого закладу і затверджується за його поданням головним розпорядником бюджетних коштів.

Пунктом 28 Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 р. № 228 встановлено, що розпорядники свої витрати приводять у відповідність з бюджетними асигнуваннями та іншими показниками, що доведені лімітними довідками. Для цього чисельність працівників установи, що пропонується до затвердження за штатним розписом, повинна бути приведена у відповідність з визначеним фондом оплати праці, а інші витрати - у відповідність з іншими встановленими асигнуваннями таким чином, щоб забезпечити виконання покладених на установу функцій.

За правилами п. 1) ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно ч. 2 ст. 49 - 4 КЗпП України ліквідація, реорганізація підприємств, зміна форм власності або часткове зупинення виробництва, що тягнуть за собою скорочення чисельності або штату працівників, погіршення умов праці, можуть здійснюватися тільки після завчасного надання професійним спілкам інформації з цього питання, включаючи інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про строки проведення звільнення. Власник або уповноважений ним орган не пізніше трьох місяців з часу прийняття

рішення проводить консультації з професійними спілками про заходи щодо запобігання звільненню чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом`якшення несприятливих наслідків будь-якого звільнення.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" у разі, якщо роботодавець планує звільнення працівників з причин економічного, технологічного, структурного чи аналогічного характеру або у зв`язку з ліквідацією, реорганізацією, зміною форми власності підприємства, установи, організації, він повинен завчасно, не пізніше як за три місяці до намічуваних звільнень надати первинним профспілковим організаціям інформацію щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, а також провести консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом`якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень.

У п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами трудових спорів від 06.11.1992 р. № 9 роз`яснено, що розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за п. 1 ст. 40 КЗпП, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці,

зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести

працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

У правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду України від 11 липня 2012 року у справі N 6-65цс12 зазначено, що ліквідація структурного підрозділу юридичної особи зі створенням чи без створення іншого структурного підрозділу не є ліквідацією або реорганізацією юридичної особи, а свідчить лише про зміну внутрішньої (організаційної) структури юридичної особи. На відміну від ліквідації чи реорганізації юридичної особи ця обставина може бути підставою для звільнення працівників цього структурного підрозділу згідно з п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України виключно з підстав скорочення чисельності або штату працівників у зв`язку з такими змінами при умові дотримання власником вимог ч. 2 ст. 40, ст. 42, 43, 49-2 КЗпП України.

Згідно частин 1 та 7 статті 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктом 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації) статті 40 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обґрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

У постанові Верховного Суду України від 01 липня 2015 року у справі N 6-703цс15 викладена така правова позиція - відповідно до частини сьомої статті 43 КЗпП України та частини шостої статті 39 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" рішення профспілки про ненадання згоди на розірвання трудового договору має бути обґрунтованим. У разі, якщо в рішенні немає обґрунтування відмови у згоді на звільнення, роботодавець має право звільнити працівника без згоди виборного органу профспілки.

За змістом вищезазначених норм права суд, розглядаючи трудовий спір, повинен з`ясувати, чи містить рішення профспілкового комітету власне правове обґрунтування такої відмови. І лише у разі відсутності у рішенні правового обґрунтування відмови у наданні згоди на звільнення працівника власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації і таке звільнення є законним у разі дотримання інших передбачених законодавством вимог для звільнення.

В аспекті положень частини сьомої статті 43 і частини шостої статті 39 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" слідує, що оскільки необґрунтованість рішення профспілкового комітету породжує відповідне право власника на звільнення працівника, а обґрунтованість такого рішення виключає виникнення такого права, то суд зобов`язаний оцінювати рішення профспілкового органу на предмет наявності чи відсутності ознак обґрунтованості.

Враховуючи, що у зазначених нормах зміст поняття обґрунтованості рішення профспілкового органу закон не розкриває, то така обґрунтованість повинна оцінюватись судом виходячи із загальних принципів права і засад цивільного судочинства (стаття 8 Конституції України, стаття 3 ЦК України, статті 1, 213 ЦПК України) та лексичного значення (тлумачення) самого слова "обґрунтований", яке означає "бути достатньо, добре аргументованим, підтвердженим науково, переконливими доказами, доведеним фактами".

Отже рішення профспілкового органу про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути достатньо, добре аргументованим та містити посилання на правове обґрунтування незаконності звільнення працівника або посилання на неврахування власником фактичних обставин, за яких розірвання трудового договору з працівником є порушенням його законних прав.

З огляду на те, що висновок про обґрунтованість чи необґрунтованість рішення профспілкового комітету про відмову у наданні згоди на звільнення працівника може бути зроблений судом лише після перевірки відповідності такого рішення нормам трудового законодавства, фактичних обставин і підстав звільнення працівника, його ділових і професійних якостей, то посилання на відсутність у суду повноважень здійснювати перевірку та давати юридичну оцінку рішенню профспілкового комітету (яке відповідно до вимог статей 57, 212 ЦПК є одним із доказів у справі і не має для суду наперед встановленого значення), не можна визнати правильним.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За правилами ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;

3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;

4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;

5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;

6) як розподілити між сторонами судові витрати;

7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;

8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Європейський суд з прав людини (Справа "Проніна проти України" N 63566/00, § 23, від 18 липня 2006 року) вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Урахувавши наведені вимоги законодавства та дослідивши зазначені докази, суд дійшов такого висновку.

КЗ Самбірська ЦРЛ є комунальним закладом охорони здоров`я, що за організаційно-правовою формою є комунальним підприємством, засновниками та власниками якого є Самбірська міська рада та Самбірська районна рада.

Так як головним розпорядником коштів для КЗ Самбірської ЦРЛ є Самбірська міська рада, то до її компетенції належить прийняття рішень про оптимізацію та реструктуризацію місцевої мережі КЗ Самбірська ЦРЛ.

Головний лікар КЗ Самбірська ЦРЛ самостійно формує штати цього закладу.

Також доведено, що у відповідача відбулося скорочення штату та чисельності працівників в результаті ліквідації психіатричного відділення, яке знаходилося на території с. Міжгайці Самбірського району, унаслідок чого з роботи була звільнена позивач, яка працювала молодшою сестрою медичною палатною психіатричного відділення, тобто сталася не ліквідація чи реорганізацією юридичної особи, а лише зміна внутрішньої (організаційної) структури юридичної особи, і такі зміни призвели до скорочення чисельності та штату працівників, що стало підставою для звільнення з роботи позивача відповідно до п. 1) ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

Перед проведенням звільнення з роботи працівників психіатричного відділення психіатричного відділення в.о. головного лікаря КЗ Самбірська ЦРЛ 17.01.2018 звернувся до профспілкового комітету КЗ Самбірська ЦРЛ з повідомленням про те, що прийнято рішення про ліквідацію психіатричного відділення та господарського двору психіатричного і наркологічного відділень закладу зі 100 % скороченням штату та чисельності працівників з 18.04.2018, чим було дотримано вимог стаття 49 - 4 КЗпП України та частиною третьою статті 22 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності".

У п. 5.5. наказу від 11 січня 2018 року № 11 Про реструктуризацію та оптимізацію місцевої мережі КЗ Самбірська ЦРЛ, зокрема ліквідація психіатричного відділення та переведення наркологічного відділення було зазначено внести зміни у штатний розпис КЗ Самбірська ЦРЛ з 18.04.2018 року і такі зміни були внесені з 19.04.2018, оскільки зміни у штатному розписі після видання наказу від 11 січня 2018 року № 11 і до звільнення позивача з роботи не могли бути внесені, так як штатний розпис є підставою для фінансування відповідача.

За таких обставин суд відхиляє посилання позивача та її представника на те, що КЗ Самбірська ЦРЛ не є підприємством, а комунальним організацією (установою закладом), так як стаття третя Основ законодавства України про охорону здоров`я дає загальне визначення закладу охорони здоров`я, а саме що це юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, що забезпечує медичне обслуговування населення, а також на те, що відповідач не мав права самостійно розробляти свою структуру та штатний розпис і Самбірська міська рада не могла без згоди Самбірської районної ради вирішувати питання про реструктуризацію та оптимізацію місцевої мережі медичних установ КЗ Самбірська ЦРЛ, на час звільнення позивача з роботи не був затверджений новий штатний розпис та відповідач не виконав вимоги ст. 49 - 4 КЗпП України та частиною третьою статті 22 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності".

Адже, у вказаних нормах права встановлено, що власник або уповноважений ним орган не пізніше трьох місяців з часу прийняття рішення про наступне звільнення працівників проводить консультації з професійними спілками та не пізніше як за три місяці до намічуваних звільнень надає інформацію щодо цих заходів.

Профспілковий комітет Самбірської ЦРЛ не розглянув подання в.о. головного лікаря КЗ Самбірська ЦРЛ від 17.01.2018 і тільки 21.03.2018, розглядаючи подання головного лікаря про дачу згоди на звільнення працівників з роботи, висловив свою незгоду із наказом від 11 січня 2018 року № 11 Про реструктуризацію та оптимізацію місцевої мережі КЗ Самбірська ЦРЛ, зокрема ліквідація психіатричного відділення та переведення наркологічного відділення

Крім цього, розглядаючи індивідуальний трудовий спір, суд не вправі обговорювати питання про доцільність скорочення чисельності або штату працівників, так як це право відповідача самостійно визначати чисельність працівників та штатний розпис і не потребує додаткового доведення, а досліджує наявність підстав для звільнення, а саме чи відбувалося скорочення штату або чисельності працівників та дотримання відповідної процедури.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 була ознайомлена з наказом про ліквідацію психіатричного відділення, а також з попередженням про наступне вивільнення після закінчення двомісячного терміну з дня отримання попередження і їй було запропоновано примірник цього попередження, проте від підпису про ознайомлення із вказаним попередженням та від його отримання відмовилася.

Звільнення ОСОБА_1 з роботи було проведено без попередньою згоди виборного органу первинної профспілкової організації, членом якої вона є, так як профспілковий комітет КЗ Самбірська ЦРЛ, розглянувши подання в. о. головного лікаря цього закладу про дачу згоди на звільнення ОСОБА_1 з роботи відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку із скороченням штату та чисельності, відмовив у дачі згоди на звільнення ОСОБА_1 з роботи із зазначеної підстави.

Однак, у даному рішенні профспілкового комітету про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору відсутнє правове обґрунтування такої відмови.

Так, вказаний профспілковий комітет своє рішення обґрунтував тим, що наказ від 11 січня 2018 року № 11 Про реструктуризацію та оптимізацію місцевої мережі КЗ Самбірська ЦРЛ, зокрема ліквідація психіатричного відділення та переведення наркологічного відділення є незаконним, так як не враховано позицію Самбірської районної ради, як одного із співзасновників, про те, що для розгляду питання щодо ліквідації психіатричного відділення або реорганізації КЗ Самбірська ЦРЛ правові підстави відсутні, а також те, що не врахована правова позиція Верховного Суду України про те, що реорганізація внутрішньої структури юридичної особи не є підставою для проведення 100 % скорочення чисельності та штату працівників та звільнення їх відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Інших підстав для відмову в наданні згоди на звільнення ОСОБА_1 з роботи відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України профком не зазначив.

Проте, такі висновки профкому суперечать дослідженим під час розгляду справи доказам.

Зокрема, із відповіді Самбірської районної ради від 20.02.2018 № 03/22-65/1 вбачається, що для розгляду питання щодо ліквідації психіатричного відділення або реорганізації КЗ Самбірська ЦРЛ правові підстави відсутні тому, що не йдеться про ліквідацію чи реорганізацію юридичної особи (мається на увазі КЗ Самбірська ЦРЛ), а про ліквідацію її структурного підрозділу і Самбірська районна рада вважала, що таке рішення, яке пов`язане із штатним розписом, вправі вирішувати заклад охорони здоров`я та Самбірська міська рада, так як виконавчий комітет Самбірської міської ради є головним розпорядником коштів бюджету для КЗ Самбірська ЦРЛ, то затвердження штатного розпису здійснюється цим органом (а.с. 14).

Також, у правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду України від 11 липня 2012 року у справі N 6-65цс12, відсутнє посилання на те, що реорганізація внутрішньої структури юридичної особи не є підставою для проведення 100 % скорочення чисельності та штату працівників, а є висновок про те, що зміна внутрішньої (організаційної) структури юридичної особи може бути підставою для звільнення працівників цього структурного підрозділу згідно з п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України виключно з підстав скорочення чисельності або штату працівників у зв`язку з такими змінами при умові дотримання власником вимог ч. 2 ст. 40, ст. 42, 43, 49-2 КЗпП України.

Тобто, профспілковий комітет не зазначив правове обґрунтування відмови у дачі згоди на звільнення позивача з роботи, а вказав мотиви такої відмови, а саме незгоду із наказом головного лікаря від 11 січня 2018 року № 11 Про реструктуризацію та оптимізацію місцевої мережі КЗ Самбірська ЦРЛ, зокрема ліквідація психіатричного відділення та переведення наркологічного відділення .

Щодо розбіжностей назви наказу у виписці із наказу від 11 січня 2018 року № 11 та копії цього наказу суд погоджується із доводами відповідача про те, що у виписці із зазначеного наказу допущено описку і записано, що підставою для звільнення ОСОБА_1 з роботи був наказ по КЗ Самбірська ЦРЛ 11 січня 2018 року № 11 Про ліквідацію психіатричного відділення та переведення наркологічного відділення, як структурного підрозділу .

Інших підстав для визнання незаконним звільнення ОСОБА_1 з роботи позивачем та її представником не наведено.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

Відмовити за недоведеністю позовних вимог у позові ОСОБА_1 до комунального закладу Самбірська центральна районна лікарня про визнання незаконним та скасування наказу комунального закладу Самбірська центральна районна лікарня від 18 березня 2018 року № 83-К про звільнення ОСОБА_1 з посади молодшої медичної сестри палатної психіатричного відділення с. Міжгайці комунального закладу Самбірська центральна районна лікарня , поновлення на роботі та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції, який ухвалив рішення, протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає у АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: Комунальний заклад Самбірська центральна районна лікарня, м. Самбір, вул. Шпитальна, 14, Львівської області, код ЄДРПОУ 01997461.

Третя особа: ОСОБА_5 , АДРЕСА_1.

Третя особа: Самбірська міська рада Львівської області, адреса: Львівська область, м. Самбір, пл. Ринок, 1, код ЄДРПОУ: 26269805.

Третя особа: Самбірська районна рада, вул. Мазепи, 8, код ЄДРПОУ 25550003.

Текст повного рішення буде складено 9 грудня 2018 року.

Суддя