Ухвала

від 16.09.2019 по справі 757/21872/19-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2019 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду у складі:

Головуючого - ОСОБА_4.,

суддів - ОСОБА_5., ОСОБА_6.,

секретаря - ОСОБА_7.,

за участю:

адвоката, який діє в інтересах

заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_8.,

адвоката, який діє в інтересах

заявників ОСОБА_2,

ОСОБА_3 - ОСОБА_9.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали клопотання за апеляційними скаргами адвоката, який діє в інтересах заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_8., адвоката, який діє в інтересах заявників ОСОБА_2, ОСОБА_3 - ОСОБА_9., на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 06 травня 2019 року, якою накладено арешт на майно в рамках кримінального провадження № 42017000000002865 -

В С Т А Н О В И Л А :

06 травня 2019 року до Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання заступника начальника першого відділу процесуального керівництва Другого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань, ОСОБА_10. про накладення арешту на нерухоме майно у вигляді земельних ділянок, що розташовані в кварталі АДРЕСА_1.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 06 травня 2019 року клопотання задоволено та накладено арешт на вищевказане нерухоме майно, перелік якого наведений в клопотанні про арешт майна, та встановлено заборону розпоряджатися, відчужувати будь-яким чином вказані земельні ділянки юридичним та фізичним особам, а також будь-яким державним реєстраторам органів державної реєстрації, приватним та державним нотаріусам вчиняти з ним дії, пов'язані із проведенням державної реєстрації (перереєстрації, поділу, виділу, тощо) та заборону будь-яким юридичним та фізичним особам, державним та приватним установам, вчиняти будь-які дії, пов'язані із проведенням будівельних та підготовчих робіт на вказаних земельних ділянках.

Обґрунтовуючи своє рішення, слідчий суддя зазначив, що розташовані в кварталі АДРЕСА_1, які перелічені в клопотанні, оскільки вказане майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, є предметом кримінального правопорушення, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні та метою такого арешту є забезпечення збереження речових доказів.

На вказану ухвалу слідчого судді адвокат, який діє в інтересах заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_8. подав апеляційну скаргу, в якій не погоджується з ухвалою, вважає дану ухвалу незаконною, необґрунтованою, такою, що не відповідає вимогам кримінального процесуального кодексу України, у зв'язку з тим, що судом не було взято до уваги того факту, що підстави на які у клопотанні послався слідчий, обґрунтовуючи необхідність накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, стосуються виключно Київського лісництва, а земельна ділянка з кадастровим номером 80000000000:85:625:0016, яка на праві власності належить ОСОБА_1, ніколи не відносилась до територій та об'єктів природо-заповідного фонду та перебуває у власності добросовісних набувачів на законних підставах. Крім того, як зазначає представник, ОСОБА_1, як законний власник земельної ділянки, взагалі не має жодного відношення до кримінального провадження №42017000000002865. Дана особа не є стороною кримінального провадження, тобто накладення арешту на її майно, а саме земельну ділянку, є грубим порушення її прав, так як добросовісного набувача права власності обмежують в можливості розпорядження своїм законно отриманим майном. При цьому, саме майно не відповідає критеріям, визначеним ст.98 КПК України. Тому, просить скасувати ухвалу слідчого судді та ухвалити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна в частині накладення арешту на земельну ділянки з кадастровим номером 80000000000:85:625:0016, яка належить ОСОБА_1

Також адвокат просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали, оскільки ОСОБА_1 не був повідомлений про розгляд клопотання про арешт майна. Фактично останній, як власник арештованого майна дізнався про порушення своїх прав та отримав можливість ознайомитись із доводами суду лише 23.07.2019 року після ознайомлення з матеріалами справи.

В своїх апеляційних скаргах адвокат, який діє в інтересах заявників ОСОБА_2, ОСОБА_3 - ОСОБА_9. не погоджується з ухвалою слідчого судді, вважає, що суд, всупереч вимогам ст.ст.2, 170, 173 КПК України формально підійшов до вирішення справи, та необґрунтовано прийняв рішення про накладення арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами 80000000000:85:625:0031, 80000000000:85:625:0029, 80000000000:85:625:0025, що належать ОСОБА_2, та на земельну ділянку з кадастровим номером 80000000000:85:625:0035, що належить ОСОБА_3

Зазначає, що земельні ділянки ніколи не відносились до територій та об'єктів природо-заповідного фонду та перебувають у власності добросовісних набувачів на законних підставах, дані земельні ділянки не мають жодного відношення до кримінального провадження, в матеріалах клопотання не міститься жодних відомостей, що вказані земельні ділянки відповідають критеріям ст.98 КПК України. При цьому, адвокат звертає увагу, що прокурором до матеріалів доданих до клопотання не долучено рішення Київської міської ради від 24.10.2002 року № 96/256 «Про оголошення заказниками та пам'ятками природи місцевого значення природних об'єктів у м. Києві» в редакції станом на 2007-2009 роки, а долучено рішення Київської міської ради в редакції, яка втратила чинність, однак, слідчий суддя, під час винесення ухвали про арешт майна, не звернув увагу та не врахував, що сторона обвинувачення ввела суд в оману, оскільки земельні ділянки, про які йде мова у клопотанні не відносились до природно-заповідного фонду. Тому, просить скасувати ухвалу слідчого судді та ухвалити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна в частині накладення арешту на земельні ділянки.

Також адвокат просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали, оскільки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не були повідомлені про розгляд клопотання про арешт майна. Фактично останні, як власники арештованого майна дізналися про порушення своїх прав та отримали можливість ознайомитись із доводами суду лише 26.07.2019 року після ознайомлення з матеріалами справи.

Заслухавши:

- доповідача - суддю апеляційного суду;

- адвоката, який діє в інтересах заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_8., яка підтримала апеляційну скаргу та просила задовольнити її в повному обсязі, проти задоволення апеляційних скарг адвоката, яка діє в інтересах заявників ОСОБА_2, ОСОБА_3 - ОСОБА_9., не заперечувала;

- адвоката, яка діє в інтересах заявників ОСОБА_2, ОСОБА_3 - ОСОБА_9., яка підтримала апеляційну скаргу та просила задовольнити її в повному обсязі, проти задоволення апеляційної скарги адвоката, який діє в інтересах заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_8., не заперечувала;

- ознайомившись з матеріалами клопотання та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення. Згідно частини 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Разом з цим встановлено, що ухвалу постановлено без виклику заявників або їхніх представників, а про накладення арешту стало відомо після отримання копій ухвали. З апеляційною скаргою представник заявника ОСОБА_1- адвокат ОСОБА_8. звернулася до суду 25.07.2019 року, а представник заявників ОСОБА_2, ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_9. звернулася до суду 30.07.2019 року.

Тобто апеляційні скарги подано в межах визначеного законом п'ятиденного строку, і таким чином строк на апеляційне оскарження не пропущено, у зв'язку з чим він поновленню не підлягає.

Положенням ч.1 ст.131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України, тобто з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього кодексу.

Як вбачається з матеріалів провадження, під час досудового розслідування встановлено, що невстановленим на даний час службовими особами Київської міської ради, Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» та Київського обласного управління лісового та мисливського господарства, протягом 2007-2012 років в порушення діючого законодавства умисно, шляхом зловживання службовим становищем, всупереч інтересам служби, з метою задоволення інтересів третіх осіб, виведено з природно-заповідного фонду України земельну ділянку площею 10,77 га, яку в подальшому передано у приватну власність для індивідуального будівництва ГО СТ «Пуща Водиця» та ГО «Дубовий Гай», що спричинило тяжкі наслідки.

В подальшому досудовим розслідуванням встановлено, що 01.08.2018 року ОСОБА_3, здійснив замовлення нормативної грошової оцінки земельних ділянок 80000000000:85:625:0048 та 80000000000:85:625:0050, які є найбільшими за площею та мають найбільшу вартість, з метою встановлення її вартості на даний час та подальшого продажу.

Тобто, вказані земельні ділянки є предметом вчинення злочину та є речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки містять інші відомості, та можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та в подальшому, відповідно до постанови слідчого від 10.04.2019 року, визнані речовим доказом у кримінальному провадженні №42017000000002865 .

Тому, розглядаючи клопотання слідчого про накладення арешту на майно, у відповідності до ст.173 КПК України слідчий суддя правильно встановив обґрунтованість вказаної земельної матеріальним об'єктом, що містить відомості, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та прийшов до правильного висновку про те, що незастосування арешту може призвести до наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності доказів, які б свідчили про будь-які логічні та об'єктивні підстави вважати земельні ділянки з кадастровими номерами 80000000000:85:625:0016, 80000000000:85:625:0031, 80000000000:85:625:0029, 80000000000:85:625:0025, 80000000000:85:625:0035, є матеріальним об'єктом, що містить відомості, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки слідчим доведено, що вказані земельні, відповідають критеріям, передбаченим ст.98 КПК України, є матеріальними об'єктами, що містять відомості, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, їх визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, а метою їх арешту є забезпечення зберігання речових доказів.

Зважаючи на вищевикладене, в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об'єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на земельні ділянки, діяв у спосіб і у межах законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи апелянтів стосовно незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги адвоката, який діє в інтересах заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_8. та адвоката, який діє в інтересах заявників ОСОБА_2, ОСОБА_3 - ОСОБА_9., слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 06 травня 2019 року, необхідно залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.309, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги адвоката, який діє в інтересах заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_8. та адвоката, який діє в інтересах заявників ОСОБА_2, ОСОБА_3 - ОСОБА_9., залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 06 травня 2019 року, якою накладено арешт на майно в рамках кримінального провадження № 42017000000002865, залишити без змін.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6