Рішення

від 03.10.2019 по справі 911/840/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" жовтня 2019 р. Справа № 911/840/18

За позовом Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, 08136, Київська область, Києво-Святошинський район, село Крюківщина, вулиця Балукова, будинок 10

до Приватного підприємства "Фірма Газпромсервіс", 03057, місто Київ, вулиця Олександра Довженка, будинок 3

за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Головного управління Держгеокадастру у Київській області, 3115, місто Київ, вулиця Серпова, будинок 3/14

за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

про розірвання договору та зобов`язання повернути земельні ділянку

суддя Н.Г. Шевчук

секретар судового засідання М.Г. Байдрелова

за участю представників сторін:

від позивача: Ломінський Є.Л. (дов. №02-26/45 від 16.01.2019);

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи на стороні позивача: не з`явився;

від третьої особи на стороні відповідача: не з`явився.

суть спору:

Крюківщинська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області звернулась до Господарського суду Київської області з позовом до Приватного підприємства "Фірма Газпромсервіс" про розірвання договору оренди земельної ділянки від 19.07.2006 та зобов`язання повернути земельну ділянку кадастровий номер 3222484001:01:023:0042 загальною площею 0,9256 га, яка знаходиться по вулиці Одеській на території Крюківської сільської ради Києво-Святошинськогого району Київської області.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області було проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства, в ході проведення якої встановлено, що відповідач використовує земельну ділянку, передану йому в оренду за Договором від 19.07.2006, не за цільовим призначенням, оскільки він без згоди позивача передав в суборенду частину земельної ділянки іншій особі, чим порушив права позивача, що є підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки та її повернення.

Справа розглядається за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Головного управління Держгеокадастру у Київській області та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 .

Рішенням Господарського суду Київської області від 10.10.2018 позов задоволено повністю. Розірвано договір оренди земельної ділянки, укладений 19.07.2006 між Крюківщинською сільською радою Києво-Святошиського району Київської області та Приватним підприємством "Фірма Газпромсервіс", зареєстрований в Києво-Святошинському районному відділі земельних ресурсів 12.09.2006 за № 454, про що у Державному реєстрі прав на землю та нерухоме майно 22.09.2006 вчинено запис за № 040632900168, а також зобов`язано Приватне підприємство "Фірма Газпромсервіс" повернути Крюківщинській сільській раді Києво-Святошинського району Київської області вказану в договорі земельну ділянку.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2019 рішення Господарського суду Київської області від 10.10.2018 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 24.07.2019 постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2019 та рішення Господарського суду Київської області від 10.10.2018 у справі № 911/840/18 скасовано та направлено до Господарського суду Київської області на новий розгляд.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.08.2019 справу № 911/840/18 прийнято суддею Шевчук Н.Г. до свого провадження та призначено підготовче засідання, а також даною ухвалою запропоновано учасникам справи подати до суду письмові пояснення з урахуванням постанови Верховного Суду від 24.07.2019.

Ухвалою суду від 05.09.2019 за заявою представника відповідача підготовче засідання було відкладено на 19.09.2019.

В судовому засіданні 19.09.2019 оголошено перерву до 26.09.2019.

До початку судового засідання 26.09.2019 від представника відповідача адвоката Несвіт В.Б. надійшла заява, якою останній повідомив, що договір про надання правової допомоги, укладений між ним та ПП "Фірма Газпромсервіс" (в особі директора ОСОБА_5 .) розірваний з ініціативи замовника, а тому адвокат Несвіт В.Б. представляти інтереси довірителя в суді не буде.

Разом з тим, 26.09.2019 від відповідача надійшла заява про визнання позову № 2 від 26.09.2019 (вх. № суду 18425/19) за підписом директора ОСОБА_6. та з відбитком печатки Приватного підприємства "Фірма Газпромсервіс", відповідно до якої відповідач повністю погоджується з позовними вимогами та підтверджує факт нецільового використання земельної ділянки, яка перебуває в оренді ПП "Фірма Газпромсервіс" за договором.

Відповідно до документів, доданих до заяви про визнання позову, а саме: рішення власника ПП "Фірма Газпромсервіс" № 25/09/2019 від 25.09.2019, статуту ПП "Фірма Газпромсервіс" в новій редакції, затвердженого власником ПП "Фірма Газпромсервіс", рішенням № 25/09/2019 від 25.09.2019, наказу ПП "Фірма Газпромсервіс" про виконання обов`язків директора №26/09/2019 від 26.09.2019, наказу ПП "Фірма Газпромсервіс" про звільнення з посади директора № 25/09/2019 від 25.09.2019 та Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 26.09.2019, судом встановлено, що у зв`язку з укладенням договору купівлі-продажу частки в статутному фонді (капіталі) ПП "Фірма Газпромсервіс" між ОСОБА_5 , що є власником 100% частки у статутному фонді Товариства, та ОСОБА_6 , до останнього перейшли всі права й обов`язки як власника ПП "Фірма Газпромсервіс".

За приписами статті 89 Цивільного кодексу України юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення. До єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.

Згідно частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (далі - Закон) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) містяться, зокрема, перелік засновників (учасників) юридичної особи: прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), серія та номер паспорта, якщо засновник - фізична особа; найменування, країна резидентства, місцезнаходження та ідентифікаційний код, якщо засновник - юридична особа; відмітка про закінчення повноважень засновника громадського формування у зв`язку з державною реєстрацією.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.

Частинами першою, четвертою статті 10 Закону визначено, що у разі якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи-підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.

Судом зроблено власний Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до інформації з якого, 26.09.2019 державним реєстратором Печерської районної в місті Києві державної адміністрації Орел Л.В. зроблено запис про внесення змін до відомостей про юридичну особу, а саме зміна керівника юридичної особи та зміна складу підписантів.

Згідно інформації з Витягу та наказу ПП "Фірма Газпромсервіс" про виконання обов`язків директора ОСОБА_6 є керівником Товариства з 26.09.2019.

Присутній в підготовчому судовому засіданні 26.09.2019 представник Приватного підприємства "Фірма Газпромсервіс" - директор відповідно до наказу № 26/09/2019 від 26.09.2019 ОСОБА_6 підтвердив визнання позовних вимог з підстав, викладених в заяві про визнання позову.

Розглянувши в підготовчому судовому засіданні подану відповідачем заяву про визнання позову, суд зазначає наступне.

Згідно з приписами пункту 1 частини другої статті 46 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 191, 192 цього Кодексу.

Згідно частин першої і четвертої статті 191 Господарського процесуального кодексу України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи обставини справи, а також те, що подана відповідачем заява про визнання позову не суперечить діючому законодавству, не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України, сторонам відомі наслідки визнання позову, а представник відповідача має повноваження на вчинення такої процесуальної дії, господарський суд її приймає та на підставі частини третьої статті 185, частини четвертої статті 191 Господарського процесуального кодексу України вважає за можливе за результатами підготовчого провадження ухвалити рішення у даній справі.

В підготовчому судовому засіданні 03.10.2019 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності суд

встановив:

19 липня 2006 року між Крюківщинською сільською радою Києво-Святошиського району Київської області ("Орендодавець") та Приватним підприємством "Фірма Газпромсервіс" ("Орендар") укладений Договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов пунктів 1, 2 якого Орендодавець згідно з рішенням 29 сесії 4 скликання Крюківщинської сільської ради Києво-Святошиського району Київської області від 26.11.2005 надає в оренду, а Орендар приймає у строкове платне володіння і користування земельну ділянку загальною площею 0,9256 га, розташовану на території Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, в межах населеного пункту села Крюківщина кадастровий номер земельної ділянки 3222484001:01:023:0042 із земель запасу для розміщення виробничої бази.

Строк дії цього договору - 49 років з дня підписання його сторонами, нотаріального посвідчення та державної реєстрації (пункт 1.5 Договору).

Згідно пункту 3.2 Договору на передану в оренду земельну ділянку визначені наступні обмеження відповідно до класифікатора обмежень прав власності на землю та використання земельних ділянок: 1) правові: - зміна цільового використання; 2) екологічні: - дотримання вимог екологічного зонування.

Пунктом 3.5 Договору зазначено, що сторони зобов`язуються виконувати всі вимоги, викладені в статтях 22-29 Закону України "Про оренду землі", зміст яких їм зрозумілий.

Пунктом 6.4 Договору передбачено, що орендована земельна ділянка чи її частина може передаватись в суборенду за згодою Орендодавця. Якщо протягом одного місяця з моменту отримання Орендодавцем письмового повідомлення про бажання Орендаря передати земельну ділянку в суборенду, Орендодавець не надішле Орендарю письмове повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, Орендар має право передати земельну ділянку чи її частину в суборенду.

Відповідно до пункту 6.5 Договору цей договір припиняється у випадках, передбачених Законом країни "Про оренду землі" (статті 31, 32), Земельним кодексом України (статті 141, 143), а також в інших випадках, визначених законодавством.

Договір зареєстровано в Києво-Святошинському районному відділі земельних ресурсів 12.09.2006 за № 454, про що у Державному реєстрі прав на землю та нерухоме майно 22.09.2006 вчинено запис за № 040632900168.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарських зобов`язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до частини першої статті 2 ЗУ "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до частини першої статті 93 Земельного кодексу України та статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Поняття договору оренди землі визначено статтею 13 цього ж Закону, за приписами якої договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно статті 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Судом встановлено, що 29 травня 2012 року між Приватним підприємством "Фірма Газпромсервіс" ("Орендодавець") та громадянином України ОСОБА_1 ("орендар", третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача) було укладено договір оренди № 8, відповідно до умов якого відповідач зобов`язується передати ОСОБА_1 у тимчасове користування строком на 2 роки, з можливою пролонгацією, ділянку землі за адресою: АДРЕСА_2 розмірі 200 кв.м. Вказане майно належить відповідачу на правах оренди згідно договору від 19.07.2006.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про оренду землі" орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця. Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду.

Згідно пункту 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15 Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Закон України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" від 19.06.2003 № 963-IV визначає правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.

Відповідно до статті 4 вказаного Закону України об`єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.

Управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Київській області здійснено обстеження земельної ділянки кадастровий номер 3222484001:01:023:0042, загальною площею 0,9256 га, яка розташована по АДРЕСА_2 на території Крюківщинської сільської ради КиєвоСвятошинського району Київської області , яка перебуває в користуванні відповідача на підставі Договору оренди, про що складено акт обстеження від 24.01.2018.

У вказаному акті обстеження зазначено, що на обстежуваній земельній ділянці побудовано дві капітальні споруди, на одній із яких мітиться напис "металобаза", а також розміщено автозаправну станцію (АЗС) з написом "дизельне пальне оптова ціна" та автомобільну газозаправну станцію (АГЗС), поряд з якою розташований стенд з написом "АГЗС пропан газ".

Управлінням з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Київській області проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом земельної ділянки. В ході перевірки уповноваженим органом встановлено, що земельна ділянка площею 0,9256 га (кадастровий номер 3222484001:01:023:0042), розташована по вул . Одеській на території Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, яка перебуває в користуванні відповідача, використовується не за цільовим призначенням, що є порушенням частини першої статті 96 Земельного кодексу України та є підставою для припинення права користування відповідно до статті 141 Земельного кодексу України. За результатами перевірки складено Акт від 09.02.2018 № 2-ДК/26/АП/09/01/-18.

На підставі вказаного акту перевірки від 09.02.2018 позивачем прийнято рішення № 12/29 від 15.03.2018 "Про припинення договору оренди земельної ділянки".

Відповідно до частини п`ятої статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 № 280/97-ВР органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Виконуючи функції власника майна в інтересах територіальної громади орган місцевого самоврядування фіксує зміст свого волевиявлення щодо управління майном у визначений спосіб - шляхом прийняття рішення.

Прийнявши рішення № 12/29 від 15.03.2018 "Про припинення договору оренди земельної ділянки" позивач у встановленій законодавством формі зафіксував волевиявлення щодо орендованого майна від імені територіальної громади, як власника орендованого майна, та звернувся до суду з позовом про розірвання договору оренди в судовому порядку.

Статтею 651 Цивільного кодексу України встановлено, що розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частиною третьою статті 291 Господарського кодексу України передбачено, що договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Позивачем зазначено в якості істотного порушення договору та підстави для його розірвання, а відповідачем визнано (заява вих. № 2 від 26.09.2019) використання відповідачем земельної ділянки не за цільовим призначенням, визначеним договором (для розміщення виробничої бази).

За приписами статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Відповідно до статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, у разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Згідно частини першої статті 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди. Вказаній нормі кореспондує норма пункту "а" частини першої статті 96 Земельного кодексу України, згідно з якою землекористувачі зобов`язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням.

Відповідно до статті 25 цього Закону орендар земельної ділянки має право, зокрема, за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження.

Таким чином законодавець визначає використання земельної ділянки за цільовим призначенням як істотну умову договору оренди земельної ділянки, порушення якої орендарем згідно з нормами частини першої статті 32 Закону України "Про оренду землі" та частини другої статті 651 Цивільного кодексу України може бути підставою для його розірвання за рішенням суду на вимогу другої сторони договору - орендодавця.

Зазначена правова позиці викладена в постанові Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 924/1032/17.

Статтею 141 Земельного кодексу України передбачені підстави припинення права користування земельною ділянкою, зокрема пунктом "ґ" такою підставою визначено використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Таким чином, порушення орендарем такої умови договору оренди земельної ділянки, як використаня земельної ділянки за цільовим призначенням, є істотним і слугує достатньою правовою підставою для дострокового розірвання договору оренди землі в судовому порядку.

Наслідком розірвання договору оренди є повернення земельної ділянки, переданої в оренду. Вимоги про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки між собою нерозривно пов`язані. Вимога позивача про повернення земельної ділянки є похідною від його вимоги про розірвання Договору оренди земельної ділянки від 19.07.2006, укладеного між позивачем та відповідачем.

Статтею 34 Закону України "Про оренду землі" визначено, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Позивачем і відповідачем досягнута згода про розірвання договору оренди земельної ділянки від 19.07.2006, однак відповідна угода у формі єдиного документа ними не була укладена.

З огляду на викладене позовні вимоги позивача про розірвання договору оренди земельної ділянки від 19.07.2006 та зобов`язання повернути земельну ділянку, кадастровий номер 3222484001:01:023:0042, загальною площею 0,9256 га, яка знаходиться по вулиці Одеській на території Крюківської сільської ради Києво-Святошинськогого району Київської області, є обґрунтованими та визнаними відповідачем, а відтак підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Згідно з частинами першою та другою статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, покладається на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін.

Судовий збір відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232-233, 237-238, 240 Господарського процесуального кодексу України суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Вважати розірваним договір оренди земельної ділянки, укладений 19.07.2006 між Крюківщинською сільською радою Києво-Святошиського району Київської області та Приватним підприємством "Фірма Газпромсервіс", зареєстрований в Києво-Святошинському районному відділі земельних ресурсів 12.09.2006 за № 454, про що у Державному реєстрі прав на землю та нерухоме майно 22.09.2006 вчинено запис за № 040632900168.

3. Зобов`язати Приватне підприємство "Фірма Газпромсервіс" (03057, місто Київ, вулиця Олександра Довженка, будинок 3, код ЄДРПОУ 33330692) повернути Крюківщинській сільській раді Києво-Святошинського району Київської області (08136, Київська область, Києво-Святошинський район, село Крюківщина, вулиця Балукова, будинок 10, код ЄДРПОУ 04358566) земельну ділянку (кадастровий номер 3222484001:01:023:0042) площею 0,9256 га по вул. Одеській на території Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області за актом передачі.

4. Стягнути з Приватного підприємства "Фірма Газпромсервіс" (03057, місто Київ, вулиця Олександра Довженка, будинок 3, код ЄДРПОУ 33330692) на користь Крюківщинської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (08136, Київська область, Києво-Святошинський район, село Крюківщина, вулиця Балукова, будинок 10, код ЄДРПОУ 04358566) 3 524 (три тисячі п`ятсот двадцять чотири) грн 00 коп. судового збору.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.Г. Шевчук

Повне рішення складено та підписано: 08.10.2019