Постанова

від 27.09.2019 по справі 902/67/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2019 року Справа № 902/67/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Грязнов В.В. , суддя Бучинська Г.Б.

секретар судового засідання Гладка Л.А.

за участю представників сторін:

позивача: Саюк Б.О., Головчук В.А.

відповідача 1: Мишковська Т.М.

відповідача 2: Мишковська Т.М.

відповідача 3: Мишковська Т.М., Воловодюк В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Вінастеріск" на рішення господарського суду Вінницької області від 11.04.19р. у справі №902/67/19, ухвалене суддею Маслій І.В. повний текст рішення складено 19.04.2019 р.

за позовом Приватного підприємства "Вінастеріск"

до Громадської організації "Медіа центр "Власно"

до Громадської організації "Вінницька інформаційна платформа "Власно"

до Фізичної особи-підприємця Воловодюк Володимира Володимировича

про припинення розповсюдження та спростування недостовірної інформації, відшкодування 120 000 грн. моральної шкоди

Приватне підприємство "Вінастеріск" звернулось до суду з позовом до Громадської організації "Медіа центр "Власно" до Громадської організації "Вінницька інформаційна платформа "Власно" та до Фізичної особи-підприємця Воловодюка Володимира Володимировича в якому просить:

- визнати недостовірною інформацію, що була поширена 11.01.2019 р. на веб-сайті www. vlasno .info;

- припинити розповсюдження опублікованого 11.01.2019 р. на веб-сайті www.vlasno.info матеріалу шляхом його вилучення з веб-сайту;

- зобов`язати відповідачів спростувати недостовірну інформацію опубліковану 11.01.2019 р. на веб-сайті www.vlasno.info, шляхом розміщення на веб-сайті www.vlasno.info, у рубриці "Надзвичайні події" на строк, який дорівнює строку розміщення недостовірної інформації, спростування недостовірної інформації;

- стягнути з відповідачів на користь позивача моральну шкоду у розмірі 40 000,00 грн. з кожного.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 11.04.2019 р. по справі №902/67/19 в позові Приватного підприємства "Вінастеріск" до Громадської організації "Медіа центр "Власно" та Громадської організації "Вінницька інформаційна платформа "Власно" відмовлено повністю. Позов Приватного підприємства "Вінастеріск" до Фізичної особи-підприємця Воловодюка Володимира Володимировича задоволено частково.

Визнано недостовірною інформацію, що була поширена ІНФОРМАЦІЯ_4 року о 20 год. 03 хв. на веб-сайті www.vlasno.info, щодо приватного підприємства Вінастеріск , під заголовком: ІНФОРМАЦІЯ_6 наступного змісту: Про трансляцію RussiaToday у Хмільнику вінницькі СБУшники та кіберполіцейські дізналися ще на весні 2018 року . Зобов`язано Фізичну особу-підприємця Воловодюка Володимира Володимировича припинити розповсюдження опублікованого ІНФОРМАЦІЯ_4 року о 20 год. 03 хв. на веб-сайті www.vlasno.info матеріалу під заголовком: ІНФОРМАЦІЯ_6 наступного змісту: Про трансляцію RussiaToday у Хмільнику вінницькі СБУшники та кіберполіцейські дізналися ще на весні 2018 року шляхом вилучення вказаного матеріалу з веб-сайту www.vlasno.info. Зобов`язано Фізичну особу-підприємця Воловодюка Володимира Володимировича спростувати недостовірну інформацію, опубліковану ІНФОРМАЦІЯ_4 року о 20 год. 03 хв. на веб-сайті www.vlasno.info, в матеріалі під заголовком: ІНФОРМАЦІЯ_6 наступного змісту: Про трансляцію RussiaToday у Хмільнику вінницькі СБУшники та кіберполіцейські дізналися ще на весні 2018 року шляхом розміщення на веб-сайті www.vlasno.info у рубриці надзвичайні події на строк, який дорівнює строку розміщення недостовірної інформації, наступного тексту спростування недостовірної інформації: Опублікований ІНФОРМАЦІЯ_4 року о 20 год. 03 хв. матеріал під заголовком: ІНФОРМАЦІЯ_6 в частині: Про трансляцію RussiaToday у Хмільнику вінницькі СБУшники та кіберполіцейські дізналися ще на весні 2018 року не відповідає дійсності та викладено не правдиво. В іншій частині позову Приватного підприємства "Вінастеріск" до Фізичної особи-підприємця Воловодюка Володимира Володимировича відмовлено. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Воловодюка Володимира Володимировича на користь Приватного підприємства "Вінастеріск" 1 440,75 грн. витрат пов`язаних із сплатою судового збору та 4 551,33 витрат пов`язаних із наданням правової допомоги.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Приватне підприємство "Вінастеріск" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Вінницької області від 11 квітня 2019 року по справі №902/67/19, скасувати рішення господарського суду Вінницької області від 11 квітня 2019 року по справі №902/67/19 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов Приватного підприємства Вінастеріск до громадської організації Медіа центр Власно , громадської організації Вінницька інформаційна платформа Власно , фізичної особи-підприємця Воловодюка Володимира Володимировича про припинення розповсюдження та спростування недостовірної інформації, відшкодування моральної шкоди завданої діловій репутації - повністю; визнати недостовірною інформацію, що була поширена ІНФОРМАЦІЯ_4 року об 20 год. 03 хв., громадською організацією Медіа центр Власно та громадською організацією Вінницька інформаційна платформа Власно , на веб-сайті www.vlasno.info, щодо приватного підприємства Вінастеріск , під заголовком ІНФОРМАЦІЯ_6 , в частині: Як у курортному містечку на Вінниччині російське телебачення транслювали.

... Серед запропонованих абонентам були і заборонені для трансляції на території України російські телеканали, зокрема RussiaToday .

Як з`ясували правоохоронці, провайдер без відповідної ліцензії Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення ретранслював кілька українських телеканалів. При цьому не уклавши із ними відповідних угод. Збитки для українських мовників склали кількасот тисяч гривень.

За допомогою технічного обладнання незаконно розповсюджують програми мовлення (плейлисти доступу за технологією інтернет-телебачення), у тому числі під логотипом Футбол 1 , Футбол 2 українських товариств-правовласників TOB ТРК Україна та інших без їх згоди , - йдеться у матеріалах кримінального провадження .

Зобов`язати громадську організацію Медіа центр Власно , громадську організацію Вінницька інформаційна платформа Власно , фізичну особу-підприємця Воловодюка Володимира Володимировича припинити розповсюдження опублікованого ІНФОРМАЦІЯ_4 року о 20 год. 03 хв. на веб-сайті www. vlasno .info матеріалу під заголовком ІНФОРМАЦІЯ_6 шляхом вилучення цього матеріалу з веб-сайту www.vlasno.info.

Зобов`язати громадську організацію Медіа центр Власно , громадську організацію Вінницька інформаційна платформа Власно , фізичну особу-підприємця Воловодюка Володимира Володимировича спростувати недостовірну інформацію, опубліковану ІНФОРМАЦІЯ_4 року об 20 год. 03 хв. на веб-сайті www.vlasno.info в матеріалі під заголовком ІНФОРМАЦІЯ_6 шляхом розміщення на веб-сайті www.vlasno.info у рубриці Надзвичайні події на строк, який дорівнює строку розміщення недостовірної інформації, наступного тексту спростування недостовірної інформації:

Опублікований ІНФОРМАЦІЯ_4 року об 20 год. 03 хв. матеріал під заголовком ІНФОРМАЦІЯ_6 в частині: Як у курортному містечку на Вінниччині російське телебачення транслювали.

... Серед запропонованих абонентам були і заборонені для трансляції на території України російські телеканали, зокрема RussiaToday .

Як з`ясували правоохоронці, провайдер без відповідної ліцензії Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення ретранслював кілька українських телеканалів. При цьому не уклавши із ними відповідних угод. Збитки для українських мовників склали кількасот тисяч гривень. За допомогою технічного обладнання незаконно розповсюджують програми мовлення (плейлисти доступу за технологією інтернет-телебачення), у тому числі під логотипом Футбол 1 , Футбол 2 українських товариств-правовласників TOB ТРК Україна та інших без їх згоди , - йдеться у матеріалах кримінального провадження не відповідає дійсності та викладений неправдиво. .

Стягнути з громадської організації Медіа центр Власно , громадської організації Вінницька інформаційна платформа Власно , фізичної особи-підприємця Воловодюка Володимира Володимировича на користь приватного підприємства Вінастеріск моральну шкоду у розмірі 40 000 (сорок тисяч) грн. 00 коп. з кожного.

Стягнути з громадської організації Медіа центр Власно , громадської організації Вінницька інформаційна платформа Власно , фізичної особи-підприємця Воловодюка Володимира Володимировича на користь приватного підприємства Вінастеріск документально підтверджені судові витрати.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, скаржник звертає увагу, що судом першої інстанції не з`ясовано обставин, що мають значення для справи та на які посилався позивач, зокрема щодо надання ним виключно послуги доступу до мережі Інтернет, а наявне обладнання не дозволяє здійснювати ані початкову передачу наземними передавачами, за допомогою кабельного телебачення або супутниками будь-якого типу в кодованому або відкритому вигляді телевізійних чи радіопрограм, що приймаються населенням; ані прийом і одночасну передачу, повних і незмінних телерадіопрограм або істотних частин таких програм, які транслюються мовником.

Крім того, в опублікованому матеріалі відповідачі зазначають, що: За допомогою технічного обладнання незаконно розповсюджують програми мовлення (плейлисти доступу за технологією інтернет-телебачення) .

Однак з огляду на те, що у ст.41 Закону України Про авторське право і суміжні права визначено вичерпний перелік виключних майнових прав організацій мовлення, зазначене право на розповсюдження не стосується цих суб`єктів інформаційної діяльності.

Таким чином, апелянт звертає увагу на те, що в даному випадку, розповсюдженням програм мовлення є будь-яка дія, за допомогою якої оригінали або копії записів програм (передач) безпосередньо чи опосередковано пропонуються публіці шляхом продажу чи іншого відчуження оригіналу або примірників запису. Це право стосуються тільки фізичних екземплярів, які можуть бути випущені в обіг як матеріальні об`єкти.

В той же час позивачем ніколи оригінали або копії записів програм мовлення безпосередньо чи опосередковано не пропонувалися користувачам, а ні шляхом продажу чи іншого відчуження оригіналів або примірників записів.

Відтак, судом першої інстанції не досліджувались вказані обставини, які мають значення для справи, та відповідно не надавалась їм оцінка в судовому рішенні.

Крім того, судом першої інстанції не досліджені та не оцінені докази, подані позивачем, а саме: статут ПП Вінастерікс , додаток до нього №2 від 5 квітня 2011 року, витяг Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 6 червня 2018 р., договір про надання доступу до мережі Інтернет № 413-11-18-F від 12 грудня 2018 року, №596-9- 17-F від 26 вересня 2017 року, № 620-10-18-F від 1 жовтня 2018 року, № 591-7-18-F від 19 липня 2018 року (пункт 1, підпункти 5.7, 5.8 договорів) з додатками та актами здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) № 155/11 від 12 грудня 2018 року, № 42 від 30 вересня 2018 року, № 32/12 від 31 грудня 2018 року, № 141/12 від 31 грудня 2018 року.

Також, судом першої інстанції не з`ясовано обставини щодо порушення особистих немайнових прав позивача, приниження його ділової репутації, зниження престижу, підрив до нього довіри та до його діяльності, що безпосередньо порушує особисті немайнові права ПП Вінастерікс .

Крім того, апелянт звертає увагу суду, що аналіз інформації, поширеної відповідачами та Службою безпеки України і Вінницьким апеляційним судом, можна побачити, що поширена відповідачами інформація не є дослівним відтворенням інформації, поширеної Службою безпеки України і Вінницьким апеляційним судом. У повідомленні Служби безпеки України взагалі не згадується назва ПП Вінастерікс .

Відтак, на думку скаржника, рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню судом апеляційної інстанції.

Ухвалами апеляційного господарського суду від "25" травня 2019 р. поновлено строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Вінастеріск" на рішення господарського суду Вінницької області від 28.05.2019 р. у справі №902/67/19, зупинено виконання рішення господарського суду Вінницької області від 28.05.2019 р. у справі №902/67/19 та призначено розгляд апеляційної скарги у судове засідання.

18.09.2019 р. на електронну адресу апеляційного суду надійшло клопотання від Приватного підприємства "Вінастеріск" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №902/67/19. Зокрема, просить проведення відеоконференції доручити господарському суду Вінницької області.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.09.2019 р. клопотання Приватного підприємства "Вінастеріск" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №902/67/19 - задоволено. Доручено забезпечити проведення відеоконференції господарському суду Вінницької області (21018, м.Вінниця, вул.Пирогова,29).

24.07.2019 р. на електронну адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від представника відповідачів надійшли письмові заперечення в яких представник стверджує, що доводи апеляційної скарги ПП Вінастерікс є недоведеними, відтак просить відмовити у її задоволенні.

20.09.2019 р. на електронну адресу апеляційного суду надійшло клопотання від представника Громадської організації "Медіа центр "Власно", Громадської організації "Вінницька інформаційна платформа "Власно", Фізичної особи-підприємця Воловодюк Володимира Володимировича про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №902/67/19. Зокрема, просить проведення відеоконференції доручити господарському суду Вінницької області.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.09.2019 р. клопотання представника Громадської організації "Медіа центр "Власно", Громадської організації "Вінницька інформаційна платформа "Власно", Фізичної особи-підприємця Воловодюк Володимира Володимировича про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №902/67/19 - задоволено. Доручено забезпечення проведення відеоконференції господарському суду Вінницької області (21018, м.Вінниця, вул.Пирогова,29).

У судовому засіданні представники позивача підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, та надали пояснення на обґрунтування власної правової позиції, вважають що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню судом апеляційної інстанції.

У судовому засіданні представник відповідачів заперечив проти доводів апеляційної скарги та надав пояснення на обгрунтування власної правової позиції, стверджує що доводи апеляційної скарги ПП Вінастерікс є необґрунтованими, тому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Воловодюк В.В. в судовому засіданні підтримав позиції представника Мишковської Т .М. у повному обсязі та надав додаткові пояснення по суті спору.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_4 року об 20 год. 03 хв. на веб-сайті www. vlasno .info опубліковано матеріал під заголовком ІНФОРМАЦІЯ_6 .

У вказаному матеріалі було розміщено наступну інформацію:

У місті Хмільник Вінницької області інтернет-провайдер надавав доступ користувачам до мережі Інтернет. Серед запропонованих абонентам були і заборонені для трансляції на території України російські телеканали, зокрема RussiaToday . На вилучене майно ухвалою суду накладений арешт, втім, провайдер вимагає повернути обладнання, передає Vlasno.info.

Про трансляцію RussiaToday у Хмільнику Вінницькі СБУшники та кіберполіцейські дізнались ще навесні 2018 року. І лише в грудні 2018-го у приватному підприємстві Вінастеріск поліція та прокуратура провели обшуки, вилучивши сервер та жорсткі диски.

Як з`ясували правоохоронці, провайдер без відповідної ліцензії Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення ретранслював кілька українських телеканалів. При цьому не уклавши із ними відповідних угод. Збитки для українських мовників склали кількасот тисяч гривень.

За допомогою технічного обладнання незаконно розповсюджують програми мовлення (прайс-листи доступу за технологією інтернет-телебачення), у тому числі під логотипом Футбол 1 , Футбол 2 українських товариств-правовласників ТОВ ТРК Україна та інших без їх згоди , - йдеться у матеріалах кримінального провадження.

Кримінальне провадження відкрили за фактом порушення авторського права та інших суміжних прав, наклавши арешт на вилучене майно та скерувавши його на експертизу.

Це рішення суду провайдер оскаржував у апеляційній інстанції з вимогою повернути їм майно. Мовляв, їхні співробітники залишилися без робочих місць, порушуються права клієнтів провайдера на отримання послуг.

Два наші співробітники просто не можуть обслуговувати клієнтів, бо правоохоронці під час обшуку просто викрали їхні робочі місця. Ретрансляцію ми не здійснювали, оскільки є всього лиш посередниками між користувачем та відповідним ресурсом. Все те ж можна робити використовуючи іншого оператора мобільного зв`язку. А потоки ми не маємо ні можливості, ні права змінювати, - наголошував у суді директор приватного підприємства Вінастериск .

Прокурор натомість наголошував, що вилучене майно вже визнане речовими доказами та скероване на експертизу. Відтак, його арешт є виправданим.

Суд залишив апеляційну скаргу інтернет-провайдера без розгляду, а вилучене майно арештованим.

Санкція інкримінованої статті штраф, позбавлення волі або позбавлення права займатися певною діяльністю.

ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_6

(загально відкритий режим доступу до статті: ІНФОРМАЦІЯ_7))

Згідно інформації, наданої ТОВ Хостінг Україна на адвокатський запит (т.1, а.с.185), товариством надаються послуги з реєстрації доменного імені vlasno.info та хостингу для веб-сайту vlasno .info на підставі реєстрації споживача послуг на веб-сайті Товариства, що означає прийняттям ним умов Договору, а також на підставі відповідної оплати за такі послуги. Відповідно з цим Товариство надало інформацію про споживача послуги з реєстрації доменного імені vlasno.info та хостингу для веб-сайту vlasno.info (дані наведені у тій формі, в якій вони подавалися для реєстрації): - ПІБ: ФОП Воловодюк Володимир Володимирович ; - адреса: АДРЕСА_1 , контактний телефон та контактний е-mail.

В тексті опублікованого матеріалу подана автором інформація стосується позивача - юридичної особи ПП "Вінастеріск", що спричинило звернення до господарського суду Вінницької області з позовом про припинення розповсюдження, спростування недостовірної інформації та відшкодування шкоди, завданої діловій репутації позивача.

Апеляційний суд, перевіривши наведені доводи апеляційної скарги, встановивши обставини, які підлягали встановленню на підставі доказів, наявних у матеріалах справи, вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 94 ЦК України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

При цьому за змістом приписів статті 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Так, право на спростування недостовірної інформації, передбачене статтею 277 ЦК, належить не лише фізичним, але й юридичним особам у передбачених законом випадках, у тому числі як спосіб судового захисту проти поширення інформації, що шкодить діловій репутації господарюючого суб`єкта (підприємця).

Згідно з п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" вбачається, що відповідно до статей 94, 277 ЦК України фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Цивільного кодексу України та ст. 1 Закону України "Про інформацію", інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Таким чином, інформацією є, зокрема, документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Статтею 4 Закону України "Про інформацію" встановлено, що суб`єктами інформаційних відносин є: фізичні особи; юридичні особи; об`єднання громадян; суб`єкти владних повноважень, а об`єктом інформаційних відносин є інформація.

Як визначено статтею 5 Закону України "Про інформацію", кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Частиною 1 статті 7 Закону України "Про інформацію" визначено, що право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб`єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації.

Згідно з частиною 2 наведеної статті визначено, що ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб`єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію .

При цьому, за приписами ст. 30 Закону України Про інформацію ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.

Згідно зі ст. 34 Конституції України, кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Разом з тим, ст. 32 Конституції України встановлено, зокрема, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Згідно з п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайту, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві (п.2 ч. 2 ст.119 ЦПК України). Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайту вільним, належним відповідачем є власник веб-сайту, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.

Оскаржувана публікація підписана особою під псевдонімом ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_6 і як встановлено судом, під час розгляду справи, це є авторський колектив, а не конкретна особа.

Як зазначалось вище якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, належним відповідачем є власник веб-сайту, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача щодо Громадської організацією "Медіа центр "Власно" та Громадської організацією "Вінницька інформаційна платформа "Власно" задоволенню не підлягають, оскільки вони не є авторами поширеної інформації та не є власниками веб-сайту, а тому не являються належними відповідачами.

Таким чином, належним відповідачем є лише Фізична особа-підприємець Воловодюк Володимир Володимирович , оскільки являється власником веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал.

Відтак, щодо вимог до Фізичної особи-підприємця Воловодюка Володимира Володимировича колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи", при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто/або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Отже, для вирішення спору та прийняття правильного рішення необхідно встановити: - чи мало місце поширення відповідачем інформації; - чи стосувалася поширена інформація позивача; - чи є підстави для визнання поширеної інформації недостовірною тобто такою, що не відповідає дійсності; - чи призвело поширення інформації до порушення особистих немайнових прав позивача.

Відповідно до ст. 42 Закону України Про засоби масової інформації редакція, журналіст не несуть відповідальності за публікацію відомостей, які не відповідають дійсності, принижують честь і гідність громадян і організацій, порушують права і законні інтереси громадян або являють собою зловживання свободою діяльності друкованих засобів масової інформації і правами журналіста, якщо: 1) ці відомості одержано від інформаційних агентств або від засновника (співзасновників); 2) вони містяться у відповіді на запит на інформацію, поданий відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" або у відповіді на звернення, подане відповідно до Закону України "Про звернення громадян" 3) вони є дослівним відтворенням публічних виступів або повідомлень суб`єктів владних повноважень, фізичних та юридичних осіб; 4) вони є дослівним відтворенням матеріалів, опублікованих іншим друкованим засобом масової інформації з посиланням на нього; 5) в них розголошується таємниця, яка спеціально охороняється законом, проте ці відомості не було отримано журналістом незаконним шляхом; 6) законом передбачено звільнення або непритягнення до відповідальності за такі дії.

Як встановлено судом першої інстанції, Фізичною особою-підприємцем Воловодюком Володимиром Володимировичем не заперечується та обставина, що вище наведений опублікований матеріал було розміщено саме на його веб-сайті.

Крім того судом встановлено, що підставою для розміщення Фізичною особою-підприємцем Воловодюком Володимиром Володимировичем спірної інформації були сайт СБУ https://ssu.gov.ua/ua/news/1/category/21/view/5546#., Єдиний державний реєстр судових рішень reyestr.court.gov.ua, сайт Вінницького апеляційного суду https://vna.court.gov.ua/sud480l/pres-centr/news/623510.

Проте, опублікована на його веб-сайті стаття за назвою ІНФОРМАЦІЯ_6 , автор якої указаний як ОСОБА_6 , являє собою компіляцію даних з наведених вище різних джерел, кожне з яких окремо не містить недостовірної інформації. Поєднання відомостей з різних джерел у сукупності з згадуванням позивача утворює недостовірну інформацію, що вбачається з наступного.

Повідомлення на сайті Служби безпеки України СБУ припинила трансляцію на Вінниччині заборонених російських телеканалів - ІНФОРМАЦІЯ_8, опублікована 08:00, 23-12-2018, містить інформацію про діяльність СБУ без жодних посилань на позивача як особу, щодо якої ця діяльність здійснюється.

Натомість, в опублікованій на веб-сайті www.vlasno.info статті розміщено інформацію наступного змісту: Серед запропонованих абонентам були і заборонені для трансляції на території України російські телеканали, зокрема RussiaToday . Про трансляцію RussiaToday у Хмільнику Вінницькі СБУшники та кіберполіцейські дізнались ще навесні 2018 року .

Із загального змісту статті вбачається , що діяльність, про яку йдеться, здійснюється саме Приватним підприємством Вінастерікс , хоча достовірних підтверджених даних про це не наводиться у жодному з джерел, використаних автором.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про телекомунікації" мережа Інтернет є всесвітньою інформаційною системою загального доступу, яка логічно зв`язана глобальним адресним простором та базується на Інтернет протоколі, визначеному міжнародними стандартами.

Господарська діяльність позивача, відповідно до договорів про надання доступу до мережі Інтернет №413-11-18- F від 12.12.2018 р., №596-9-17- F від 26.09.2017 р., №620-10-18- F від 01.10.2018 р., №591-7-18-F від 19.07.2018 р. про надання доступу до мережі Інтернет, полягає в тому, що Приватне підприємство "Вінастерікс" (оператор) підключає споживача до мережі Інтернет через виділену лінію постійного зв`язку і надає споживачу послуги доступу до мережі інтернет за допомогою динамічної (постійної) ІР адреси.

Договори позивача із споживачами його послуг не передбачають здійснення трансляції або ретрансляції телевізійних каналів, або надання ще будь-яких телекомунікаційних послуг.

ї Законодавство, яким урегульовується відповідна сфера діяльності, визначає поняття трансляції (ретрансляції) таким чином.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" трансляція (телерадіотрансляція) - початкова передача, яка здійснюється наземними передавачами, за допомогою кабельного телебачення або супутниками будь-якого типу в кодованому або відкритому вигляді телевізійних чи радіопрограм, що приймаються населенням.

Ретрансляція - прийом і одночасна передача, незалежно від використаних технічних засобів, повних і незмінних телерадіопрограм або істотних частин таких програм, які транслюються мовником.

В розумінні статті 1 Закону України Про телебачення та радіомовлення перегляд абонентом через мережу Інтернет телепрограм, не є ретрансляцією, оскільки отримавши доступ до мережі Інтернет абонент самостійно визначає обсяг інформації або медійний контент, шляхом відповідного пошуку у мережі.

Оскільки вільний пошук у мережі Інтернет створює можливість для користувача використовувати будь-який контент, до якого є фізичний доступ, така дія є волевиявленням самого споживача і не може бути розцінена як трансляція або ретрансляція . Частина публікації , яка містить твердження про наступні факти : Серед запропонованих абонентам були і заборонені для трансляції на території України російські телеканали, зокрема RussiaToday . Про трансляцію RussiaToday у Хмільнику Вінницькі СБУшники та кіберполіцейські дізнались ще навесні 2018 року у тексті логічно пов`язується з особою позивача, яка згадується у поєднанні з цим твердженням, внаслідок чого виникає хибне твердження про цю подію як доконаний факт. Натомість факт, як елемент об`єктивної реальності, повинен бути доведений посиланням на конкретне джерело інформації, що у даному випадку відсутнє. Таким чином, зміст опублікованої статті містить недостовірну інформацію про факт трансляції позивачем заборонених каналів, який не підтверджується жодним джерелом інформації.

Стосовно інших частин публікації , зокрема, Як з`ясували правоохоронці, провайдер без відповідної ліцензії Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення ретранслював кілька українських телеканалів. При цьому не уклавши із ними відповідних угод. Збитки для українських мовників склали кількасот тисяч гривень апеляційним судом враховується, що відомості про трансляцію позивачем українських каналів без отримання відповідної ліцензії та порушення ним законодавства про охорону авторського права мають своїм джерелом інформаційне повідомлення прес-служби Вінницького апеляційного суду та судові акти, прийняті Вінницьким міським судом Вінницької області та Вінницьким апеляційним судом у межах справи №127/33153/18. Ухвалою від 29.12.2018 року Вінницьким міським судом Вінницької області за результатами розгляду клопотання слідчого ОВС СУ ГУНП у Вінницькій області задоволено клопотання слідчого про накладення арешту на обладнання, яке належить ПП Вінастерікс . При цьому судом зазначено, що досудовим розслідуванням установлено, що представники ПП Вінастеріск в порушення законодавства про авторське право та суміжні права, а також у сфері телекомунікацій, упродовж 2018 року за місцем фактичного розташування зазначеного підприємства в будинку АДРЕСА_2 ) в м.Хмільник Вінницької області за допомогою технічного обладнання незаконно розповсюджували програми мовлення (плейлисти доступу за технологією інтернет-телебачення) у тому числі під логотипом Футбол 1 і Футбол 2 українських товариств - правовласників ТОВ ТРК Україна та інших, без їх згоди, в результаті чого завдали їм матеріальної шкоди.

Таким чином, інформація, яка стосується порушення позивачем законодавства про захист об`єктів авторського і суміжних прав, здійснення господарської діяльності, яка передбачає отримання ліцензії, без її отримання, є предметом досудового розслідування, яке триває. Остаточне встановлення наявності або відсутності таких обставин є прерогативою суду у межах розгляду кримінальної справи. Твердження авторів публікації про існування кримінального провадження, з огляду на названі вище джерела, є достовірними і не потребують спростування.

Апеляційний суд враховує висновок, що вміщено у постанові Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі №757/4403/16-ц, у якій касаційний цивільний суд, розглянувши справу у подібних правовідносинах, зазначив, що у порядку цивільного судочинства не можуть розглядатися позови про спростування інформації, яка міститься, зокрема, у вироках та інших судових рішеннях, а також у постановах органів досудового слідства, висновках судових експертиз, рішеннях органів влади, місцевого самоврядування та інших відповідних органів, для яких законом установлено інший порядок оскарження.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача щодо викладеної вище інформації, як недостовірної, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами та є дослівним відтворенням матеріалів, опублікованих іншим друкованим засобом масової інформації, а тому задоволенню не підлягають. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що лише частина інформації є недостовірною, тобто такою, яка не відповідає дійсності , а відтак порушує права позивача, з чого випливає висновок про необхідність зміни рішення господарського суду Вінницької області від 11.04.2019 р.

Стосовно вимоги про відшкодування позивачеві моральної шкоди, тобто шкоди, причиненої його діловій репутації, слід зазначити про таке.

Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. Згідно з положеннями статті 277 ЦК України і статті 81 ЦПК України обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

У справі, яка розглядається, таким особистим немайновим правом є ділова репутація позивача, яка становить для нього певну особисту немайнову цінність.

Відповідно до статті 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Згідно зі статтею 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації. Таким чином, відповідно до статті 277 ЦК України предметом судового захисту не можуть бути оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які як вираження суб`єктивної думки і поглядів відповідача не можна перевірити щодо їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08 липня 1986 року в справі Лінгенс проти Австрії (Lingens v.Austria). Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суду необхідно визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням чи оціночним судженням.

Апеляційним судом встановлена недостовірність окремих фактів, які є частиною публікації і які за своїм змістом не є оціночним судженням, а є твердженням про обставини, які на думку авторів, мали місце. Проте, доказів достовірності цих фактів не було представлено відповідачем.

З огляду на висновок апеляційного суду про часткову недостовірність фактів, які містились у публікації ІНФОРМАЦІЯ_4 року об 20 год. 03 хв. на веб-сайті www.vlasno.info під заголовком ІНФОРМАЦІЯ_6 та зміст і характер цих фактів, суд приходить до висновку про обгрунтованість вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої засобом масової інформації діловій репутації позивача.

Разом із тим, вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, необхідно враховувати роз`яснення, що містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди (зі змінами та доповненнями).

При визначенні розміру моральної шкоди суду слід виходити із засад справедливості, добросовісності та розумності. При цьому визначений розмір грошового відшкодування має бути співмірний із заподіяною шкодою і не повинен призводити до припинення діяльності засобів масової інформації чи іншого обмеження свободи їх діяльності.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст.23 ЦК України моральна шкода полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи, тому вимога про відшкодування моральної шкоди може бути заявлена як самостійно, так і у поєднанні із вимогами про опублікувала спростування недостовірної інформації.

Згідно з п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв`язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.

Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору (п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4).

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих звязків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків (п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4).

Отже, враховуючи зазначене, з`ясуванню підлягає підтвердження факту заподіяння позивачу моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Судом апеляційної інстанції було встановлено факт порушення Фізичною особою-підприємцем Воловодюком Володимиром Володимировичем немайнових прав позивача, яке полягає у поширенні недостовірної інформації, що принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача, отже позов у частині відшкодування моральної шкоди є обґрунтованим.

При цьому колегія суддів бере до уваги спосіб, у якій було поширено інформацію. Так, її було поширено шляхом опублікування матеріалу на веб-сайті на www.vlasno.info через мережу Інтернет. Отже, такий спосіб поширення інформації, безумовно, розрахований на значну аудиторію, охоплює невизначене, але безумовно велике коло осіб, та змусив частину громадськості повірити у справжність змісту повідомлень, які мали, у контексті сучасних політико-соціальних реалій, негативний зміст.

Враховуючи характер поширеної стосовно позивача недостовірної інформації, її актуальний та соціально важливий характер, ступінь моральних страждань позивача та інші обставини, передбачені ст. 23 ЦК України, колегія суддів вважає позовну вимогу про захист ділової репутації позивача обгрунтованою, проте, на думку суду, вказана вимога підлягає задоволенню лише частково у сумі 20 000 грн. Розмір суми 20 000 грн. є достатньою компенсацією моральної шкоди з огляду на те, що власник сайту Воловодюк В.В. є фізичною особою-підприємцем, а сума компенсації становить близько 10 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб у 2019 році.

Висновки суду першої інстанції щодо позову стосовно інших позивачів - Громадської організації "Медіа центр "Власно", Громадської організації "Вінницька інформаційна платформа "Власно" є правильними, що, за оцінкою апеляційного суду, випливає з наступного.

Позивач стверджує, що стаття, опублікована ІНФОРМАЦІЯ_4 року об 20 год. 03 хв. на веб-сайті www.vlasno.info під заголовком ІНФОРМАЦІЯ_6 є редакційною статтею Громадської організації "Медіа центр "Власно" і Громадської організації "Вінницька інформаційна платформа "Власно", а також що інформація, яка в ній міститься , є власністю Громадської організації "Вінницька інформаційна платформа "Власно".

Натомість, таке твердження не грунтується на доказах, які суд би вважав належними для підтвердження зазначених обставин. З наявних у справі відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається , що відповідачі пов`язані у певний спосіб через фізичних осіб, які є засновниками та керівниками цих утворень. Проте, суду не представлено інших доказів, які би свідчили про правовий статус інформації, якою спільно володіють, користуються і розпоряджаються ці структури.

Стаття 7 Закону Про інформацію передбачає, що право на інформацію, створену в процесі діяльності фізичної чи юридичної особи, суб`єкта владних повноважень або за рахунок фізичної чи юридичної особи, Державного бюджету України, місцевого бюджету, охороняється в порядку, визначеному законом.

Стаття 23 цього ж Закону у сфері діяльності засобів масової інформації визначає поняття інформаційна продукція - матеріалізований результат інформаційної діяльності, призначений для задоволення потреб суб`єктів інформаційних відносин. Інформаційна продукція та інформаційні послуги є об`єктами цивільно-правових відносин, що регулюються цивільним законодавством України.

Таким чином, належним доказом спільного здійснення правомочностей стосовно інформації, яка розміщується на веб-сайті www.vlasno.info, а відтак і пов`язаної з нею відповідальності, були б цивільно-правові договори, предметом яких було б правове регулювання цієї інформації (інформаційного продукту у цьому випадку). Оскільки таких договорів між названими суб`єктами не представлено суду, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення позову стосовно ГО Вінницька інформаційна платформа "Власно та ГО Вінницька інформаційна платформа "Власно".

У відповідності до п.2 ч.1 ст.275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Згідно з ч.4 ГПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

З врахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вбачає підстави змінити рішення господарського суду Вінницької області від 11.04.2019 р. у справі №902/67/19 виклавши резолютивну частину в новій редакції.

Крім того, 25.07.2019 р. на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання від представника Приватного підприємства "Вінастеріск" про долучення до матеріалів справи доказів щодо документального підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу на загальну суму 16 904 грн.80 коп.

В свою чергу, 25.07.2019 р. представником відповідачів подано до апеляційного суду клопотання про зменшення судових витрат та правову допомогу, які підлягають до стягнення з відповідача, виходячи з критеріїв співмірності розміру витрат зі складністю справи.

Враховуючи вище викладене, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, але не виключно, витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами ст. 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У відповідності до ч. 4 вищезазначеної статті ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з приписів ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Слід зазначити, що на обґрунтування відшкодування витрат по оплаті послуг адвоката, апелянтом надано розрахунок витрат на професійну правничу допомогу від 14.06.2019, акт виконаних робіт (наданих послуг) від 14.06.2019 р., копію платіжного доручення № 1246 від 14.06.2019 р.

Оглянувши матеріали справи та оцінивши обсяг послуг, що були надані адвокатом при підготовці апеляційної скарги та враховуючи клопотання представника відповідачів про зменшення судових витрат на правову допомогу, які підлягають до стягнення з відповідача, а також виходячи з критеріїв співмірності розміру витрат зі складністю справи, колегія суддів дійшла висновку, про наявність підстав для зменшення суми витрат на професійну правничу допомогу. Таким чином, керуючись ч. 4 ст. 129 ГПК України та зважаючи на клопотання представника відповідача про зменшення судових витрат на правову допомогу, а також враховуючи часткове задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, про стягнення з Фізичної особи-підприємця Воловодюка Володимира Володимировича на користь Приватного підприємства "Вінастеріск" 8 452,40 грн. витрат пов`язаних із наданням правової допомоги в суді апеляційної інстанції, тобто 50 % від заявленої суми.

Разом з цим колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді першої інстанції, пропорційно розміру задоволених позовних вимог на суму в розмірі 4551,33 грн.

З врахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вбачає підстави змінити рішення господарського суду Вінницької області від 11.04.2019 р. у справі №902/67/19 виклавши резолютивну частину в новій редакції.

Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на Фізичну особу-підприємця Воловодюка Володимира Володимировича згідно ст.129 ГПК.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Вінастеріск" на рішення господарського суду Вінницької області від 11.04.2019 у справі №902/67/19 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Вінницької області від 11.04.2019 р. у справі №902/67/19 змінити.

Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:

"1. Позов Приватного підприємства "Вінастеріск" до Фізичної особи-підприємця Воловодюка Володимира Володимировича задовольнити частково.

2. Визнати недостовірною інформацію, що була поширена ІНФОРМАЦІЯ_4 року о 20 год. 03 хв. на веб-сайті www.vlasno.info щодо приватного підприємства Вінастеріск під заголовком: ІНФОРМАЦІЯ_6 наступного змісту:

Серед запропонованих абонентам були і заборонені для трансляції на території України російські телеканали, зокрема "Russia Today". Про трансляцію RussiaToday у Хмільнику вінницькі СБУшники та кіберполіцейські дізналися ще на весні 2018 року .

3. Зобов`язати Фізичну особу-підприємця Воловодюка Володимира Володимировича припинити розповсюдження опублікованої ІНФОРМАЦІЯ_4 року о 20 год. 03 хв. на веб-сайті www.vlasno.info, матеріалу під заголовком: ІНФОРМАЦІЯ_6 наступного змісту: Серед запропонованих абонентам були і заборонені для трансляції на території України російські телеканали, зокрема "Russia Today". Про трансляцію RussiaToday у Хмільнику вінницькі СБУшники та кіберполіцейські дізналися ще на весні 2018 року шляхом вилучення вказаного матеріалу з веб-сайту www.vlasno.info.

4. Зобов`язати Фізичну особу-підприємця Воловодюка Володимира Володимировича спростувати недостовірну інформацію, опубліковану ІНФОРМАЦІЯ_4 року о 20 год. 03 хв. на веб-сайті www.vlasno.info, в матеріалі під заголовком: ІНФОРМАЦІЯ_6 наступного змісту:

Серед запропонованих абонентам були і заборонені для трансляції на території України російські телеканали, зокрема "Russia Today". Про трансляцію RussiaToday у Хмільнику вінницькі СБУшники та кіберполіцейські дізналися ще на весні 2018 року шляхом розміщення на веб-сайті www. vlasno .info у рубриці "Надзвичайні події", на строк, який дорівнює строку розміщення недостовірної інформації, наступного тексту спростування недостовірної інформації:

Опублікований ІНФОРМАЦІЯ_4 року о 20 год. 03 хв. матеріал під заголовком: ІНФОРМАЦІЯ_6 в частині: Серед запропонованих абонентам були і заборонені для трансляції на території України російські телеканали, зокрема "Russia Today". Про трансляцію RussiaToday у Хмільнику вінницькі СБУшники та кіберполіцейські дізналися ще на весні 2018 року не відповідає дійсності та викладено не правдиво.

5. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Воловодюка Володимира Володимировича (с. Аграномічне , Вінницький район , Вінницька обл., 23227 , інд код НОМЕР_2 ) на користь Приватного підприємства "Вінастеріск" (вул.1-го Травня, 38, м. Хмільник, Вінницька обл., 22000, код ЄДРПОУ 35542326) 20 000 грн. моральної шкоди.

6. У задоволенні позову Приватного підприємства "Вінастеріск" до Громадської організації "Медіа центр "Власно" та Громадської організації "Вінницька інформаційна платформа "Власно" відмовити повністю.

7. В іншій частині рішення господарського суду Вінницької області від 11.04.2019 р. у справі №902/67/19 залишити без змін. "

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Воловодюка Володимира Володимировича (с. Аграномічне, Вінницький район, Вінницька обл., 23227, інд код НОМЕР_2 ) на користь Приватного підприємства "Вінастеріск" (вул. 1-го Травня, 38, м. Хмільник, Вінницька обл., 22000, код ЄДРПОУ 35542326) 1440,75 грн. витрат пов`язаних із сплатою судового збору в суді першої інстанції та 3457, 80 грн. витрат пов`язаних із сплатою судового збору в суді апеляційної інстанції.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Воловодюка Володимира Володимировича (с. Аграномічне, Вінницький район, Вінницька обл. , 23227 , інд. код НОМЕР_2 ) на користь Приватного підприємства "Вінастеріск" (вул.1-го Травня, 38, м.Хмільник, Вінницька обл., 22000, код ЄДРПОУ 35542326) 4551,33 витрат пов`язаних із наданням правової допомоги в суді першої інстанції та 8452,40 витрат пов`язаних із наданням правової допомоги в суді апеляційної інстанції.

Видачу наказів доручити господарському суду Вінницької області.

Постанова суду апеляційної інстанції в порядку ст.284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №902/67/19 повернути до господарського суду Вінницької області.

Повний текст постанови складений "08" жовтня 2019 р.

Головуючий суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Бучинська Г.Б.