Постанова

від 30.09.2019 по справі 05/1651

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2019 року

м. Київ

Справа № 05/1651

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючий - Огороднік К.М., судді: Банасько О.О., Катеринчук Л.Й.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранснафтосервіс-пром"

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2019

у справі № 05/1651

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравест"

до Приватного підприємства "Фірма "Кодак"

про визнання договору дійсним та визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укравест" (далі - ТзОВ "Укравест") звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Приватного підприємства "Фірма "Кодак" (далі - ПП "Фірма "Кодак") про визнання дійсним договору купівлі-продажу від 17.09.2007 № 17/09-07, укладеного між ТзОВ "Укравест" та ПП "Фірма "Кодак"; визнання права власності за ТзОВ "Укравест" на об`єкти нерухомості, які є предметом договору купівлі - продажу від 17.09.2007 № 17/09-07 на підставі статей 220, 334 Цивільного кодексу України.

Справа розглядалася неодноразово.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 21.01.2014 повернуто ТзОВ "Укравест" без розгляду заяву про уточнення позовних вимог від 09.01.2014 в частині визнання права власності на земельну ділянку. У позові відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2014 рішення Господарського суду Черкаської області від 21.01.2014 скасовано. Позовні вимоги задоволено. Визнано дійсним договір купівлі-продажу від 17.09.2007 № 17/09-07, укладений між ТзОВ "Укравест" та ПП "Фірма "Кодак". Визнано право власності за ТзОВ "Укравест" на об`єкти нерухомості, які є предметом договору купівлі - продажу від 17.09.2007 № 17/09-07, а саме:

- будинковолодіння в„– 12 літера "А" по вул. Таращанській, м. Умань Черкаської області, що розташоване на земельній ділянці площею 0,1011га та складається з приміщень, загальною площею 249,7 кв.м, вартістю 130000,00 грн, а саме: цокольний поверх - приміщення загальною площею 61,3 кв.м (торговий зал, склад, кухня, умивальник, коридор, торговий зал); 1-й поверх - приміщення загальною площею 188,4 кв.м (тамбур, торговий зал, склад, склад, кабінет);

- нежитлову будівлю по вул. Р. Чорного, 7 літера " А " , м. Умань Черкаської області, загальною площею 161,1 м, вартістю 70 000,00 грн., а саме: підвал загальною площею 77,5 кв.м; приміщення на 1-му поверсі загальною площею 83,6 кв.м.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.08.2014 постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2014 скасовано, рішення Господарського суду Черкаської області від 21.01.2014 залишено в силі.

Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Черкаської області від 21.01.2014 у справі №05/1651, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртранснафтосервіс-пром" (далі - ТзОВ "Укртранснафтосервіс-пром") звернулося з апеляційною скаргою та просило скасувати рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги ТзОВ "Укравест" у повному обсязі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2019 у справі №05/1651 апеляційну скаргу ТзОВ "Укртранснафтосервіс-пром" на рішення Господарського суду Черкаської області від 21.01.2014 залишено без руху, надано скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії даної ухвали, але не пізніше 25.06.2019, а саме, надати: докази на підтвердження сплати судового збору у передбаченому законом порядку та розмірі; направлення копії апеляційної скарги та додані документи іншим учасникам справи листом з описом вкладення; заяву про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших причин пропуску такого строку та доказів на їх підтвердження.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2019 у справі №05/1651 апеляційну скаргу ТзОВ "Укртранснафтосервіс-пром" на рішення Господарського суду Черкаської області від 21.01.2014 повернуто без розгляду.

Повертаючи без розгляду апеляційну скаргу ТОВ "Укртранснафтосервіс-пром" на рішення Господарського суду Черкаської області від 21.01.2014 з посиланням на частину 4 статті 174 ГПК України, суд апеляційної інстанції виходив з того, що скаржником не виконано вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2019 щодо усунення недоліків апеляційної скарги, зокрема, неподанням Північному апеляційному господарському суду обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження з зазначенням інших причин пропуску такого строку та доказів на їх підтвердження.

Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу та виклад позиції інших учасників справи.

У касаційній скарзі ТзОВ "Укртранснафтосервіс-пром" просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2019 про повернення апеляційної скарги без розгляду та передати справу повністю на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції проігнорував аргумент скаржника стосовно того, що саме факт залучення його до справи №04/5026/1932/2012 про банкрутство ПП "Фірма "Кодак", в рамках якої Іванюк О.М. подав заяву про витребування з чужого незаконного володіння, є свідченням того, що останній не знав та не міг знати про існування справи №05/1651.

Виходячи з викладеного, повернення апеляційної скарги ТзОВ "Укртранснафтосервіс-пром" є незаконним, оскільки скаржник довів факт незнання про існування справи №05/1651.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, якими керувалися суди

Як вбачається у справі, рішенням Господарського суду Черкаської області від 21.01.2014 у справі №05/1651 повернуто ТзОВ "Укравест" без розгляду заяву про уточнення позовних вимог від 09.01.2014 в частині визнання права власності на земельну ділянку. У позові відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2014 рішення Господарського суду Черкаської області від 21.01.2014 у справі № 05/1651 скасовано. Позовні вимоги задоволено. Визнано дійсним договір купівлі-продажу від 17.09.2007 № 17/09-07, укладений між ТзОВ "Укравест" та ПП "Фірма "Кодак". Визнано право власності за ТзОВ "Укравест" на об`єкти нерухомості, які є предметом договору купівлі - продажу від 17.09.2007 № 17/09-07, а саме, будинковолодіння в„– 12 літера " А " по вул. Таращанській, м. Умань Черкаської області; нежитлову будівлю по вул.Р.Чорного, 7 літера " А", м. Умань Черкаської області.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.08.2014 у справі №05/1651 постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2014 скасовано, рішення Господарського суду Черкаської області від 21.01.2014 залишено в силі.

Рішення Господарського суду Черкаської області від 21.01.2014 у справі №05/1651 набрало законної сили у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 ГПК України (в редакції, чинній на час постановлення рішення судом першої інстанції) сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мали право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Прийняття і розгляд апеляційної скарги на рішення, яке набрало законної сили, було можливе лише з дотриманням приписів частини другої статті 93 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) щодо поновлення строку подання скарги.

У той же час, згідно з Господарським процесуальним кодексом України (в редакції, чинній до 15.12.2017), якщо апеляційну скаргу було подано на рішення чи ухвалу місцевого господарського суду, які вже було переглянуті в апеляційному порядку, то відповідні обставини виключали перегляд судових актів суду першої інстанції апеляційним господарським судом.

Правова позиція з наведеного питання викладена в пункті 5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 7, у редакції постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 12 та від 23.03.2012 №3 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України".

Таким чином, станом на час постановлення судових рішень у справі № 05/1651 Господарський процесуальний кодекс України (у редакції, яка була чинною до 15.12.2017) не передбачав можливості повторного апеляційного чи касаційного перегляду судового рішення, в тому числі і за скаргою особи, яка не брала участі у справі, навіть якщо господарський суд вирішив питання про її права та обов`язки, оскільки відповідно до визначених статтею 101 цього Кодексу (в редакції, чинній до 15.12.2017) меж перегляду справи в апеляційній інстанції, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв`язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Господарським процесуальним кодексом України (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII) передбачено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції (частина 1 статті 254 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до положень частини 1, 3, 4 статті 272 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII) якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави; за результатами розгляду апеляційної скарги суд приймає постанову відповідно до статті 282 цього Кодексу. При цьому за наявності підстав може бути скасовано раніше прийняту постанову суду апеляційної інстанції; суд апеляційної інстанції розглядає скаргу, вказану в частині першій цієї статті, в межах доводів, які не розглядалися під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.

Разом з тим, розділ ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII) не передбачає повторного апеляційного перегляду судових рішень, які були переглянуті в апеляційному порядку за правилами Господарського процесуального кодексу України (у редакції, яка була чинною до 15.12.2017).

У статті 1 Конституції України закріплено, що Україна є правовою державою.

Як будь-яка правова держава, Україна гарантує захист прав і законних інтересів людини і громадянина в суді шляхом здійснення правосуддя.

Обов`язок держави забезпечувати право кожної людини на доступ до ефективних та справедливих послуг у сфері юстиції та правосуддя закріплені як основоположні принципи у Конституції України, національному законодавстві та її міжнародних зобов`язаннях, у тому числі міжнародних договорах, стороною яких є Україна.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яку ратифіковано Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР і яка для України набрала чинності 11 вересня 1997 року (далі - Конвенція), закріплено принцип доступу до правосуддя.

Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, здійснюючи тлумачення положень Конвенції, указав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права частиною спільної спадщини Договірних Сторін.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності (рішення у справі "Брумареску проти Румунії"). Юридична визначеність передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішень. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного розгляду справи та її нового вирішення. Повноваження судів вищих інстанцій щодо перегляду мають здійснюватись для виправлення судових помилок та недоліків правосуддя, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен розглядатись як прихований засіб оскарження, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для повторного розгляду. Відступ від цього принципу може бути виправданим лише коли він обумовлений особливими та непереборними обставинами (рішення у справі "Рябих проти Росії", пп. 51 і 52).

Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. "вирішена справа"), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися.

Забезпечення принципу res judicata є однією з найважливіших засад гарантування державою реалізації права людини на справедливий суд.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Як вже було зазначено вище, постановою Вищого господарського суду України від 26.08.2014 у справі №05/1651 постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2014 скасовано, рішення Господарського суду Черкаської області від 21.01.2014 залишено в силі, тобто, зазначене рішення Господарського суду Черкаської області від 21.01.2014 вже було переглянуте в апеляційному порядку за правилами Господарського процесуального кодексу України (у редакції, яка була чинною до 15.12.2017).

Таким чином, станом на час постановлення ухвали Північного апеляційного господарського суду від 27.08.2019 у справі №05/1651 Господарський процесуальний кодекс України (у редакції, яка була чинною до 15.12.2017) не передбачав можливості повторного апеляційного чи касаційного перегляду судового рішення, у тому числі і за скаргою особи, яка не брала участі у справі, навіть якщо господарський суд вирішив питання про її права та обов`язки.

Відтак, здійснення перегляду судового рішення, яке набрало законної сили і є чинним, є порушенням принципу правової певності, оскільки таке рішення не може бути поставлено під сумнів, а здійснення перегляду цього рішення не є виправданим та обґрунтованим, оскільки може мати наслідком порушення прав інших осіб, які покладаються на чинність рішення, здійснюючи свої права та обов`язки протягом усього часу чинності цього рішення.

З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги ТзОВ "Укртранснафтосервіс-пром" на рішення Господарського суду Черкаської області від 21.01.2014 відповідно до ч. 4 ст. 174 ГПК України є помилковими.

При виборі і застосуванні норм права до спірних відносин, колегія суддів відповідно до статті 236 ГПК України враховує висновки, викладені у постановах Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.04.2019 у справі №922/765/15, від 17.09.2019 у справі №20/5007/101/11.

Висновки Верховного Суду

Відповідно до положень частин 1, 4 ст. 304 ГПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених п. 2, 3 ч. 1 ст. 287 ГПК України. При цьому касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Згідно приписів ч. 4, 6 ст. 310 ГПК України, справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції. Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Оскільки встановлена під час касаційного провадження невідповідність висновків суду апеляційної інстанції призвела до прийняття невірного по суті рішення, Касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги ТзОВ "Укртранснафтосервіс-пром", скасування ухвали Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2019 у справі № 05/1651 з направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду матеріалів апеляційної скарги.

Враховуючи те, що колегією суддів прийнято рішення про скасування оскаржуваної ухвали і передачі справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, то у відповідності до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється.

Керуючись статтями 129, 287, 300, 304, 308, 310, 311, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранснафтосервіс-пром" задовольнити частково.

2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2019 у справі №05/1651 скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду матеріалів апеляційної скарги.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий, суддя Огороднік К. М.

Судді Банасько О.О.

Катеринчук Л.Й.