Рішення

від 26.09.2019 по справі 917/857/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.19р. Справа № 917/857/19

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційної фірми "Оникс" (84331, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Ювілейна, буд. 70, ідентифікаційний код 02074346)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетранссервіс" (33028, Рівненська область, м. Рівне, вул. Мазепи, буд. 29, кв. 20, ідентифікаційний код 33276798)

про стягнення збитків на суму 192 079,08грн.,

Суддя Ореховська О.О.

Секретар судового засідання Кобець Н.С.

За участю представників:

від позивача - Нечваль Я.В., довіреність від 03.06.2019р., посвідчення адвоката № 000711 від 19.04.2019р.

від відповідача - не з`явився

В судовому засіданні 26.09.2019р. суд, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частину рішення та повідомив, що повне рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної і резолютивної частин рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційна фірма "Оникс" (далі по тексту - ТОВ ВКФ "Оникс", позивач) звернулось до господарського суду Полтавської області з позовною заявою (вх. № 1072/19 від 30.05.2019р.) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетранссервіс" (далі по тексту - ТОВ "Рівнетранссервіс", відповідач) про стягнення збитків в сумі 192 079,08грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, спричиненої водієм транспортного засобу, що належить відповідачу, позивачу завдано збитків внаслідок часткового знищення належного йому товару, що перевозився в транспортному засобі позивача.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 04.06.2019р. зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 917/857/19. Справу постановлено розглядати у порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 27.06.2019р.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 27.06.2019р. продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче засідання на 06.08.2019р.

06.08.2019р. судове засідання не відбулося, у зв"язку з відпусткою судді Ореховської О.О. Ухвалою суду від 16.08.2019р. визначено нову дату та час розгляду справи у підготовчому засіданні - 29.08.2019р.

Згідно ухвали господарського суду Полтавської області від 29.08.2019р. закрито підготовче провадження у справі № 917/857/19. Справу призначено до судового розгляду по суті на 26.09.2019р.

При дослідженні матеріалів справи суд встановив, що при виготовлені ухвал господарського суду Полтавської області від 04.06.2019р., 24.06.2019р., 27.06.2019р., 16.08.2019р., 29.08.2019р., 16.09.2019р. допущено технічні описки при зазначенні назви відповідача, а саме зазначено - "Рівнетрассервіс" ( ідентифікаційний код 33276798) , замість необхідного - "Рівнетранссервіс" ( ідентифікаційний код 33276798).

Відповідно до ст. 243 Господарського процесуального кодексу України, суд може за власною ініціативою або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

В даному випадку, суд вважає за необхідне виправити описки, допущені в ухвалах суду від 04.06.2019р., 24.06.2019р., 27.06.2019р., 16.08.2019р., 29.08.2019р., 16.09.2019р. зазначивши вірну назву відповідача - "Рівнетранссервіс".

Відповідач явку свого уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення - ухвали суду від 29.08.2019р. (а.с. 81-82 т. 1).

Згідно із ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

В зв`язку з тим, що матеріали справи містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін, а неявка відповідача в судове засідання, повідомленого належним чином про дату, час і місце проведення судового розгляду, не перешкоджає розгляду справи, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 10191 від 24.09.2019р. - на електронну адресу суду, вх. № 10355 від 27.09.2019р. - засобами поштового зв"язку), а також клопотання від 26.09.2019р, б/н про приєднання до матеріалів справи копії листа ТОВ "Даймекс-Київ" від 25.09.2019р., в якому повідомляється про відмову ТОВ "Рівнетранссервіс" від отримання поштового відправлення, яке було надіслане на адресу останнього ТОВ ВКФ "Оникс".

Оскільки відповідь на відзив та клопотання про приєднання доказів подані після початку розгляду справи по суті (підготовче провадження у справі № 917/857/19 закрито згідно ухвали суду від 29.08.2019р.), суд залишає вказані документи без розгляду.

Також позивач подав до суду заяву від 26.09.2019р., б/н, в якій повідомив, що докази на підтвердження розміру судових витрат, що становить витрати на проведення експертизи, будуть подані позивачем протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення.

Відповідач у відзиві на позовну заяву (вх. № 9039 від 27.08.2019р.) проти позову заперечує посилаючись, зокрема, на те, що позивач не надав належних доказів, які підтверджують факт пошкодження вантажу, а також доказів на підтвердження розміру завданих збитків, у зв"язку з чим просить суд відмовити в позові .

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує, на їх задоволенні наполягає.

Під час розгляду справи судом були досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

31.05.2018р. на автошляху Київ - Харків - Довжанський відбулася дорожньо - транспортна пригода (ДТП) за участю транспортного засобу марки Hyundai HD 65, д.н.з. НОМЕР_1 , належного позивачу, під керуванням водія - експедитора ОСОБА_1 та транспортного засобу марки Renault Premium 450.19Т, д.н.з. НОМЕР_2 , належного відповідачу, під керуванням водія ОСОБА_2

Факт перебування автомобіля Hyundai HD 65 у власності ТОВ ВКФ "Оникс" підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 (а.с. 70-71 т. 1). Факт перебування автомобіля Renault Premium 450.19Т, д.н.з. НОМЕР_2 у власності ТОВ "Рівнетранссервіс" підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 (а.с. 72 т.1).

Як зазначає позивач, в результаті ДТП було пошкоджено транспортний засіб марки Hyundai HD 65, д.н.з. НОМЕР_1 , належний позивачу, а також знищено більшу частину товару, який знаходився в кузові вказаного транспортного засобу.

Постановою Рівненського районного суду Рівненської області від 21.08.2018р. у справі №570/3197/18 водія транспортного засобу марки Renault Premium 450.19Т, д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди (порушення п. 12.3 та 2.3.Б Правил дорожнього руху) та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

За замістом позовної заяви після винесення зазначеної постанови відповідач компенсував позивачеві вартість ремонту транспортного засобу Hyundai HD 65, проте не відшкодував збитків внаслідок знищення товару.

ТОВ ВКФ "Оникс" 31.05.2018р. згідно видаткової накладної № ФЛ000482 від 31.05.2018р. та прибуткової накладну № ФЛ000482 від 31.05.2018р. (а.с. 21-25 т. 1) отримало від ТОВ "КФ "Тортовик" на складі (Київська обл., м. Ірпінь, вул. Покровська, буд. 1.1-В) за Договором поставки № 0105/15-1 від 01.05.2015р. (а.с. 16-20 т. 1) товар на загальну суму 212 039,28 грн., Предметом поставки були різноманітні кондитерські вироби, зокрема, тістечка, десерти, торти.

Перевезення вантажу здійснювалось транспортним засобом позивача Hyundai HD 65, д.н.з. НОМЕР_1 згідно товарно-транспорної накладної № ФЛ000892 від 31.05.2018 р. Зазначений товар мали доставити на склад позивача за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач зазначає, що у результаті вищевказаної ДТП, яка відбулася 31.05.2018р., було пошкоджено транспортний засіб позивача Hyundai HD 65, д.н.з. НОМЕР_1 , а також знищено більшу частину товару, який знаходився в кузові цього транспортного засобу. Зокрема, як вказує позивач, через механічний вплив на товар було пошкоджено цілісність та зовнішній вигляд пакування, у якому він знаходився. Більшість кондитерських виробів повипадали з упаковок. З огляду на той факт, що кондитерські вироби мали оформлення з глазурі, шоколаду, вершків, то від перевертання зазначені вироби були пошкоджені настільки, що їх подальше використання стало неможливим. За таких обставин, більша частина товару стала повністю непридатною для реалізації та будь-якого використання.

В підтвердження факту знищення більшої частини товару позивач посилається на Акт списання №01-31/05/18 від 31.05.2018р. (а.с. 34-42 т. 1) та свідчення заступника генерального директора ТОВ ВКФ "Оникс" Петрановської І. О. , викладені в заяві свідка(а.с. 75 т. 1), яка, як вказує позивач, після отримання повідомлення про ДТП негайно прибула на місце ДТП, була свідком наслідків ДТП та приймала участь у складанні акту списання № 01-31/05/18 від 31.05.2018р.

Позивач зазначає, що на місці ДТП працівниками Національної поліції України було складено протокол огляду дорожньо-транспортної пригоди, відібрано пояснення в учасників дорожньо-транспортної пригоди.

У п. 17-3 Протоколу огляду дорожньо-транспортної пригоди 31.05.2018р. (а.с. 58-65 т. 1). міститься інформація про те, що в автомобілі Hyundai HD 65, д.н.з. НОМЕР_5 , на момент дорожньо-транспортної пригоди знаходився водій та 3 тони вантажу. Крім того, як вказує позивач, на місці дорожньо-транспортної пригоди працівникам правоохоронних органів було надано товаросупровідні документи на товар, який перевозив автомобіль Hyundai HD 65, д.н.з. НОМЕР_1 . і які працівниками правоохоронних органів в подальшому було долучено до матеріалів кримінального провадження, зокрема, прибуткову накладну № ФЛ000482 від 31.05.2018р., що містила детальний опис товару. Вказане кримінальне провадження було закрито, а матеріали справи було передано до Рівненського районного суду Рівненської області для вирішення питання про притягнення водія автомобіля Renault Premium 450.19Т, д.н.з. НОМЕР_2 , до відповідальності за порушення Правил дорожнього руху.

За змістом позовної заяви товар загальною вартістю 19 960,20 грн., пакування якого залишилося візуально неушкодженим, було повернуто ТОВ "КФ "Тортовик" на підставі Додаткової угоди № 4 від 31.05.2018р. до Договору поставки № 0105/15-1 від 01.05.2015р. (а.с. 43-44 т. 1), що підтверджується накладною на повернення постачальнику № ФЛ000034 від 31.05.2018р. (а.с. 45 т. 1).

Решту товару ТОВ "КФ "Тортовик" приймати відмовилось з підстав його повного знищення. На підтвердження зазначеного позивач залучив до позовної заяви свідчення директора ТОВ "КФ "Тортовик" ОСОБА_4 , викладені в заяві свідка (73 т. 1).

Позивач стверджує, що внаслідок вищевказаної ДТП він зазнав збитків у зв`язку зі знищенням товару на суму 192 079,08 грн. (212 039,28 грн. - 19 960,20 грн.).

З метою отримання компенсації за знищений товар позивач направив на адресу відповідача лист від 19.11.2018р. за вих. № 77 з проханням відшкодувати збитки у розмірі 192 079,08 грн., що становить вартість зіпсованого товару внаслідок ДТП (а.с. 67 т. 1)

В реагування на зазначений лист відповідач листом від 04.12.2018р. за № 68ю/18 повідомив про відмову у відшкодуванні шкоди з підстав ненадання позивачем належним чином оформлених документів, які підтверджують вартість пошкодженого товару на суму 192 079,08 грн. (а.с. 68 т. 1).

Позивач зазначає, що повторно направив на адресу відповідача претензією від 31.01.2019р. за № 7 про відшкодування збитків, до якої було додано розширений пакет документів на підтвердження розміру збитків (а.с. 69 т. 1), проте, зазначена претензія була залишена відповідачем без відповіді.

Вважаючи свої права порушеними позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 192 079,08 грн. матеріальних збитків.

На стадії підготовки справи до розгляду по суті позивач надав для залучення до матеріалів справи Висновок експерта від 18.07.2019р. № 1182/124, наданий експертом Полтавського науково - дослідного експертно - криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України за результатами експертизи проведеної на замовлення ТОВ ВКФ "Оникс" (а.с. 11-154 т. 2).

За висновком експерта:

1) товар, який перевозився 31.05.2018р. в кузові автомобіля Hyundai HD 65, д.н.з. НОМЕР_5 на підставі товарно-транспортної накладної № ФЛ 000892 від 31.05.2018р., в наслідок ДТП зазнав наступних дефектів:

- пошкодження споживчої тари (деформація, порушення цілісності та герметичності);

- забруднення виробів;

- деформація форми виробів із зломами та вм`ятинами;

- пошкодження зовнішнього оформлення виробів (відсутність художнього оздоблення кремом).

2) реалізація вказаного товару, за наявності виявлених дефектів, не можлива.

3) ринкова вартість товару , що перевозився 31.05.2018р. в кузові автомобіля Hyundai HD 65, д.н.з. НОМЕР_5 на підставі товарно-транспортної накладної № ФЛ 000892 від 31.05.2018р., становила 212 039,28грн.

4) з урахуванням відповіді на третє запитання, внаслідок пошкодження у ДТП товару, який перевозився 31.05.2018р. в кузові автомобіля Hyundai HD 65, д.н.з. НОМЕР_5 , розмір матеріальної шкоди заподіяної ТОВ ВКФ "Оникс" станом на 31.05.2018р. становить 192 079,08грн.

За ст. 101 Господарського процесуального кодексу України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Статтею 104 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст.1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної чи юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 1 ст. 1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Матеріали справи свідчать, що постановою Рівненського районного суду Рівненської області від 21.08.2018р. у справі № 570/3197/18 (номер провадження 3/570/1270/2018) ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом марки Renault Premium 450.19Т, д.н.з. НОМЕР_2 , який належить відповідачу, визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУаП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 340,00грн.

Факт перебування ОСОБА_2 в трудових відносинах з відповідачем, підтверджується поясненням ОСОБА_2 , відібраними у нього 31.05.2018р. заступником начальника СВ Пирятинського ВП ГУНП в Полтавській області майором поліції Лимаренком О. С. (а.с. 66 т. 1) та не заперечується відповідачем.

Згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження автомобіля Hyundai HD 65, д.н.з. НОМЕР_1 , належного відповідачу, вартість матеріального збитку, завданого в результаті його пошкодження в ДТП, склав 243 726,49грн. (а.с. 9-37 т. 3).

Оскільки цивільно-правову відповідальність власника автомобіля марки Renault Premium 450.19Т, д.н.з. НОМЕР_2 (відповідач) була застрахована у ПрАТ "ПЗУ Україна" згідно полісів №АК/7349198 та № АК/7349208, страховиком відповідача було відшкодовано частково позивачу спричинені в наслідок ДТП збитки завдані пошкодженням транспортного засобу , в межах ліміту відповідальності страховика у розмірі 100 000,000грн.

Разом з цим, листом від 08.11.2018р. за № 7442-31 ПрАТ "ПЗУ Україна" повідомила позивачу про відсутність підстав для виплати страхового відшкодування за поставлений товар .

Згідно ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування завданої неї шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Для повного відшкодування завданої неї шкоди за пошкоджений автомобіль Hyundai HD 65, д.н.з. НОМЕР_1 відповідачем на користь позивача було відшкодовано різницю в сумі 143 726,49грн. , що підтверджується платіжним дорученням № 3331 від 28.11.2018р. (а.с. 42 т. 3).

Матеріали справи свідчать, що з метою отримання компенсації за знищений товар позивач направив на адресу відповідача лист від 19.11.2018р. за вих. № 77 з проханням відшкодувати збитки у розмірі 192 079,08 грн. (а.с. 43 т. 3), на який позивачем отримано відповідь відповідача з вимогою направити належні документи на підтвердження вартості пошкодженого товару (а.с. 44 т. 3)

Позивач зазначає, що повторно звернувся до відповідача претензією від 31.01.2019р. за № 7 про відшкодування збитків, до якої було додано розширений пакет документів на підтвердження розміру збитків.

Листом від 13.02.2019р. за вих. № 05ю/19 (а.с.45 т. 3) відповідач повідомив позивачу, що цивільно-правова відповідальність ТОВ "Рівнетранссервіс" застрахована у ПрАТ "ПЗУ Україна" згідно полісів №АК/7349198 та № АК/749208 та повідомив, що позивачем не надано належним чином оформлених незалежною стороною доказів про оцінену шкоду (висновок експерта) на суму 192 079,08грн.

В силу приписів частини першої та другої ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Стаття 224 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов`язує учасника господарських відношень, який порушив господарські зобов`язання або встановлені вимоги, які стосуються здійснення господарської діяльності, відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушені. Під збитками розуміються витрати, здійсненні уповноваженою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не отримані їй доходи, які уповноважена сторона отримала б у разі належного виконання зобов`язання або дотримання правил здійснення господарської діяльності іншою стороною.

Вимогами статті 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у разі порушення його цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому збитки визначаються, як втрата, яку особа отримала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила чи повинна зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально отримати при звичайних обставинах, якщо б його право не було порушено (упущена вигода).

Статтею 225 ГК України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов`язань та/або відшкодування позадоговірної шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Суд зазначає, що саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Як зазначалося раніше, внаслідок ДТП, яка сталася 31.05.2018р. на автошляху Київ -Харків - Довжанський за участю автомобіля Hyundai HD 65, д.н.з. НОМЕР_1 , належного позивачеві, під керуванням водія ОСОБА_1 , та автомобіля Renault Premium 450.19Т, д.н.з. НОМЕР_2 , належного відровідачеві, під керуванням водія ОСОБА_2 пошкоджено автомобіль позивача Hyundai HD 65, д.н.з. НОМЕР_1 , а також знищено більшу частину товару, який знаходився в кузові автомобіля.

Вина особи, яка керувала автомобілем марки Renault Premium 450.19Т, д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 встановлена у судовому порядку.

Протиправна поведінка ОСОБА_2 , що полягає у порушенні останнім Правил дорожнього руху стала наслідком ДТП, в результаті якої було пошкоджено автомобіль позивача Hyundai HD 65, д.н.з. НОМЕР_1 , а також знищено більшу частину товару, який знаходився в кузові автомобіля.

Загальна вартість пошкодженого товару склала 192 079,08грн.

На підтвердження розміру завданих збитків позивач надав копію Договору поставки № 0105/15-1 від 01.05.2015р., копію видаткової накладної № ФЛ000482 від 31.05.2018р., копію товарно - транспортної накладної № ФЛ000892 від 31.05.2018р. , копію накладної на переміщення № ФЛ000892 від 31.05.2008р., копію Акта списання № 01-31/05/18 від 31.05.2018р., копію Протоколу огляду місця дорожньо - транспортної пригоди від 31.05.2018р., копію Додаткової угоди № 4 від 31.05.2018р. до Договору поставки № 0105/15-1 від 01.05.2015р., копію накладної на повернення товару постачальнику № ФЛ00034 від 31.05.2018р., заяви свідків ДТП (а.с. 16-45, 48-65, 73-75 т. 1)

Висновком експерта Полтавського науково - дослідного експертно - криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України від 18.07.2019р. № 1182/124, складеним за результатами експертизи проведеної на замовлення ТОВ ВКФ "Оникс" (а.с. 11-154 т. 2) підтверджено, що внаслідок пошкодження у ДТП товару, який перевозився 31.05.2018р. в кузові автомобіля Hyundai HD 65, д.н.з. НОМЕР_5 , розмір матеріальної шкоди заподіяної ТОВ ВКФ "Оникс" станом на 31.05.2018р. становить 192 079,08грн.

Одночасно суд зауважує, що ст. 104 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу

Посилання відповідача у відзиві на позов на те, що факт знаходження на момент ДТП в належному позивачеві автомобілі товару (кондитерських виробів) не підтверджено документально спростовується матеріалами справи, зокрема Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 31.05.2018р., складеного заступником начальника СВ Пирятинського ВП ГУНП в Полтавській області майором поліції Лимаренко О.С., яким зафіксовано, що на момент дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб позивача (Т№3) був завантажений загальною вагою у кількості 3 тони (17.3 Протоколу). Перелік та вартість кондитерських виробів, які знаходилися у автомобілі позивача на момент дорожньо-транспортної пригоди, відображено у товарно-транспортній накладній № ФЛ000892 від 31.05.2018р., яка згідно п. 11.1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. № 363, є основним документом на перевезення вантажів.

Крім зазначеного, факт наявності товару в транспортному засобі позивача Hyundai HD 65, д.н.з. НОМЕР_5 на момент дорожньо-транспортної пригоди підтверджується показаннями свідка водія - експедитора ОСОБА_1 , викладеним у заяві свідка і поданою відповідно до вимог ст. 88 Господарського процесуального кодексу України (а.с. 74 т. 1).

Факт пошкодження товару в наслідок ДТП підтверджується:

- показаннями свідка керівника ТОВ ВКФ "Оникс" ОСОБА_5 , викладеним у заяві свідка і поданою відповідно до вимог ст. 88 Господарського процесуального кодексу України (а.с. 75 т. 1).

- актом списання товару № 01-31/05/18 від 31.05.2018р. (а.с. 34-42 т. 1), до якого у тому числі долучено фотографії з місця ДТП.

Також, висновком експерта Полтавського науково - дослідного експертно - криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України від 18.07.2019р. № 1182/124, складеним за результатами експертизи проведеної на замовлення ТОВ ВКФ "Оникс" (а.с. 11-154 т. 2) підтверджено, що товар, який перевозився 31.05.2018р. в кузові автомобіля Hyundai HD 65, д.н.з. НОМЕР_5 на підставі товарно-транспортної накладної № ФЛ 000892 від 31.05.2018р., в наслідок ДТП зазнав наступних дефектів: пошкодження споживчої тари (деформація, порушення цілісності та герметичності); забруднення виробів; деформація форми виробів із зломами та вм`ятинами; пошкодження зовнішнього оформлення виробів (відсутність художнього оздоблення кремом). Реалізація вказаного товару, за наявності виявлених дефектів, не можлива.

Заперечення відповідача щодо відсутності доказів на підтвердження розміру завданих збитків спростовуються наявними в матеріалах справи документами, у тому числі висновком експерта Полтавського науково - дослідного експертно - криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України від 18.07.2019р. № 1182/124,

Згідно з ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем належними і допустимими доказами доведено обставини, за якими внаслідок протиправної поведінки відповідача, яка полягала у порушенні працівником відповідача Правил дорожнього руху, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди, завдано матеріальних збитків позивачу на суму 192 079,08грн. внаслідок пошкодження товару, а тому позовні вимоги задовольняються судом у повному обсязі.

При прийнятті рішення у даній справі судом враховано, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010р. у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем при зверненні з даним позовом судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232-233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетранссервіс" (33028, Рівненська область, м. Рівне, вул. Мазепи, буд. 29, кв. 20, ідентифікаційний код 33276798) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо - комерційної фірми "Оникс" (84331, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Ювілейна, буд. 70, ідентифікаційний код 02074346) збитки в сумі 192 079,08грн. та 2 881,20грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.256 ГПК України). Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 07.10.2019р.

Суддя О.О. Ореховська