Ухвала

від 01.10.2019 по справі 917/203/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

01.10.2019 Справа № 917/203/19

Суддя Господарського суду Полтавської області Сірош Д.М., розглянувши заяву Приватного підприємства "Білухівка" про виправлення помилки в наказі у справі за позовом Приватного підприємства "Білухівка"

до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області

про визнання поновленим договору оренди землі

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 24.04.2019 позов Приватного підприємства "Білухівка" задоволено повністю. Визнано поновленим договір оренди землі від 01.10.2008 на земельну ділянку площею 9,8341 га з кадастровим номером 5321680400:00:002:0389, зареєстрований у Карлівському районному відділі Полтавської Регіональної філії Державного підприємства Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах 09.10.2008 за №040855600039.

29.07.2019 суд видав наказ про примусове виконання виконання рішення та встановив строк пред`явлення наказу до виконання - до 18.06.2022.

16.09.2019 Приватне підприємство "Білухівка" звернулося до суду із заявою про виправлення помилки в наказі у справі № 917/203/19 про стягнення з Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області на користь Приватного підприємства "Білухівка", понесених витрат на сплату судового збору в сумі 1921,00 грн, в якій просить зазначити: "Наказ дійсний для пред`явлення державному виконавцю до 19.06.2022".

Ухвалою від 18.09.2019 суд призначив розгляд заяви на 01.10.2019 10:30.

27.09.2019 від Головного управління Державної казначейської служби України у Полтавській області надійшли пояснення (вх. № 10344), в яких просить задовольнити клопотання стягувача про виправлення помилки, вважає, що дії Головного управління Держказначейства щодо відкладення безспірного списання коштів по виконанню наказу правомірними, стверджує, що наказ дійсний для пред`явлення до 19.06.2022, а не до 18.06.2022.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку відмовити в задоволенні заяви, виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів справи, рішення Господарського суду Полтавської області від 24.04.2019 набрало законної сили 18.06.2019.

Відповідно до статті 326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно з частиною 1 статті 327 Господарського процесуального кодексу України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Як встановлено частиною 3 статті 327 Господарського процесуального кодексу України наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Вимоги до виконавчого документа визначені у статті 4 Закону України "Про виконавче провадження", зокрема, у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;

4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);

5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;

6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);

7) строк пред`явлення рішення до виконання.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

Наказ Господарського суду Полтавської області від 29.07.2019 містить відомості, визначені статтею 4 Закону України "Про виконавче провадження", в тому числі і строк пред`явлення рішення до виконання - до 27.06.2022.

Відповідно до статті 12 Господарського процесуального кодексу України, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Головне управління Казначейства вважає, що визначений у наказі Господарського суду Полтавської області строк пред`явлення до виконання (до 18.06.2022) суперечить підпунктам 1 та 2 статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 113 Господарського процесуального кодексу України України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Згідно зі статтею 116Господарського процесуального кодексу України України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку.

Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, строк закінчується в останній день цього місяця.

Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Перебіг строку, закінчення якого пов`язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події.

Прийменник "до" з календарною датою в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності включно або виконання чого-небудь (постанови Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 803/350/17 та у справі № 815/4720/16, від 13.06.2018 у справі № 815/1298/17, від 14.08.2018 у справі № 803/1387/17, від 28.08.2018 у справі № 814/4170/15).

Виходячи з викладеного, останнім днем, коли відповідач має право пред`явити наказ до виконання є 08.07.2022.

Відповідно до пункту 2 статті 6 Закону України Про виконавче провадження рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначений Постановою Кабінету міністрів України від 03.08.2011 № 845 "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників"

Підпунктом 2 пункту 4 Порядку визначено, що органи Казначейства вживають заходи до виконання виконавчих документів.

Відповідно до підпункту 2 пункту 11 Постанови Кабінету міністрів України від 03.08.2011 № 845 "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників" відкладення безспірного списання коштів здійснюється у разі: необхідності отримання від стягувача додаткових відомостей для виконання рішення про стягнення коштів.

Зазначений Порядок визначає компетенцію відповідного органу лише щодо встановлення відповідності виконавчого документу вимогам статті 4 Закону України "Про виконавче провадження", перелік яких є вичерпним, що в свою чергу кореспондується з частиною 3 статті 327 Господарського процесуального кодексу України.

Однак ні Закон України "Про виконавче провадження", ні Господарський процесуальний кодекс України не наділяють органи Казначейства правом визначати інший строк для пред`явлення наказу до виконання.

Згідно з статтею 326 Господарського процесуального кодексу України невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Я убачається з матеріалів справи із заявою щодо виконання наказу Господарського суду Полтавської області від 29.07.2019 у справі № 917/203/19 стягувач звернувся до Головного управління Казначейства 02.08.2019, тобто в межах трирічного строку, встановленого статтею 12 Закону України Про виконавче провадження .

Враховуючи викладене, відкладення Головним управлінням Казначейства безспірного списання коштів, відповідно до підпункту 2 пункту 11 Порядку до отримання від стягувача ухвали про виправлення помилки в наказі суд вважає неправомірним та безпідставним.

Згідно з статтею 328 Господарського кодексу України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. Про виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу.

Проте, в даному випадку, в наказі господарського суду Полтавської області від 29.07.2019 відсутня помилка.

За таких обставин суд відмовляє в задоволенні заяви про виправлення помилки в наказі.

Керуючись частиною 2 статті 232, 233, 234, 243, Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити Приватному підприємству "Білухівка" в задоволенні заяви про виправлення помилки в наказі господарського суду Полтавської області від 29.07.2019 у справі № 917/203/19.

Згідно з частиною 2 статті 235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтями 255-256 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала підписана 07.10.2019

Суддя Д.М. Сірош