Ухвала

від 07.10.2019 по справі 2-7934/2010

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 2-7934/2010

Провадження № 6/201/276/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2019 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Федоріщева С.С.

при секретарі - Максимовій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Соборний відділ державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, Публічне акціонерне товариство Альфа-Банк , Мале приватне підприємство Геракл , про скасування ухвали про обмеження виїзду за межі України та скасування тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України,-

ВСТАНОВИВ :

Представник ОСОБА_2 12 грудня 2018 року звернувся до суду з заявою про скасування ухвали про обмеження виїзду за межі України та скасування тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України.

В своїй заяві ОСОБА_2 просив скасувати тимчасову заборону на виїзд за межі України, встановлену ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 05 липня 2011 року по справі № 6-106/11 по справі за поданням Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, заінтересовані особи - Публічне акціонерне товариство Альфа-Банк , ОСОБА_2 , Мале приватне підприємство фірма Геракл про обмеження виїзду особи за межі України. Заявник мотивував необхідність скасування обмеження наступним: у Жовтневому відділі ДВС перебувало виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-7934/10 виданого 09.11.2010 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ Альфа-Банк заборгованості по кредитному договору в розмірі 4469947, 80 грн. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 05 липня 2011 року тимчасово обмежено ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України до виконання ним рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська по цивільній справі № 2-7934/2010 від 01 жовтня 2010 року. Проте, станом на момент подання заяви виконавче провадження закрито у 2012 році та в подальшому знищено, Стягувачем на момент подання заяви повторно заяву про відкриття виконавчого провадження не подано, строки пред`явлення виконавчого документу є пропущеними більш ніж 4 роки, поновити строки стягувач не намагався, відомості щодо ОСОБА_2 у реєстрі боржників відсутні, а сама заборгованість на сьогоднішній день має ознаки безнадійної та не може бути стягнута в межах примусового виконання судового рішення.

02 жовтня 2019 року представником ОСОБА_2 було подано уточнену заяву, в якій було зазначені додаткові підстави для скасування обмеження.

Представником публічного акціонерного товариства Альфа-Банк було подано заперечення на заяву ОСОБА_2 , в якій заявники заперечували проти задоволення скасування обмеження на виїзд за межі України та обґрунтовували свої заперечення тим, що на сьогоднішній день ОСОБА_2 рішення суду про стягнення боргу не виконав, заборгованість не погасив, а відповідно підстав для скасування обмеження немає. Також заявник зазначив, що у зв`язку із знищенням виконавчого провадження механізми зняття обмеження в позасудовому порядку застосувати неможливо.

У судовому засіданні представник боржника подав заяву про розгляд справи за відсутністю заявника на підставі наявних документів у матеріалах справи. заяву підтримав та просив її задовольнити, пояснивши, що заборгованість врегульована в 2014 році та виконавче провадження знищено в 2016 році, ОСОБА_2 не рахується в реєстрі боржників, але в позасудовому порядку зняти обмеження в праві виїзду за межі України не має можливості.

Перевіривши матеріали справи та заяви, а також надані докази, суд вважає, що заява ОСОБА_2 підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом встановлено, що з метою примусового виконання вказаного рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська у справі № 2-7934/2010 на підставі виконавчого листа № 2-7934/2010 від 09.11.2010 року про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та МПП Геракл на користь Публічного акціонерного товариства Альфа-банк було відкрито виконавче провадження № 22729351 щодо примусового виконання.

З метою примусового виконання судового рішення 05 липня 2011 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська було винесено ухвалу по справі № 6-106/11 за поданням Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, заінтересовані особи - Публічне акціонерне товариство Альфа-Банк , ОСОБА_2 , Мале приватне підприємство Фірма Геракл про обмеження виїзду особи за межі України.

Ухвала обґрунтована тим фактом, що в провадженні Жовтневого відділу державної виконавчої служби було відкрито виконавче провадження, щодо примусового виконання виконавчого листа № 2-7934/10 виданого 09.11.2010 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ Альфа-Банк заборгованості.

15.02.2012 року Жовтневим відділом ДВС було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 47 ЗУ Про виконавче провадження .

Представником Заявника до Соборного ВДВС, направлялись запити щодо стану виконавчого провадження та заяву, в якій він просив Скасувати тимчасове обмеження у виїзді за межі державного кордону України встановлені у відношенні ОСОБА_2 ; скасувати ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 05 липня 2011 року по справі № 6-106/11 за поданням Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, заінтересовані особи - Публічне акціонерне товариство Альфа-Банк , ОСОБА_2 , Мале приватне підприємство фірма Геракл .

Жовтневим ВДВС було надано відповідь № 60155/133-47/15 від 08.10.2018 року, згідно якої виконавче провадження № 22729351 з примусового виконання судового рішення № 2-7934 на підставі виконавчого листа від 09.11.2010 року було завершено 15.02.2012 року на підставі п.7 ст. 47 ЗУ Про виконавче провадження : боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я, у зв`язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи майно боржника, розшук яких здійснювався органами внутрішніх справ, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку.

Також, у відповіді виконавчої служби зазначено про відсутність можливості скасувати зазначену вище заборону в позасудовому порядку, оскільки відсутні докази виконання судового рішення.

Під час розгляду справи судом встановлено, що повторно до органів примусового виконання судового рішення Стягувач не звертався, на момент розгляду заяви відкрити виконавчих проваджень щодо примусового стягнення грошових коштів на підставі судового рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська по цивільній справі № 2-7934/2010 від 01.10.2010 року

Відповідно до ст. 21 Закону України Про виконавче провадження (що діяв на момент видачі виконавчого листа) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: виконавчі листи та інші судові документи - протягом трьох років. Строки пред`явлення рішень і вироків судів до виконання встановлюються у частині майнових стягнень - з наступного дня після набрання рішенням законної.

Враховуючи наявні у матеріалах справи докази судом встановлено, що кінцевий строк повторного пред`явлення виконавчого листа до виконання з метою стягнення грошових коштів з ОСОБА_2 сплив 15.02.2012 - через три роки після закриття виконавчого провадження.

Вказані відомості підтверджуються матеріалами справи та долученими заявником до заяви витягом з реєстру боржників.

Відповідно ч. 1 ст. 40 Закону України Про виконавче провадження , у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно ст. 313 ЦК України фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Закон України від 21 січня 1994 року Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері.

Згідно з п. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і необхідні в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав чи свобод інших осіб.

Згідно до п. 4 розділу IV Порядку взаємодії органів та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів, та органів Державної прикордонної служби України під час здійснення виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства внутрішніх справ України від 30.01.2018 року № 256/5/65, інформацію про встановлення тимчасового обмеження боржника - фізичної особи у праві виїзду з України уповноважений орган Держприкордонслужби вилучає з бази даних на підставі отриманої засвідченої судом копії судового рішення про скасування тимчасового обмеження особи у праві виїзду з України, що набрало законної сили та має відповідну відмітку про дату набрання законної сили.

З урахуванням зазначеного та вимог ч.1 ст.40 Закону України про виконавче провадження закінчення виконавчого провадження шляхом повернення виконавчого листа є підставою для скасування заходів щодо виконання судового рішення, зокрема і тимчасової заборони виїзду боржника за кордон. Фактично обмеження заявника у праві виїзду за кордон не може більше пов`язуватися із процедурою виконання судового рішення, будь-яка законна підстава для такого обмеження на момент розгляду заяви відсутня.

Відповідно до п.18 ч.3ст.11 Закону України ,,Про виконавче провадження (яка була чинною на момент постановлення оскаржуваної ухвали), державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов`язань за рішенням.

Згідно ст. 11 Закону України ,,Про виконавче провадження (яка була чинною на момент постановлення оскаржуваної ухвали) Сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, яка зобов`язана за рішенням вчинити певні дії (передати майно, виконати інші обов`язки, передбачені рішенням) або утриматися від їх вчинення.

Відтак підставою для встановлення обмеження виїзду за межі України особа набуває виключно за наявності статусу Боржника у відкритому виконавчому провадженні. Із закриттям виконавчого провадження особа втрачає статус боржника - що також є підставою для скасування наявного обмеження.

Відповідно до ч. 2 ст. 432 ЦПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню є, як матеріально-правові так і процесуально-правові підстави.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, може бути пред`явлення виконавчого листа до виконання після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Судом встановлено, що на момент розгляду заяви виконавчий лист № 2-7934/10 виданий 09.11.2010 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ Альфа-Банк заборгованості має ознаки виконавчого листа, що не підлягає виканню.

Згідно ч. 5 ст. 441 ЦПК України Суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.

Додатково суд зазначає, що чинне законодавство надає банкам можливість списання безнадійної заборгованості.

Згідно із ст. 36 Закону України № 2121 Про банки і банківську діяльність банки зобов`язані формувати резервний фонд на покриття непередбачених збитків по всіх статтях активів та позабалансових зобов`язаннях.

Бухгалтерський облік у банках здійснюється відповідно до Інструкції з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів пд. Кредитні ризики в банках України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 27 грудня 2007 року № 481.

Згідно з п.1.3. глави 1 розділу ІІІ банк списує за рахунок спеціальних резервів заборгованість за кредитними операціями, яка визнана безнадійною щодо отримання. При цьому згідно з положеннями ст.139.3.4. ЦК України, фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму списання активу, який відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 п.14.1 ст.14 цього Кодексу, у розмірі, що відшкодовується з тієї частини резерву, на яку збільшувався фінансовий результат до оподаткування. Таким чином банки покривають свої затрати на списання безнадійної заборгованості, при цьому зменшуючи свої податкові зобов`язання.

Враховуючи той факт, що заборгованість на сьогоднішній день є безнадійною, оскільки не була стягнута банком, протягом трьох років з моменту отримання виконавчого листа, виконавчий лист після його повернення не був повторно пред`явлений протягом 7 років з моменту закриття виконавчого провадження та не може бути пред`явлений до виконання.

Відповідно судом встановлено відсутність правових підстав для застосування до Заявника такого заходу забезпечення позову як тимчасова заборона на виїзд.

Відповідно до ст.33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Зважаючи на викладене, виникає необхідність застосування ст.12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, за якої кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Згідно ч.ч.2,3 ст.2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включаючи свою власну. На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

У справі Гочев проти Болгарії ( Gochev v. Bulgaria від 26.11.2009 року) Європейський суд з прав людини сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати трьом критеріям: по-перше, має ґрунтуватися на законі, по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч.3 ст.2 Протоколу №4 до Конвенції, і по-третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування). При цьому при вирішенні питання про пропорційність обмеження даного права з метою стягнення неоплачених боргів слід пам`ятати, що таке обмеження може бути виправдано лише тоді, коли воно дійсно сприятиме погашенню заборгованості; проте навіть якщо зазначене обмеження свободи пересування було виправданим на самому початку, воно може стати непропорційним і таким, що порушує права людини, якщо воно автоматично продовжуватиметься протягом тривалого періоду. Тому застосування такого обмеження має періодично переглядатися судом (принаймні в останній інстанції) з метою з`ясування доцільності його подальшого застосування, причому обсяг судового розгляду повинен дозволити суду взяти до уваги всі фактори, й у тому числі ті, що стосуються пропорційності такого обмеження.

Аналогічна правова позиція висловлена у рішенні Європейського суду з прав людини від 11 липня 2013 року у справі Хлюстов проти Росії . Згідно ч. 3 указаної статті на здійснення цього права не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Схожі висновки ЄСПЛ ще раніше зробив у справі "Ігнатов проти Болгарії"( Ignatov v. Bulgaria , 02.07.2009), де неможливість судового оскарження тривалого обмеження указаного вище права людини, що полягало у забороні видачі закордонного паспорту, була визнана порушенням ст.2 Протоколу до Конвенції та ст. 13 Конвенції. У справі Хлюстов проти Росії ( Khlyustov v. Russia від 11.07.2013 року) ЄСПЛ застосував указані стандарти при вирішенні питання щодо заборони виїзду боржника за кордон у зв`язку з невиконанням судового рішення про стягнення заборгованості. Зокрема, у цій справі ЄСПЛ визнав порушення ст.2 Протоколу №4 до Конвенції через те, що рішення про заборону виїзду за кордон було застосовано автоматично , тобто лише у зв`язку з тим, що боржник добровільно не сплатив заборгованість, та без належного обґрунтування з урахуванням індивідуальної ситуації заявника.

Враховуючи, що виконавче провадження закінчено, що підтверджується матеріалами долученими до заяви на даний час відсутні підстави для обмеження права виїзду за кордон заявника, в зв`язку з чим необхідно скасувати заходи щодо тимчасового обмеження права виїзду за кордон ОСОБА_2 на підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 05 липня 2011 року по справі № 6-106/11.

Згідно із ч. 5 ст. 441 ЦПК України, суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.441 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Соборний відділ державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, Публічне акціонерне товариство Альфа-Банк , Мале приватне підприємство Геракл , про скасування ухвали про обмеження виїзду за межі України та скасування тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - задовольнити.

Скасувати ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 05 липня 2011 року по справі № 6-106/11 по справі за поданням Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, заінтересовані особи - Публічне акціонерне товариство Альфа-Банк , ОСОБА_2 , Мале приватне підприємство фірма Геракл про обмеження виїзду особи за межі України.

Скасувати тимчасове обмеження у виїзді за межі державного кордону України встановлені у відношенні ОСОБА_2 Скасувати ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 05 липня 2011 року по справі № 6-106/11 по справі за поданням Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, заінтересовані особи - Публічне акціонерне товариство Альфа-Банк , ОСОБА_2 , Мале приватне підприємство фірма Геракл .

Скерувати ухвалу суду до адміністрації Державної прикордонної служби України (м. Київ, вул. Володимирська, 26).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя С.С. Федоріщев