Рішення

від 30.09.2019 по справі 908/1246/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 4/86/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2019 Справа № 908/1246/19

м. Запоріжжя Запорізької області

за позовом Державної установи Запорізька обласна фітосанітарна лабораторія , (69050, м. Запоріжжя, вул. Східна, буд. 3-Д)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Деймос , (69014, м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, буд. 52, офіс 3); засновник: ОСОБА_1 , (АДРЕСА_1)

про повернення майна, яке знаходиться на зберіганні

Суддя Зінченко Н.Г.

при секретарі судового засідання Петриченко А.Є.

За участю представників сторін:

від позивача - Коваленко В . С., на підставі наказу № 227-К від 25.05.2017;

від відповідача - не з`явився;

23.05.2019 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Державної установи Запорізька обласна фітосанітарна лабораторія , м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю Деймос , м. Запоріжжя про зобов`язання повернути газ скраплений в обсязі 5682 літра.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.05.2019 справу № 908/1246/19 за вище вказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 28.05.2019 у справі № 908/1246/19 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк терміном не пізніше 14.06.2019 для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 01.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1246/19, справі присвоєно номер провадження справи 4/86/19, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 29.07.2019.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.07.2019 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 908/1246/19 до 30.09.2019, підготовче засідання відкладалося на 04.09.2019.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.09.2019 закрито підготовче провадження у справі № 908/1246/19, справу призначено до розгляду по суті в судовому засіданні 30.09.2019.

В судовому засіданні 30.09.2019 справу розглянуто, на підставі ст. 240 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та долучених судом до матеріалів справи.

Відповідач в жодне судове засідання не з`явився, про причини неявки уповноваженого представника суд жодного разу не повідомляв, про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся відповідними ухвалами суду по справі, які направлялися на адресу ТОВ Деймос , вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що співпадає з адресою, зазначеною в позовній заяві, а також на адресу засновника ТОВ Деймос ОСОБА_1 , вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Проте всі ухвали суду по справі, які направлялися на адресу ТОВ Деймос і на адресу засновника ТОВ Деймос ОСОБА_1 , повернулися до господарського суду Запорізької області з відміткою відділення підприємства поштового зв`язку: За закінченням встановленого строку зберігання .

Крім того, всі ухвали суду по даній справі надіслані судом до Єдиного державного реєстру судових рішень та оприлюднені на офіційному веб-порталі Судової влади України Єдиний державний реєстр судових рішень http: //reyestr. court. gov. ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України Про доступ до судових рішень № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Таким чином, про хід розгляду справи, дату, час і місце проведення судового засідання у даній справі відповідач міг дізнатися з офіційного веб-порталу Судової влади України Єдиний державний реєстр судових рішень http: //reyestr. court. gov. ua/.

За таких обставин, суд вважає, що ним вжиті всі можливі і достатні заходи, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 908/1246/19.

Судом також враховано, що у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України ).

Письмового відзиву на позовну заяву у встановлені судом строки відповідач суду не надав.

Суд заслухав думку представника позивача щодо можливості розгляду справи по суті в судовому засіданні за відсутності уповноваженого представника відповідача.

Представник позивача вважає за можливе розглядати справу по суті в судовому засіданні за відсутності відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (п. 2).

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. (ч. 9 ст. 165 ГПК України)

Дослідивши матеріали справи, суд не вбачає підстав для відкладення судового засідання та вирішив за можливе вирішити справу по суті за відсутності відповідача, оскільки його неявка не перешкоджає вирішенню спору.

Позивач в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, зазначених в позові. Позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланням на ст., ст. 13, 256 257, 319, 525, 526, 610, 629, 936, 938, 942, 949-951, 953 ЦК України. Мотивуючи заявлені вимоги позивач зазначає, що 29.08.2014 позивачем та відповідачем укладено договір на зберігання газу скрапленого і заправку автотранспорту, за умовами якого відповідач зобов`язався прийняти на відповідальне зберігання скраплений газ позивача та забезпечити його видачу за вимогою позивача. На виконання умов договору на зберігання № 5 від 29.08.2014 відповідачем прийнято від позивача на зберігання газ скраплений в обсязі 5682 літра за актом прийому-передачі на зберігання від 29.08.2014. Відповідно до умов п. 2.1 договору на зберігання № 5 від 29.08.2014 він вступає в силу з моменту його підписання і діє до повної вибірки газу. При цьому, позивач зазначає, що газ скраплений в обсязі 5682 літра, який передавався відповідачу на зберігання, був придбаний ним у ТОВ Деймос на підставі договору № 19 від 22.07.2013 з додатковою угодою № 1 від 29.08.2014 до нього та видаткової накладної № РН-0001040 від 29.08.2014 і оплачений згідно рахунку-фактури № СФ-0000394 від 22.07.2013. Відповідно до п., п. 1.2, 1.3 договору на зберігання № 5 від 29.08.2014 видача газу здійснюється згідно з лімітною відомістю, а відповідач оформлює всі необхідні документи на заправку скрапленого газу. Проте на автозаправних станція відповідача відповідна відомість, згідно з якою вівся облік використаного газу, відсутня, що унеможливлює його видачу позивачу. 01.03.2016 сторонами у справі проведено звірку залишків паливно-мастильних матеріалів, що знаходяться на відповідальному зберіганні ТОВ Деймос . За наслідками проведення звірки складено акт звірки, згідно якого станом на 01.03.2016 на відповідальному зберіганні відповідача знаходилося 5682 літри газу скрапленого, що належить позивачу. З метою врегулювання договірних відносин позивач звертався до відповідача з листами № 01-11/120 від 30.05.2017 і № 01-10/159 від 26.04.2018 щодо повернення майна, яке знаходиться на відповідальному зберіганні відповідача, або відшкодування його вартості. Листом № 09/07/18 від 09.07.2018 відповідач вимоги позивача, викладені в листі № 01-10/159 від 26.04.2018, визнав безпідставними, такими, що не відповідають фактичним даним та не підлягають задоволенню. Зазначені вище дії відповідача порушують майнові права позивача. На підставі викладеного, позивач просить суд позов задовольнити та зобов`язати відповідача повернути на його користь газ скраплений в обсязі 5682 літра. Також позивач просить суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1921,00 грн.

Розглянувши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

УСТАНОВИВ

29.08.2014 Державною установою Запорізька обласна фітосанітарна лабораторія в особі директора Коваленка В.С. (Замовник, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю Деймос в особі директора Хомутова Г.І. (Виконавець, відповідач у справі) укладено Договір на зберігання газу скрапленого і заправку автотранспорту № 5 (далі за текстом - Договір зберігання), за умовами якого Виконавець зобов`язався прийняти на відповідальне зберігання газ скраплений в обсязі 5682,00 літри, сплачений за рахунком № СФ-0000394 від 22.07.2013, та забезпечити його видачу за першою вимогою Замовника через АЗС Виконавця у відповідності із графіком роботи АЗС. (п. 1.1 Договору зберігання).

Відповідно до п., п. 1.2, 1.3 Договору зберігання видача газу скрапленого, що знаходиться на зберіганні, здійснюється згідно з лімітно-забірною відомістю, а Виконавець оформлює всі необхідні документи на відпуск скрапленого газу.

За умовами п. 2.1 Договору зберігання сторони визначили, що договір вступає в силу з моменту підписання обома сторонами і діє до повної вибірки газу скрапленого.

29.08.2014 сторонами складено і підписано Акт приймання-передачі на зберігання газу скрапленого згідно Договору на зберігання газу скрапленого і заправку автотранспорту № 5 від 29.08.2014, з якого вбачається, що позивач згідно Договору зберігання № 5 від 29.08.2014 передав, а відповідач прийняв газ скраплений в обсязі 5682,00 літрів. Сторони претензій одна до одної не мають.

Акт приймання-передачі на зберігання від 29.08.2014 підписаний уповноваженими особами Замовника і Виконавця та скріплений печатками підприємств.

У підтвердження своїх майнових прав на газ скраплений, який передавався відповідачу на зберігання за Договором зберігання № 5 від 29.08.2014, позивачем надано суду Договір № 19 від 22.07.2013 (з Додатковою угодою № 1 від 29.08.2014 до нього), укладений ДУ Запорізька обласна фітосанітарна лабораторія (Покупець) та ТОВ Деймос (Продавець), згідно якого Продавець продає, а Покупець купує газ скраплений в кількості 5682,0 літри на загальну суму 49998,00грн.

Крім того, в матеріалах справи наявні рахунок-фактура № СФ-0000394 від 22.07.2013, виставлений відповідачем позивачу на оплату за газ скраплений, платіжне доручення № 10 від 24.04.2014 про оплату позивачем ТОВ Деймос коштів за газ скраплений та видаткова накладна № РН-0001040 від 29.08.2014, за якою відповідач поставив, а позивач прийняв газ скраплений в обсязі 5682,00 літрів.

01.03.2016 позивачем та відповідачем проведено звірку ПММ, що знаходяться на відповідальному зберіганні ТОВ Деймос , за результатами проведення якої складено Акт звірки ПММ від 01.03.2016.

Як свідчить Акт звірки ПММ, що знаходяться на відповідальному зберіганні в ТОВ Деймос , від 01.03.2016 на зберіганні у ТОВ Деймос станом на 01.03.2016 знаходиться 5682,00 літрів скрапленого газу, що належить ДУ Запорізька обласна фітосанітарна лабораторія .

Акт звірки ПММ від 01.03.2016 підписаний головним бухгалтером ТОВ Деймос Дяченко О.В. і головним бухгалтером ДУ Запорізька обласна фітосанітарна лабораторія Чебітько К.П. та скріплений печатками підприємств.

Відповідач не заперечив факту підписання Акту звірки ПММ, що знаходяться на відповідальному зберіганні в ТОВ Деймос , від 01.03.2016.

Претензією № 01-11/120 від 30.05.2017 позивач звернувся до ТОВ Деймос для врегулювання договірних відносин щодо газу скрапленого, який знаходиться у ТОВ Деймос на зберіганні.

Відповідачем вказана претензія залишена без відповіді та задоволення.

26.04.2018 позивач звернувся до відповідача з претензією № 01-10/159, в якій зазначив, що станом на 01.03.2016 на відповідальному зберіганні ТОВ Деймос знаходиться 5682,00 літрів газу скрапленого, який належить ДУ Запорізька обласна фітосанітарна лабораторія . На автозаправних станціях ТОВ Деймос лімітно-забірна відомість, згідно з якою вівся облік використаного газу, відсутня, що унеможливлює його видачу замовнику, що в свою чергу, є порушенням умов договору. У зв`язку з цим позивач просив відповідача або повернути майно, або відшкодувати збитки у розмірі його вартості.

Листом № 09/07/18-1 від 09.07.2018 відповідач відмовив позивачеві у задоволенні претензії № 01-10/159 від 26.04.2018. В обґрунтування відмови послався на те, що на даний час ТОВ Деймос змінило єдиного учасника товариства Хомутова Г.І. шляхом купівлі-продажу корпоративних прав на нового учасника ТОВ Промнафтохім . При передачі товариства новому власнику та виконавчому органу жодних договорів, актів чи лімітних відомостей попереднім директором Хомутовим Г.І. передано не було. Жодної інформації чи документів щодо взаємовідносин ТОВ Деймос з ДУ Запорізька обласна фітосанітарна лабораторія надано не було. При передачі бухгалтерської документації, звітності та бухгалтерського обліку в програмному вигляді була відсутня жодна інформація про прийняття на відповідальне зберігання ТОВ Деймос майна, що підтверджується річними фінансовими звітами та балансами підприємства. Більш того, при передачі права власності на корпоративні права підприємства та майна підприємства попередній директор (учасник) не передавав новому власнику (учаснику), директору газу скрапленого в об`ємі 5682 л, що начебто знаходився на відповідальному зберіганні у Товариства.

Зазначені обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його майнових прав та охоронюваних законом інтересів і стали підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовом у даній справі.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, враховуючи фактичні та правові підстави заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

За приписами статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Аналогічні положення містить і ст. 173 ГК України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

На підставі зібраних у матеріалах справи доказів, виходячи із встановлених обставин спору суд дійшов висновку, що правовідносини, які виникли між сторонами, ґрунтуються на Договорі на зберігання газу скрапленого і заправку автотранспорту № 5 від 29.05.2014 та підпадають під правове регулювання параграфа 1 Загальні положення про зберігання глави 66 ЦК України Зберігання .

Відповідно до норм ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Статтею 937 ЦК України визначено, що договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу, і письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.

Зберігач зобов`язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання (ст. 938 ЦК України).

Як вже зазначалося раніше, в пункті 2.1 Договору зберігання газу скрапленого зазначено, що цей договір діє до повної вибірки газу.

Згідно ст. 953 ЦК України зберігач зобов`язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Матеріалами справи встановлено, що на відповідальному зберіганні ТОВ Деймос знаходилося 5682,00 літрів газу скрапленого, переданого на зберігання за Договром зберігання № 5 від 29.08.2014, а за умовами вказаного Договору зберігання відповідач зобов`язався прийняти майно - газ скраплений на зберігання та забезпечити його видачу за першою вимогою власника.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні приписи містить стаття 193 ГК України.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

З урахуванням вимог ст. 638 ЦК України сторони досягли згоди з усіх істотних умов Договору зберігання № 5 від 29.08.2014, а відтак Договір є укладеним.

Доказів розірвання Договору у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при його укладенні, або визнання недійсним Договору внаслідок недодержання сторонами в момент його вчинення вимог чинного законодавства України, сторонами у справі не надано. Не надано також і доказів того, що сторони відмовились від виконання Договору в силу певних об`єктивних обставин.

Станом на момент розгляду справи, відповідачем суду не надано жодного доказу який би свідчив про належне виконання ним умов Договору щодо повернення майна за Договором зберігання.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З урахуванням викладеного, оскільки факт знаходження на відповідальному зберіганні відповідача газу скрапленого в обсязі 5682,00 літрів, який належить позивачу і переданий за Договором зберігання № 5 від 29.08.2014, підтверджується фактичним обставинам справи, то позовна вимога про зобов`язання ТОВ Деймос повернути газ скраплений в обсязі 5682 літра підлягає задоволенню судом.

Суд вважає, за необхідне зазначити, що заміна учасника юридичної особи не є підставою для звільнення самої юридичної особи від виконання своїх зобов`язань за укладеними договорами.

Крім того, статтею 3 ЦК України закріплено, що одним із основних принципів цивільного права є принцип добросовісності, розумності та справедливості.

Так, позивач, уклавши Договір зберігання № 5 від 29.08.2014 і передавши відповідачу на зберігання газ скраплений, розраховував на його отримання в порядку і на умовах, визначених Договором.

Відмова від повернення газу скрапленого або відшкодування його вартості свідчить про намагання відповідача уникнути виконання прийнятих на себе обов`язків и за Договором зберігання № 5 від 29.08.2014.

Відповідно до ч., ч. 1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 74 ГПК України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, проти позову не заперечив, належними доказами доводи позивача не спростував.

На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати на оплату судового збору покладаються на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Керуючись ст., ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов Державної установи Запорізька обласна фітосанітарна лабораторія , м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю Деймос , м. Запоріжжя про зобов`язання повернути газ скраплений в обсязі 5682 літра задовольнити повністю.

2. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Деймос , (69014, м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, буд. 52, офіс 3, ідентифікаційний код юридичної особи 22123832) повернути на користь Державної установи Запорізька обласна фітосанітарна лабораторія , (69050, м. Запоріжжя, вул. Східна, буд. 3-Д, ідентифікаційний код юридичної особи 38461643) газ скраплений в обсязі 5682 літра (п`ять тисяч шістсот вісімдесят два літра). Видати наказ.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Деймос , (69014, м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, буд. 52, офіс 3, ідентифікаційний код юридичної особи 22123832) на користь Державної установи Запорізька обласна фітосанітарна лабораторія , (69050, м. Запоріжжя, вул. Східна, буд. 3-Д, ідентифікаційний код юридичної особи 38461643) 1921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 240, 241 ГПК України 10 жовтня 2019 р.

Суддя Н. Г. Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.