Ухвала

від 29.10.2020 по справі 908/1246/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 4/86/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

29.10.2020 Справа № 908/1246/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя господарського суду Запорізької області Зінченко Н.Г., розглянувши заяву Державної установи "Запорізька обласна фітосанітарна лабораторія" про зміну способу виконання рішення по справі № 908/1246/19

За позовом Державної установи "Запорізька обласна фітосанітарна лабораторія", (69050, м. Запоріжжя, вул. Східна, буд. 3-Д)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Деймос", (69014, м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, буд. 52, офіс 3); засновник: ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 )

про повернення майна, яке знаходиться на зберіганні

За участю представників:

Від позивача (заявника) - Коваленко В.С. - директор (наказ №128-к від 14.05.2020) ;

Від відповідача - Міхова Ю.О., ордер ЗП№ 025373 від 29.10.2020.

УСТАНОВИВ

20.10.2020 на адресу господарського суду Запорізької області від Державної установи "Запорізька обласна фітосанітарна лабораторія" про зміну способу виконання рішення по справі № 908/1246/19.

Згідно Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 20.10.2020, заяву розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 22.10.20120 прийнято заяву до розгляду, судове засідання призначено на 29.10.2020.

В судовому засіданні 29.10.2020 оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Подана Державною установою "Запорізька обласна фітосанітарна лабораторія" заява обґрунтована фактом невиконання рішення у справі № 908/1246/19 у зв`язку з відсутністю у боржника визначеного виконавчим документом майна, яке останній за виконавчим документом повинен передати стягувану в натурі, про що вказано в Постанові про повернення виконавчого документу стягувачу ВП №61136201 від 31.03.2020, а тому у встановлений спосіб та порядку виконати рішення суду не представляється можливим. Також зазначив, що вартість газу визначена відповідно до листа Головного управління статистики у Запорізькій області від 16.10.2020 року №10-23/1123/06-20 Про надання інформації , в якому міститься інформація, що середня споживча ціна газу скрапленого для автомобілів у травні 2019 року становила 13,44 грн. за літр. На підставі викладеного просить змінити спосіб виконання рішення господарського суду Запорізької області від 30.09.2019 у справі № 908/1246/19 шляхом стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Деймос" шляхом безспірного списання з рахунків останнього на користь Державної установи "Запорізька обласна фітосанітарна лабораторія" вартості газу скрапленого в об`ємі 5682 л. в сумі 76 366, 08 коп.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Деймос" у відзиві на заяву просило заяву про зміну способу виконання рішення залишити без задоволення. Зазначило, що на стадії виконання рішення суд не може застосувати інший спосіб правового захисту стягувача ніж той, що передбачений рішенням суду, оскільки в іншому випадку це означало б зміну суті рішення суду та застосування іншого способу правового захисту позивача без дотримання належної судової процедури розгляду відповідних позовних вимог, що є неприпустимим. Також, вважає, що позивачем не вірно визначено суму вартості майна зазначеної в заяві про зміну способу та порядку виконання судового рішення. Так, на момент підписання договору № 5 від 29.08.2014 про зберігання газу зрідженого та заправки автотранспорту сторони визначили кількість газу в об`ємі 5 682 літра, який сплачений згідно рахунку-фактури № СФ-0000394 від 22.07.2013 року. Ціна за 1 літр газу скрапленого складала 5,20 грн. з урахуванням ПДВ, відповідно загальна вартість товару за договором складала 29 546, 40 грн. з урахуванням ПДВ.

Розглянувши заяву Державної установи "Запорізька обласна фітосанітарна лабораторія" про зміну способу виконання рішення по справі № 908/1246/19 і матеріали справи № 908/1246/19 , заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що заява підлягає частковому задоволенню у зв`язку з наступним.

Із матеріалів справи слідує, що рішенням Господарського суду Запорізької області від 30.09.2019 у справі №908/1246/19, залишеним без змін Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 26.11.2019, позовні вимоги задоволено повністю, зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Деймос" повернути на користь Державної установи "Запорізька обласна фітосанітарна лабораторія", газ скраплений в обсязі 5682 літра. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Деймос" на користь Державної установи "Запорізька обласна фітосанітарна лабораторія" 1921, 00 грн. судового збору.

На виконання вказаного судового рішення господарським судом Запорізької області видано відповідні накази №908/1246/19 від 20.12.2019.

31.03.2020 постановою (ВП №61136204) державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Александровою С.Ю., з примусового виконання виконавчого документу - про зобов`язання повернути газ скраплений в обсязі 5682 літра, про повернення виконавчого документу стягувачу, на підставі п. 6 ч.1 ст. 37 ЗУ Про виконавче провадження , а саме відсутність майна, яке повинно бути передане стягувачу по даному виконавчому провадженню.

Оскільки у встановлений судом спосіб виконати рішення не можливо, позивач (стягувач) звернувся з даною заявою про зміну способу виконання рішення шляхом стягнення з боржника грошових коштів, що є вартістю газу скрапленого в обсязі 5682 літра.

Відповідно до ст.129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Частиною 2 ст.13 Закону України Про судоустрій і статус суддів визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

У відповідності до ст.124 Конституції України та ст.ст.18, 326 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження . Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку (ст.129-1 Конституції України).

Конституційний Суд України у своєму рішенні №18-рп/2012 від 13.12.2012 вказав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п.43). Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 15.01.2010 у справі Юрій Миколайович Іванов проти України зазначено, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенцією про захист прав і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалось невиконаним на шкоду будь-якій із сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. У такому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті Першого протоколу до Конвенції.

Частиною 3 статті 33 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Аналогічні положення містять в ч.ч.1, 4 ст.331 ГПК України, згідно з якими, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч.3 статті 331 ГПК України).

У разі відсутності у відповідача присудженого позивачеві майна в натурі, засвідченої державним виконавцем (наприклад, його постановою про повернення виконавчого документа з підстави відсутності майна), господарський суд може змінити спосіб виконання рішення і видати наказ про стягнення вартості цього майна. При цьому господарський суд повинен виходити з вартості майна, визначеної ним у рішенні про його передачу (повернення).

Таким чином, правовою підставою для зміни способу виконання судового рішення є встановлений судом факт неможливості його виконання у спосіб, визначений у резолютивній частині відповідного рішення. В свою чергу, зміна способу виконання рішення шляхом звернення стягнення на кошти, за відсутності у боржника майна, здійснюється у випадку, коли стягувачу присуджено майно, визначене родовими ознаками.

Поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем.

Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановлено ст.16 Цивільного кодексу України.

Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.

Змінюючи спосіб виконання судового рішення з повернення майна на стягнення його вартості, без встановлення факту неможливості його виконання, суди тим самим самостійно змінюють судове рішення по суті та спосіб захисту, передбачений ст.16 Цивільного кодексу України, що є неприпустимим, з огляду на положення ст.129-1 Конституції України.

Таким чином, для надання оцінки правомірності вимог заявника щодо зміни способу виконання рішення в даній справі, судом має бути встановлено факт неможливості виконання відповідачем судового рішення (вимог, викладених у його резолютивній частині), а також чи не призведе зміна способу виконання рішення до фактичної зміни судового рішення по суті.

Суд враховує, що ГПК України не визначає обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, а тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст.86 ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ст.86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як встановлено судом та вбачається з поданих документів, зокрема, Постанови ВП №61136204 від 31.03.2020 державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про повернення виконавчого документу стягувачу, на підставі якого органом виконання судових рішень повертуто виконавчий документ з підстави відсутності майна у боржника, яке повинно бути передане стягувачу по виконавчому провадженню ВП №61136204. Зазначений доказ підтверджує неможливість виконання рішення суду від 30.09.2019 у справі № 908/1246/19 у визначений в ньому спосіб шляхом зобов`язання повернути газ скраплений в обсязі 5682 літра.

Крім того, суд приймає до уваги, що в апеляційній скарзі ТОВ "Деймос" зазначило, що з грудня 2016 року не веде діяльність з роздрібної торгівлі нафтопродуктами та газом з АЗС, а надає в оренду єдину автозаправну станцію, що належить на праві власності підприємству, що підтверджується договором №ТД30ГД-131216 від 13 грудня 2016 року укладеним з ТОВ "Торговий дім "Запоріжоілгруп", іншу діяльність товариство не веде.

Заявником надано всі належні та допустимі докази на підтвердження обставин, викладених у заяві.

Вищевикладене свідчить, що рішення суду у цій справі не може бути виконане у спосіб ним встановлений.

Водночас, заміна способу виконання судового рішення не повинна включати дослідження фактів, які входять в новий предмет дослідження, зокрема, встановлювати вартість цього товару, тощо.

Інститут зміни способу виконання судового рішення є інститутом процесуального права та його застосування не може змінювати матеріально-правові відносини між сторонами.

Так, при зверненні з данною заявою ДУ "Запорізька обласна фітосанітарна лабораторія" зазначила, що вартість газу визначена відповідно до листа Головного управління статистики у Запорізькій області від 16.10.2020 року №10-23/1123/06-20 Про надання інформації , в якому міститься інформація, що середня споживча ціна газу скрапленого для автомобілів у травні 2019 року становила 13,44 грн. за літр

Проте, в рішенні господарського суду Запорізької області від 30.09.2019 у справі №908/1246/19 встановлено: …У підтвердження своїх майнових прав на газ скраплений, який передавався відповідачу на зберігання за Договором зберігання № 5 від 29.08.2014, позивачем надано суду Договір № 19 від 22.07.2013 (з Додатковою угодою № 1 від 29.08.2014 до нього), укладений ДУ "Запорізька обласна фітосанітарна лабораторія" (Покупець) та ТОВ "Деймос" (Продавець), згідно якого Продавець продає, а Покупець купує газ скраплений в кількості 5682,0 літри на загальну суму 49998,00грн.

Крім того, в матеріалах справи наявні рахунок-фактура № СФ-0000394 від 22.07.2013, виставлений відповідачем позивачу на оплату за газ скраплений, платіжне доручення № 10 від 24.04.2014 про оплату позивачем ТОВ "Деймос" коштів за газ скраплений та видаткова накладна № РН-0001040 від 29.08.2014, за якою відповідач поставив, а позивач прийняв газ скраплений в обсязі 5682,00 літрів за ціною 49998,00грн.……. .

Отже, в зазначеному рішенні встановлено, що вартість газу скрапленого в кількості 5682,0 літри становить 49998,00грн., що виключає дослідження судом нової вартості газу скрапленого в кількості 5682,0 літри.

Відповідно до статті 10 Закону України Про виконавче провадження заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Враховуючи, що зміна способу виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 30.09.2019 у справі № 908/1246/19 не змінює рішення суду по суті та не є наслідком зміни обраного позивачем при зверненні з позовом до суду способу захисту, адже обраний спосіб захисту майнових прав стягувача спрямований на отримання грошових коштів, суд дійшов висновку про обґрунтованість та наявність підстав для часткового задоволення заяви.

Керуючись ст. ст. 232-235, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ

1. Заяву Державної установи "Запорізька обласна фітосанітарна лабораторія" про зміну способу виконання рішення по справі № 908/1246/19 задовольнити частково.

2. Змінити спосіб виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 30.09.2019 у справі №908/1246/19 шляхом стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Деймос", (69014, м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, буд. 52, офіс 3, ідентифікаційний код юридичної особи 22123832) на користь Державної установи "Запорізька обласна фітосанітарна лабораторія", (69050, м. Запоріжжя, вул. Східна, буд. 3-Д, ідентифікаційний код юридичної особи 38461643) 49998 (сорок дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто вісім) грн. 00 коп., що є вартістю газу скрапленого в обсязі 5682 літра.

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Деймос", (69014, м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, буд. 52, офіс 3, ідентифікаційний код юридичної особи 22123832).

Стягувач: Державна установа "Запорізька обласна фітосанітарна лабораторія", (69050, м. Запоріжжя, вул. Східна, буд. 3-Д, ідентифікаційний код юридичної особи 38461643).

Дана ухвала є виконавчим документом та набирає чинності з моменту її винесення - 29.10.2020.

Ухвала може бути пред`явлена до виконання протягом 3 років з дня її винесення до 30.10.2023.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 261 цього Кодексу.

Повний текст ухвали складено 02.11.2020 .

Суддя Н.Г.Зінченко