Рішення

від 07.10.2019 по справі 922/65/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/65/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання Яковенко Ю.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фьючер Еко Стандарт", 61064, м. Харків, Григоровське Шосе, 88, прим. літ. А, оф. 1, код ЄДРПОУ 41329634 до "Stratаеkker Teknodan ApS", м. Тофтлунд, 6520, Данія, м. Тофтлунд, Кирхой, вул. Кирхейвей, 1, код юридичної особи - 30731808 (Kirkhojvej, 1 ,Kirkhoj, 6520, Toftlund CVR:30731808) про стягнення 5 250,00 євро (176 673, 58 грн.) за участю представників:

позивача - Марков В.Б, керівник

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фьючер Еко Стандарт" (LTD "Future eco standart", Ідентифікаційний код юридичної особи 41329634, Григоровське Шосе, буд. 88, прим. Літ. А-1, офіс 1, м. Харків, Україна, 61064, телефон НОМЕР_1 , адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з "Strаtаеkker Teknodan ApS", м. Тофтлунд, 6520, Данія, м. Тофтлунд, Кирхой, вул. Кирхейвей, 1, код юридичної особи - 30731808 (Kirkhojvej, 1 ,Kirkhoj, 6520, Toftlund CVR:30731808) суми боргу в розмірі 5250 євро, що еквівалентно 176673,58 гривень та судовий збір в розмірі 2650 грн. 10 коп.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16 січня 2018 року було відкрито провадження по справі №922/65/18 та призначено розгляд справи правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін на 13.02.2018 об 11 годині.

22 січня 2018 року позивачем були надані до суду ухвали господарського суду Харківської області про відкриття провадження у справі № 922/65/18.

23 січня 2018 року господарський суд Харківської області звернувся до Міністерства юстиції України з судовим дорученням про вручення ухвали про відкриття провадження по справі відповідачу - "Stratаеkker Teknodan ApS", м. Тофтлунд, 6520, Данія, м. Тофтлунд, Кирхой, вул. Кирхейвей, 1, код юридичної особи - 30731808 (Kirkhojvej, 1, Kirkhoj, 6520, Toftlund CVR:30731808) для подальшої передачі дипломатичними каналами до Центрального органу запитуваної Держави - Королівства Данії.

Ухвалою суду від 23.01.2018 провадження у справі 922/65/18 було зупинено до надходження від Міністерства юстиції України відповіді на судове доручення про вручення ухвали про відкриття провадження по справі відповідачу, яке було повернуто суду без виконання.

11.01.2019 господарський суд Харківської області звернувся з проханням про вручення, відповідно до Гаазької Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965р. процесуальних документів відповідачу.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.01.2019 призначено судове засідання по розгляду справи на 10.06.19 о 12:00 год. Зупинено провадження у справі № 922/65/8 на період вручення документів відповідачу.

17.07.2019 господарський суд Харківської області звернувся з проханням про вручення, відповідно до Гаазької Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965р. процесуальних документів відповідачу.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.06.2019 призначено судове засідання по розгляду справи на 01.08.19 о 12:30 год. Зупинено провадження у справі № 922/65/18 на період вручення документів відповідачу.

У виклику (повідомленні) про день судового розгляду, який направлявся для врученню відповідачу, зазначено, що у разі, якщо цей виклик не буде вручено завчасно, суд врахує це та розгляне справу в день наступного судового засідання - 07 жовтня 2019 о 14:00.

28.08.2019 до господарського суду Харківської області надійшла відповідь Відділу процесуального права Міністерства юстиції (КОПЕНГАГЕН К Данія) на судове доручення про вручення документів.

З огляду на надходження відповіді на судове доручення суд дійшов висновку про можливість проведення призначеного на 07.10.2019 судового засідання, та поновив провадження у справі №922/65/18 ухвалою від 07.10.2019.

Відповідно до застережень, викладених у пункті закону, якщо виконано всі умови, зазначені у частині другої статті 15 Конвенції, суддя, незалежно від положень частини першої статті 15 Конвенції, може винести рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку документів.

Згідно ж з частиною другою статті 15 Конвенції суддя незалежно від положень частини першої цієї статті може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо виконані всі наступні умови:

a) документ було передано одним із способів, передбачених цією Конвенцією,

b) з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців,

c) не було отримано будь-якого підтвердження, незважаючи на всі розумні зусилля для отримання його через компетентні органи запитуваної Держави.

Згідно відповіді Відділу процесуального права Міністерства юстиції (КОПЕНГАГЕН К Данія) на судове доручення вбачається, що документи було доставлено відповідачу 19.08.2019, однак від їх отримання він відмовився. При цьому, у надісланій відповіді містяться відомості про пояснення відповідача щодо спірних правовідносин.

Отже, суд зазначає, що господарським судом виконані всі можливі заходи щодо сповіщення відповідача про час та місце судового засідання.

Згідно із ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

За змістом ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, яка набула чинності 15.12.2017р.) встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції. Викладене вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав.

Обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів достатніх для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення. Суд приймає до уваги, що сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання.

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України, ч.2 ст.178 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно із ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

В ході розгляду даної справи господарським судом Харківської області, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

В ході розгляду даної справи судом було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи - у відповідності до приписів ч. 1 ст. 210 ГПК України, а також з урахуванням положень ч. 2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Враховуючи дотримання судом приписів Гаазької конвенції та достатність терміну з дати першого направлення прохання про вручення судових та позасудових документів відповідачу (10.01.2019), суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, вказав, що заборгованість за отриманий товар відповідачем не погашено.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 07.10.2019 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

26.05.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю Фьючер еко стандарт Limited Liability company "Future eco standart" (позивач) та "Strаtаеkker Teknodan ApS" (відповідач) було укладено Контракт №1 (Контракт) щодо продажу товариством ФЬЮЧЕР ЕКО СТАНДАРТ , який є продавцем, відповідно до п.9 Контракту) "Strаtаеkker Teknodan ApS", який є покупцем, відповідно до п.9 Контракту, товару в кількості та асортименті вказаному у рахунках-фактурах (інвойсах).

Термін дії контракту - 12 місяців з дати укладення.

Відповідно до п. 2 Контракту загальна сума Контракту залежить від кількості інвойсів. Покупець купує товар у відповідності до цін та на загальну суму, яка зазначена у Рахунках-фактурах на кожну поставку, яка є невід`ємною частиною Контракта.

П. З Контракту встановлені умови оплати на підставі рахунку-фактури, банківським переводом на розрахунковий рахунок Продавця.

Умови поставки за цим контрактом, відповідно до п. 4 - СРТ Тофтлунд (відповідно ІНКОТЕРМС -2010).

Відповідно до п. 8.1 Контракту усі суперечки, спори регулюються шляхом дружніх переговорів. У разі відсутності домовленості справа підлягає передачі на розгляд до господарського суду м. Харкова.

Відповідно до п. 8.3. Сторони визнають факсимільні копії Контракта, змін, доповнень та додатків до нього, підписаних обома сторонами в якості оригіналів.

Відповідно до п.8.4. Рекламації щодо якості та кількості товару приймаються сторонами до розгляду на протязі ЗО днів з моменту отримання товару Покупцем.

На виконання умов Контракту та за умовами постачання на підставі рахунку-фактури (інвойса) № 270601 від 27.07.2017 Продавцем було поставлено покупцеві товар : Очерет тростинний в снопах у кількості 2500 шт. загальною вагою 13750,00 кг на загальну суму 5250,00 (п`ять тисяч двісті п`ятдесят евро ).

Відправлений товар відповідав вимогам щодо якості товару, що підтверджено:

- актом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів ГУ Держпродспоживслужби у Київській області № 60/10-6015/-00579-В від 30.06.2017 Про результати інспектування та огляду , згідно із Законом України Про карантин рослин ,

- висновком фітосанітарної експертизи № ЦЛ10/004178-В від 29.06.2017.

Відповідачем не було доведено у встановленому законом порядку належними та допустимими доказами зворотнього.

30.06.2017 на підставі рахунку-фактури (інвойса) № 270601 Продавцем був відправлений зазначений товар Покупцеві, що підтверджується формою МД-2. (електронне декларування UA100010/2017/456280)

06.07.2017 товар був отриманий Покупцем за його місцезнаходженням, відповідно до умов Контракту та поставки Інкотермс -2010, що підтверджується особистим підписом уповноваженої особи та печаткою покупця, виконаної на CMR ( міжнародній товарно-транспортній накладній) А №0848902.

Як зазначає позивач, відповідно до п.8.4. рекламацій щодо якості та кількості товару протягом 30 діб від Покупця не надійшло.

Відповідачем, також, не надано до суду доказів направлення на адресу позивача рекламацій щодо якості та кількості товару, який було поставлено на його адресу.

29.11.201 7 на адресу Покупця була направлена вимога щодо погашення заборгованості протягом 7 днів з дня отримання, що підтверджується вимогою від 11.11.2017, аналогічною вимогою на англійській мові від

11.11.2017, витягом засобу поштового зв`язку про відправлення від 29.11.2017.

Зазначена вимога була отримана Покупцем 07.12.2017, що підтверджується листом № 38-18-226-У/49 від 05.01.2018.

Загальна сума боргу Відповідача за укладеним контрактом становить 5250,00 євро, що еквівалентно 176673,58 гривень. на дату подачі позову 10.01.2018, (офіційний курс гривні по відношенню до євро складає 3365.21 11 за 100 євро за офіційним інтернет- представництвом Національного банку України).

Неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за Контрактом № 1 від 26.05.2017 стало підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.

Відповідно до ст.5 Закону України Про міжнародне приватне право у випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин. Вибір права згідно з частиною першою цієї статті має бути явно вираженим або прямо випливати з дій сторін правочину, умов правочину чи обставин справи, які розглядаються в їх сукупності, якщо інше не передбачено законом. Вибір права може бути здійснений щодо правочину в цілому або його окремої частини.

Згідно з п.1 ч. І ст.76 Закону України Про міжнародне приватне право суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.

Статтею 38 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність передбачено, що спори, що виникають між суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб`єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.

У відповідності до вимог ч. І ст. 9 Конституції України, які кореспондуються з вимогами ч. І ст. 19 Закону України Про міжнародні договори України та ч. І ст. 10 Цивільного Кодексу України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно з ч. І ст.1 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11.04.1980 (дата приєднання Україною - 23.08.1989р., дата набуття чинності для України - 01.02.1991р.) ця Конвенція застосовується до договорів купівлі-продажу товарів між сторонами, комерційні підприємства яких перебувають у різних державах:

коли ці держави є Договірними державами або коли згідно з нормами міжнародного приватного права застосовано право Договірної держави.

Контрактом № 1 від 26.05.2017 передбачено вирішення спорів, які виникають на їх підставі, в господарському суді Харківської області на підставі норм матеріального та процесуального права України.

Відповідачем у даній справі є Компанія "Strаtаеkker Teknodan ApS", яка зареєстрована в м. Тофтлунд, Данія.

За таких обставин, враховуючи, що відповідно до Закону України Про міжнародне приватне право сторони - учасники правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин, приймаючи до уваги, що сторони, користуючись таким правом, визначили в договорі законодавство України як таке, що має застосовуватись до спірних правовідносин, господарський суд дійшов висновку, що в даному випадку мають застосовуватись саме норми законодавства України.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачає, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, частина 1 та пункт 2 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України встановлюють, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, в тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з статтею 174 Господарського кодексу України (надалі ГК України), господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до частини 1 статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Частиною 1 статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Отже, правові відносини, що склалися між позивачем та відповідачем, є правовідносинами з поставки товару, згідно з якими у відповідача, внаслідок передання йому позивачем товару виник обов`язок оплатити його вартість.

Як зазначає позивач, та, що не спростовано відповідачем, до теперішнього часу відповідь на вимогу на адресу Продавця та оплата за товар не надходила.

Таким чином, згідно з приписами статей 173, 174 ЦК України, між позивачем та відповідачем виникло майново-господарське зобов`язання, в силу якого відповідач повинен оплатити отриманий товар, а позивач має право вимагати від відповідача виконання його обов`язку.

У відповідності до частини 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Приписами частини 1 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що, за загальним правилом, обов`язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на товар. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі-продажу не встановлено іншого строку оплати.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, відзив на позов не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Також суд має вирішити питання розподілу та стягнення судових витрат.

Згідно з ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судовий збір, відповідно приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача з вини якого виник спір.

Інших судових витрат позивачем заявлено не було.

Керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 5, 20, 73, 74, 76-79, 86, 126, 129, 130, 185, ст. ст. 236-239 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фьючер Еко Стандарт" до "Strаtаеkker Teknodan ApS" задовольнити повністю.

Стягнути з "Strаtаеkker Teknodan ApS" (м. Тофтлунд, 6520, Данія, м. Тофтлунд, Кирхой, вул. Кирхейвей, 1, код юридичної особи - 30731808 (Kirkhojvej, 1 ,Kirkhoj, 6520, Toftlund CVR:30731808) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Фьючер Еко Стандарт" (LTD "Future eco standart") (Ідентифікаційний код юридичної особи 41329634, Григоровське Шосе, буд. 88, прим. Літ. А-1, офіс 1, м. Харків, Україна, 61064) суму боргу в розмірі 5 250 євро (еквівалентно 176 673,58 гривень на момент звернення до суду з позовом).

Витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача - "Strаtаеkker Teknodan ApS".

Стягнути з "Strаtаеkker Teknodan ApS" (м. Тофтлунд, 6520, Данія, м. Тофтлунд, Кирхой, вул. Кирхейвей, 1, код юридичної особи - 30731808 (Kirkhojvej, 1 ,Kirkhoj, 6520, Toftlund CVR:30731808) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Фьючер Еко Стандарт" (LTD "Future eco standart") (Ідентифікаційний код юридичної особи 41329634, Григоровське Шосе, буд. 88, прим. Літ. А-1, офіс 1, м. Харків, Україна, 61064) судовий збір в розмірі 2650 грн. 10 коп.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Згідно із ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

УЧАСНИКИ СПРАВИ

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фьючер Еко Стандарт" (LTD "Future eco standart", Ідентифікаційний код юридичної особи 41329634, Григоровське Шосе, буд. 88, прим. Літ. А-1, офіс 1, м. Харків, Україна, 61064, телефон НОМЕР_1 , адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1).

Відповідач - "Strаtаеkker Teknodan ApS", м. Тофтлунд, 6520, Данія, м. Тофтлунд, Кирхой, вул. Кирхейвей, 1, код юридичної особи - 30731808 (Kirkhojvej, 1, Kirkhoj, 6520, Toftlund CVR:30731808).

Повне рішення складено "09" жовтня 2019 р.

Суддя С.А. Прохоров