Рішення

від 02.10.2019 по справі 160/6664/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2019 року Справа № 160/6664/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ількова В.В.,

при секретарі: Мартіросян Г.А.,

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу №160/6664/19 за адміністративним позовом Приватного підприємства "Сельхозмашпроект" до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

І. ПРОЦЕДУРА

1. До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства "Сельхозмашпроект" до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, в якому позивач, з урахуванням уточнень від 24.07.2019 року, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 14.12.2018 року № 0035071417 за формою "Р", яким визначено суму грошового зобов`язання на суму 42 577,5 гривень;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 14.12.2018 року № 0035061417 за формою "В4", яким встановлено завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 45 390 гривень.

2. Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу між суддями від 16.07.2019 року ця справа була розподілена судді Ількову В.В.

3. Ухвалою суду від 19.07.2019 року позовну заяву Приватного підприємства "Сельхозмашпроект", було залишено без руху, з підстав передбачених ст.ст. 160, 161 КАС України.

4. 24.07.2019 року позивачем були усунуті недоліки викладені в ухвалі суду від 16.07.2019 року.

5. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.07.2019 року прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання на 06.08.2019 року.

6. Ухвалою суду від 24.07.2019 року також було витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії таких документів:

- податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 14.12.2018 року № 0035071417 за формою "Р", яким визначено суму грошового зобов`язання на суму 42 577,5 гривень;

- податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 14.12.2018 року № 0035061417 за формою "В4", яким встановлено завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 45 390 гривень.

- копії первинних документів по взаємовідносинам ПП "Сельхозмашпроект" та з ТОВ "Аніта-Буд", які отримані від Національного антикорупційного бюро України та використовувались під час перевірки, в тому числі договір поставки від 03.08.2015 року № 27, видаткову накладну від 05.10.2015 року №рн-000000014;

- наказ про проведення перевірки позивача № 5236-п від 12.09.2018 року;

- наказ № 5401-п від 19.09.2018 року;

- наказ № 5946-п від 17.10.2018 року;

- акт перевірки № 62767/04-36-14-11/19093760 від 26.10.2018 року;

- скарга позивача на оскаржувані ППР від 14.12.2018 року № 0035071417 та №0035061417;

- рішення ДФС від 14.03.2019 № 11930/6/99-99-11-04-02-75 про залишення ППР без змін та інші наявні матеріали щодо суті спору.

7. 06.08.2019 року розгляд справи відкладено до 06.09.2019 року.

8. 14.08.2019 року відповідач надав відзив на адміністративний позов, а також витребувані судом документи по справі.

9. 06.09.2019 року позивачем долучені до матеріалів справи додаткові докази.

10. Ухвалою суду від 06.09.2019 року продовжено строк підготовчого провадження у справі №160/6664/19 на 30 днів та відкладено розгляд справи та призначено підготовче засідання на 02.10.2019 року.

11. Ухвалою суду від 02.10.2019 року закрито підготовче засідання в адміністративній справі №160/6664/19, призначено справу до судового розгляду одразу після закінчення підготовчого засідання.

12. Також, 02.10.2019 року представник позивача надав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

13. Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні.

14. 02.10.2019 року фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.

15. Суд перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

16. Частиною четвертою статті 243 КАС встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

17. Позивач зазначив про те, що відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1., 78.1.4 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області було проведено позапланову документальну виїзну перевірку Приватного підприємства Сельхозмашпроект (код ЄДРПОУ 19093760) з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Аніта - Буд (код ЄДРПОУ 39594907) за період з 01.10.2015 року по 31.10.2015 року, за результатами якої складено акт від 26.10.2018 року № 62767/04-36-14-11/19093760.

18. Так, на підставі висновків, зроблених під час перевірки та зазначених у акті перевірки від 26.10.2018 року, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.12.2018 року № 0035071417 за формою Р , яким визначено суму грошового зобов`язання на суму 42577,50 грн. та податкове повідомлення-рішення від 14.12.2018 року № 0035071417 за формою В4 , яким встановлено завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 45390,00 гривень.

19. Вказали, що вищевказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені в адміністративному порядку. Рішенням ДФС України від 14.03.2019 року № 11930/6/99-99-11-04-02-75 залишило податкові повідомлення від 14.12.2018 року № 0035071417 та №0035071417 без змін, а скаргу без задоволення,

20. Також, позивач вказав, що в ході перевірки були досліджені господарські відносини між ПП "Сельхозмашпроект" та ТОВ Аніта-Буд за договором поставки від 01.10.2015 року № 1/10, відповідно до умов якого ТОВ Аніта-Буд здійснювало поставку товару (метизи залізничні).

21. Зазначили, що ці господарські операції підтверджені належним чином складеними первинними документами, а саме: договором від 01.10.2015 № 1/10, рахунками-фактури, видатковою накладною від 05.10.2015 року № РН-000000014, податковою накладною від 05.10.2015 року № 6, платіжними дорученнями, про що зазначено в акті перевірки. Крім того, рух придбаного товару на складі позивача підтверджений даними журналу бухгалтерського обліку за рахунком 281 Товари на складі за жовтень 2015 року.

22. Позивач вважає, що при укладенні договору сторонами було досягнуто усіх істотних умов, укладений договір повністю узгоджуються, є логічним та відповідає видам діяльності, яким займається ПП "Сельхозмашпроект" та ТОВ Аніта-Буд .

23. Крім того, цей договір є чинним, ніким не скасований, а його виконання підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами. Ці документи розкривають зміст господарських операцій, підтверджують рух активів позивача, зміни у власному капіталі підприємства та отримання ним реального результату в процесі господарської діяльності.

24. Також, вказали про невідповідність висновків Акту перевірки від 26.10.2018 року щодо відсутності реального виконання господарських угод з контрагентом ТОВ Аніта-Буд дійсним обставинам, оскільки вони ґрунтуються на припущеннях, без належного дослідження наданих позивачем до перевірки первинних документів.

25. Позивач вважає, що операції були реальними та підтверджені відповідно первинними документами, тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 14.12.2018 року № 0035071417 та № 0035061417, які винесені на підставі висновків акту перевірки №62767/04-36-14-11/19093760 від 26.10.2018 року є необґрунтованими, винесені без урахування податковим органом всіх обставин, що мають значення для винесення законного рішення, тому підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

26. Відповідачем надано до суду письмовий відзив, в обґрунтування, якого зазначено, що позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

27. Зазначили про те, що відповідачем було проведено перевірку ПП Сельхозмашпроект з питань дотримання вимог податкового законодавства України з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ Аніта-Буд за період з 01.10.2015 року по 31.10.2015 року, за результатами якої складено акт від 26.10.2018 року №62767/04-36-14-11/19093760.

28. Вказали, що перевіркою було встановлено порушення позивачем вимог п. 198.1, п.198.3. п. 198.6 ст. 198, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено ПДВ на 34062,00 грн. та завищено суму від`ємного значення (р. 24), що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 45390,00 гривень.

29. Згідно висновку, викладеного у акті перевірки від 26.10.2018 року видно, що між ПП Сельхозмашпроект та ТОВ Аніта-Буд було укладено договір поставки товару (метизи залізничні), на підтвердження виконання умов, якого скаржником до перевірки були надані рахунок-фактура, видаткова та податкова накладні, суми ПДВ по яких віднесено до складу податкового кредиту ПП Сельхозмашпроект .

30. Проте, під час здійснення перевірки, контролюючим органом було встановлено, що у ТОВ Аніта-Буд не має достатньої кількості працівників, відсутні власні чи орендовані основні та транспортні засоби, будь-яка інформація про зберігання товарів (наявність власних або орендованих складських приміщень, угоди зберігання ТМЦ, відомості про місцезнаходження складів, їх площа, власник складських приміщень/орендодавця). Також ТОВ Аніта-Буд не здійснювало фінансові та інші витрати, тобто витрати, які свідчать про здійснення господарської діяльності підприємства у звітному періоді.

31. Також вказали про те, що не було підтверджено джерело походження товару/робіт по ланцюгу їх постачання, зокрема ТОВ Аніта-Буд здійснює придбання ТМЦ послуг (робіт), що мають різноманітні характеристики та потребують застосування особливих умов їх транспортування та зберігання. Проте, на думку відповідача їх обсяги та властивості не відповідають матеріально-технічним та технологічнім можливостям ТОВ Аніта-Буд .

32. Також, вказали, що під час здійснення перевірки, не було встановлено придбання товару, який було реалізовано на адресу ПП Сельхозмашпроект .

33. Крім того, у акті перевірки вчинено запис про те, що ТОВ Аніта-Буд є фігурантом в кримінальних провадженнях, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань, порушених за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 205, ч.ч. 1, 2 ст. 258-5 КК України.

34. Таким чином, враховуючи вищевикладене, контролюючим органом було не підтверджено реальність здійснення господарських операцій між ПП Сельхозмашпроект та ТОВ Аніта-Буд .

35. На підставі висновків акта перевірки, ГУ ДФС у Дніпропетровській області були прийняті оскаржувані позивачем ППР від 14.12.2018 року №0035071417 про збільшення суми грошового зобов`язання з ПДВ на 42577,50 грн., у тому числі на 34062,00 грн. за основним платежем та на 8515,50 грн. за штрафними санкціями; №0035061417 про зменшення розміру від`ємного значення ПДВ на 45390,00 гривень.

VІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

36. Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що Приватне підприємство "Сельхозмашпроект" зареєстровано у встановленому законом порядку як юридична особа, яка перебуває на обліку в Головному управлінні ДФС у Дніпропетровській області та є платником податку.

37. Згідно матеріалів справи, ГУ ДФС у Дніпропетровській області на підставі направлення від 13.09.2018 року №11187, виданого ГУ ДФС у Дніпропетровській області, відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1, п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України, на підставі наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 12.09.2018 року №5236-п, була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ПП Сельхозмашпроект (код за ЄДРПОУ 19093760) з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Аніта-Буд (код за ЄДРПОУ 39594907) за період з 01.10.2015 року по 31.10.2015 року.

38. За результатами вказаної перевірки, складено акт перевірки №62767/04-36-14-11/19093760 від 26.10.2018 року, у висновках якого зазначено про встановлення порушень:

1) п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст.198, п. 200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.10 року №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 79452,00 грн., що призвело до:

- заниження податку на додану вартість за жовтень 2015 року в сумі 34062,00 гривень;

- завищення суми від`ємного значення (р.24), що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі 45390,00 гривень.

39. Згідно висновків, викладених у акті перевірки від 26.10.2018 року видно, що між ПП Сельхозмашпроект та ТОВ Аніта-Буд було укладено договір поставки товару (метизи залізничні), на підтвердження виконання умов якого скаржником до перевірки були надані рахунок-фактура, видаткова та податкова накладні, суми ПДВ по яких віднесено до складу податкового кредиту ПП Сельхозмашпроект .

40. Так, під час здійснення перевірки, контролюючим органом було встановлено, що у контрагента позивача, а саме у ТОВ Аніта-Буд не має достатньої кількості працівників, відсутні власні чи орендовані основні та транспортні засоби, будь-яка інформація про зберігання товарів (наявність власних або орендованих складських приміщень, угоди зберігання ТМЦ, відомості про місцезнаходження складів, їх площа, власник складських приміщень/орендодавця). Також ТОВ Аніта-Буд не здійснювало фінансові та інші витрати, тобто витрати, які свідчать про здійснення господарської діяльності підприємства у звітному періоді.

41. Також, згідно висновків викладених у акті перевірки від 26.10.2018 року видно, що не було підтверджено джерело походження товару/робіт по ланцюгу їх постачання, зокрема, ТОВ Аніта-Буд здійснює придбання ТМЦ, послуг (робіт), що мають різноманітні характеристики та потребують застосування особливих умов їх транспортування та зберігання. Проте, їх обсяги та властивості не відповідають матеріально-технічним та технологічнім можливостям ТОВ Аніта-Буд .

42. Крім того, не встановлено придбання товару, який було реалізовано на адресу ПП Сельхозмашпроект .

43. Також, у акті перевірки зазначено про те, що ТОВ Аніта-Буд є фігурантом кримінальних провадженнях, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань, порушених за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 205, ч.ч. 1,2 ст. 258-5 КК України.

44. Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, контролюючий орган дійшов висновку про, те що не було підтверджено реальність здійснення господарських операцій між ПП Сельхозмашпроект та ТОВ Аніта-Буд .

45. На підставі вищевказаного акту перевірки від 26.10.2018 року ГУ ДФС у Дніпропетровській області були прийнятті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, а саме:

- податкове повідомлення-рішення від 14.12.2018 року № 0035071417 про збільшення суми грошового зобов`язання з ПДВ на 42 577,50 грн., у тому числі на 34062,00 грн. за основним платежем та на 8515,50 грн. за штрафними санкціями;

- податкове повідомлення-рішення від 14.12.2018 року № 0035061417 за формою В4 , про зменшення розміру від`ємного значення ПДВ на 45390,00 гривень.

46. Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржено позивачем в адміністративному порядку. Рішенням ДФС України від 14.03.2019 року № 11930/6/99-99-11-04-02-75 залишило податкові повідомлення від 14.12.2018 року № 0035071417 та №0035061417 без змін, а скаргу без задоволення.

47. Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями від 14.12.2018 року № 0035071417 та № 0035061417 позивач звернувся з цим позовом до суду.

V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

48. Приписами абзацу 1 пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

49. Не включаються до складу витрат, витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання, яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (підпункт 139.1.9 пункт 139.1 статті 139 Податкового кодексу України).

50. Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г)ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

51. Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

52. Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

53. Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

54. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

55. Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

56. Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

57. Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

58. Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

59. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

60. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Вказана правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 16.02.2016 у справі №К/800/18945/14, від 01.03.2016 у справі №К/800/66709/14, від 24.02.2016 у справі №К/800/5891/15 та від 03.03.2016 у справі №К/800/21974/14.

61. Факт неподання контрагентом податкової звітності чи відсутності певної інформації в податковій звітності товариства, зокрема щодо наявності найманих працівників, основних засобів тощо сам по собі не може свідчити про відсутність факту здійснення ним господарської діяльності, а лише може бути підставою для висновку щодо допущення останнім порушення вимог законодавства при складанні податкової звітності.

62. Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Верховного Суду від 19.06.2018 року у справі №817/1422/13-а, що враховується судом згідно з вимогами частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

63. Також, слід прийняти до уваги позицію Верховного Суду, висловлену у постанові суду у справі № К/9901/6704/18 (804/4940/14) від 06.02.2018 року, зокрема, що наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу. В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

64. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

65. З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з`ясовувати рух активів у процесі здійснення господарської операції.

66. При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

67. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів.

68. З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з`ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції; установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

69. Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

70. При цьому, право на віднесення сум податку на додану вартість, сплачених при придбанні товарів чи послуг, до податкового кредиту виникає у суб`єкта господарювання в разі фактичного здійснення оплачених товарів, наявності первинних документів та використання в господарській діяльності цих товарів.

71. Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

72. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

73. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

74. Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

75. Предметом доказування у відповідній категорії спорів є реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на формування податкового кредиту; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на формування податкового кредиту для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість.

76. При цьому при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

77. Також, згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

78. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ). Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

79. З огляду на викладене аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

80. Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення прав та обов`язків. При цьому загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203 цього Кодексу).

81. Одним із юридичних елементів дійсності правочину є його спрямування на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

82. З аналізу наведених норм вбачається, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

83. Згідно з п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу, а відповідно до п.п.14.1.179 п.14.1 ст.14 ПК України податкове зобов`язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

84. Відповідно до п.201.10 ст.210 ПК України При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

85. Платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, база оподаткування яких, визначена відповідно до статей 188 і 189 цього Кодексу, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг, можуть скласти не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням сум податку, розрахованих виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначених окремо по кожній операції з постачання товарів/послуг.

86. Відповідно до п.198.3. ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

87. Відповідно до пунктів 200.1 - 200.4 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

88. Відповідно до п. 200.3 при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

89. Згідно п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від`ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від`ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов`язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від`ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

90. Згідно з п.198.4 ст.198 ПК України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об`єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

91. Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

92. Відповідно до п. 187.1. ст. 187 ПК України: Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

93. За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу .

94. Відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

95. Пунктами 1, 2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

96. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

97. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

98. З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

99. Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

100. Таким чином, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

101. Суд звертає особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

102. З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з`ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції.

103. Отже, отримання податкової накладної є необхідною умовою правомірного формування податкового кредиту покупця товарів, робіт, послуг.

VІ. ОЦІНКА СУДУ

104. Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що на підставі направлення від 13.09.2018 року №11187, виданого ГУ ДФС у Дніпропетровській області, відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1, п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України, на підставі наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 12.09.2018 року №5236-п, контролюючим органом була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ПП Сельхозмашпроект (код за ЄДРПОУ 19093760) з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Аніта-Буд (код за ЄДРПОУ 39594907) за період з 01.10.2015 року по 31.10.2015 року, за результатами якої складено акт перевірки №62767/04-36-14-11/19093760 від 26.10.2018 року.

105. Згідно висновків викладених у акті від 26.10.2019 року контролюючий орган встановив про порушення позивачем положень податкового законодавства, а саме:

1) п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст.198, п. 200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.10 року №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму 79452,00 грн., що призвело до:

- заниження податку на додану вартість за жовтень 2015 року в сумі 34062,00 гривень;

- завищення суми від`ємного значення (р.24), що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі 45390,00 гривень.

106. Отже, на підставі вищезазначених висновків, викладених у акті перевірки від 26.10.2018 року відповідачем були прийняті оскаржувані позивачем рішення, а саме:

- податкове повідомлення-рішення від 14.12.2018 року № 0035071417 про збільшення суми грошового зобов`язання з ПДВ на 42 577,50 грн., у тому числі на 34062,00 грн. за основним платежем та на 8515,50 грн. за штрафними санкціями;

- податкове повідомлення-рішення від 14.12.2018 року № 0035061417 за формою В4 , про зменшення розміру від`ємного значення ПДВ на 45390,00 гривень.

107. Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що основним видом діяльності позивача є неспеціалізована оптова торгівля.

108. З досліджених матеріалів справи, судом встановлено, що у періоді, який перевірявся контролюючим органом, позивач мав договірні взаємовідносини з ТОВ Аніта-Буд .

109. Так, згідно з матеріалів справи 01.10.2015 року між позивачем та ТОВ Аніта-Буд було укладено договір № 1/10 поставки товару (метизи залізничні).

110. Відповідно до умов договору від 01.10.2015 року ТОВ Аніта-Буд , в особі директора Вискеребця Д. О., яка діє на підставі Статуту, з однієї сторони, та ПП Сельхозмашпроект , в особі директора Суворова ІО.А., який діє на підставі Статуту, з іншої сторони, уклали цей Договір про таке:

1.1. Постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставити Покупцю (передати у власність Покупця) метизи залізничні (надалі - Товар) згідно із специфікаціями, що є невід`ємною частиною цього Договору, а Покупець зобов`язується на умовах та в порядку, визначених цим Договором, прийняти Товар та оплатити його. Поставка Товару здійснюється партіями, відповідно до заявок Покупця.

Період поставки Товару - протягом терміну дії Договору.

2.1 Якість Товару повинна відповідати вимогам діючих державних стандартів, умовам цього Договору.

примірник акту перевірки. Віза працівника підрозділу, відповідального за проведення перевірки

3.1 Ціна товару включає в себе витрати на транспортування, прибуток, інші обов`язкові платежі, що встановлені чинним законодавством, в т.ч. ПДВ.

4.1. Розрахунки за Товар по цьому Договору Покупець здійснює за кожну партію Товару, що буде постачатися Постачальником.

4.2. Покупець здійснює оплату по факту поставки окремої партії Товару, що оформляється видатковою накладною. Загальний строк оплати Покупцем Товару не може бути більше 30 банківських днів з дня отримання Покупцем відповідного рахунку - фактури. Можлива попередня оплата за товар за погодженням з постачальником.

5.1. Товар повинен передаватися у власність Покупця партіями згідно його заявок. Кожна заявка повинна обов`язково містити інформацію про найменування, кількість та термін поставки товару. Дострокова поставка дозволяється лише за згодою Покупця.

5.2. Поставка Товару здійснюється силами, транспортом та за рахунок Продавця на склад Покупця Куп`янська дистанція колії на умовах СРТ.

5.3. Приймання товару здійснюється за вказівкою Покупця за кількістю та якістю.

10.1 Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками і діє до 31.12.2015 року, але у будь-якому випадку до повного виконання своїх зобов`язань Сторонами .

111. Отже, судом встановлено, що взаємовідносини позивача із ТОВ Аніта-Буд здійснювались на підставі Договору поставки № 1/10 від 01.10.2015 року, про що також не заперечує відповідач.

112. Так, згідно матеріалів справи, на підтвердження виконання умов якого позивачем до перевірки були надані такі документи: договір поставки № 1/10 від 01.10.2015 року, рахунок-фактура №Сф-00000014 від 05.10.2015 року, видаткова накладена № РН-000000014 від 05.10.2015 року, податкова накладна № 6 від 05.10.2015 року та платіжними дорученнями № 213 від 06.10.2015 року на суму 50000,00 грн.; №220 від 12.10.2015 року на суму 22136,96 грн.; №225 від 19.10.2015 року на суму 120000,00 грн.; №230 від 20.10.2015 року на суму 16000,00 грн.; №232 від 21.10.2015 року на суму 100500,00 грн.; №231 від 21.10.2015 року на суму 138075,04 грн.; №236 від 28.10.2015 року на суму 40000,00 гривень, про що також зазначену у акті перевірки від 26.10.2018 року.

113. Також, слід зазначити про те, що рух придбаного товару на складі позивача підтверджено даними журналу бухгалтерського обліку за рахунком № 281 Товари на складі за жовтень 2015 року.

114. Отже, поставка ресурсів підтверджується вищепереліченими документами, які були надані до перевірки та долучені до матеріалів справи.

115. Зазначені вище первинні документи відповідають вимогам ст.ст. 1,9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а тому є належними доказами виконання господарських операцій за вищевказаним договором поставки № 1/10 від 01.10.2015 року та не визвали у відповідача будь-яких сумнівів щодо їх недостовірності з огляду на те, що такі таких відомостей акт перевірки від 26.10.2018 року не містить.

116. Інших доказів на спростування вищевказаного контролюючим органом до суду надано не було.

117. Крім того, як свідчать матеріали справи, у тому числі і зміст акту перевірки від 26.10.2018 року, висновки якого були підставами для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, відповідачем у ході перевірки не виявлено фактів відсутності у позивача первинних бухгалтерських документів щодо здійснення позивачем господарських операцій у спірний період.

118. Разом з тим, висновок податкового органу про безпідставність формування позивачем податкового кредиту за рахунок вище вказаних господарських операцій ґрунтуються лише на підставі оцінки фінансово-господарської діяльності контрагента позивача, ТОВ Аніта-Буд , проте, суд не погоджується з такими висновками контролюючого органу з огляду на таке.

119. Щодо доводів контролюючого органу про те, що контрагентом позивача, а саме ТОВ Аніта-Буд надали останню декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2015 року, а з листопада 2015 року ТОВ Аніта-Буд не надає жодної податкової звітності до органів ДФС. Крім того, ТОВ Аніта-Буд подано до органів ДФС податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою 1-ДФ за 3 квартал 2015 року, відповідно до якого на підприємстві працювала 1 особа, яка є директором підприємства та 5 осіб, які було прийнято - 30.09.2015 року. За 4 квартал 2015 року розрахунок за формою 1 ДФ до ДФС не надано. Також, ТОВ Аніта-Буд не подано декларацію з податку на прибуток за 2015 рік, тобто не задекларовано: адміністративні витрати: витрати з оренди офісних приміщень, нарахування з/п працівників, канцелярські витрати і т.д.; витрати на збут: витрати на транспортування товарів, оренду складських приміщень, нарахування з/п працівників і т.д.; фінансові та інші витрати, тобто витрати, які свідчать про здійснення господарської діяльності підприємства у звітному періоді.

120. Таким чином, з урахуванням вищезазначеного відповідач дійшов висновку, про те, що ТОВ Аніта-Буд фактично не здійснювало господарську діяльність у 2015 році: відсутні будь-які основні засоби та фактично відсутність працівників.

121. Проте, слід зазначити, про такі обставини справи.

122. Платник податків (покупець товару) не має обов`язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням виконавцем послуг вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів, а надто тих, з якими у позивача відсутні взаємовідносини. Такий платник не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію.

123. Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 жовтня 2018 року у справі №815/6447/16 (адміністративне провадження №К/9901/4111/17), постанові Верховного Суду від 13 листопада 2018 року у справі №820/3279/13 (адміністративне провадження №К/9901/486/18).

124. Крім того, судом встановлено, що висновки щодо порушення позивачем податкового законодавства ґрунтуються на аналізі баз даних ДФС України та податкової звітності ТОВ Аніта-Буд . Посилання контролюючого органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагенту позивача по ланцюгах постачання є необґрунтованими, оскільки така інформація носить інформативний характер та сформована без дослідження первинних документів податкового обліку, тому не є належним доказом по справі.

125. Також, слід зазначити про те, що висновки контролюючого органу про відсутність у підприємства-контрагента ресурсів не може свідчити про нереальність господарської операції, оскільки таке твердження є лише припущеннями відповідача та не ґрунтується на належних доказах по справі.

126. Також, слід зазначити про те, що в матеріалах справи наявні первинні документи, що містять відомості про господарську операцію, та відповідно розкривають її зміст, відсутність у юридичної особи-контрагента основних засобів, та не спростовує фактичного здійснення операції.

127. Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 травня 2018 року у справі № 0870/9721/12 касаційне провадження №К/9901/2774/18.

128. Також, слід зазначити про те, що Верховний Суд в постанові від 06.02.2018 року №804/4940/14 звернув увагу на те, що відсутність у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

129. Таким чином, вказані висновки контролюючого органу щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства, про те, що ТОВ Аніта-Буд фактично не здійснювало господарську діяльність у 2015 році: відсутні будь-які основні засоби та фактично відсутність працівників. Спростовані вищезазначеним.

130. Інших доказів на спростування вищевказаного відповідачем надано не було.

131. Також, слід зазначити щодо висновків відповідача у акті перевірки від 26.10.2018 року про те, що у жовтні 2015 року контрагент позивача ТОВ Аніта-Буд було зареєстровано 104 податкові накладні на 43 контрагента з 15 різних регіонів України та вказав, що асортимент придбаних товарів (робіт, послуг) не відповідає реалізованим.

132. Проте, слід зазначити, що видаткова накладна не є єдиним документом, що може підтверджувати реальність господарських операції за умови наявності інших документів, які були надані позивачем та які також підтверджують факт здійснення господарської операції, містять найменування, кількість обсяг господарської операції, підписи відповідальних осіб та інше, окрім того, недоліки у оформленні видаткових накладних не ставлять в залежність право позивача на формування доходів, витрат та податкового кредиту ПДВ згідно норм податкового законодавства, яке діяло на момент виникнення спірних відносин.

133. Щодо доводів відповідача про те, що ним під час здійснення перевірки не встановлено придбання такого товару: шайба двовиткова пружинна М-25, болт клемний з гайкою М22х75, болт закладний з гайкою 22x175, які було реалізовано на адресу ПП Сельхозмашпроект .

134. Проте, такі висновки контролюючого органу спростовані наявними у матеріалах справи доказами.

135. Так, в матеріалах справи наявний договір поставки №27 від 03.08.2015 року, який було укладено між позивачем ПП Сільхозмашпроект (Постачальник) та Державним підприємством Південна залізниця (Покупець), згідно умов якого Постачальник зобов`язується поставляти і передати у зумовлені строки у власність Покупцю певні продукцію, надалі Товар, відповідно до Специфікації № 1 (Додаток №1), яка є невід`ємною частиною Договору, а Покупець зобов`язується прийняти цей Товар та своєчасно здійснити його оплату відповідно до умов цього Договору.

136. Згідно п.1.2 цього договору - найменування товару: Шайба двовиткова, болт клемний з гайкою, болт закладний з гайкою.

137. Пунктом 1.3. цього договору передбачено, що асортимент товару передбачається у Специфікації № 1, яка долається до цього Договору (Додаток №1).

138. Згідно п.1.4. виробник товару: ВАТ Северсталь-метиз .

139. Відповідно п.1.5. рік виготовлення:2015 рік.

140. Пунктом 1.6. договору передбачено, що обсяги товару можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.

141. Також, на підтвердження реальності здійснення господарських операцій за договором поставки № 27 від 03.08.2015 року позивачем до суду були надані видаткова накладна від 05.10.2015 року №РН-0000014, товарну-транспортну накладну та банківські виписки (а.с.142-151).

142. Зазначені вище первинні документи відповідають вимогам ст.ст. 1,9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а тому є належними доказами виконання господарських операцій за вищевказаним договором поставки № 27 від 03.08.2015 року.

143. Інших доказів на спростування вищевказаного контролюючим органом до суду надано не було.

144. Крім того, судом встановлено, що в обґрунтування нереальності господарських операцій між позивачем та його контрагентом, відповідач посилається на порушення останнім, вказаних в акті перевірки, норм податкового законодавства, зазначає про наявність кримінального провадження щодо цього контрагента позивача.

145. Висновки відповідача викладені в акті контролюючого органу від 26.10.2018 року також ґрунтуються на тому, що ТОВ Аніта-Буд (код ЄДРПОУ 39594907) є фігурантом в кримінальних провадженнях, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань:

- за № 42014000000000802 від 05.08.2014 року (ухвала Приморського районного суду м. Одеса, справа №522/1894/16-к, №522/12613/16-к) за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.285-5 ч.1, ч.2, ст.109 ч.3, ст.27 ч.3, ст. 205 ч. 1, ст.358 " ч.1, ст.191 ч.5 КК України;

- за №42016000000000866 від 29.03.2016 року (ухвала Печерського районного суду м. Києва, справа № 757/1764/17-к) за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.190, ч. 4 ст. 358, ч.2 ст.205, ч.3 ст.209, ч.3 ст.27 ч.2 ст.205 КК України;

- за №32016040000000006 від 12.02.2016 року (ухвала Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська, справа №201/3190/16-к, №201/2903/16-к, №201/2981/16-к, №201/3192/16-к, № ) за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 205, ч. 5 ст. 27 ч.3 ст. 212 КК України.

146. У зв`язку з порушенням кримінальних проваджень щодо контрагента ТОВ Аніта-Буд відповідач зробив висновки, що позивач та вищевказаний контрагент не здійснювали реальних фінансово - господарських операцій, а оформлювали відносини лише для отримання необґрунтованої податкової вигоди.

147. Проте, слід зазначити, що з такими доводами відповідача не можна погодитись, з огляду на те, що по-перше в матеріалих справи відсутній вирок суду щодо контрагента ТОВ Аніта-Буд .

148. У матеріалах справи, відсутні будь-які докази на підтвердження того, що у вищевказаних кримінальних провадженнях встановлювалась вина посадових осіб позивача та в межах цих кримінальних проваджень досліджувались спірні операції.

149. Також, в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що вищевказані кримінальні провадження свідчать про порушення податкового законодавства посадовими особами позивача ПП Сільхозмашпроект .

150. Також, слід зазначити про те, вищевказані кримінальні провадження, які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ухвали суду) не містить інформації щодо відносин між ТОВ Аніта-Буд та позивачем, тому не може бути беззаперечним доказом відсутності реальності спірної господарської операції.

151. Отже, при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

152. Не є обов`язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов`язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

153. Крім того, що чинним податковим законодавством не передбачено право відповідача при складанні акта перевірки одного платника податків приймати за основу акт перевірки іншого платника податків, як підставу для висновку про наявність порушень з боку позивача.

154. Водночас податковий орган не подав доказів на підтвердження того, що позивач діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускав його контрагент, а також не зазначено інших обставин, які могли б свідчити про недобросовісність позивача. Також, не доведено та не надано доказів, які б свідчили про безтоварний або фіктивний характер здійснених операцій.

155. Таким чином, висновки відповідача щодо нереальності господарських операцій з контрагентом ТОВ Аната-Буд є передчасними.

156. Відповідно до висновків Верховного Суду України, покупець не може нести відповідальність за несплату податку продавцями. Сама по собі несплата податку продавцем і його постачальниками (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування (не є підставою для зменшення податкового кредиту або відмови у відшкодуванні зазначеного податку покупцю, який відніс до податкового кредиту суму ПДВ, сплачену продавцю разом із ціною товару або послуги) (постанова ВСУ № 08/28 від 12.02.2008 року, постанова ВСУ № 09/05 від 13.01.2009 року, постанова ВСУ № 10/21 від 02.03.2010 року).

157. Виключенням з цього правила є, обставини, якщо буде підтверджено належними доказами, що платник податків знав про те, що його контрагент є фіктивною фірмою (створений без наміру здійснення господарської діяльності) і метою укладених правочинів та здійснених господарських операцій було саме ухилення від сплати податків або отримання так званої податкової вигоди через формування податкового кредиту та валових витрат платника податку).

158. Таким чином, відповідач доказів щодо наявності у позивача обізнаності щодо фіктивності його контрагентів не навів, отже не може стверджувати про наявність у позивача умислу на укладення фіктивних угод.

159. Отже, відповідачем не було подано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість або можливої фіктивності його постачальників, також не надано доказів на підтвердження здійснення підприємством операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

160. Крім того, на момент здійснення спірних господарських операцій позивач та його контрагент були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавались.

161. Інших доказів на спростування наведеного відповідачем надано не було.

162. Обґрунтованих сумнівів у реальності виконання правочину позивача з ТОВ "Аніта-Буд" відповідач не довів.

163. Також, в матеріалах справи відсутні бідь-які докази на підтвердження фіктивності діяльності контрагента позивача в акті не наведено і на даний в ЄДРПОУ це підприємство діє на загальних підставах.

164. Таким чином, викладені висновки в акті перевірки від 26.10.2019 року щодо контрагента позивача не може свідчити про нереальність господарських операцій.

165. Отже, з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог Приватного підприємства "Сельхозмашпроект" до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, у зв`язку із чим позовні вимоги підлягають задоволенню та визнанню протиправним та скасуванню податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 14.12.2018 року №0035071417 за формою "Р", яким Приватному підприємству "Сельхозмашпроект" визначено суму грошового зобов`язання на суму 42577,50 гривень та визнанню протиправним та скасуванню податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 14.12.2018 року № 0035061417 за формою "В4", яким Приватному підприємству "Сельхозмашпроект" встановлено завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 45390,00 гривень.

VІІ. ВИСНОВОК СУДУ

166. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

167. Відповідно до частини четвертої статті 242 КАС України судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

168. Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

169. Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

170. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

171. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права, яка проявляється в рівності всіх перед законом, цілях і засобах, що обираються для їх досягнення.

172. Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід та неупередженість.

173. Положеннями частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

174. Відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

175. Зокрема Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

176. У рішенні від 31.07.2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

177. Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини, у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

178. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

179. Суд зазначає, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірність своїх дій. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

180. Отже, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позивачем обґрунтовані позовні вимоги щодо протиправності прийнятних контролюючим органом оскаржуваних рішень.

181. З огляду на викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Приватного підприємства "Сельхозмашпроект" до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, та визнанню протиправним та скасуванню податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 14.12.2018 року №0035071417 за формою "Р", яким Приватному підприємству "Сельхозмашпроект" визначено суму грошового зобов`язання на суму 42577,50 гривень, а також визнанню протиправним та скасуванню податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 14.12.2018 року № 0035061417 за формою "В4", яким Приватному підприємству "Сельхозмашпроект" встановлено завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 45390,00 гривень.

182. Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає про таке.

183. Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

184. Враховуючи наявність підстав для задоволення позовної заяви позивача, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача сплачений ним судовий збір у розмірі 1921 гривень.

185. Керуючись статтями 205, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

186. Адміністративний позов Приватного підприємства "Сельхозмашпроект" до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

187. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 14.12.2018 року № 0035071417 за формою "Р", яким Приватному підприємству "Сельхозмашпроект" визначено суму грошового зобов`язання на суму 42577,50 гривень.

188. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 14.12.2018 року № 0035061417 за формою "В4", яким Приватному підприємству "Сельхозмашпроект" встановлено завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 45390,00 гривень.

189. Стягнути на користь Приватного підприємства "Сельхозмашпроект" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921,00 гривень.

190. Позивач: Приватне підприємство "Сельхозмашпроект" (49052, м. Дніпро, вул.Орловська, 21, код ЄДРПОУ 19093760).

192. Відповідач: Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 39394856).

193. Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

194. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

195. Повний текст рішення складено 02.10.2019 року.

Суддя В.В Ільков