Постанова

від 08.10.2019 по справі 560/1334/19

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/1334/19

Головуючий у 1-й інстанції: Тарновецький І.І.

Суддя-доповідач: Совгира Д. І.

08 жовтня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Совгири Д. І.

суддів: Франовської К.С. Кузьменко Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 червня 2019 року (повний текст якої складено в м. Хмельницькому) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Фермерське господарство "Джури", ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування відмов, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування відмов, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 червня 2019 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Виходячи з приписів п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до записів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_2 є засновником та головою Фермерського господарства "Джури", код ЄДРПОУ 39090044. Місцезнаходження вказаної юридичної особи: вул. Набережна, 2А, с. Пархомівці, Хмельницький район, Хмельницька область, 31342.

Фермерське господарство створено на підставі того, що ОСОБА_2 , надано в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення Фермерського господарства, згідно з наказу Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області від 28.10.2013 р. № ХМ/6825085400:02:003/00000874 від 28.10.2013 р. та договору оренди землі №17 від 26.12.2013 р.

Даній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 6825085400:02:00360001.

Згідно з статутом Фермерського господарства "Джури" засновником та головою господарства є ОСОБА_2 , членами господарства є ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 .

Головою фермерського господарства прийнято рішення, яке оформлене Протоколом про розподіл земельних ділянок між громадянами, яким надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у розмірі земельної частки (паю), що відповідає розміру земельної частки (паю) на території Пархомовецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області із земель, що знаходяться в користуванні на умовах оренди засновника Джури ОСОБА_6 ФГ "Джури" для подальшої передачі у власність членам для ведення фермерського господарства у наступних розмірах: ОСОБА_2 - 1,9791 га, ОСОБА_4 - 1,8588 га, ОСОБА_3 - 1,8588 га, ОСОБА_5 - 2,4431 га, ОСОБА_7 Галині ОСОБА_8 - 1,0528 га, ФГ "Джури" - 2,3710 га.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 28.04.2017 №22-7779-СГ надано позивачу дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, які перебувають у постійному користуванні на умовах оренди ОСОБА_2 на території Пархомовецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.

ТОВ "Земельно-консалтинговим агентством "СТС" розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у розмірі земельної частки (паю) на території Пархомовецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, із земель, що знаходяться в користуванні на умовах оренди ОСОБА_9 .В ФГ "Джури" для подальшої передачі у власність для ведення фермерського господарства яка розташована на території Пархомовецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.

Земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 6825085400:02:003:0006.

Позивач 13.11.2017 звернувся із клопотанням до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області з проханням затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 1,0528 га, кадастровий номер 6825085400:02:003:0006, що розташована за межами населених пунктів Пархомовецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області безоплатно у власність для ведення фермерського господарства.

Відповідачем розглянуто клопотання та надано листом відповідь від 21.11.2017 №Я-30085/0-15186/6-17 про відмову у затвердженні проекту землеустрою у зв`язку з тим, що у поданому проекті землеустрою відсутня згода користувача на припинення права постійного користування земельною ділянкою.

22.02.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки.

Проте, листом від 07.03.2018 №Я-2953/0-2671/0/95-18 відповідач відмовив у зв`язку з тим, що у проекті землеустрою відсутній каталог координат поворотних точок з відміткою державного кадастрового реєстратора, а також дана земельна ділянка перебуває у користуванні третіх осіб.

Позивач повторно звернувся до відповідача із заявою щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в розмірі земельної частки (паю) з метою подальшої передачі безоплатно у власність.

Однак, відповідач листом від 19.11.2018 №Я-14492/0-7517/0/95-18, повідомив про те, що земельна ділянка не перебуває у користуванні ФГ "Джури", а тому відсутні правові підстави для передачі запитуваної земельної ділянки у власність відповідно до ст. 32 ЗК України.

Розглядаючи даний позов суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відмова Головного управлінням Держземагенства у Хмельницькій області 19.11.2018 №Я-14492/0-7517/0/95-18 прийнята з порушенням норм чинного законодавства України, а також те що відповідач відмовив позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з підстав, не визначених частиною 7 статті 118 ЗК України. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 3 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно частини восьмої статті 118 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується у порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Частиною 6 ст. 118 ЗК України вказано, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно ч. 7 ст. 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, з наведеного слідує що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 ЗК України.

Статтею 116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом (ч. 5 ст. 116 ЗК України).

В даному випадку, підставою відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою відповідно до оскаржуваного наказу є перебування земельної ділянки, щодо якої надійшло звернення, у постійному користуванні іншої особи.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, а також згідно матеріалів справи, позивач претендує на земельну ділянку в розмірі земельної частки (паю) 1,0528 га умовних кадастрових гектарах із земельної ділянки, що перебуває на праві користування в ОСОБА_2 , згідно з наказу Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області від 28.10.2013 р. № ХМ/6825085400:02:003/00000874 від 28.10.2013 р. та договору оренди землі №17 від 26.12.2013 року.

Більше того, посилання суду першої інстанції про те, що ОСОБА_2 , який являється і засновником і керівником фермерського господарства "Джури" надав Протокол ФГ "Джури" про розподіл земельних ділянок між громадянами (членами фермерського господарства) яким надано дозвіл на розробку Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у розмірі земельної частки (паю), що відповідає розміру земельної частки (паю) на території Пархомовецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області із земель, що знаходиться в користуванні на умовах оренди засновника ОСОБА_2 , ФГ "Джури" для подальшої передачі у власність наступним чином: ОСОБА_2 - 1,9791 га, ОСОБА_4 - 1,8588 га, ОСОБА_3 - 1,8588 га, ОСОБА_5 - 2,4431 га, ОСОБА_7 Галині ОСОБА_8 - 1,0528 га, ФГ "Джури" - 2,3710 га являється безпідставним та необгрунтованим, оскільки в матеріалах справи відсутні будь які належні та допустимі докази про припинення договору оренди землі №17 від 26.12.2013 укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області (орендодавець) та ОСОБА_2 (орендарем) у встановленому законом порядку.

Відтак, виділення спірної земельної ділянки іншій фізичній особі можливе лише після подання заяви про відмову від такої ділянки та припинення у встановленому законом порядку права користування цією земельною ділянкою.

При цьому, доказів подання третьою особою заяви про відмову від такої ділянки та припинення у встановленому законом порядку права користування цією земельною ділянкою сторонами не надано.

Частиною 4 ст. 1 Закону України "Про фермерське господарство" від 19.06.2003 № 973-IV (далі - Закон № 973-IV) передбачено, що фермерське господарство діє на основі Статуту. У Статуті зазначаються найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України.

При цьому, порядок регулювання відносин між членами СФГ, правовий режим майна визначається статутом, однак, положення статуту не можуть суперечити законодавству України.

Згідно ст. 7 Закону № 973-IV, надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Статтею 12 Закону № 973-IV встановлено, що права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство (ч. 2).

Положенням ст. 13 Закону № 973-IV передбачено, що члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).

Членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність із раніше наданих їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. Земельні ділянки, на яких розташовані житлові будинки, господарські будівлі та споруди фермерського господарства, передаються безоплатно у приватну власність у рахунок земельної частки (паю).

Таким чином, громадяни можуть отримати землі державної та комунальної власності для ведення фермерського господарства у загальному порядку, визначеному Земельним кодексом України. Фермерське господарство може володіти та користуватися землями своїх членів лише у разі, якщо такі земельні ділянки перебувають у власності (а не користуванні) члена фермерського господарства. При цьому, статтею 13 Закону № 973-IV передбачено право члена фермерського господарства отримати безоплатно у власність земельну ділянку, яка раніше була надана йому у користування, тобто передача у власність земельної ділянки можлива тій самій особі, якій земельна ділянка передана у користування.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 14.08.2018 у справі № 818/1530/17, від 19.06.2018 року у справі №816/1920/17, які в силу статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII є обов`язковою для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права та враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права та згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України враховується судом.

У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області задовольнити повністю.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 червня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Фермерське господарство "Джури", ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування відмов, зобов`язання вчинити дії скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволені позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Совгира Д. І. Судді Франовська К.С. Кузьменко Л.В.