Постанова

від 09.10.2019 по справі 1.380.2019.000317

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 жовтня 2019 року

Київ

справа №1.380.2019.000317

адміністративне провадження №К/9901/24216/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Шевцової Н.В.,

суддів: Бевзенка В.М., Данилевич Н.А.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 1.380.2019.000317

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Горуцьке до Гірської сільської ради Миколаївського району Львівської області про визнання протиправною відмови, зобов`язання до вчинення дій

за касаційною скаргою представника Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Горуцьке - Оприско Миколи Васильовича

на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2019 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючий суддя - Качмар В. Я., судді - Крилець А. Р., Мікула О. І.

УСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

1. У січні 2019 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Горуцьке (далі - позивач, Товариство) звернулося до суду з позовом до Гірської сільської ради Миколаївського району Львівської області (далі - відповідач), в якому просило:

1.1. Визнати протиправною відмову відповідача у видачі свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства на загальну суму 76 878,12 грн;

1.2. Зобов`язати відповідача повторно прийняти і розглянути заяву та видати Товариству свідоцтво про право власності на майновий пай члена КСП у відповідності до укладених договорів купівлі-продажу майнового паю загальною номінальною вартістю 76 878,12 грн, з урахуванням висновків суду;

1.3. Стягнути на користь Товариства 3 842 грн судового збору та 15 000 грн витрат на правову допомогу.

ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2019 року позов задоволено .

2.1. Визнано протиправною відмову Гірської сільської ради Миколаївського району Львівської області у видачі Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю Горуцьке свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства.

2.2. Зобов`язано Гірську сільську раду Миколаївського району Львівської області повторно прийняти та розглянути заяву № 91 від 24 вересня 2018 року про видачу свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства та видати Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю Горуцьке свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства на підставі заяви № 91 від 24 вересня 2018 року.

2.3. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Гірської сільської ради Миколаївського району Львівської області (81625, Львівська область, Миколаївський район, с. Гірське, вул. Шевченка, 15, код ЄДРПОУ 04373985) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Горуцьке (81625, Львівська область, Миколаївський район, с. Гірське, вул. Козловського, 79, код ЄДРПОУ 03760964) 3 842 грн 00 коп сплаченого судового збору та 15 000 грн 00 коп витрат на правову допомогу.

3. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2019 року скасовано рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Гірської сільської ради Миколаївського району Львівської області на користь Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю Горуцьке судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000 гривень.

3.1. Прийнято у цій частині нову постанову, якою стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Гірської сільської ради Миколаївського району Львівської області (ЄДРПОУ: 04373985) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Горуцьке (ЄДРПОУ: 03760964) 3 000 (три тисячі) гривень судових витрат на професійну правничу допомогу.

3.2. В решті рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2019 року залишено без змін.

3.3. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Гірської сільської ради Миколаївського району Львівської області (ЄДРПОУ: 04373985) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Горуцьке (ЄДРПОУ: 03760964) 2 000 (дві тисячі) гривень судових витрат на професійну правничу допомогу.

ІІІ. Касаційне оскарження

4. 27 серпня 2019 року, не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції в частині визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, представник позивача подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судом норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати в частині ухвалення постанови про стягнення 3 000 грн витрат на професійну правничу допомогу та залишити в силі в цій частині рішення суду першої інстанції. Представник позивача також просить скасувати постанову апеляційного суду в частині стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000 грн та змінити рішення у цій частині -

стягнути за рахунок відповідача на користь Товариства судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.

5. На обґрунтування вимог касаційної скарги позивач зазначає, що судом апеляційної інстанції безпідставно зменшено розмір документально підтверджених витрат. Судом апеляційної інстанції, на думку представника позивача, не враховано правову позицію Верховного Суду, наведену у постанові від 16 травня 2019 року в справі 823/2638/18, відповідно до якої від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії.

6. За доводами представника позивача судом апеляційної інстанції також не застосовано правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 26 червня 2019 року в справі № 813/481/18, за якою, зважаючи на відсутність клопотань інших сторін щодо неспівмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката як в суді апеляційної інстанції, так і під час касаційного перегляду, суд не вирішує питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

7. 06 вересня 2019 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження та витребувано з Львівського окружного адміністративного суду справу № 1.380.2019.000317.

8. 17 серпня 2019 року справа № 1.380.2019.000317 надійшла до Верховного Суду.

ІV. Установлені судами фактичні обставини справи, враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції

9. На обґрунтування вимог про стягнення правничої допомоги представником позивача долучено: договір про надання правової допомоги від 27 листопада 2018 року №1-2711/18-а (далі - Договір), ордер серія ЛВ №149460; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №1112; рахунок № 001/1-2711/18-а від 27 листопада 2018 року на суму 15 000 грн, платіжне доручення № 490 від 28 листопада 2018 року на суму 15 000 грн.

10. Згідно з рахунком до Договору від 27 листопада 2018 року (далі - Рахунок) за підготовку проекту позовної заяви, збирання та правовий аналіз доказів, представництво у трьох судових засіданнях у суді першої інстанції позивачу необхідно сплатити 15 000 грн, що і було зроблено останнім згідно Платіжного доручення (а.с.113-118).

11. Представником позивача у суді апеляційної інстанції заявлено клопотання про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу надану адвокатом в суді апеляційної інстанції у розмірі 10 000 грн та надано рахунок до Договору від 16 липня 2019 року №002/1-2711/18-а, сплата якого підтверджується платіжними дорученнями від 16 липня 2019 року №303 та № 304.

V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування

12. Згідно зі статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

12.1 Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

12.2 До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

13. Частинами першою-п`ятою статті 134 КАС України обумовлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

13.1. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

13.2. Для цілей розподілу судових витрат:

13.2.1 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

13.2.2 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

13.3. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

14. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

15. Загальний порядок розподілу судових витрат урегульовано статтею 139 КАС України, частинами першою, третьою якої встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

16. Частиною сьомою статті 134 КАС України встановлено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

17. Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

ІV. Позиція Верховного Суду

18. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

19. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина перша статті 341 КАС України).

20. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

21. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 грн, виходив зі складності справи та виконаних робіти, принципів співмірності та розумності судових витрат. З цих же мотивів суд апеляційний суд стягнув на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 2 000 грн.

22. Системний аналіз змісту норм, наведених у пунктах 12-17 цього рішення, дозволяє дійти висновку, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права, як зазначив суд попередньої інстанції. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії.

23. Відповідна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 13 грудня 2018 року в справі № 816/2096/17.

24. Посилаючись на цю ж правову позицію у касаційній скарзі, представник позивача залишає поза своєю увагою, що матеріали справи, що розглядається, не містять доказів на підтвердження кількості часу, витраченого на здійснення відповідних дій.

25. Умови договору, на підставі якого здійснено оплату за надані юридичні послуги, є неконкретизованими та містять загальні терміни підготовка проекту позовної заяви, збирання та правовий аналіз доказів, представництво у трьох судових засіданнях у суді першої інстанції .

26. Рахунки, надані представником позивача, за отримані послуги також не деталізовані, оскільки в графі вид послуг наведено текст аналогічного змісту, а також вказано їх загальну ціну у розмірі 15 000 грн. Щодо рахунку на оплату витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, то в графі вид послуг зазначено ознайомлення з апеляційною скаргою, вироблення правової позиції щодо апеляційної скарги, підготовка відзиву на апеляційну скаргу у справі № 1.380.2019.000317 та Представництво в суді апеляційної інстанції у справі № 1.380.2019.000317 .

27. Отже, докази, надані на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу у судах першої та апеляційної інстанцій не відповідають вимогам, установленим статтею 134 КАС України.

28. Твердження позивача про необхідність застосування до спірних правовідносин правової позиції, викладеної у постанові від 26 червня 2019 року в справі № 813/481/18, є безпідставним, оскільки в справі, що розглядається, відповідач заявляв про неспівмірність таких витрат, про що зазначав як у відзиві на позов, так і у своїй апеляційній скарзі.

29. Верховний Суд, за встановлених обставин справи, вважає обґрунтованим посилання суду апеляційної інстанції на практику Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі East/West Alliance Limited проти України , від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (пункт 95), відповідно до якої заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

30. Отже, Верховний Суд констатує, що постанова суду апеляційної інстанції ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка з дотриманням норм процесуального права, що є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваного судового рішення - без змін.

VІІ. Судові витрати

31. З огляду на результат касаційного розгляду та вимоги касаційної скарги, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу представника Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Горуцьке - Оприско Миколи Васильовича залишити без задоволення.

2. Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2019 року в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Гірської сільської ради Миколаївського району Львівської області на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Горуцьке судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 та 2 000 гривень залишити без змін.

3. Судові витрати розподілу не підлягають.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: Н. В. Шевцова

Судді: В. М. Бевзенко

Н. А. Данилевич