Ухвала

від 23.09.2019 по справі 755/14625/19

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

"23" вересня 2019 р.

м. Київ

справа № 755/14625/19

провадження № 2/755/5758/19

суддя Дніпровського районного суду м. Києва Галаган В.І., перевіривши додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, по позовній заяві Товариства з обмеженою відповідальністю Авто Просто до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення боргу,

УСТАНОВИВ:

До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Авто Просто до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення боргу.

Виконання завдань цивільного судочинства залежить від встановлення судом у справі об'єктивної істини та правильного застосування норм матеріального і процесуального права. Для цього Цивільний процесуальний кодекс України покладає на суд обов`язок, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, створювати необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи.

Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, вважаю, що позовна заява не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства України.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з ч. 1, 3 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.

Згідно положення ч. 5 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Так, на підтвердження обставин, викладених позивачем у змісті позовної заяви, останнім на виконання вимог даної ухвали суду має бути надано докази оплати позивачем повної вартості придбаного товару із зазначенням суми такої оплати, оскільки ані позовна заява, ані долучені до матеріалів справи документи не містять чіткої суми перерахованих позивачем за спірним Договором суми. А також позивачем на виконання даної ухвали має бути надано суду докази отримання відповідачем ОСОБА_1 автомобіля саме за наслідками укладення спірного Договору № 720909 від 22.08.2016 року.

Крім того, позивачем зазначено ціною позову 163 854,31 грн. Однак матеріали позовної заяви не містять детального щомісячного розрахунку такої заборгованості із підписом бухгалтера ТОВ Авто Просто та уповноваженої Товариством особи на здійснення та контроль за договірною заборгованістю клієнтів Товариства.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява, серед іншого, повинна містити: зміст позовних вимог : спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

Так, відповідно до предмету позову, позивач просить суд стягнути з основного боржника ОСОБА_1 та поручителів за його зобов`язаннями суму заборгованості за Договором № 720909 від 22.08.2016 року. Однак, зміст позовної заяви не містить посилання позивача на норми діючого цивільного законодавства України, якими передбачено солідарну відповідальність осіб, зокрема, поручителів, які не укладали між собою спільного договору про солідарну відповідальність. Таким чином, позивачем має бути уточнено спосіб захисту порушеного права.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Частиною 4 ст. 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність встановлено, що адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.

Відповідно до п. 4, 5, 14, 15 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 № 36, ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням. В Україні встановлюється єдина, обов`язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України.

Ордер встановленої цим Положенням форми є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта. Про обмеження правомочності адвоката, встановлені угодою про надання правової допомоги, останній або керівник адвокатського об`єднання (бюро) зобов`язані вказати на звороті ордера.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 131 1 та 131 2 Конституції України, представництво здійснюється виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

З огляду на вищевикладене, вивчивши матеріали позовної заяви, судом встановлено, що заяву подано та підписано особою, яка не надала суду належні документи наявності повноважень на підпис заяви та звернення із заявою до суду від імені та в інтересах заявника, маючи статус адвоката, зокрема оригіналу ордеру - що має бути усунуто за даною ухвалою суду з урахуванням сформованого висновку в постанові Верховного Суду від 18.10.2018 року у справі № 811/1507/18 та постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року по справі № 9901/736/18.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись статтями175, 177, 185, 258-261, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Авто Просто до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення боргу - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків протягом трьох днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя: В.І. Галаган