Ухвала

від 11.10.2019 по справі 520/438/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 жовтня 2019 року

Київ

справа №520/438/19

адміністративне провадження №К/9901/27727/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Усенко Є.А.,

суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,

розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби (ДФС) у Харківській області на додаткову постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2019 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) Ізоляційні матеріали до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним, скасування наказу на проведення перевірки, скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

ТОВ Ізоляційні матеріали звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просило: визнати протиправними дії ГУ ДФС у Харківській області щодо винесення наказу від 14.09.2018 року № 6822 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Ізоляційні матеріали ; визнати протиправним та скасувати наказ ГУ ДФС у Харківській області від 14.09.2018 року № 6822 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Ізоляційні матеріали ; визнати протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки та прийняття податкового повідомлення-рішення від 28 грудня 2018 року № 00000971405; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 28.12.2018 року № 00000971405 на загальну суму 135540,00 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.06.2019, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.08.2019, позов ТОВ Ізоляційні матеріали задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 28.12.2018 №00000971405 за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)". У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Додатковою постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2019 заяву ТОВ "Ізоляційні матеріали" щодо вирішення питання про судові витрати по справі №520/438/19 задоволено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДФС у Харківській області на користь ТОВ "Ізоляційні матеріали" судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4300 грн 00 коп.

Головне управління ДФС у Харківській області звернулося до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на додаткову постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2019, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати зазначене судове рішення та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні заяви ТОВ "Ізоляційні матеріали" про стягнення витрат на правничу допомогу відмовити.

Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина третя статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України справами незначної складності є справи у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Пунктом 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Враховуючи характер правовідносин, з приводу прав і обов`язків сторін в яких виник спір, що є предметом судового розгляду у цій адміністративній справі, предмет доказування, обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій, а також доводи касаційної скарги, ця адміністративна справа підпадає під критерії визначення справи незначної складності.

Суд апеляційної інстанції, задовольняючи заяву позивача та вирішуючи питання про розмір судових витрат, виходив з наданих позивачем доказів на їх підтвердження, в тому числі, факту їх сплати на користь адвоката, який представляв його в суді під час судового процесу.

Обставин, які б виключали можливість застосування положень частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, судом касаційної інстанції не встановлено. У касаційній скарзі посилань на наявність відповідних обставин немає.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи, що судове рішення прийнято у справі незначної складності, передбачені пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України виняткові обставини відсутні, судові рішення першої та апеляційної інстанцій не підлягають касаційному оскарженню, відповідно у відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити.

Керуючись статтями 12, 248, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

У Х В А Л И В :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на додаткову постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2019.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Є.А. Усенко

М.М. Гімон

М.Б. Гусак ,

Судді Верховного Суду