Ухвала

від 11.10.2019 по справі 167/66/19

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

Іменем України

11 жовтня 2019 року

м. Київ

Провадження № 51-4562 ск 19

Верховний суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Ківерцівського районного суду Волинської області від 13 березня 2019 року та ухвалу Волинського апеляційного суду від 25 липня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12018030180000385,

встановив:

вироком Ківерцівського районного суду Волинської області від 13 березня 2019 року

ОСОБА_4 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився та проживає по АДРЕСА_1 , раніше судимого, останній раз вироком Ковельського міськрайонного суду від 19липня 2017 року за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі,

засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України на 3роки 6 місяців позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави 768,40 гривень судового збору та 5291гривень за проведення судової експертизи.

Вирішено питання про цивільний позов та речові докази у провадженні.

Ухвалою Волинського апеляційного суду від 25 липня 2019 року вирок змінено, виключено з його резолютивної частини вказівку суду про стягнення з ОСОБА_4 на користь держави 768,40 гривень судового збору.

В решті вирок залишено без змін.

За вироком суду ОСОБА_4 визнаний винуватим у тому, що він 21 листопада 2018 року приблизно о 19 годині, проник до приміщення літньої кухні домогосподарства по АДРЕСА_2 , звідки умисно, повторно, таємно викрав майно ОСОБА_5 на загальну суму 633,82 грн.

24 листопада 2018 року приблизно о 14 годині, проник у складське приміщення харчоблоку навчального закладу Комунального опорного навчального закладу «ЗОШ І-ІІІ ст. с. Переспа» по вул.Миру, 2 в с. Переспа Рожищенського району, звідки умисно, повторно, таємно викрав майно зазначеного навчального закладу на загальну суму 1583, 37 грн.

20 грудня 2018 року приблизно о 01 годині, проник до приміщення господарсько-побутової споруди (хліва) домогосподарства по АДРЕСА_3 , звідки умисно, повторно, таємно викрав майно ОСОБА_6 на загальну суму 2300 грн.

Як убачається зі змісту касаційної скарги, засуджений просить скасувати судові рішення, врахувати усі пом`якшуючі обставини, зокрема покази представника потерпілого, який просив його не карати, і постановити новий вирок із застосуванням ст. 69 КК України.

Перевіривши доводи касаційної скарги та надані до неї копії судових рішень, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для її задоволення.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_4 та кваліфікація його дій за ч. 3 ст. 185 КК України в касаційній скарзі не оскаржуються.

Що стосується призначеного покарання, яке, на думку засудженого, є суворим, то суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд при призначенні покарання повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання.

Згідно з ч. 2 ст.50КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для їївиправлення та попередження нових злочинів.

Вказані вимоги закону при призначенні покарання ОСОБА_4 дотримані.

Суд урахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного, який вину визнав, щиро розкаявся, за місцем проживання характеризується негативно, раніше неодноразово судимий за вчинення аналогічних злочинів, судимості не зняті та не погашені у встановленому судом порядку.

Крім того, обґрунтовано визнано судом і взято до уваги обставини, що пом`якшують покарання щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, та відсутність обставин, які його обтяжують.

З урахуванням всіх обставин справи, даних про особу винного, в тому числі й тих, на які посилається засуджений у скарзі, суд дійшов обґрунтованого висновку про можливість його виправлення та перевиховання лише в умовах ізоляції від суспільства, призначив ОСОБА_4 покарання в межах санкцій ч. 3 ст.185 КК України. У вироку наведено переконливі підстави такого рішення, зазначено, що затаких обставин буде досягнута мета покарання.

Згідно ст. 69 КК України призначення основного покарання нижчого від найнижчої межі, встановленої в санкції статті, або перехід до іншого, більш м`якого виду основного покарання може мати місце лише за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.

Однак, зазначені в касаційній скарзі ОСОБА_4 обставини, не є такими, що у даному випадку, пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і дають підстави для застосування ст. 69 КК України.

Рішення про призначення ОСОБА_4 покарання належним чином умотивовано, воно є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових правопорушень. З таким рішенням погоджується і суд касаційної інстанції.

Апеляційний розгляд справи проведений з дотриманням вимог кримінального процесуального закону. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст.419 КПК України.

Інших доводів, які були б безумовними підставами для зміни або скасування судових рішень, у касаційній скарзі засудженого не наведено.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та вважає, що у відкритті провадження на підставі п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК Українислід відмовити.

Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, суд

постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_4 на вирок Ківерцівського районного суду Волинської області від 13березня 2019 року та ухвалу Волинського апеляційного суду від 25 липня 2019року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_7 ОСОБА_3