Рішення

від 09.10.2019 по справі 383/935/19

БОБРИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 383/935/19

Номер провадження 2/383/364/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2019 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді - Бондаренко В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Оверченко Л.В.,

представника позивача - Пономарьова О.В. ,

представника відповідача - адвоката Бірюкова А.О.,

представника відповідача - директора ПП Світоч Сорока С.В.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємства Світоч про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості з орендної плати, -

ВСТАНОВИВ:

02 серпня 2019 року ОСОБА_2 через представника - адвоката Пономарьова Олега Валентиновича звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства Світоч про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості з орендної плати.

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_2 на праві власності належить земельна ділянка площею 5,1625 га, кадастровий номер 3520810100:02:001:0207, розташована на території Бобринецької міської ради Кіровоградської області надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

21.11.2016 року між ОСОБА_2 та ПП Світоч було укладено договір оренди вказаної земельної ділянки та 22.11.2016 року проведена державна реєстрація права оренди, номер запису про інше речове право: 17686081.

Відповідно до пунктів 9, 10, 11 договору орендар зобов`язаний вносити орендодавцю орендну плату в грошовій формі в розмірі 5% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням індексації в строки щорічно до 31.12.

Посилаючись на те, що в порушення приписів законодавства та умов договору відповідачем не сплачено позивачу орендну плату за користування земельною ділянкою за 2016-2018 роки, просив розірвати договір оренди землі та стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати з урахуванням індексації в сумі 17033,95 грн.

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 05.08.2019 року відкрито провадження у даній справі в порядку загального позовного провадження та призначено у справі підготовче судове засідання (а.с.17-18).

30.08.2019 року представник відповідача - директор ПП Світоч Сорока С.В. подала відзив на позов, згідно якого позов не визнає та просить залишити його без задоволення, вказуючи, що впродовж 2016-2018 років позивач отримував кошти за спірним договором наперед в загальному розмірі 30000 грн., а тому обов`язку сплачувати орендну плату не має. За весь строк дії спірного договору позивач не звертався до ПП Світоч з вимогами чи претензіями щодо отримання ним орендної плати не в повному обсязі. На обґрунтування безпідставності позову також посилалася на пропущення позивачем трирічного строку позовної давності, оскільки позивач стверджує, що невиплата орендної плати має місце починаючи з грудня 2015 року, натомість з позовом до суду звернувся лише у серпні 2019 року (а.с.26-27).

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 12.09.2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.39-40).

Представник позивача Пономарьов О.В. в судовому засіданні позов підтримав з обставин, викладених в позовній заяві, додатково пояснивши, що згідно платіжної відомості за 2016 рік позивачу були сплачені кошти в сумі 15000 грн. за попереднім договором оренди землі.

Представник відповідача директор ПП Світоч Сорока С.В. в судовому засіданні заперечила проти заявленого позову та просила відмовити в його задоволенні, додатково пояснивши, що згідно платіжної відомості за 2016 рік позивач отримав кошти за спірним договором оренди землі.

Представник відповідача Бірюков А.О. заперечив проти задоволення позовних вимог, оскільки у 2016-2017 роках було сплачено орендну плату за спірним договором достроково наперед, що не суперечить умовам договору, а тому заборгованості зі сплати орендної плати відповідач не має.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ч.ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 5,16 гектарів, розташованої на території Бобринецької міської ради, переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується копіями Державного акта на право приватної власності на землю серії ІІІ-КР №042669, виданого 29.03.2002 року Бобринецькою райдержадміністрацією (а.с.8) та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 08.10.2013 року індексний номер 10471107 (а.с.9).

Вказану земельну ділянку ОСОБА_2 передав в оренду Приватному підприємству Світоч за договором оренди землі від 21.11.2016 року, зареєстрованому 22.11.2016 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право: 17686081, що підтверджується копіями договору оренди землі (а.с.10) та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 28.11.2016 року, індексний номер 74209469 (а.с.11).

Укладеним Договором сторони визначили, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі - у грошовій формі - гривнях, у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки шляхом виплати орендарем готівкових коштів орендодавцю за місцем розташування орендаря або шляхом перерахування коштів на рахунок у банківській установі, вказаний орендодавцем письмово. Виплата орендної плати орендодавцю, оформлюється у письмовому вигляді, за винятком перерахування коштів через фінансові установи. За згодою сторін можливе використання інших форм та способів внесення орендної плати. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації. Розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки змінюється з урахуванням щорічного коефіцієнту індексації без внесення змін та доповнень до даного договору. Орендна плата вноситься щорічно до 31 грудня. За згодою сторін можливі інші строки внесення орендної плати (п. 9, 10, 11).

Розмір орендної плати переглядається за згодою сторін у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документам; в інших випадках, передбачених законом (п.13).

Відповідно до ст.93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Частиною 1 статті 6 Закону України Про оренду землі передбачено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Відповідно до ст.13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.24 Закону України Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема своєчасного внесення орендної плати. Вказаному праву орендодавця кореспондує обов`язок орендаря сплачувати орендодавцю орендну плату за володіння і користування його земельною ділянкою.

Відповідно до статті 21 вказаного Закону орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно п.38 спірного договору оренди землі дія договору припиняється шляхом його розірвання: за взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав визначених законом.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 31 Закону України Про оренду землі визначено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.1 ст.32 вказаного Закону, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельного кодексу України та іншими законами України.

Відповідно до п. д ч.1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної несплати орендної плати як підстави для розірвання договору оренди землі, в той час як разове порушення умов договору у цій частині не є підставою для його розірвання.

Підставою для розірвання договору оренди землі позивач зазначив несплату орендної плати за 2016-2018 роки.

За змістом статті 610 ЦК України цивільне законодавство розрізняє наступні порушення зобов`язання: невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пунктом 41 спірного договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки згідно умов Договору розмір орендної плати визначається з розрахунку 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, тому розмір орендної плати без врахування щорічної індексації становить 7223,35 грн. (144467 грн. х 5%): 100 = 7223,35 грн.

Згідно розрахунку позивача відповідач заборгував позивачу орендну плату, розмір якої обрахований з урахуванням коефіцієнту індексації, а саме:

у 2016 році в сумі 889,76 грн., у 2017 році в сумі 8212,95 грн., у 2018 році в сумі 7931,24 грн., а всього розмір орендної плати складає 17033,95 грн.

Згідно п.43 Договору цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з положеннями статей 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Згідно із частиною п`ятою статті 6 Закону України Про оренду землі право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Підпунктом 6 пункту 2 частини першої статті 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що державній реєстрації прав підлягає право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Статтею 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Учасники правочину, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують відповідний письмовий документ, надаючи згоді встановленої форми.

Разом з тим цивільні права та обов`язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін під час укладення договорів оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації.

Отже, виходячи з положень статті 638 ЦК України, статей 125, 126 ЗК України договір оренди землі набуває чинності з дня проведення його державної реєстрації.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 13.06.2016 року № 6-643цс16.

Надана стороною відповідача копія платіжної відомості №15 на видачу заробітної плати за земельні паї 2016 рік, за якою ОСОБА_2 отримав 17.11.2016 року кошти в сумі 15000 грн. (а.с.28), як доказ сплати орендної плати за спірним договором оренди землі, судом оцінюється критично та відхиляється, оскільки зобов`язання зі сплати орендної плати не може виконуватись до виникнення вказаного зобов`язання яке пов`язується з моментом досягнення сторонами в належній письмовій формі згоди щодо всіх істотних умов договору (ст. 638 ЦК України) та набрання ним чинності, що в свою чергу пов`язується з його державною реєстрацією (п.43 договору). Зі змісту платіжної відомості вбачається, що ОСОБА_2 отримав кошти 17.11.2016 року, тобто до укладення спірного договору оренди землі від 21.11.2016 року, що був зареєстрований у Державному реєстрі прав речових прав на нерухоме майно 22.11.2016 року, за яким виникли зобов`язання між сторонами, зокрема щодо сплати орендної плати, що свідчить про те, що платіжна відомість №15 на видачу заробітної плати за земельні паї 2016 рік не є належними та допустимим доказом на підтвердження сплати орендної плати позивачу за спірним договором у розумінні статей 77, 78 ЦПК України.

Крім того, спірний договір оренд землі не містить умови про те, що сплачені 17.11.2016 року позивачу кошти в сумі 15000 грн. зараховуються в рахунок сплати орендної плати за цим договором, а навпаки міститься зобов`язання про сплату орендної плати до 31 грудня, що також свідчить про те, що відомість №15 є неналежним доказом сплати орендної плати за спірним договором.

Оскільки кошти за платіжною відомістю №15 на видачу заробітної плати за земельні паї 2016 рік в сумі 15000 грн. були отримані позивачем до укладення спірного договору, суд погоджується з доводами представника позивача про те, що вказані кошти необхідно вважати сплатою орендної плати за попереднім договором оренди землі, зареєстрованого 14.11.2006 року Бобринецьким районним відділом Кіровоградської регіональної філії ДП Центр ДЗК на строк 10 років, факт укладення якого сторонами не заперечується та підтверджується копією витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 16.11.2016 року (а.с.71).

Разом з тим, судом встановлено, що ПП Світоч було здійснено позивачу сплату орендної плати з урахуванням індексації за спірним договором оренди землі за 2017 рік в сумі 7223,35 грн. та частково за 2018 рік в сумі 7931,24 грн., що підтверджується власноручним підписом позивача у платіжній відомості №14 на видачу заробітної плати за земельні паї 2017 рік, згідно якої ОСОБА_2 отримав 22.11.2017 року кошти в сумі 15000 грн. (а.с.29), що не заборонено чинним законодавством та договором оренди землі.

Отже відповідач в порушення умов вказаного договору не сплатив позивачу орендну плату з урахуванням індексації за договором оренди землі від 21.11.2016 року за 2016 рік в сумі 889,76 грн., та недоплатив орендну плату за 2018 рік в сумі 154,59 грн.

Враховуючи вищевикладене, позивачем належними та допустимими доказами не спростовано факт отримання ОСОБА_2 коштів за платіжною відомістю №14 на видачу заробітної плати за земельні паї в рахунок орендної плати за 2017 рік та частково за 2018 рік, тобто не доведено обставин систематичної несплати орендної плати. Крім того, під систематичністю необхідно розуміти декілька фактів повної несплати орендної плати за договором, кожен з яких повинен бути істотним порушенням договору в розумінні ч.2 ст.651 ЦК України тобто таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору, що в даному випадку відсутнє, а тому за вказаних у позові підстав вимога про розірвання договору оренди землі з підстав систематичної несплати орендної плати задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, в судовому засіданні знайшли своє підтвердження доводи позивача зазначені в позовній заяві щодо наявності заборгованості зі сплати орендної плати з урахуванням індексації за договором оренди землі від 21.11.2016 року за 2016 рік в сумі 889,76 грн., та недоплата орендної плати за 2018 рік в сумі 154,59 грн., тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати підлягають частковому задоволенню.

Представник відповідача директор ПП Світоч Сорока С.В. у відзиві на позов просила застосувати строки позовної давності.

Згідно ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 357 ЦК України).

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст.258 ЦК України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно ч.1 ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч.5 ст.261 ЦК України).

Оскільки строк виконання основного зобов`язання за спірним договором оренди землі від 21.11.2016 року зі сплати орендної плати за 2016 рік сплинув 31.12.2016 року, строк позовної давності за даною вимогою слід відраховувати з 01 січня 2017 року, позивач звернувся до суду з позовом 02.08.2019 року, тобто в межах трирічного строку позовної давності.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений ст.141 ЦПК України.

У відповідності до ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 94,21 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 256, 258, 261, 267, 526, 610, 612, 638, 651 ЦК України, ст.ст. 93, 125, 126, 141 ЗК України, ст.ст. 6, 13, 21, 24, 31, 32 Закону України Про оренду землі суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 до Приватного підприємства Світоч про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості з орендної плати - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства Світоч на користь ОСОБА_2 заборгованість з орендної плати за 2016 рік в сумі 889,76 грн., та недоплаченої орендної плати за 2018 рік в сумі 154,59 грн. за договором оренди землі, укладеного між ОСОБА_2 та Приватним підприємством Світоч , зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав а нерухоме майно 22.11.2016 року, номер запису про інше речове право 17686081, а також судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 94,21 грн.

У задоволенні іншої частини позову щодо розірвання договору оренди землі та стягнення орендної плати за 2017 рік - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п. 15.5) п.15 ч.1 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Бобринецький районний суд Кіровоградської області).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1

Відповідач: Приватне підприємство Світоч , ЄДРПОУ 31916724, місце знаходження: вул. Устинівське шоссе, 2, м. Бобринець Кіровоградської області, п.і.27200.

Повне судове рішення складено11.10.2019 року.

Суддя В.В. Бондаренко