Постанова

від 11.12.2019 по справі 383/935/19

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 грудня 2019 року м. Кропивницький

справа № 383/935/19

провадження № 22-ц/4809/1843/19

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючої судді Суровицької Л. В.,

суддів Авраменко Т. М., Черненка В. В.

секретар Лазаренко-Шаповалова В. В.

учасники справи :

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - адвокат Пономарьов Олег Валентинович ,

відповідач - Приватне підприємство Світоч ,

представники відповідача - керівник Сорока ОСОБА_2 , адвокат Бірюков Андрій Олександрович,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 09 жовтня 2019 року у складі судді Бондаренка В.В. у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства Світоч про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості з орендної плати,

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Приватного підприємства Світоч про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості з орендної плати.

В обґрунтування позову зазначав, що йому на праві власності належить земельна ділянка площею 5,1625 га, кадастровий номер 3520810100:02:001:0207, розташована на території Бобринецької міської ради Кіровоградської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. 21 листопада 2016 року між ним та ПП Світоч було укладено договір оренди земельної ділянки та 22 листопада 2016 року проведена державна реєстрація права оренди, номер запису про інше речове право: 17686081. Відповідно до пунктів 9, 10, 11 договору орендар зобов`язаний вносити орендодавцю орендну плату в грошовій формі в розмірі 5% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, тобто 7223,35 грн. з урахуванням індексації в строки щорічно до 31 грудня. В порушення приписів законодавства та умов договору відповідачем не сплачено орендну плату за 2016-2018 роки включно в сумі 17033,95 грн., з яких: з урахуванням індексу інфляції за 2016 рік не сплачено 889,76 грн.; за 2017 рік з урахуванням індексу інфляції - 8212,95 грн. та за 2018 рік з урахуваннм сукупного індексу інфляції - 7931,24 грн..

Просив розірвати договір оренди землі, укладений з відповідачем та стягнути з відповідача на його користь заборгованість з орендної плати в сумі 17033,95 грн. ( а.с. 2-5).

Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 09 жовтня 2019 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ПП Світоч на користь ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати за 2016 рік в сумі 889,76 грн., та недоплаченої орендної плати за 2018 рік в сумі 154,59 грн., а також судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 94,21 грн..

У задоволенні позову щодо розірвання договору оренди землі та стягнення орендної плати за 2017 рік - відмовлено, розподілено судові витрати.

Суд мотивував рішення щодо відмови в розірванні договору оренди тим, що позивачем не доведено систематичну несплату орендної плати відповідачем, істотність порушення договору, тому підстави для розірвання договору оренди землі відсутні (а.с. 85-91).

В апеляційній скарзі адвокат Пономарьов О.В., який діє в інтересах позивача, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову про розірвання договору оренди землі з підстав порушення норм матеріального і процесуального права та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову. Зазначає, що умовами договору оренди передбачено, що невнесення орендної плати у строк, визначений договором, є підставою для його розірвання. Висновок суду про відсутність систематичної несплати орендної плати є безпідставним, оскільки сплата орендної плати в неповному обсязі також є істотним порушенням умов договору, що є підставою для розірвання договору. Договір оренди не оспорюється та не оспорювався в судовому порядку, а отже є чинним і всі його умови сторони правочину повинні виконувати належним чином (а.с.99-101).

Рішення суду в частині задоволених позовних вимог не оскаржується.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 22 листопада 2019 року ОСОБА_1 звільнено від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги (а.с. 110).

Апеляційне провадження відкрито у справі 22 листопада 2019 року, ухвалою суду від 02 грудня 2019 року призначено справу до розгляду з повідомленням учасників справи на 11 грудня 2019 року (а.с. 112, 117 ).

У відзиві на апеляційну скаргу ПП Світоч просить рішення суду першої інстанції залишити без змін. Зазначає, що систематичність несплати орендної плати відсутня. До укладення спірного договору оренди між сторонами існував договір, укладений у 2006 році строком на 10 років. За цим договоррмо ПП мало обов?язок сплачувати 2 відсотки від нормативно-грошової оцінки землі, що складало 1015,26 грн. щорічно. За 10 років оренди мало б бути виплачено позивачу 10152,60 грн. При цьому позивач за 2015 рік отримав 10000 грн. 23 листопада 2016 року, тому орендна плата перебільшує загальний розмір орендної плати за 10 років по договору 2006 року на 14847,40 грн. Тобто частина із вказаної суми є сплатою орендної плати за оспорюваним договором. Умови договору про обрахування орендної плати з урахуванням індексу інфляції відсутні (а.с.120-128).

В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, а представники відповідача заперечили проти цих доводів.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції в частині, в якій оскаржується, без змін з таких підстав.

Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що позивач ОСОБА_1 на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ІІІ-КР № 042669, виданого 29 березня 2002 року (а.с.8) та Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 04 жовтня 2013 року (а.с.9) є власником земельної ділянки площею 5,1625 га кадастровий номер 3520810100:02:001:0207 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Бобринецької міської ради.

21 листопада 2016 року позивач, як орендодавець, уклав з Приватним підприємством Світоч , як орендарем, договір оренди землі за умовами якого передав в оренду земельну ділянку на сім років. Державна реєстрація договору оренди землі здійснена 22 листопада 2016 року, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.11).

Пунктом 9 договору оренди землі передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі - гривня, у розмірі 5 % від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки шляхом виплати орендарем готівкових коштів орендодавцю за місцем розташування орендаря або шляхом перерахування коштів на рахунок у банківській установі, вказаний орендодавцем письмово. Виплата орендної плати орендодавцю оформлюється у письмовому вигляді, за винятком перерахування коштів через фінансові установи. За згодою сторін можливе використання інших форм та способів внесення орендної плати.

Відповідно до п.10 договору обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації. Розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки змінюється з урахуванням щорічного коефіцієнту індексації без внесення змін та доповнень до даного договору.

Згідно пункту 11 договору орендна плата вноситься щорічно до 31 грудня. За згодою сторін можливі інші строки внесення орендної плати

Також у пункті 5 договору визначено нормативно-грошову оцінку земельної ділянки на 01 січня 2016 року - 144 467 грн..

Розмір орендної плати переглядається за згодою сторін у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документам; в інших випадках, передбачених законом (п.13).

Оскільки згідно умов Договору розмір орендної плати визначається з розрахунку 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, тому розмір орендної плати без врахування щорічної індексації становить 7223,35 грн. (144467 грн. х 5%): 100 = 7223,35 грн.

За умовою пункту 38 договору оренди землі, дія договору припиняється шляхом його розірвання зокрема, за взаємною згодою сторін, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов?язків, передбачених договором.

Відповідно до ст.1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 21 Закону передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

За положеннями статті 24 Закону України Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Частиною першою статті 32 Закону України Про оренду землі передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Водночас у пункті д) частини першої статті 141 ЗК України передбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Отже, згідно зі статтями 13,15,21 Закону України Про оренду землі основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

Частинами першою і другою статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) зроблено висновок, що частинами першою і другою статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору .

Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 293/1011/16-ц (провадження № 61-29970сво18) зроблено висновок, що тлумачення пункту д) частини першої статті 141 ЗК України, частини другої статті 651 ЦК України свідчить, що несплата орендної плати охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначеному договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо) .

Обгрунтовуючи позов, позивач посилався на те, що відповідач не сплатив орендну плату за 2016 рік за 40 днів використання земельної ділянки у 2016 році з урахуванням індексу інфляції - 889 грн.76 коп.; за 2017 рік з урахуванням індексу інфляції - 8212,95 грн. та за 2018 рік з урахуванням індексу інфляції 7931,24 грн., а всього 17033,95 грн..

На спростування доводів позову відповідач надав докази того, що до укладення договору оренди землі 21 листопада 2016 року, між сторонами існували правовідносини, урегульовані договором оренди землі, укладеним між ними 24 жовтня 2006 року строком на 10 років, в якому було передбачено виплату орендної плати у розмірі 2 % від нормативно-грошової оцінки землі в розмірі 1015 грн. у строк з 31 серпня по 31 грудня щорічно. Строк дії цього договору закінчився 14 листопада 2016 року і укладено новий 21 листопада 2016 року на 7 (сім) років.

Також надав копію платіжної відомості про виплату ОСОБА_1 орендної плати № 15 від 17 листопада 2016 року за 2016 рік в сумі 15 000 грн. (а.с.28), платіжну відомість про виплату орендної плати 22 листопада 2017 року за 2017 рік в сумі 15 000 грн. (а.с.29).

Суд дійшов висновку, що 15 000 грн. сплачені за платіжною відомістю № 15 на виплату орендної плати за 2016 рік отримані позивачем до укладення спірного договору землі, а тому їх необхідно вважати сплатою орендної плати за попереднім договором оренди землі від 2006 року.

Суд встановив, що ПП Світоч здійснило сплату позивачу орендної плати з урахуванням індексації за спірним договором оренди за 2017 рік в сумі 7223,35 грн. та частково за 2018 рік в сумі 7931,24 грн., що підтверджується власноручним підписом позивача у платіжній відомості № 14 на видачу орендної плати за 2017 рік, згідно якої ОСОБА_1 отримав 22 листопада 2017 року кошти в сумі 15 000 грн. (а.с.29), що не заборонено чинним законодавством та договором оренди землі.

З урахуванням цих оставин, суд першої інстанції стягнув заборгованість з відповідача на користь позивача по орендній платі за 2016 рік в сумі 889,76 грн., розмір якої позивач у позовній заяві визначив з урахуванням індексу інфляції та недоплачену орендну плату за 2018 рік в сумі 154,59 грн..

Рішення суду першої інстанції в частині стягнутих сум на користь позивача, ні позивачем, ні відповідачем не оскаржено, тому суд апеляційної інстанції не надає оцінку обгрунтованості вказаних висновків суду.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову в частині щодо розірвання договору оренди землі, виходив з того, що позивачем не доведено систематичної несплати орендної плати, кожен факт з яких повинен бути істотним порушенням договору в розумінні ч.2 ст. 651 ЦК України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки відповідно до умов договору оренди землі підприємство взяло на себе зобов?язання виплачувати орендну плату з урахуванням індексації, що передбачено у пункті 9 договору.

Разом з тим, позовні вимоги позивача щодо стягнення орендної плати за 2016-2018 роки ґрунтувались на застосуванні індексу інфляції, що не передбачено умовами договору (а.с.2- 5).

Як свідчить судова практика, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 31 липня 2019 року у справі справа № 732/1709/16-ц, провадження № 61-32947св18 висловив правову позицію про те, що посилання позивача на положення ст. 21 Закону України Про оренду землі , як на підставу для висновку про необхідність сплати орендної плати із урахуванням індексу інфляції, є помилковим, оскільки указаною нормою встановлено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Умовами укладеного між сторонами договору передбачено інше: обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку приватної власності здійснюється з урахуванням індексації, тобто індексації нормативно грошової оцінки землі.

Крім того, недоплата у 2016 році 889,76 грн. та у 2018 році - 154,59 грн. не можна вважати систематичним порушенням відповідачем умов договору щодо виплати орендної плати, систематичною несплатою орендної плати.

З урахуванням всіх обставин справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не доведено належними доказами істотне порушення договору відповідачем та завдання йому шкоди, внаслідок чого він значною мірою позбавлений того, на що він розраховував при укладенні договору.

Доводи апеляційної скарги є безпідставними та висновків суду про відсутність правових підстав для розірвання договору оренди землі, не спростовують, оскільки грунтуються на неправильному застосуванні положень ст.651 ЦК України.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

В межах доводів та вимог та апеляційної скарги передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову про розірвання договору оренди землі та ухвалення в цій частині нового рішення про задоволення позову, не встановлено.

Керуючись п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.375,381-383,384 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 09 жовтня 2019 року в частині вимог щодо розірвання договору оренди землі, в задоволенні яких відмовлено, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови у випадку, передбаченому ст.389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 19 грудня 2019 року.

Головуюча суддя Л. В. Суровицька

Судді Т. М. Авраменко

В. В. Черненко