Рішення

від 02.10.2019 по справі 541/1169/17

МИРГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/1169/17

Номер провадження 2/541/8/2019

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02 жовтня 2019 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді - Городівського О.А.

за участю секретаря судового засідання - Пащенко Є.М,

представників позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2

представника відповідача адвоката Федоренко М.В.

розглянувши в судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом перенесення огорожі,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_3 звернувся до відповідача з позовною заявою, в якій просив зобов`язати ОСОБА_4 не чинити йому перешкоди в користуванні земельною ділянкою площею 0,1600 га, кадастровий номер 5323287201:01:001:1029 призначеної для обслуговування житлового будинку та прибудинкових споруд за адресою АДРЕСА_1 , яка належить йому на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку Серії ЯИ №914057, шляхом перенесення спорудженої відповідачем на даній земельній ділянці огорожі у вигляді паркану та фундаменту під паркан зі стовпчиками на 1 м. у глиб належної їй земельної ділянки площею 0,2300 га під кадастровим номером 5323287201:01:001:1003 призначеної для будівництва та обслуговування жилого будинку господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2 згідно державного акту на право власності на земельну ділянку Серії ЯИ № 547492, а також стягнути з відповідача понесені ним судові витрати.

В обґрунтування своїх позовних вимоги зазначено, що він на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 18.02.2004 року є власником будинку по АДРЕСА_2 , право власності на яке зареєстроване Дочірнім комунальним підприємством Миргородтехінвентаризація відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 18.02.2004 року. Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку Серії ЯИ №914057, він є також власником земельної ділянки площею 0,1600 га під кадастровим номером 5323287201:01:001:1029 призначеної для будівництва та обслуговування жилого будинку господарських будівель і споруд за вищезазначеною адресою належного йому будинку.

Відповідачка ОСОБА_4 є власником суміжної земельної ділянки площею 0,2300 га під кадастровим номером 5323287201:01:001:1003 призначеної для будівництва та обслуговування жилого будинку господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2 згідно державного акту на право власності на земельну ділянку Серії ЯИ № 547492.

У 2012 році ОСОБА_4 на межі їхніх земельних ділянок почала будувати сарай у зв`язку з чим перенесла стовпчики паркану на належну позивачу земельну ділянку на відстань від 0,5 до 0,9 метра на протязі всієї довжини спільної межі. Звернення позивача до відповідачки з приводу знесення стовпчиків паркану і таким чином поновлення його прав як землевласника відповідачем були проігноровані.

При зверненні позивачем до Миргородського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_4 та її батька ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні його земельної ділянкою відповідачка по цивільній справі № 541/3058/13-ц ОСОБА_4 не визнала факту порушення нею прав позивача ОСОБА_3 , як власника земельної ділянки. По даній цивільній справі було проведено судову земельно-технічну експертизу. За висновками судової земельно-технічної експертизи №232 від 20.06.2014 року було встановлено зміну межі земельної ділянки позивача, що призвело до зменшення її площі на 26,5 кв.м. За висновками повторної судової земельно-технічної експертизи № 74 від 30.03.2015 року було встановлено невідповідність розмірів меж його земельної ділянки, що зазначені у Державному акті розмірам меж на планах горизонтальної зйомки земельної ділянки ОСОБА_3 , проведеної ДНВП Полтавагеодезцентр . 14 грудня 2015 року позов по вищезазначеній цивільній справі було залишено без розгляду. На даний час спір між позивачем ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_4 не вирішено, остання встановила частково паркан та частково фундамент під стовпчики паркану разом зі стовпчиками ще далі вглиб належної позивачу земельної ділянки на відстань 1 м. від межі, яка зазначена в його державному акті, захопивши ще більшу площу ділянки позивача ОСОБА_3 , що змушує останнього звернутися до суду за відновленням своїх порушених прав як власника.

Ухвалою від 01 червня 2017 року відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду (т. 1 а.с.42).

Представник відповідача ОСОБА_4 , адвокат Федоренко М.В., що діє на підставі ордеру про надання правової допомоги (а.с.50) подав заперечення проти позову в якому зазначив, що ОСОБА_3 в листопаді 2013 року звертався з аналогічним позовом до суду про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою. 05.11.2013 року у справі було відкрито провадження (Справа №541/3058/13-ц). Ухвалою Миргородського міськрайонного суду від 14.12.2015 року позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою було залишено без розгляду.

26 квітня 2018 року позивачем ОСОБА_3 була подана уточнена позовна заява, в якій останній виклав остаточні вимоги : зобов`язати ОСОБА_4 не чинити йому перешкод в користуванні ділянкою площею 0,1600 га, кадастровий номер 5323287201:01:001:1029 призначеної для обслуговування житлового будинку та прибудинкових споруд за адресою АДРЕСА_2 , яка належить йому на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку Серії ЯИ №914057 шляхом перенесення спорудженої відповідачем на даній земельній ділянці огорожі у вигляді паркану та фундаменту під паркан зі стовпчиками, межового знаку 6 по лінії т. 5-6 на 60 см. та межового знаку 7 по лінії 8-7 на 29 см. у глиб належної відповідачу земельної ділянки під кадастровим номером 5323287201:01:001:1003 призначеної для будівництва та обслуговування жилого будинку господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2 , згідно державного акту на право власності на земельну ділянку Серії ЯИ № 547492.

13 червня 2018 року суд відновив провадження у справі та на підставі положень Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів №2147-VIII від 03.10.2017 року, котрим ЦПК України викладено в новій редакції провів підготовче судове засідання, за наслідками якого закрив підготовче провадження по справі та призначив справу до судового розгляду ( т.1 а.с.138-139).

Позивач ОСОБА_3 , маючи похилий вік та посилаючись на стан здоров`я, був присутнім в одну із судових засідань, де надав суду пояснення в яких повідомив про факт безпідставної самовільної зміни його сусідкою, ОСОБА_6 , спільної межі та наполягав на задоволенні позовних вимог.

Представники позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_3 підтримали у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з`являлась. Представник відповідача, адвокат Федоренко М.В. в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_3 заперечував. Вважав висновок експерта по справі №232 від 20.06.2014 року, необґрунтованим і таким що суперечить матеріалам справи та викликає сумніви в його правильності та достовірності як доказу, оскільки експерт ОСОБА_7 для нормативного умотивування обставин визначення меж в натурі застосував технічні вказівки щодо визначення меж земельних ділянок спільної та спільної часткової власності фізичних та юридичних осіб на забудованій території у населених пунктах Державного комітету України по земельних ресурсах 1998 року, а земельні ділянки ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не мають характеру спільної чи часткової власності , а мають характер земельної ділянки як окремої одиниці даний нормативний документ не може регулювати спірні правовідносини по визначенню меж земельних ділянок в натурі на місцевості. Топографо-геодезичні(землевпорядні) роботи плану горизонтальної зйомки ОСОБА_3 , були виконані неправомочною особою, яка не має відповідного сертифіката у відповідності до наказу Державного агентства земельних ресурсів України від 13.02.2013 року, а тому виготовлений ДНВП Полтавський геодезичний центр план горизонтальної зйомки гр. ОСОБА_3 викликає сумнів у його легітимності та достовірності як землевпорядний документ. Експерт ОСОБА_7 використав та поклав в основу при проведенні експертизи план горизонтальної зйомки гр. ОСОБА_3 , який викликає сумнів у його легітимності із за відсутності у ДНВП Полтавський геодезичний центр та виконавця робіт ліцензії (сертифікату) на проведення землевпорядних робіт. Висновок експерта №232 від 20.06.2014 року земельно-технічної експертизи ґрунтується на плані горизонтальної зйомки гр. ОСОБА_3 , який виконаний неуповноваженою особою ОСОБА_8 без ліцензійного сертифікату, на підставі даних про поворотні точки меж земельних ділянок ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що взяті з невідомого джерела та поза межами умов договору №321 від 23.04.2013 року, що свідчить про обставини спотворення дійсного стану меж земельних ділянок ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , а тому проведена на підставі плану горизонтальної зйомки гр. ОСОБА_3 земельно-технічна експертиза ґрунтується на документах, що викликають сумнів у їх легітимності(дійсності) як вихідних даних для проведення експертизи, що позбавляє висновок експерта належності та допустимості як доказу у справі та свідчить про його фіктивність як документу долученого до позовної заяви ОСОБА_3 .

Ухвалою Миргородського міськрайонного суду від 02 жовтня 2014 року у справі 541/3058/13-ц суд визнав висновок експерта Махині В.В. №232 від 20.06.2014 року таким що викликає сумніви в його правильності, ухвала суду не скасована і її висновки підтверджуються висновком судової земельно-технічної експертизи №74 від 30.03.2015 року експерта ОСОБА_9 В.М. за висновком якого довжина меж земельної ділянки ОСОБА_3 за планом горизонтальної зйомки та державним актом на право власності на земельну ділянку мають істотні невідповідності. Загальна довжина меж в цих документах має розбіжності на 2.79 м., а тому земельна ділянка ОСОБА_3 не має характеру замкнутого багатокутника. Таким чином вважав, що доданий до позовної заяви висновок судової земельно-технічної експертизи №232 від 20.06.2014 року є неналежним та недопустимим доказом у справі, а тому умотивування цим доказом позовних вимог про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою ОСОБА_3 площею 0.16га. межі якої не визначені та не закріплені межовими знаками в натурі на місцевості та були збільшені до площі 0.1642га. в порівнянні з площею земельної ділянки(0.1600га.) ОСОБА_3 за державним актом за висновком №70 від 23.02.2018 року експерта Авдеєвої Н ОСОБА_10 М. є безпідставним оскільки ці висновки викликають сумніви в їх правильності.

Також вважав висновок судової земельно-технічної експертизи № 70 від 23.02.2018 року, яку виконано експертом Авдеєвою Ніною ОСОБА_11 необґрунтованим та таким, що суперечить матеріалам справи. На переконання представника він викликає сумніви в його правильності, належності, допустимості та допустимості, як письмового доказу, оскільки експерту на клопотання № 211 від 06.11.2017 року не були надані витребовувані матеріали, що виключало можливість проведення експертизи тільки на підставі наданих на розсуд позивача землевпрорядних документів щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості ОСОБА_3

Єдиним документом який посвідчує право приватної власності на земельну ділянку є державний акт на право приватної власності на земельну ділянку. У своєму клопотання ОСОБА_3 до ПП АЛАН-ЗЕМ від 03.11.2017 року просить цю землевпорядну організацію відновити межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0.1642 га., що становить в перерахунку на метри квадратні, 1642 метри квадратні, така ж площа (1642м2.) вказана і в технічному завданні на встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ПП АЛАН-ЗЕМ . Згідно з державним актом на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯИ №914057 ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площа якої становить 0.1600га. Достовірно знаючи, що земельна ділянка, що перебуває в його власності становить 1600м2., він клопоче про відновленні її меж на площі 1642 м.2, тобто на 42 м.2 більше земельної ділянки, яка виділялась йому рішенням 20 сесії 5 скликання від 19 листопада 2008 року Савинцівською сільською радою за адресою АДРЕСА_3 .

03.11.2017 року землевпорядник ПП АЛАН-ЗЕМ ОСОБА_12 , як виконавець робіт, склав підробний акт прийомки-передачі межових знаків від 3.11.2017 на зберігання ОСОБА_3 та закріплення меж земельної ділянки ОСОБА_3 межовими знаками у вигляді металевих труб діаметром 5 см., встановлення їх в переломних точках меж земельної ділянки ОСОБА_3 на глибину 0,6 м в землю площею 0.1642га.(1642м2) . Фактична площа земельної ділянки ОСОБА_3 згідно з державним актом становить 0.1600га.(1600м2).

В складеному акті та схемі прив`язки меж земельної ділянки ОСОБА_12 в порушення вимог п.3.12 Інструкція про встановлення(відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками затвердженої Державний комітет України із земельних ресурсів N 376 від 18.05.2010 року з послідуючими змінами, як виконавець робіт зазначив не відповідаючі дійсності відомості про відновлення та закріплення меж межовими знаками земельної ділянки ОСОБА_3 в натурі на місцевості, закріплення їх металевими трубами діаметром 5см. на глибину 0.6м. та передачу межових знаків в кількості семи штук на зберігання ОСОБА_3 не виконуючи таких робіт, як виконавець склавши підробну схему цих робіт.

Також, в порушення п.3.12 Інструкція про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками затвердженої Державний комітет України із земельних ресурсів N 376 від 18.05.2010 року з послідуючими змінами, вніс до акту завідомо не відповідаючі дійсності відомості про відсутність претензій до існуючих меж у суміжних землекористувачів та власників земельних ділянок, не здійснивши повідомлення(виклику) ОСОБА_13 1 ОСОБА_10 та представника Савинцівської сільської ради, як власників суміжних земельних ділянки та не здійснивши фактичне закріплення межовим знаками зазначеними у розробленій землевпорядній документації металевими трубами діаметром 5см. на глибину 60 см.) у присутності суміжних землевласників, незважаючи на наявність спірних відносин щодо меж земельних ділянок з 2013 року. Дані обставини підтверджуються фактом відсутності підписів на акті суміжних землекористувачів, а саме ОСОБА_4 та Савинцівської сільської ради.

Крім того, при розробці землевпорядної документації ОСОБА_12 зловживаючи своїм службовим становищем використав для розробки землевпорядної документації каталог координат та кутів меж землекористування земельної ділянки ОСОБА_3 , неофіційного, а отже невідомого походження, який був наданий фізичній особі ОСОБА_2 хоча дані відомості мають обмежений характер користування (для службового користування) і можуть бути надані лише державний органам та організаціям що здійснюють свою діяльність на ліцензійній основі.

ОСОБА_12 являючись службовою особою ПП АЛАН-ЗЕМ , зловживаючи своїм службовим становищем вніс до офіційних документів завідомо неправдиві відомості, підробивши їх, склав та видав як офіційний землевпорядний документ від імені ПП АЛАН-ЗЕМ - Технічну документацію землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,1642 га. на території Савинцівської сільської ради Миргородського району Полтавської області за адресою: АДРЕСА_3 в пояснювальній записці якої протиправно прийшов до висновку про зменшення земельної ділянки ОСОБА_3 на 0,0016га (16м2) та необхідність перенесення межового знаку №6 по лінії 5-6 на 60см., а межового знаку №7 по лінії 8-7 на 29см., на земельну ділянку ОСОБА_4 , порушивши її право власності на земельну ділянку складанням та видачею неправдивих офіційних документів за результатами підробки яких площа її земельної ділянки зменшиться відповідно на 16м2. В виданій землевпорядній документації ОСОБА_12 сфальсифікував дані землекористування земельною ділянкою ОСОБА_3 площею 1642м2.

Технічна документація та висновок експерта не містить фактичних даних про обставини чи буде відповідати державному акту на право власності на землю площа земельної ділянки ОСОБА_4 та чи не будуть порушені її права як землевласника оскільки відновлення меж земельної ділянки ОСОБА_3 було здійснено без її участі в порушення вимог Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками затвердженої Державний комітет України із земельних ресурсів N 376 від 18.05.2010 року з послідуючими змінами.

Відновлення меж земельної ділянки ОСОБА_3 в натурі (на місцевості) ОСОБА_3 ПП АЛАН- ЗЕМ було проведено на підставі недостовірних даних без фізичного закріплення меж межовими знаками у вигляді залізних труб діаметром 5см. на глибину 0.6м. за безпідставно збільшеною площею 0.1642 га., яка не відповідає площі земельної ділянки на яку ОСОБА_3 було видано державний акт на право приватної власності на землю -(0.1600га.).

На підставі землевпорядної документації ПП АЛАН-ЗЕМ експерт ОСОБА_14 виконала судово-земельно технічну експертизу та зробила висновки експертизи на підставі не існуючої на праві власності ОСОБА_3 площі земельної ділянки (0.1642га.), на яку не видавався ОСОБА_3 державний акт на право приватної власності на то земельну ділянку, самостійно вибравши як вихідні дані цю площу земельної ділянки незважаючи на поставлене судом на вирішення експертизи питання (№1) де площа земельної ділянки ОСОБА_3 значиться-0.1600га. Експерт ОСОБА_14 . визначивши у висновку експерта площу фактичного землекористування ОСОБА_3 в розмірі 0.1626га., що становить 1626м2., до умотивування своїх висновків взяла не відповідаючу дійсності та державному акту ОСОБА_15 площу земельної ділянки в розмірі 0.1642га., що становить 1642м2. та упереджено прийшла до експертних висновків, що фактичний розмір земельної ділянки ОСОБА_3 зменшений на 0.0016га (16м2). Висновки судово-земельної експертизи базуються на даних землевпорядної документації розробленої ПП АЛАН-ЗЕМ та виходять з не відповідаючих дійсності даних площі земельної ділянки, що вказана в державному акті ОСОБА_3 (1.642га.), що робить висновки експертизи №70 від 23.02.2018 року про необхідність збільшення площі земельної ділянки ОСОБА_3 на 16м2. за рахунок площі земельної ділянки ОСОБА_4 неналежними та недопустимим доказом у цивільній справі.

Площа земельної ділянки ОСОБА_3 (0.1642га.) до цього часу не зареєстрована в Держгеокадастрі Миргородського району, межі цієї земельної ділянки не закріплені межовими знаками як це зазначено в землевпорядній документації ПП АЛАН-ЗЕМ . За вищевикладених обставин не можливо об`єктивно порушити право власності на земельну ділянку ОСОБА_3 площею (0.1642га.) власником якої він не являється згідно чинного законодавства, а тому висновки експертизи ОСОБА_14 є неналежним та недопустимим доказом у справі оскільки гуртуються на припущеннях обставин справи за якими ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 0.1642га.

У зв`язку з вищенаведеним представник відповідача просив в задоволенні позову ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою площею 0.1642га. відмовити за безпідставністю та стягнути з нього витрати в сумі 21000грн. понесені ОСОБА_4 при проведенні земельно-технічної експертизи та землевпорядних робіт у справі.

Суд заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, оцінивши здобуті фактичні дані на засадах змагальності приходить до наступних висновків.

На підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 18.02.2004 року ОСОБА_3 є власником будинку по АДРЕСА_1 , право власності на яке зареєстроване Дочірнім комунальним підприємством Миргородтехінвентаризація та відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку Серії ЯИ №914057 він є також власником земельної ділянки площею 0,1600 га під кадастровим номером 5323287201:01:001:1029 призначеної для будівництва та обслуговування жилого будинку господарських будівель і споруд за вищезазначеною адресою належного йому будинку. Власником суміжної земельної ділянки 0,2300 га за адресою АДРЕСА_2 являється ОСОБА_4 , на підставі договору дарування від 30.08.2008, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку Серії ЯИ №547492 від 12.11.2009.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Позовні вимоги ОСОБА_3 зводять до того, що ОСОБА_4 при самовільній зміні паркану між їх суміжніми земельними ділянками відступила від їх меж в стороні його земельної ділянки, чим зменшила її розмірі та перешкоджає йому, як власнику, використовувати відповідно цільового призначення.

Частинами 1 та 2 статті 106 ЗК України визначено, що власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними. Види межових знаків і порядок відновлення меж визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин.

Стаття 107 ЗК України визначає, що основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації.

Відповідно до ст. 198 ЗК України кадастрові зйомки - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок.

Кадастрова зйомка включає: а) геодезичне встановлення меж земельної ділянки; б) погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами; в) відновлення меж земельної ділянки на місцевості; г) встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі; ґ) виготовлення кадастрового плану.

Відповідно до технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки ОСОБА_3 (кадастровий номер 5323287201:01:001:1029 ) в натурі, розробником якої є ПП АЛАН_ЗЕМ встановлено, що вона відповідно до координат зареєстрованих в Держгеокадастрі має площу 0,1642 га.

Слушно зауважити, що право власності на вищевказану земельну ділянку виникло до прийняття та вступу в законну силу Закону України «Про Державний земельний кадастр» № 3613-VI від 07.07.2011 року, а тому при її інвентаризації на підставі пункту 20 Порядоку проведення інвентаризації земель затвердженого постановою Кабінет Міністрів України від 23 травня 2012 р. № 513 , її площа зазначається до 1 кв. метра з урахуванням граничної похибки масштабу плану у разі, коли координати поворотної точки межі визначаються з точністю до 0,01 метра.

Тому суд при вирішенні справи враховує, що земельна ділянка ОСОБА_3 з кадастровим номером 5323287201:01:001: НОМЕР_1 має площу 0,1642 га.

Висновком судової земельно-технічної експертизи № 70 від 23.02.2008 встановлено, що межі земельної ділянки ОСОБА_3 , що розташована по АДРЕСА_1 кадастровий номер 5323287201:01:001:1029 та земельної ділянки ОСОБА_4 , що розташована по АДРЕСА_2 , кадастровий номер 5323287201:01:001:1003 порушені наявністю огорожі у вигляді встановленого металевого паркану та фундаменту під паркан, які встановлені в межах вказаних земельних ділянок. Фактичний розмір земельної ділянки (кадастровий номер 5323287201:01:001:1029) порівняно з розміром цієї ділянки, який вказаний в державному акті зменшився на 0,00016 га. в наслідок того, що частина земельної ділянки відійшла до земельної ділянки кадастровий номер 5323287201:01:001:1003 власника ОСОБА_4 (площа накладення складає 16 м2). Відповідно до технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної дяківни в натурі (на місцевості), розробником якої є ПП АЛАН_ЗЕМ межові знаки № НОМЕР_2 та № 7 земельної ділянки 5323287201:01:001:1029 встановити неможливо в зв`язку з тим, що заважає паркан сусідньої земельної ділянки кадастровий номер 5323287201:01:001:1003 (власник ОСОБА_4 ) та межовий знак № НОМЕР_2 необхідно перемістити по лінії 5-6 на 60 см. на земельну ділянку кадастровий номер 5323287201:01:001:1003 та межовий знак № НОМЕР_3 необхідно перемістити на лінії 8-7 на 29 см. на земельну ділянку кадастровий номер 5323287201:01:001:1003 (власник ОСОБА_4 ).

На підставі клопотання представника відповідача по справі призначена судова земельно-технічна експертиза № 440 від 08.07.2019, на вирішення якої було постановлено питання в редакції, яка запропонована представником. А саме : 1. Яка площа земельної ділянки, що розташована по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5323287201:01:001:1029 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, перебувала у власності ОСОБА_3 , площею 0,1600 га. чи площею 0,1642 га. на час проведення та складання висновку експертизи експертом Авдеєвою Н.М. (23 лютого 2018 року)? 2) У випадку перебування у власності ОСОБА_3 земельної ділянки, що розташована по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5323287201:01:001:1029 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд на час складання висновку експерта ОСОБА_14 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 лютого 2018 року) , площею 0,1642 га., чи були порушені права та законні інтереси ОСОБА_4 , як власника суміжної земельної ділянки, що розташована АДРЕСА_2 , кадастровий номер 5323287201:01:001:1003 при проведенні земельнопідрядних робіт за розробленою ПП АЛАН-ЗЕМ землевпорядною документацією, при встановленні та закріпленні меж земельної ділянки ОСОБА_3 межовими знаками в натурі (на місцевості) площею 0,1642 га. у вигляді металевих трую заглиблених в землю на 60 см., якщо такі порушення були допущені, то які саме права та законні інтереси ОСОБА_4 , як суміжного землевласника були порушені при проведенні цих землевпорядних робіт?

Експерт при вирішенні даної експертизи на друге питання надав відповідь, що воно виходить за межі компетенції експерта, так як носить правовий характер. А по першому питанню надав висновок, що площа земельної ділянки, що розташована по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5323287201:01:001:1029, що перебуває у власності ОСОБА_3 , на час проведення та складання висновку експертом Авдеєвою Н.М. (23 лютого 2018 року) складає 0,1600 га. На переконання суду надання відповіді на дане питання виходить за межі компетенції експерта, так як воно також носить правовий характер, про що вказує мотивувальна частина висновку, яка містить лише посилання на витяги з нормативно правових актів.

Стаття 13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи вищевказані положення Цивільного процесуального кодексу України суд приймає рішення на підставі доказів наданих сторонами та з урахуванням обв`язку сторін доводити ті обставини на які вони посилаються та обов`язку який покладений на них законом.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази надані сторонами на засадах змагальності суд враховує, що позивачем надано достатньо доказів, які вказую на наявність порушення його права власності на земельну ділянку зі сторони відповідача, серед яких два висновки експертів. Позиція відповідача по справі зведена лише до обґрунтування неналежності та недопустимості доказів наданих позивачем. Відповідачем та його представником не надано жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував фактичні дані про те, що ОСОБА_4 використовує свою земельну ділянку, що розташована АДРЕСА_2 , кадастровий номер 5323287201:01:001:1003 в межах, відповідно до плану зовнішніх меж земельної ділянки зазначеного в державному акті на право власності та встановивши паркан між спірними земельними ділянками не порушила їх межі.

Враховуючи вищевикладене та з урахуванням презумпції вини у цивільному праві, суд приходить до висновку про необхідність задоволення негаторних позовних вимог ОСОБА_3 .

Так як позовні вимоги задоволені в повному обсязі, суд керуючись положеннями ст. 141 ЦПК України стягує з відповідача понесені судові витрати на сплату судового збору та витрати на залучення експерта.

Керуючись ст.ст. 13, 263, 265 ЦПК України, суд -

ухвалив :

Задовольнити позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою в повному обсязі.

Зобов`язати ОСОБА_4 не чинити перешкод ОСОБА_3 в користуванні земельною ділянкою площею 0,1600 га кадастровий номер 5323287202:01:001:1029 призначеної для обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд за адресою АДРЕСА_1 , яка належить позивачу на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №914057 шляхом перенесення спорудженої нею на даній земельній ділянці огорожі у вигляді паркану та фундаменту під паркан зі стовпчиками в частині межового знаку 6 по лінії т.5-6 на 60 см. та межового знаку 7 по лінії 8-7 на 29 см. у глиб належної ОСОБА_4 земельної ділянки під кадастровим номером 5323287201:01:001:1003 призначеної для будівництва і обслуговуванню житлового будинку, господарських будівель і споруд, по АДРЕСА_2 згідно державного акту на право власності на землю серії ЯИ №547492 .

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 понесені судові витрати в сумі 2640 гривень.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення через Миргородський міськрайонний суд до Полтавського апеляційного суду.

Повний текст рішення виготовлений 10.10.2019 року.

Суддя : О.А. Городівський